Олександр ЗАЄЦЬ: Міжконфесійний діалог – це постійний процес, який розвивається та з часом трансформується

15 грудня 2015, 09:56 | Аналітика | 0 |   | Код для блогу |  | 

Олександр ЗАЄЦЬ,

голова правління Інституту релігійної свободи, Київ

Заєць.jpegПеред тим, як говорити про сучасний стан міжконфесійного діалогу в Україні, слід зазначити, що з самого початку проголошення незалежності, незважаючи на конкуренцію і певні конфлікти в релігійному середовищі, в Україні розпочалися міжконфесійні зустрічі і діалог. В контексті цього необхідно також зазначити позитивну роль, яку відіграли органи влади, надаючи сприяння в контактах між представниками різних конфесій, а також проводячи відповідну роботу щодо вирішення релігійних конфліктів на підставі нового законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

 З часом міжконфесійний діалог до певної міри формалізувався у вигляді відповідних інституцій, які на теперішній час забезпечують його достатню ефективність, постійність і довготривалість. Як приклад, на початку 1990-х років було утворено Українське Біблійне товариство, а у 1996 році було засновано Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій, яка перші роки свого існування діяла за організаційної допомоги Державного комітету України у справах релігій. Важливою подією в сфері міжконфесійного діалогу стало утворення у 2002-2003 роках Наради представників християнських церков України, яка впровадила в своїй діяльності принципи самоврядності, які в подальшому були застосовані і розвинені Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій і деякими іншими міжконфесійними інституціями.


Міжконфесійний діалог в Україні має понад 20-річну традицію та на сьогодні продовжує досить інтенсивно розвиватися – у різних форматах і на різних "майданчиках". Деякі міжконфесійні проекти розвиваються, деякі консервуються, деякі припинили свою діяльність, йде процес утворення деяких нових проектів – ці трансформації міжконфесійного діалогу в Україні відбуваються відповідно до актуальних викликів часу.

Серед діючих міжконфесійних організацій України можемо виділити наступні:

  • Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, до складу якої входять православні, католики, протестанти, іудеї і мусульмани;
  • Нарада представників християнських церков України (православні, католики, протестанти);
  • Рада Євангельських Протестантських Церков України (різні протестантські церкви);
  • Українська міжцерковна рада (переважно харизматичні та деякі п’ятидесятницьки церкви);
  • також слід відзначити різні консультативно-дорадчі органи при центральних органах влади і міжконфесійні ради при обласних адміністраціях, місцевих радах.

Найбільш відомою міжконфесійною інституцією України є Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яке презентує переважну більшість релігійної спільноти України. Рада Церков діє незалежно від органів влади, політичних партій і рухів, будуючи свої відносини з владою на партнерських засадах. Рада Церков має відносини з парламентом, президентом, урядом і відповідними міністерствами.

Важливо відзначити, що Всеукраїнська Рада Церков та інші міжконфесійні інституції в Україні здійснюють свою діяльність без фінансової підтримки з боку держави – за рахунок власних коштів або фандрайзингу. Це дуже важлива складова самоорганізації релігійної спільноти у налагоджені постійного та довготривалого діалогу, оскільки у такому випадку міжконфесійні інституції не залежать від політичної волі уряду щодо фінансування їх діяльності та знаходяться під меншим ризиком використати їх у політичних цілях через надання чи ненадання необхідного для їх діяльності фінансування. Хоча окремі громадські ініціативи у сфері державно-церковного чи міжконфесійного діалогу можуть фінансуватися державою, чому є приклади в інших країнах Європи та регіону ОБСЄ.

Основними питаннями, які порушуються у форматі ВРЦІРО – це:

  • законодавчі ініціативи;
  • моніторинг стану свободи віросповідання в Україні;
  • розвиток міжконфесійного і суспільного діалогу;
  • співпраця у розв'язанні соціальних проблем, наданні гуманітарної допомоги потребуючих;
  • участь у подоланні корупційних чинників у державі;
  • екологічні питання;
  • захист суспільної моралі, зокрема традиційної сім'ї та шлюбу;
  • популяризація здорового способу життя та питання біоетики.

Рада Церков, крім діяльності всередині країни/суспільства, має міжнародний аспект своєї діяльності. За останні роки Рада Церков та релігійні діячі – члени Ради Церков здійснили спільні робочі поїздки до Ізраїлю, Канади, США, ЄС, сприяючи розвиткові відносин між Україною та зазначеними державами та ЄС.

Не можна оминути важливу роль церков і релігійних організацій під час Майдану – без релігійного чиннику Майдан не був би тим мирним протестом за фундаментальні свободи і права, яким він був. Після Революції гідності українські конфесії продовжують важливу роль в суспільстві у умовах конфлікту з Росією.

Слід зазначити, що в Україні, крім незаконно анексованого Криму і тимчасово окупованих територій Донбасу, забезпечується належний рівень свободи віросповідання. Це не означає, що не існує проблем в релігійній сфері – певні проблеми є, але незважаючи на це, в країні досить високий рівень релігійної свободи.

На жаль, є групі порушення права на свободу совісті на окупованих територіях Криму і Донбасу. Ці питання є на порядку денному українських церков і релігійних організацій, які роблять все можливе, щоб допомогти віруючим цих окупованих регіонів, і закликають до відповідних дій на міжнародному рівні (ОБСЄ, Рада Європи, ЄС).

Церкви і релігійні організації є невід'ємною частиною суспільства та складовою громадянського суспільства. Конфесії і міжконфесійні інституції відкриті до діалогу з владою, суспільством і іншими конфесіями. Міжконфесійний діалог є важливою складовою утвердження в суспільстві злагоди, миру, єдності, утвердження прав людини.

Міжконфесійний діалог – це постійний процес, який відбувається в суспільстві, яке динамічно розвивається. Існуючі міжконфесійні інституції, реагуючи на сучасні виклики, працюють над своїм розвитком – вдосконалюють свою структуру, трансформуються або створюють нові майданчики для діалогу та співпраці як між конфесіями, так і з суспільством і владою. У перспективі можна прогнозувати подальший розвиток існуючих міжконфесійних інституцій та утворення нових.

 

Публікується на основі виступу на Національній зустрічі

представників релігійних та заснованих на переконаннях громад
(Київ, 8 грудня 2015 р.)

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    • 4 червня 2019, 16:17 | Інтерв'ю | view photo | 

      Нам бракує спілкування від серця до серця, — митрополит Борис (Ґудзяк)

      Про те, що сьогодні потрібне Церкві і суспільству, які виклики стоять перед УГКЦ у США, - у розмові з митрополитом Філадельфійським Борисом (Ґудзяком)

    • 31 травня 2019, 16:16 | Інтерв'ю | 

      Ora et labora, або 5 рівнів молитви Глави УГКЦ

      Напередодні Національного Дня Молитви, який відзначається 8 червня, у розмові з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) говоримо про особисту відповідальність українців, про те, що нас вилікує, навчить поважати одне одного та бути вдячними.

    Останні коментарі

    • Fr. Valerii | 17 червня 2019, 12:56

      "Святейшему Патриарху сослужили: Блаженнейший митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий ... " -

    • Михаил | 17 червня 2019, 09:08

      А какие могут быть каноничные и юридические наказания от Сирожы Думенко? Ведь "пцу" не имеет канонического признания нигде в Православном мире, кроме Турции от "всеправославного

    • barni | 16 червня 2019, 11:22

      Щодо народження в лісі: здорові батьки, чиста незаймана природа - здорова дитина. А народженим від алкоголіків та сигоретних наркоманів, якими "частує" своїх вірних патріарх, якому

    • Михаил | 15 червня 2019, 23:28

      Для тех, кто в лесу родился, на пень Богу молился, объясняю. Если бы Варфоломей собрал всеправославное совещание с одной повесткой - независимость УПЦ, пригласил бы туда Порошенко, богословов,

    • barni | 15 червня 2019, 17:13

      Пане "Михайле" (чому в лапках, я вже писав - феесбешно-гундяєвський бультерьер ко кликухе "Михаил"). 1. Владика Філарет - біль і гордість Української Православної церкви

    Популярні статті місяця