• Головна
  • Весна нового Папи: у березні Ватикан був у фокусі світських ЗМІ...

Весна нового Папи: у березні Ватикан був у фокусі світських ЗМІ

15.04.2013, 11:53
Весна нового Папи: у березні Ватикан був у фокусі світських ЗМІ - фото 1
Якщо хвиля матеріалів про зречення Бенедикта XVI в лютому не обійшлась без досить численних перекручень, конспірології та штучної скандалізації цієї події, то новий Папа виявився джерелом суцільного медійного позитиву.

Головною релігійною темою, висвітлюваною світськими засобами масової інформації у березні 2013 року, стало проведення конклаву та обрання нового Понтифіка – Папи Франциска. І якщо хвиля матеріалів про зречення Бенедикта XVI в лютому не обійшлась без досить численних перекручень, конспірології та штучної скандалізації цієї події, то новий Папа виявився джерелом суцільного медійного позитиву.

Серед інших, також популярних у світських ЗМІ тем, статки українських священиків та їхній спосіб життя, реакція представників Української Православної Церкви Московського та Київського Патріархатів на проект закону про заборону сексуальної дискримінації, боротьба представників Української Греко-Католицької Церкви з сектою Догнала, конфлікт навколо виселення мистецької галереї «Равлик» з церкви Петра і Павла у Львові. Відчутно поменшало матеріалів про взаємини Церкви й політики, натомість, побільшало публікацій просвітницького характеру.

Понтифік без понтів

Папа ФранцискСвітські засоби масової інформації відстежували та обговорювали перебіг конклаву, особистість нового Понтифіка та його перші кроки, приділяючи особливу увагу його підкреслено скромній поведінці та відмові від привілеїв Глави Церкви. Зацікавив вітчизняні ЗМІ й той факт, що Папа Франциск знайомий із УГКЦ та її Главою – Верховним архиєпископом Святославом.

4 березня ЗМІ повідомили, що у Ватикані розпочалися консультації з приводу кандидатури нового Папи. Чимало видань публікували перелік найвірогідніших наступників Бенедикта XVI («Подробности», «Подробности», «Український тиждень», «Главком», «Главком», «Українські новини», РБК, ТСН, Zaxid.net, «Коментарі», «Українські новини», «Корреспондент», «Корреспондент», «Корреспондент»). Характерно, що в цих прогнозах не згадувалось ім’я кардинала Хорхе Бергольйо.

ЗМІ проінформували читачів про те, що переговори з призначення дати конклаву велися кілька днів і не були легкими, до того ж, на одне з засідань проникнув самозванець («Главком», ТСН, «Левый берег»). Утім, уже 8 березня стало відомо, що конклав розпочнеться 12 березня і в ньому візьмуть участь 115 кардиналів. Через підготовку конклаву для туристів було закрито Сикстинську капелу, де проводитимуться засідання, і заглушено стільниковий зв'язок на її території. З посиланням на американські ЗМІ українські видання повідомили, що серед американських і італійських кардиналів точилися суперечки щодо організаційних питань («Подробности»). Представники Ватикану повідомили, що не чекають на швидке обрання понтифіка («Подробности», Радіо «Свобода»). Чимало видань наголосили на тому, що кардинали з України не братимуть участі в конклаві через свій понад 80-річний вік. Деякі видання звернулися до історії конклавів («Український тиждень»), майже всі описали процедуру і традицію виборів Папи. 

Світські видання повідомили про початок виборів Глави Католицької Церкви та перші три раунди нерезультативних голосування. Надвечір 13 березня стало відомо, що з труби пішов білий дим, а отже, Понтифіка обрано. Увага світських видань зосередилася на особі новообраного Папи Римського – архиєпископа Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольйо. Видання акцентували на тому, що це перший єзуїт і перший латиноамериканець на папському престолі. «Подробности» стверджували, що новообраний Папа маловідомий навіть у церковних колах. Здивовані вибором конклаву були як світові ЗМІ, так і експерти («Український тиждень»). Цікаво, що, за інформацією видань, в обрання Бергольйо не вірили навіть букмекери – ставки на його перемогу не були дуже високими («Корреспондент»).

Загалом інформація про нового Папу була позитивною, але знайшлася віха його біографії, що викликала у ЗМІ чимало питань. Видання повідомили про те, що  свого часу Бергольйо був замішаний у кількох справах часів Хунти й доклав замало зусиль, щоб підтримувати священнослужителів та родичів постраждалих від Хунти в Аргентині в 1976-1983 роках. («Подробности», «Український тиждень», «Корреспондент»,  ТСН, «Главком», «Дзеркало тижня», «Українські новини» тощо). Втім, ці твердження були заперечені Ватиканом («Подробности», «Українські новини», ВВС та інші).

Чимало ЗМІ розповіли про життя та служіння нового Папи («Подробности» (1, 2), «Український тиждень», «Главком», «Українські новини», ТСН, ТВі, «Дзеркало тижня», стаття Катерини Щоткіної «Папа з краю світу» в газеті «Дзеркало тижня», «Корреспондент» (1, 2, 3, 4), матеріал Олени Пушкарської та Артема Скоропадського «Урочиста відкритість» у газеті «Коммерсант» тощо). Відзначали консервативні погляди Папи Франциска («Українська правда», «Главком», «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня», Zaxid.net та інші), визнаючи, втім, його реформаторські здібності в багатьох питаннях. Не обійшлося без нальоту жовтизни - ТСН написали про нещасливе кохання юнака Хорхе як основну причину того, що він став священиком.

Експерти дали різну оцінку як персоні новообраного Папи Римського, так і перспективам, що відкрились перед Церквою з його обранням. Релігієзнавець Андрій Юраш назвав Франциска компромісною фігурою («Український тиждень»). Він же наголосив на тому, що новий Папа продовжуватиме генеральну лінію свого попередника, назвавши його реінкарнацією Бенедикта XVI в богословському сенсі («Український тиждень», Zaxid.net). Релігієзнавець Юрій Чорноморець висловив думку про те, що з Франциском церква ризикнула, але є впевненою в його святості і чесності (Liga.net). Керівник РІСУ Тарас Антошевський та президент Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський наголосили на тому, що новий Папа гуртуватиме людей навколо питань віри («День»). Останній додав, що поступово католицизм зміщуватиметься на південь, де вірних Церкви цікавлять зовсім інші питання, аніж європейців, які в цілому мають значно вищий рівень життя і очікують від Папи радикальних змін, зокрема, дозволу висвячувати жінок, скасування целібату тощо («Радіо Свобода», ТСН, ВВС, «Корреспондент»). Про реформістський дух нового Папи говорив і єпископ РКЦ в Україні Станістав Широкородюк (ВВС, «Корреспондент»). Релігієзнавець Орест Вільчинський наголосив на тому, що знання Папою ситуації в УГКЦ є чи не найбільшим його плюсом («Україна молода»). Він наголосив і на його здатності до діалогу з некатолицькими християнами та представниками інших релігій, як наслідок зростання у поліконфесійному і полікультурному середовищі («Український тиждень»). Про активну підтримку східних католиків із боку нового Папи говорив і богослов отець Ігор Бойко («Україна молода»).

УНІАН і ТСН наголосили на тому, що обрання Папи викликало величезний інтерес в суспільстві, зокрема в Інтернеті. Вони акцентували на тому, що вперше з часів розколу 1054 року на коронації Папи буде присутній Вселенський Патріарх, натомість Бенедикт XVI буде відсутній («Подробности», «Українська правда», 5 канал, Zaxid.net).

Цікавість викликали і перші кроки Папи – його підкреслена аскетичність, відмова від багатьох привілеїв та відповідних до статусу предметів розкоші, відкритість до людей і певна жертовність. Про це писали всі світські ЗМІ, називаючи Франциска «Папою бідних» («Україна молода», ВВС та інші) і акцентуючи на тому, що поведінка Понтифіка є нетиповою для сучасних церковних єрархів. Вчинки і висловлювання Франциска викликали позитивну реакцію як журналістів, так і експертів. Щоправда, не всім така скромність виявилася до вподоби – у медіа з’явився коментар Глави УПЦ КП Патріарха Філарета, який розкритикував Франциска, зокрема, за відмову від «папамобіля», назвавши це «роботою напоказ».

Особлива увага українських ЗМІ була прикута до ймовірного впливу обрання Папи Римського на релігійне життя України. Чимало видань намагалося спрогнозувати майбутній розвиток УГКЦ в світлі цих подій, адже одразу стало відомо, що архиєпископ Хорхе Бергольйо добре знайомий з обрядом і історією української Церкви і навіть є вихованцем греко-католицького священика отця Степана Чміля. Кардинал Любомир (Гузар) згадав, як тоді ще архиєпископ Бергольйо вітався з ним українською, наголосив на тому, що Понтифік має сентимент до України, й висловив сподівання на візит Папи до нашої країни.

ЗМІ поширили слова Глави УГКЦ Верховного Архиєпископа Святослава (Шевчука) про те, що він запросив Папу Франциска до України на святкування 1025-річчя Хрещення Русі (УНІАН, «Український тиждень», РБК, ТВі, «Дзеркало тижня», «Сегодня», «Фокус», «Левый берег», Zik, Zaxid.net, «Коментарі»). Пізніше, ця заява була повторена вже без зазначення дати (УНІАН, «Українські новини», «Главком», «Коммерсант», «Фокус», «Коментарі»). Представники РКЦ також запросили Папу до України («УНІАН-релігії»). Не забарилася й реакція УПЦ (МП) на таку активність католиків – протоєрей Георгій Коваленко в коментарях ЗМІ зауважив, що ймовірний візит Понтифіка має бути узгоджений з православними, які становлять більшість вірних у країні («УНІАН-релігії», «Коммерсант», ТСН, «Корреспондент», Zik). Втім, в апостольській нунціатурі та посольстві України при Святому престолі пориви УГКЦ дещо охолодили: візит Папи Римського можливий, але не цього року («УНІАН-релігії», «Українські новини», «Український тиждень», «Главком», РБК, «Сегодня», «Левый берег», Zik, Zaxid.net).

В УГКЦ одразу заговорили про збільшення шансів отримання Патріархату. Висловився з цього приводу і кардинал Гузар, який вважає, що УГКЦ має шанс отримати Патріархат з новим Папою, оскільки вже дозріла до цього (УНІАН, «Українська правда»). Керівник департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ Олекса Петрів назвав вибір конклаву правильним і добрим для греко-католиків («Подробности»). Роман Малко з «Українського тижня» дав матеріалу про призначення понтифіка доволі претензійний, але витриманий цілком в дусі тогочасних настроїв заголовок - «Маємо українського папу», охарактеризувавши нового Понтифіка як джерело сподівань УГКЦ на патріархат. Віталій Червоненко з «Главкома» в матеріалі «Новий Папа – друг України» назвав Папу Франциска козирем у боротьбі за патріархат.

Політтехнолог Олег Медведєв висловився про Папу Франциска як про «свою людину греко-католиків у Ватикані» (ТСН). Тарас Антошевський зауважив: той факт, що Папа добре знайомий з греко-католиками, є дуже важливим, оскільки дотепер ставлення до них було не завжди рівноправним (Zik). Віце-ректор Українського католицького університету Олег Турій також позитивно висловився про обрання Папи і наголосив на тому, що в УГКЦ є надія на патріархат (Zik). Речник УГКЦ отець Ігор Яців акцентував на тому, що отримання Патріархату греко-католиками є не вимогою до Понтифіка, а очікуваннями від нього (ВВС, «Корреспондент»). За його словами, патріархат має спричинити внутршінній розвиток Церкви, а проголошення – це лише зовнішній прояв («Радіо Свобода»).

Втім, не всі експерти погодились із тим, що питання Патріархату буде вирішене легко. Доцент кафедри культурології Києво-Могилянської Академії Ігор Лосєв висловив думку, що Ватикан веде торги з Московським Патріархатом, і УГКЦ є в них розмінною монетою. Якби в Римі хотіли Патріархату для греко-католиків, його б надали ще за Йосипа Сліпого, і в пізніші часи для цього було багато можливостей (ТСН). Релігієзнавець Андрій Юраш висловився про перспективу Патріархату УГКЦ так: новий статус греко-католицької Церкви залежатиме від готовності Папи Римського витримати істерику Московського Патріархату («Український тиждень»). Але він зауважив, що України не буде серед пріоритетних напрямків діяльності нового Понтифіка, який зверне свій погляд на країни «третього світу» («Український тиждень»). Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов висловив думку, що надання УГКЦ статусу Патріархату приведе до релігійного і політичного напруження в Україні, оскільки викличе супротив Росії і бажання, як мінімум, «зіпсувати свято» («Главком»).

Публікація Теодора Спітюка «Quo vadis, українська Церкво?» (Zaxid.net) дещо вирізнялась із-поміж інших матеріалів. Автор розкритикував захоплення українських медій тим, що Папа був вихованцем українського священика, та сподівання на перспективи Патріархату УГКЦ, адже сам Папа не декларував таких намірів, і відсутність уваги до соціальних питань, на першочерговості і важливості яких наголосив понтифік. Критикує автор і уїдливі висловлювання православних єрархів – Глави УПЦ КП Патріарха Філарета та настоятеля Києво-Печерської Лаври митрополита УПЦ (МП) Павла.

Не примусила себе довго чекати і відповідь від Російської Православної Церкви – хоча Патріарх Кирил привітав Папу («Подробности», «Главком», «Коментарі»), єрархи РПЦ висловлювались досить різко. Митрополит Волоколамський Іларіон наголосив на тому, що якщо Папа підтримуватиме уніатів, це не приведе до добра, й назвав греко-католиків причиною ускладнення стосунків РПЦ і Ватикану («Коммерсант», «Главком», «Український тиждень», ТСН, «Корреспондент»). Таку думку підтримали  і російські експерти, зокрема представник Інституту країн СНД Кирил Фролов («Коммерсант», «Главком», «Корреспондент»). Втім, релігієзнавець Віктор Єленський вважає, що Папа навряд чи дослухатиметься до РПЦ, й висловив сумнів, що Понтифік почне діалог із Московським Патріархатом на шкоду УГКЦ («Коммерсант»). А от «Голос» трактував слова експерта навпаки – «необхідність налагодження діалогу з православним світом стане для Папи пріоритетом, можливо, навіть на шкоду греко-католикам».

Та в цілому православні схвально сприйняли новину про обрання Понтифіка. Митрополит Володимир привітав Папу Франциска з обранням («УНІАН-релігії»). Митрополит Феодосійський і Керченський УПЦ Платон, який особисто знайомий з Франциском, назвав його неординарною особистістю («УНІАН-релігії», «Український тиждень»), до того ж добре обізнаною на православ’ї та українських традиціях («Фокус»).

Щоправда, настоятель Лаври митрополит Павло доволі критично висловився з приводу загального захоплення персоною Франциска, обурившись тим, що українські медіа активно висвітлювали обрання Папи. «У них, може, і Папа, а у нас Блаженніший Митрополит Володимир», – заявив він («УНІАН-релігії», «Український тиждень», «Главком», «Левый берег»). Прес-секретар УПЦ (МП) протоєрей Григорій Коваленко висловив думку, що з обранням нового Папи стосунки між католиками і православними не зміняться («Подробности», «Фокус»). Відреагували на обрання Папи і проросійсько налаштовані маргінальні політики, зокрема Наталія Вітренко, яка заявила, що візит Папи не може відбутися без узгодження з главою РПЦ («Главком», «Коммерсант», ТСН, «Корреспондент»).

Традиційно деякі ЗМІ акцентували на скандалах навколо Католицької Церкви («Подробности», ТСН, ТСН, «Корреспондент», «Левый берег», «Коментарі»). ТСН згадала про пророцтво Нострадамуса, за яким Папа Римський Франциск стане останнім.

Цікавила ЗМІ і реакція світових та українських політичних діячів на обрання Папи Римського. Президент США Барак Обама заявив, що, хоч би хто став Понтифіком, американський уряд не впливатиме на його діяльність (УНІАН). Водночас Обама був одним із перших, хто привітав новообраного Понтифіка («Подробности», ТВі, «Радіо Свобода», «Корреспондент»). Привітали Папу Франциска і Ангела Меркель, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун та інші («Радіо Свобода», Zik).

Доволі дивну заяву зробив виконувач обов’язків президента Венесуели – він уважає, що померлий незадовго до конклаву Уго Чавес, перебуваючи «на небесах», міг уплинути на обрання Папи з теренів Латинської Америки (УНІАН, ТСН). Захоплення латиноамериканців від обрання Понтифіка з Аргентини обернувся для деяких політичних діячів проблемами – так, мера Мехіко оштрафують за те, що він самовільно поїхав на інтронізацію Папи (УНІАН). Українські лідери не лишилися осторонь. Віктор Янукович привітав Папу Франциска з обранням («УНІАН-релігії», РБК, «Дзеркало тижня», «Корреспондент», Zik, ), а Юлія Тимошенко надіслала йому послання, в якому висловила сподівання, що Папа боротиметься з авторитарними режимами і нищенням прав людей на території колишнього СРСР («Українські новини», «Український тиждень», «Главком», «Коментарі», Zik).

Загалом, ця тема викликала щирий інтерес ЗМІ – значно більший, ніж свого часу спричинило обрання Бенедикта ХVI. Це досить рідкісний випадок, коли українські медіа опинились у світовому інформаційному мейнстримі. Якщо ефірні телеканали не надто уважно висвітлювали конклав, то інтронізацію Папи Франциска українські телеглядачі вже могли побачити. Можливо, передумовою такої особливої уваги було те, що ЗМІ були «розігріті» зреченням Бенедикта XVI, однак немає сумніву, що головну роль у цьому відіграла особа самого Франциска та його радикальна відмінність від більшості представників українського духовенства, що найчастіше стають героями публікацій ЗМІ.

Хрещення без єдності

Пам'ятник св. ВолодимируНа тлі потоку інформації про новообраного Понтифіка, його аскетичність та простоту особливо разюче вирізнялись новини про перипетії навколо урочистого відзначення 1025-річчя Хрещення Русі. У ЗМІ з’явились заяви церковних єрархів, які не можуть поділити право ексклюзивно розпоряджатись цим заходом.

Як відомо, на урочистостях запланована присутність глави РПЦ Патріарха Кирила («УНІАН-релігії»). Він заявив, що не буде брати участь в офіційному святкування 26 липня в палаці «Україна», якщо там буде присутній Глава УПЦ КП (переважна більшість видань републікувала цю новину з посиланням на «Коммерсант»). У свою чергу в Київському патріархаті наголосили на тому, що Патріарх Філарет готовий брати участь у державних заходах, на яких буде присутній Кирило. Також було наголошено, що Кирило є гостем і дивно, що гість ставить умови (ТСН, «Дзеркало тижня», «Сегодня», «Коментарі»). Керівник РІСУ Тарас Антошевський назвав позицію Кирила очікуваною, але дивною («Коммерсант», «Український тиждень», «Подробности», РБК, Zik). Експерт Андрій Юраш оцінив такі заяви Глави РПЦ як продовження політики РПЦ («Україна молода») й назвав дії Глави РПЦ свідомим провокуванням конфлікту між українськими церквами (Zik).

Тим часом, Собор РПЦ прийняв постанову про важливість свята, а Предстоятель УПЦ (МП) Митрополит Володимир написав лист, у якому запропонував Главі РПЦ очолити міжнародний організаційний комітет зі святкування («УНІАН-релігії»). 27 березня відбулося перше засідання комітету в Москві, у якому взяла участь делегація УПЦ (МП) та офіційні особи – віце-прем’єр Костянтин Грищенко та представники Церкви («УНІАН-релігії», «Український тиждень», Zik). Також на засіданні була присутня офіційна делегація Білорусі («УНІАН-релігії»).

В УПЦ (МП) також пояснили, що спільні з «розкольниками» урочистості для них неприйнятні («УНІАН-релігії», Zik), а Главу РПЦ було названо наступником київських митрополитів. Заяви Філарета в УПЦ (МП) назвали орієнтованими на політично заангажовану і нецерковну аудиторію.

Очевидно, що йшлося про резонансну заяву Патріарха Філарета в ефірі 5 каналу про те, що свято Хрещення Русі в першу чергу має бути об’єднавчим для українського народу, а Москви тоді, як Русь хрестили, ще не було, тому росіянам зарано святкувати (УНІАН, «Подробности», «Український тиждень», «Главком», ТВі, Радіо «Свобода», «Дзеркало тижня», «Фокус», Liga.net, «Корреспондент», «Левый берег», Zik, ZAxid.net). Патріарх також наголосив, що не зустрічатиметься з Главою РПЦ під час богослужінь, а лише під час урочистого святкування в палаці «Україна». Також він зауважив, що якби мав можливість зустрітися з Кирилом, то сказав би йому, що час ідей про підпорядкування української церкви російській вже минув («Коментарі»).

Тим часом, Глава УГКЦ також зробив заяву про те, що греко-католики офіційно святкуватимуть разом з іншими християнськими конфесіями (УНІАН, «Главком»). ЗМІ повідомили і про державну підтримку свята, зокрема включення книг про хрещення до держзамовлення («УНІАН-релігії») та створення координаційного штабу з дотримання безпеки та правопорядку («Дзеркало тижня»).

Повним ходом ідуть приготування до свята у Церкві – ЗМІ проінформували про написання ікони «Собор прилуцьких святих» на Чернігівщині («УНІАН-релігії»), перспективи освячення храму Іоанна Хрестителя в Дніпропетровську («УНІАН-релігії», «Коментарі»), спорудження монументу 1025-річчя Хрещення Русі і реставрацію монументів князю Володимиру, княгині Ользі, інших сакральних споруд тощо у Києві («УНІАН-релігії», «Українські новини», Zik).

Характерно, що «Українська правда» (передрук «Українського тижня») з усього масиву інформації про майбутнє святкування поширила тільки ляп Віктора Януковича про те, що Україна збирається святкувати 125-ту річницю Хрещення Русі. Ролі президента у святкування присвячено і гострий матеріал Катерини Щоткіної «Клірики зіграють в масовці» («Коментарі», «Главком»). Автор наголосила на тому, як важливо Януковичу брати участь у святкуванні Хрещення Русі, де йому буде відведено роль спадкоємця князя Володимира. Священики ж будуть лише тлом для глави держави. Пані Катерина задалася питанням, чому організацією релігійного свята займаються чиновники, й наголосила на тому, що «новий рівень» – це не розмах урочистостей, а добір учасників. Автор зауважила, що спільна літургія чи молебень будуть неможливими.

Чий Великдень?

31 березня християни західного обряду відзначали одне з найважливіших християнських свят – Великдень. Українські ЗМІ приділили достатньо уваги цій темі, але подекуди розставляли дивні й часом хибні акценти. Як відомо, в цей день свято Воскресіння господнього відзначали католики, протестанти, більшість православних світу. Проте чимало видань «забули» про деякі конфесії. Так, за версією світських ЗМІ, в цей день святкували католики («Подробности», РБК, «Корреспондент», «Левый берег», «Коментарі»),  700 тисяч римо-католиків («Подробности»), центром урочистостей для яких в Україні став Львів; римо-католики та вірмени (Zik, Zaxid.net), римо-католики, вірмени, англікани, лютерани («Український тиждень», ТСН), християни західного обряду («Українські новини», ТВі). Очевидно, що така вибірковість є або браком знань і перебуванням під владою стереотипів, або ж банальною неувагою до нюансів, начебто несуттєвих для світського видання.

ЗМІ також писали про відзначення Вербної неділі («Подробности»), Чистого четверга (5 канал), Страсної п’ятниці («Подробности», РБК, Zik). Згадали і традиційні урочистості, зокрема Хресну ходу в Єрусалимі («Подробности», 5 канал), ходу в Римі, яку очолив Папа Римський Франциск (ТСН, 5 канал). Увагу видань привернула і Великодня меса, відслужена Папою Римським Франциском у Ватикані, де на площі Святого Петра зібралося понад 250 тисяч вірян (УНІАН, «Подробности», «Український тиждень», «Українські новини», 5 канал, «Дзеркало тижня»). 

Янукович привітав християн західного обряду з Великоднем (УНІАН, «Укранські новини», «Главком»). Але це була чи не єдина реакція української влади на одне з найважливіших християнських свят. Лише у Вінниці католики змогли взяти вихідний 1 квітня («УНІАН-релігії»). Що ж в інших містах? Ситуація гірша чи просто про це ніхто не пише? Які права мають римо-католики і представники інших конфесій в порівнянні з православними, святкування Великодня якими зводиться в ранг чи не державного свята?

Також ніхто, крім УНІАН, не звернув увагу і на складне становище римо-католиків Севастополя, які вже багато років намагаються повернути приміщення колишнього храму Святого Климента, де зараз розташований кінотеатр «Дружба». Цього року ситуація ускладнилася тим, що площу перед храмом, на якій завжди проводилися богослужіння, було розрито, і католики мусили проводити Великодню службу у парку. Ця ситуація – яскраве віддзеркалення складної релігійної ситуації в України з її декларованою рівністю конфесій.

Волинська трагедія

Ще однією суперечливою темою стала спроба УГКЦ та РКЦ зробити спільну заяву  з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії. Нагадаємо, що ще на початку року була анонсована спільна заява цих Церков із приводу річниці трагічних подій часів Другої Світової війни, коли українці і поляки вбивали одні одних. Ці події дуже неоднозначно сприймаються як в українському та польському суспільствах, так і в колі науковців. З метою згладити гострі кути в цій полеміці був розроблений проект спільної заяви, основне послання якого зводилося до фрази «пробачаємо і просимо вибачення».

Втім, як стало відомо з польських джерел іще 6 березня, спільної заяви УГКЦ та РКЦ не буде, оскільки Церкви не змогли домовитись про спільну позицію. Архиєпископ РКЦ в Україні Мечислав Мокшицький наголосив, що заклики УГКЦ про християнську оцінку подій є чистою риторикою, оскільки там не згадано про причину трагедії – ідеологію націоналізму. Також він наголосив, що формула має звучати «перепрошуємо і просимо про вибачення», оскільки жодна зі сторін не має морального права формулювати «пробачаємо і просимо вибачення» («Історична правда», Радіо «Свобода», Zaxid.net).

Та пізніше Синод єпископів Києво-Галицького Верховного архиєпископства УГКЦ оприлюднив свою позицію – закликав українців і поляків простити одне одному Волинську трагедію (УНІАН, «Український тиждень», Zik, Zaxid.net). Коментуючи це звернення, Глава УГКЦ Верховний  Архиєпископ Святослав наголосив на тому, що Церква хоче будувати стосунки з польським народом у дусі примирення і прощення, щоб минуле не отруювало майбутнього (Zaxid.net). Тобто, фактично, УГКЦ здійснила свій намір сама, без РКЦ.

Історик Володимир В’ятрович в статті «Примирення, а не капітуляція» наголосив на тому, що в польському суспільстві побутує визначення тих подій як «геноцид на Волині» і тональність публікацій у польських ЗМІ свідчить про агресивність інформаційної хвилі. Науковець також висловив занепокоєння висловлюваннями архієпископа Мокшицького, назвавши його риторику войовничою і такою, що має мало спільного з християнським принципом взаємного прощення (ТСН, Zaxid.net). Історик уважає, що архієпископ РКЦ в Україні озвучив думку частини польського суспільства, яка не хоче примирення з українцями, а лише їх капітуляції. Втім, він наголосив, що частина поляків схвально сприйняла заяву УГКЦ як голос проти обопільної ненависті. У коментарі «Католицькому оглядачу» В’ятрович схвально оцінив заяву єпископів УГКЦ, наголосивши, що саме такої заяви він чекав від Церкви, натомість заяву Мокшицького сприйняв як таку, що не пасує духовній особі – мовляв, у ній «прозвучав більше поляк, аніж представник Римо-Католицької Церкви» (Zik).

Натомість, Партіарх УПЦ КП Філарет закликав українців і поляків до взаємного прощення за трагедію 1943 року (УНІАН, «Історична правда», ТВі, «Главком», Zik). Таким чином, Київський патріархат у черговий раз зіграв на одному полі з греко-католиками, підтвердивши своє партнерське ставлення до УГКЦ.

Зрозуміло, що тема Волинської трагедії є доволі важкою і справді багатьом церковним діячам важко сприймати її відсторонено, не переносячи суб’єктивне ставлення на офіційну позицію своєї Церкви. Чи вплинуть заяви архиєпископа РКЦ на подальші стосунки з УГКЦ і чи чутки про переведення Мокшицького до Вроцлава, які поширилися пізніше в Інтернеті, але так і не були підтверджені, не є наслідком його різких заяв? Хотілось би сподіватись відповідей на ці важливі запитання від українських медіа.

У ході роботи над моніторингом було проаналізовано контент 25 ЗМІ: інформаційних агенцій УНІАН, Українські новини, РБК-Україна; сайтів телевізійних каналів — «Подробности», ТСН, 5 канал, TVi; «Радіо Свобода»; всеукраїнських та регіональних видань «Українська правда», «Коментарі», «День», «Україна молода», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Коммерсант», «Сегодня», «Главком», «Фокус», портал Liga.net, «Корреспондент», «Голос», «Левый берег», «Бі-бі-сі Україна», Zaxid.net та ZIK.

Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,

експерт Центру суспільного моніторингу