ЗМІ про хасидів: негостинність і скандалізація

3 жовтня 2013, 14:13 | Аналітика | 1 |   | Код для блогу |  | 

Марина Довженко

Повідомлення українських ЗМІ про хасидське паломництво до Умані приправлені нерозумінням теми, а часом і відвертим антисемітизмом.

hasids.jpg

Уже не перший рік початок вересня в українських засобах масової інформації проходить під знаком хасидів. Оминути цю тему неможливо. Щороку кількість прочан, що приїздять до Умані, зростає, а стрічка новин дедалі більше нагадує зведення повідомлень про надзвичайні ситуації. Рік 2013 не став винятком. На основі матеріалів 21 видання (інформаційної агенції УНІАН, інтернет-видань «Українська правда»,  «Корреспондент», «Коментарі», Liga.net, Главком, «Левый берег», «Обком», електронних версій радіостанцій, телеканалів та друкованих видань – «Радіо «Свобода», ВВС, ТВі, 5 канал, «Подробности», ТСН, «Дзеркало тижня», «День», «Україна молода», «Газета по-українськи», «Сегодня», «Український тиждень», «Фокус»)  ми проаналізували, що і як писали ЗМІ про паломництво хасидів до Умані.

Скандалізувати тему хасидського паломництва намагалися майже всі видання. Деякі акцентували на тому, які конфлікти чи надзвичайні ситуації спровокували хасиди, забувши висвітлити саме свято. Адже про сенс свята Рош-а-Шана написало лише кілька видань («Дзеркало тижня», «Газета по-українськи», «Сегодня»), ще менше спробувало пояснити, хто такий цадик Нахман і чому на його могилу щороку з’їжджаються тисячі паломників («Газета по-українськи»). Про  деякі традиції святкування проінформували «Газета по-українськи», ТВі, ТСН. Про інші місця паломництва хасидів в Україні розповіла Марія Бондар у матеріалі «Час прохань. Навіщо хасиди їдуть до України» («Фокус»).

Ще до початку свята почали поширюватись прогнози, скільки тисяч паломників прибуде цього року до України. Переважно ЗМІ брали інформацію з одних і тих самих джерел і сходились на максимальній кількості 30 тисяч. Ця інформація була озвучена заступником міністра внутрішніх справ Ізраїлю Фаїною Кіршенбаум (УНІАН та інші ЗМІ). Уважно видання відслідковували і прибуття хасидів: от їх 10 тисяч, от 18 тисяч, вже більше 20 тисяч. А 3-4 вересня всі ЗМІ повідомили, що цього року кількість паломників рекордна – 27 тисяч. Причому серед них 2,5 тисячі дітей і 15 жінок. Втім, деякі ЗМІ дещо закруглили кількість паломників в більшу сторону, називаючи цифру в 30 тисяч («День», 5 канал).  Також газета «День» порахувала, що за 20 років Україну відвідали понад 400 тисяч паломників-хасидів.

Кілька видань опублікували розлогі фоторепортажі – «Радіо «Свобода», «Корреспондент», «Газета по-українськи», «Сегодня» (1, 2), ТСН (1, 2, 3). Деякі – відео про святкування в Умані (5 канал, «Сегодня»). Щоправда, навіть у фоторепортажах ЗМІ розставляли специфічні акценти – наприклад, у фоторепортажі «Кореспондента» левова частка фото  присвячена охоронцям правопорядку, а «Газета по-українськи» в заголовку фоторепортажу акцентувала на тому, що «хасиди забували в квартирах запалені свічки, розводили на підвіконнях вогонь».  

Часто хасидська проща розглядалася пресою як стихійне лихо. За словами ТСН, хасиди «захоплюють» Умань, а місцеві мешканці наживаються на паломниках. «Україна молода» в заголовку матеріалу акцентувала на тому, що після від’їзду паломників місцеві мешканці беруться за ремонт своїх осель. Газета «Сегодня» повідомила: «Хасиди в Умані підпалювали будинки і курили травку». ТСН акцентували на тому, що хасиди в Умані псують квартири недопалками і жебрають на вулиці. В іншому матеріалі подивувалися: «Хасиди-екстремали в Умані купаються в холодних річках та смажать шашлики на підвіконні» (ТСН), а ще в одному занепокоїлися, що паломники  «чіплялися до дівчат, топилися в річці та затопили будівлі держслужб» (ТСН).

У коментарях ЗМІ місцеві мешканці відкрито говорили про те, що перебування хасидів в Умані є для них дискомфортним («Сегодня», ТСН). Чимало видань (УНІАН, «Корреспондент», «Главком», «Український тиждень», ТСН) повідомили про те, як через засмічення каналізації було затоплено офіс Уманського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.  

Хоча за інформацією «Радіо Свободи» та ТВі цього вересня, попри рекордну кількість паломників, був зафіксований мінімум правопорушень у порівнянні з минулими роками. Трьох паломників повернули додому з аеропорту через відсутність документів, що давали дозвіл на перетин українського кордону, ще три десятки прочан втратили паспорти вже в Україні, під час святкувань.

Загалом конфліктних ситуацій, пов’язаних із перебуванням паломників у місті, цього року було не так і багато: двадцятирічний хасид мало не втопився у водоймі, але його вчасно врятували; ще одного прочанина було затримано за вживання марихуани. Втім, уже 12 вересня представники СЕС заявили, що проведуть в Умані перевірку у зв’язку з активізацією збудника поліомієліту в Ізраїлі («Корреспондент», «Главком»).

Мусимо зауважити, що ставлення паломників до місцевих мешканців також неоднозначне – видання процитували одного з хасидів: «Мы пытаемся не беспокоить украинцев и не создавать конфликты. Ведь много людей приезжают в Умань специально, чтобы нас ограбить. Это большая проблема. Поэтому мы всегда носим деньги с собой» («Сегодня»). Ще в липні ЗМІ повідомили, що при побудові наметового містечка на адміністративну споруду напали і звідти було викрадено 50 тисяч доларів («Сегодня», «Коментарі», «Корреспондент»). Не в останню чергу цей інцидент призвів до того, що кількість правоохоронців, які охороняли паломників, збільшилась у порівнянні з минулим роком і становила понад 400 осіб. Також ЗМІ повідомили, що разом із паломниками мали прибути і поліцейські. «Дзеркало тижня» процитували міністра туризму Ізраїлю, що звернувся до українських урядовців з проханням забезпечити безпеку паломників. 

Втім, самі правоохоронці також ставали героями повідомлень ЗМІ. Кілька видань сповістили про інцидент, що стався 2 вересня: мешканець Умані побив одного з міліціонерів, що мали охороняти паломників («Газета по-українськи», «Україна молода»). Ще один подібний конфлікт стався 8 вересня – місцеві мешканці завдали тілесних ушкоджень ізраїльському правоохоронцю. В МВС цей випадок коментувати відмовились  («Корреспондент»). УНІАН, «Кореспондент», «Главком», «Коментарі» повідомили, що в МВС спростували факт бійки. УНІАН повідомив: «Троє поліцейських із Ізраїлю, які прибули до Умані Черкаської області для забезпечення правопорядку у місцях паломництва хасидів, в ніч на 8 вересня побилися з місцевими мешканцями у барі». ТВі трактував ситуацію по-своєму: «Правоохоронці повинні були заступати на службу вранці 8 вересня, проте вночі в барі на них напали нетверезі місцеві жителі, й іноземці були змушені оборонятися».

«Левый берег» нагнітає ситуацію: «Жители Умани (Черкасская область) подрались с тремя израильскими полицейскими, следившими за порядком в местах паломничества хасидов.Об этом сообщает Лента.ру со ссылкой на израильское издание Walla.» «Коментарі» - «В одном из баров Умани местные жители избили трех полицейских, прибывших из Израиля для обеспечения правопорядка в местах паломничества хасидов».  

У численних матеріалах ідеться про те, що місцеві мешканці свідомо завищували ціни і намагалися нажитися на паломниках – «Газета по-українськи», «Сегодня» (1, 2), ТСН (1, 2). Цитуємо «Україну молоду»: «хоча жителі міста нарікають на те, що прочани багато смітять, поводяться не завжди толерантно, а інколи й неадекватно, але багато тих, хто здавав житло, задоволені заробленим за кілька днів — від 500 до 1500 доларів.» У «Сегодня» відзначили, що загалом місцеві мешканці задоволені заробітками. З коментарів зрозуміло, що хасиди розуміють прагнення місцевих, називаючи це «хорошим бізнесом» («Радіо Свобода»).

Практика отримання зиску з прочан є загальновідомою, тому цього року місцева влада заборонила мешканцям Умані займатися вуличною торгівлею, що викликало резонанс серед ЗМІ (ТСН, «Український тиждень», «Главком», Liga.net, «Коментарі»). ТСН акцентували: «жителям Умані заборонять дерти з хасидів шалені гроші». «Сегодня» помітили цікаву тенденцію: цього року на центральних вулицях, зокрема вулиці Пушкіна торгували продуктами не українці, а євреї.

Цього року паломники були здивовані вимогами міської влади Умані сплатити 80 тисяч гривень за те, щоб воду в місця, де мешкають паломники, постачали не погодинно, а цілодобово. Мер Умані прокоментував ситуацію наступним чином: «Ніхто двічі платити не буде. Не у всіх будинках є лічильники і хтось має розрахуватися за воду, яку використають паломники» («Газета по-українськи», «Український тиждень»). Заступник мера додав, що ці гроші мають піти на закупівлю води, щоб зробити подачу цілодобовою («Газета по-українськи»). Втім, при організації перебування в Умані паломники стикалися з певними труднощами. Про процес відкриття кошерної їдальні в центрі Умані написала «Газета по-українськи». Крім того, паломники скаржилися на те, що місто не пристосоване для іноземців – зокрема, немає вказівників англійською («Газета по-українськи»).

Цікаво, що зловживання і наростання побутових проблем можна було припинити, організувавши достатню кількість муніципальних готелів, інфраструктуру тощо. Але місцеві чиновники не поспішають з вирішенням цих проблем («Радіо Свобода»). А деякі прямо говорять про те, що хасиди збиткові для бюджету Умані («Газета по-українськи»). Хоча президент «Українського єврейського комітету», депутат від Партії Регіонів Олександр Фельдман поширив заяву, в якій наголосив на тому, що паломництво хасидів до Умані є економічно вигідним Україні («Подробности»).

З повідомлень ЗМІ стає зрозуміло, що життя міста кардинально змінюється на  час свята. За інформацією видань, з 1 вересня в Умані було введено пропускний режим в районі найбільшого скупчення паломників («Газета по-українськи», «Сегодня», «Корреспондент», «Подробности»). «Корреспондент» повідомив, про обмеження руху транспорту. Крім того, про нові умови в аеропортах проінформували «Подробности», «Корреспондент», «Коментарі». За інформацією «Сегодня», «Главком» на сьогоднішній день обговорюють різні варіанти вирішення транспортної проблеми хасидів – включно з можливістю побудови нового аеропорту.

Окремо згадаємо про конфліктну ситуацію, що передувала Рош-а-Шана. Ще в серпні ЗМІ повідомили про те, що представники єврейської громади Києва попросили місцеву владу перенести хрест, який православні Умані встановили неподалік місця, де мешкають паломники-хасиди і відбуваються їхні основні ритуали. Як акцентували видання, представники єврейської громади побоювалися, що «православний символ може викликати конфлікти між місцевими жителями та паломниками» («Газета по-Українськи»). Місцева влада відсторонилась від конфлікту, наголосивши на тому, що дозволів на хрест не давала і «ті, хто встановили хрест, мають самі його перенести і не провокувати міжрелігійні конфлікти» («Газета по Українськи»). Натомість православні змінювати ситуацію категорично відмовились.

Кульмінації конфлікт досягнув в середині серпня, коли на хресті з’явились написи на івриті, зроблені невідомими («Коментарі», «Україна молода»). Православні назвали це вандалізмом і звернулися до міліції, хасиди ж методично наполягали на потребі перенесенні хреста («Газета по-укранськи»). «Главком» повідомив, що хасиди вимагають знесення хреста, ТВі в свою чергу заявили: «Хасиди осквернили хрест в Умані. На розп’ятті паломники написали на івриті: «Не гнівіть Бога». Втім, доказів того, що «акт вандалізму» вчинили саме паломники, видання не надало. У ТСН також були переконані, що хрест пошкодили саме хасиди. Більше того – «Хасидизм - це ортодоксальна гілка юдейства. Інакше як сектантами їх не назвеш. Наших активістів залякують - і влада, і силовики, і самі хасиди через хрест» - процитували вони главу ради громадських організацій Умані Вадима Кислинського. «Корреспондент» загалом об’єктивно висвітлив конфлікт, але також удався до деяких маніпуляцій: «Кислинский заверил, что "сектанты" угрожают им из-за креста, как и власти вместе с силовиками. Он добавил, что хасид Соломон Нахман пообещал "закопать их". Мэр Умани Владимир Виблый предупредил, что приезжие туристы обязаны уважать христианские святыни. При этом местные жители готовы прийти в синагогу в случае повреждения креста». Доказів своїх слів глава ради громадських організацій не надав, а видання, схоже, не захотіло шукати.

Про встановлення хреста висловився і Архієпископ Уманський і Звенигородський УПЦ Пантелеймон: «Якби запитали, я б порадив поставити розп'яття у іншому місці. Хрест має об'єднувати, а не ставати причиною сварок. Зазвичай хрести ставлять біля в'їзду до міста, на роздоріжжі або в пам'ять про щось. Ставок біля єврейської синагоги не є пам'ятним місцем. Хрест має стояти в доступному для людей місці, а не на скелі, куди важко дістатись. Я переконаний, що цим людям, що його встановили варто дослухатись до порад міської влади і перенести його в інше місце» (УНІАН, «Газета по-українськи»). А вже 22 серпня з’явилось повідомлення від рабі Нахмана Шимона Бускіли: «Щоб уникнути подібного ми вирішили перенести місце молитви до синагоги або будь-якого іншого місця» («Газета по-українськи»). «Радіо Свобода» послалося на слова Якова дов Блайха, головного рабина Києва та України, який «вважає встановлення поклінного хреста на місці молитви хасидів в Умані провокацією, і сподівається, що влада України незабаром розбереться і вирішить цю проблему».

Втім, «Сегодня» акцентували дещо по-іншому: ««Крест установили по случаю 1025-летия Крещения Руси. Это наша земля и мы имеем на это право» — заявил нам активист «Свободы» Сергей Яремчук. Иудеев этот факт возмутил, поскольку им запрещено молиться рядом со святынями других религий. Неизвестные уже осквернили крест, покрыв его надписями на иврите. Главный раввин Украины Яков Дов Блайх назвал воздвижение креста провокацией и попросил перенести его, поскольку действия активистов не были одобрены лидерами христианских конфессий». Посилання на те, що хрест було встановлено за участі представників однієї з радикальних політичних сил, одразу ж надало повідомленню конфліктного тону, особливо в зв’язку з наступними повідомленнями про можливі марші проти паломників (про це трохи далі). Заголовок матеріалу також провокативний: «Скандальный крест в Умани может стать метом «паломничества милиции».

Сайт ТСН пішов далі – переповідаючи цю публікацію, вони зробили своєрідні висновки: «В Умані продовжуються релігійні сварки. Цього разу хасидів, які приїхали на святкування свого Нового року, вигнали з традиційного місця розп'яттям Божим […] Віра не дозволяє хасидам молитися поряд із святинями інших релігій. Встановлення хреста біля синагоги змусило людей шукати нове місце для проведення традиційних обрядів […] Свободівці ж, які вирішили прогнати хасидів хрестом, переконують – це українська земля».  Про зв'язок хреста з іншою політичною силою – партією «УДАР» – повідомила в блозі на «Корреспонденті» Елеонора Гройсман, президент Всеукраїнської громадської організації «Українська незалежна рада єврейських жінок». Інші ЗМІ також повідомили, що хрест охороняє міліція («Газета по-українськи»), втім, їхні оцінки були стриманішими.

Деякі видання запропонували читачам роздуми на тему «хто винен і що робити». Так, «Корреспондент» процитував «Новую газету», зауваживши, що «традиція молитви на могилі рабина стала розмінною монетою у міжнародних інтригах». Проаналізувавши конфлікти, що супроводжували паломництво, автори матеріалу дійшли невтішного висновку: «маленьке українське містечко Умань опинилося в центрі боротьби, де у складний вузол зав'язані економічні інтереси, політичне інтриганство та релігійна нетерпимість. З кожним роком пухир паломницької індустрії в українській глибинці надувається все більше, а разом із ним множаться протиріччя і конфлікти». Спроби розібратися в ситуації глибше зробили і на «Радіо Свобода» (передрук «Української правди»): в програмі «Ваша свобода» експерт із юдаїки Катерина Малахова та заступник уманського міського голови Петро Паєвський говорили про хасидизм як такий, його культурні і релігійні особливості, специфіку перебування паломників в Умані. «Феномен паломництва в Умані – це дуже велике зіткнення культур» - резюмувала пані Катерина. Мусимо додати, що з огляду на поведінку ЗМІ ми ще не готові до цього зіткнення. Не всі видання намагались неупереджено подати точки зору конфліктуючих сторін, зрозуміти причини протистояння, вийти за межі стереотипів.

Ще один конфлікт був про анонсований ЗМІ, але так і не став реальністю. «Подробности», «Главком» писали про те, що на 12 вересня заплановано проведення ВО «Свобода» маршу «Умань без хасидів». Про необхідність відмовитись від цієї ідеї говорили деякі відомі люди, експерти: журналіст і політтехнолог В’ячеслав Піховшек у блозі на сайті «Корреспондент», представники форуму російськомовного єврейства («Главком»), згадуваний вже Олександр Фельдман («Левый берег»). Виникає питання: а де голоси українських лібералів, борців проти дискримінації тощо?

Згадувана вже пані Гройсман стверджує: з представниками ВО «Свобода» було домовлено, що всі протестні акції будуть перенесені на той час, коли паломники вже залишать Умань («Корреспондент»). Про можливість діалогу з ВО «Свобода» розмірковував і редактор газети «Форум Daily» (США) Шимон Бріман («Сегодня»). Втім, суд заборонив акцію і вона взагалі не відбулася («Корреспондент»).

Не обійшлося й без курйозів. Так, у новинах на 5 каналі, в сюжеті про затримку рейсу з паломниками, католицького священика, що чекав на виліт до Ізраїлю, було відтитровано як хасида (5 канал). Пізніше, цю помилку було виправлено (5 канал), а от у текстовому варіанті повідомлення вона залишилася. Звичайно, помилка не надто серйозна, але вона додала розуміння, що тема не знайома багатьом журналістам, адже відрізнити католицького священика від хасида – справа не надскладна.

У культурному контексті паломництво мало цікавило ЗМІ – лише кілька видань («Історична правда», «Сегодня») повідомили про фотовиставку про хасидів в Умані, що відкрилася в Києві 9 вересня і тривала до кінця місяця.

ЗМІ також акцентували на тому, що цього року з’явилась тенденція – хасиди залишали Умань до настання Рош-А-Шана, що зустріти свято разом з родиною вдома («Коментарі», ТВі, Liga.net, «Главком»). Але чи не тому, що Україна виявилася не надто гостинною? Адже у дзеркалі ЗМІ паломництво хасидів відображається як стихійне лихо і мало не навала. Повідомлення видань часом приправлені нерозумінням контексту і відвертим антсемітизмом. І найгірше те, спроби проаналізувати ситуацію, її витоки і можливі шляхи до вирішення, можна порахувати на пальцях однієї руки.

Моніторинг толерантності в ЗМІ здійснюється за підтримки Фундації Марії Гулай

Система Orphus
Рейтинг
0
0
1коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Юрій | 7 жовтня 2013, 12:06
    Коментувати коментар

    А чому б не перенести могилу до Ізраїлю? І все владналось би само собою.

Відповідь на коментар
Коментар
Ім'я
Введіть код

Точка зору

Останні коментарі

  • Грицько | 15 березня 2017, 10:58

    це на мові військових це називається : збройний конфлікт низької інтенсивності. Війна - це велика Вітчизняна війна, 1-ша світова війна, вітчизняна війна 1812 р. і т.д. война — это крайняя, наиболее

  • Грицько | 15 березня 2017, 10:27

    'Але так уже повелося в православному світі: якщо є національна держава , рано чи пізно з'являється національна незалежна Церква" зараз на всеправославному рывны іде діалог з приводу одержання

  • Стефан | 13 березня 2017, 23:30

    Самостоятельность Украинской Церкви - естественное состояние, свободное от влияния коммунистических кураторов, травящих уже 100 лет православных и одобряющих вооружённое сопротивление сепаратистов,

  • Николай Григорьев | 10 березня 2017, 22:19

    Полный текст комментариев размещен под 16 частью этого Цикла Александра Андрущенко

  • Николай Григорьев | 10 березня 2017, 22:19

    Полный текст комментариев размещен под 16 частью этого Цикла Александра Андрущенко.

Популярні статті місяця