Коментар щодо проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” (щодо дотримання таємниці сповіді)
(автор законопроекту – народний депутат України В.С.Марущенко; реєстр. № 2895-1 від 25.01.07)
Внесений народним депутатом України В.С.Марущенком (заступником голови Християнсько-Демократичного союзу) проект Закону України “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” (щодо дотримання таємниці сповіді) (реєстр. № 2895-1 від 25.01.07) є альтернативним по відношенню до законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами – представниками Соціалістичної партії Г.А.Савосіним та Ю.Г.Зубком (реєстр. № 2895 від 12.01.07).
Необхідність внесення зазначених законопроектів обумовлена тим, що згідно з частиною 5 статті 3 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих. Частина ж 3 статті 5 згаданого Закону проголошує, що держава бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Разом з тим пункт 1 частини першої статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає, що священнослужителі можуть бути допитані як свідки з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності в разі звільнення їх від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості.
Це положення вочевидь суперечить традиціям та внутрішнім настановам більшості релігійних організацій України, відповідно до яких відомості, отримані священнослужителем під час сповіді, не можуть бути розголошені. Крім того, у реальній практиці відсутні випадки звільнення священнослужителів від обов’язку зберігати таємницю сповіді особами, що довірили їм відповідну інформацію.
З іншого боку, наявність вказаної норми у Кримінально-процесуальному кодексі містить небезпеку зловживань з метою допиту священнослужителів як свідків та отримання від них відомостей, що були довірені їм під час сповіді.
Крім того, стаття 69 Кримінально-процесуального кодексу не містить визначення того, в якій саме формі (усній чи письмовій) має відбуватися звільнення адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів та священнослужителів від обов’язку зберігати професійну таємницю, що також веде до зловживань з метою отримання від них відповідних відомостей при розслідуванні кримінальних справ.
Отже, враховуючи зазначене, існує потреба у правому захисті дотримання таємниці сповіді та більш чіткій регламентації права на збереження вказаними особами професійної таємниці. Цю проблему і покликані розв’язати внесені законопроекти.
При цьому автори першого законопроекту запропонували, що звільнення має відбуватися у письмовій формі, а далі в дужках зазначили – «(крім священнослужителів)». Зрозуміло, що вони виходили з того, що священнослужителі взагалі не можуть бути звільнені від обов’язку дотримання професійної таємниці, а отже допитані як свідки. Проте спосіб, в який вони це висловили, ставить низку запитань і скоріш ускладнює справу, чим розв’язує проблему. Адже цілком припустимим є і інше прочитання їхньої пропозиції – письмова форма звільнення необхідна для усіх зазначених в статті категорій (адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів), крім священнослужителів. Отже, може виникнути враження, що для них достатньо і звільнення в усній формі, що знов таки вестиме до зловживань.
Тому В.С.Марущенком запропоновано, поряд із зазначенням того, що для звільнення адвокатів, нотаріусів, лікарів, психологів від обов’язку дотримання професійної таємниці необхідно звільнення їх відповідною особою у письмовій формі, окремим пунктом у зазначеній статті Кримінально-процесуального кодексу визначити, що священнослужителі не можуть бути допитані як свідки з приводу відомостей, отриманих ними під час сповіді. Чим покласти край можливим зловживанням.
До речі, аналогічну позицію зайняло і Головне наукове-експертне управління Верховної Ради, яке вже підготувало свій висновок щодо першого із законопроектів. В своєму висновку воно погодилось з тим, що доцільно повністю виключити можливість допиту священнослужителів як свідків з приводу відомостей, що стали їм відомі під час сповіді, а також зазначило, що законопроект, поданий соціалістами, не розв’язує цієї проблеми, а тому рекомендувало винести це питання окремим пунктом. Що власне і було зроблено зазначеним народним депутатом.
Прийняття вказаного законопроекту сприятиме більшому захисту прав громадян, зокрема учасників кримінального процесу, усуненню розбіжностей між різними законодавчими актами України, більш повному захисту свободи совісті в Україні та гармонізації державно-церковних відносин.
