„Церква — це власне і є громадяни України, а отже вона не може стояти осторонь суспільного життя”

11 квітня 2007, 10:36 | Коментарі | 0 |   | Код для блогу |  | 

Юрій РЕШЕТНІКОВ, к.філос.н., Українська асоціація релігійної свободи

Слід віддати належне депутатам з коаліції, які зробили непоганий піар зверненню керівників шести християнських Церков до українського народу з приводу політичної ситуації в Державі. Особливо це варто зазначити з огляду на те, що звернення предстоятеля Української Православної Церкви з цього ж самого приводу, що було опубліковано напередодні, залишилось практично без широкої суспільної уваги, незважаючи на свою виваженість, справді духовну мудрість і не меншу, ніж звернення шести значимість. Однією з ознак потенційної ваги звернення митрополита Володимира є і те, що в день його оприлюднення з його автором особисто зустрічався Президент України з метою обговорення шляхів виходу із нинішньої суспільно-політичної кризи.

Крім того, що звернення митрополита Володимира і звернення керівників шести християнських Церков присвячені одному нагальному суспільно-політичному питанню, можна побачити багато подібного і в самих їхніх текстах. Так, і там, і там міститься констатація того, що Церква завжди була і є з народом (а хіба може бути по-іншому, адже Церква власне і є народ, чи принаймні його воцерковлена частина). Обидва звернення пропонують політикам пожертвувати своїми амбіціями і закликають усіх людей, а в першу чергу християн, вірних Церков, до посиленої молитви за Державу, мир і злагоду у ній.

Попри цю подібність, між згаданими зверненнями є і відмінність, насамперед пов’язана з тим, що якщо звернення митрополита Володимира має більш, на наш погляд, духовний характер, то звернення керівників шести Церков приділяє значну увагу, скажімо так, політико-юридичним моментам у контексті їх морального значення: проблема корупції, відповідальність політиків за свої передвиборчі обіцянки, перипетії навколо Універсалу національної єдності, джерело влади, — і як висновок — чітко сформульована підтримка ідеї щодо необхідності проведення дострокових парламентських виборів.

Вочевидь, що якщо звернення предстоятеля УПЦ має більш універсальний характер, звернуто до усіх громадян України незалежно від їхніх політичних симпатій, закликаючи політиків до переговорів, що обумовлено, зокрема, і наявністю серед вірних самої цієї Церкви прихильників двох політичних таборів, то звернення шести є виразною підтримкою позиції Президента України і відповідних політичних сил.

Разом з тим, не викликає сумнівів, що керівники Церков мають право на свою певну позицію щодо тих чи інших суспільно значимих питань, що обумовлюється різними чинниками. Вочевидь, що для усіх підписантів звернення шести є близьким європейське бачення Президента України, і воднораз не може не насторожувати небезпека перегляду засад зовнішньої політики України з боку нинішньої коаліції, скажімо так, в північно-східному напрямку. Очевидною є проєвропейськість як католицьких, так і протестантських Церков, що також обумовлює їхню підтримку Президента з одночасним побоюванням щодо прихильності багатьох представників парламентської більшості виключно до УПЦ та упередженого ставлення до інших конфесій. Додамо ще і безумовне сподівання УПЦ КП саме на Президента у питанні свого визнання, зокрема з боку світового Православ’я. Висловлена у зверненні позиція є свідченням того, що в середовищі відповідних Церков або принаймні у їхніх керівників рейтинг Президента завдяки його деклараціям щодо необхідності розвитку партнерських відносин між Державою і Церквою, виховання підростаючого покоління на християнських моральних засадах і т.п. залишається набагато вищим, порівняно з рейтингом Верховної Ради і особливо нинішньої коаліції, яка майже за рік свого перебування при владі не зробила нічого, щоб завоювати довіру Церков, але навпаки виразно виявила свою, в кращому випадку, байдужу до потреб Церков, а в гіршому, радянсько-атеїстичну сутність.

Власне, реакція коаліціянтів на звернення керівників Церков яскраво висвітлила їхній пострадянський тип мислення, відповідно до якого, Церква може хіба що крашанки святити, але в жодному випадку не має права висловлюватися з суспільних питань, а тим більш давати оцінку діям влади. Нагадаємо, що за радянських часів Церква була примусово витіснена на маргінес суспільного життя, а з іншого боку, не лише Церква, але будь-хто не міг висловлювати свою думку, відмінну від єдино вірної думки керівної партії. Хоча з тих пір суспільна ситуація змінилась докорінно, проте для деяких народних депутатів України близькою залишається саме радянська модель побудови державно-церковних відносин, а з іншого боку, вони, здається, ніяк не можуть усвідомити того, що Церква — це власне і є громадяни України, а отже вона не може стояти осторонь суспільного життя.

Зазначимо і те, що своїм зверненням керівники Церков жодним чином не порушили чинне законодавство щодо відокремлення Церкви від Держави та невтручання Церкви у політичний процес. Нагадаємо, що відповідна стаття 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначає, що релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Вочевидь, що з боку керівників Церков нічого подібного в нашому випадку не було допущено. Водночас, та ж сама стаття зазначає, що релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.

А ідея написати у відповідь на звернення керівників Церков листа до Папи Римського свідчить як про повне незнання значною частиною депутатського корпусу внутрішніх відносин у Римо-Католицькій Церкві, так і про не надто високий рівень їхнього мислення. Така реакція нагадує сварку у дитячій пісочниці, коли один хлопчик говорить іншому: «Ось я зараз поскаржусь твоєму татові, і він тобі задасть». Дитячий садочок та й годі, тільки для дорослих.

Здається, що така реакція парламентарів ще більш переконає підписантів Звернення у правильності обраної ними позиції.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    Останні коментарі

    • wari2011 | 2 липня 2020, 22:42

      Кредит справа делікатна, тому треба обережно з його оформленням. Можу порадити блог, де багато корисної інформації про кредитування

    • bopa | 8 червня 2020, 11:43

      То перераховані факти ви називаєте "фантазиями и ночными кошмарами"? Чому викладену інформацію ви "Очередная статья нижайшего интеллектуального уровня"? У вас

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:46

      Це жодна агітація. На Буковині казали :»Мойше герехт, Сури герехт».

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:39

      За часів союза, УПЦ підлягала моіковському патріярхату, примусово. Від незалежності УПЦ старалась отримати незалежність від Москви. Тепер, коли Україна має ТОМОС та незалежність то Лавру потрібно

    • Halo | 2 червня 2020, 16:46

      Табачник відпочиває...

    Популярні статті місяця