Кінець світу, біометричні паспорти і Десятинна церква: ЗМІ про Церкву в другій половині листопада
Моніторинг висвітлення світськими засобами масової інформації найрезонансніших релігійних подій у другій половині листопада 2012 року. В матеріалі проаналізовано публікації 25 онлайн-ресурсів — загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.
Внутрішньоцерковні справи.
Українська Православна Церква / Російська Православна Церква
23 листопада Предстоятель УПЦ Митрополит Володимир відсвяткував 77-й День народження, про що повідомили «УНІАН-релігії», «Подробности» та «Коммерсант». Зі святом його привітав Президент України («УНІАН-релігії», «Корреспондент»). А 20 листопада 66-й день народження відсвяткував глава РПЦ Патріарх Кирило («УНІАН-релігії», «Корреспондент»).
Теперішня ситуація в Українській Православній Церкві висвітлена в матеріалі Костянтина Матвієнка «Чому в УПЦ (МП) зупинили здійснення плану «Наступник» (сайт «Радіо Свобода»). Автор розглянув можливості передачі влади від Митрополита Володимира до митрополита Платона (Удовенка), очільника Аргентинсько-Південноамериканської єпархії РПЦ, але вказав на певні організаційні труднощі.
ЗМІ повідомили, що в зоні відчуження Чорнобильської АЕС діє 4 храми УПЦ («УНІАН-релігії»). А Троїцький Іонінський монастир в Києві відзначив 20-річчя відновлення богослужбового життя («УНІАН-релігії»).
В УПЦ виступили проти смертної казні для 7 християн Єгипту, що знялися в фільмі «Невинність мусульман» («Подробности»). Як повідомляли ЗМІ раніше, за зйомки заочно були засуджені до страти («Подробности»).
В РПЦ спеціальна комісія зайнялася розробкою єдиного регламенту для проведення виборів Патріарха («Коментарі», «Коммерсант», «Дзеркало тижня»). «Подробности» опублікували інформацію про те, що згідно з соціологічними опитуваннями, третина росіян не знає імені Предстоятеля РПЦ.
Українська Православна Церква Київського Патріархату
Засоби масової інформації звернули увагу на діяльність Патріарха Філарета. «Коментарі» анонсували візит Глави УПЦ КП до Дніпропетровська 29 листопада. Liga.net повідомила, що Предстоятель роздав ордени представникам Харківської єпархії: лікарям, ученим, силовикам і журналістам.
Українська Греко-Католицька Церква
Глава УГКЦ взяв участь у Зустрічі католицьких єпископів Східної Європи («УНІАН-релігії (1, 2), ). А 26 листопада Блаженніший Святослав (Шевчук) брав участь у засіданні ХІІІ Звичайної ради Генерального Папського Синоду Католицької Церкви («УНІАН-релігії»).
«Коментарі» анонсували інтронізацію владики Бориса (Ґудзяка) як Апостольського екзарха для українців греко-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії та Люксембурзі, що відбулася 2 грудня в Парижі в Соборі Паризької Богоматері.
ЗМІ повідомили і про те, що 18 листопада Добромильська монаша обитель УГКЦ відзначила ювілей («УНІАН-релігії»).
Іслам
Муфтіят Криму виступив проти побудови спеціальної мечеті для геїв («Коментарі», «Главком»).
Юдаїзм
23 листопада в Києві відбулася конференція європейських рабинів, в якій взяли участь представники понад семисот релігійних громад («УНІАН-релігії»).
Міжконфесійні стосунки
Євангельські церкви виступили за розбудову громадянського суспільства в Україні («УНІАН-релігії»). Учасники зустрічі глав християнських Церков України 28 листопада констатували поглиблення кризи порозуміння органів влади та суспільства і ігнорування позиції Церков. За результатами обговорення глави Церков вирішили викласти свою позицію у спільних зверненнях до Президента України та до новообраної Верховної Ради («УНІАН-релігії»).
За повідомленням «Коментарів» та «Главкому» від 29 листопада, радикали, що називають себе православними, вирішили зіпсувати свято одеським євреям – активісти організацій проросійського характеру влаштували в центрі Одеси молебень, тим самим перешкоджаючи встановленню ханукії – єврейського семисвічника.
Релігієзнавець Андрій Юраш, висвітлюючи сучасну ситуацію в УГКЦ і у Львові, наголосив, що УГКЦ веде прагматичну співпрацю з іншими конфесіями (Zaxid.net), а поліконфесійність є історичною та сучасною реальністю Львова. Він повідомив, що взаємодія з УАПЦ та УПЦ КП є на 95%. За інформацією релігієзнавця, у Львові 51% вірних УГКЦ і 37% православних, на Львівщині православних 37%, на Івано-Франківщині – близько 40%, на Тернопільщині ця частка становить близько 50% (Zaxid.net).
Церква і суспільство
Pussy Riot, Femen
Путін звинуватив одну з учасниць панк-гурту в антисемітизмі (УНІАН, «Главком», «Корреспондент»). Тим часом, Pussy Riot увійшли в шорт-лист відзнаки «Людина року» за версією журналу Time («Коментарі», ТСН). А за версією видання The Foreign Policy вони увійшли до переліку 100 видатних світових мислителів сучасності («Главком», «Дзеркало тижня», «Українські новини», Zaxid.net).
У Санкт-Петербурзі заарештували лідера українського жіночого руху Femen («Главком», ТСН, «Сегодня», «Українська правда», Liga.net). Пізніше стало відомо, що її не пустили на територію Російської федерації (ТСН, «Сегодня», «Українська правда», 5 канал, «Корреспондент», Liga.net). Дівчина припустила, що через те, що вона напала на Патріарха Кирила під час його візиту до Києва («Главком», ТСН, Zaxid.net). Тим часом, учасниці руху в блозі на сайті «Української правди» привітали Патріарха Кирила з днем народження в доволі грубій формі.
Більше про затримання активістки Femen йшлося в матеріалі «Газети.ру», передрукованому «Главкомом». Матеріал американського видання «The Atlantic» про ініціативу також передрукував «Главком». В ньому було акцентовано на тому, що на думку представниць Femen, Патріарх Кирило уособлює репресивність РПЦ у ставленні до жінок. За версією видання, саме акція Femen в грудні 2012 року, коли три активістки влаштували акцію перед Храмом Христа Спасителя з лозунгами «Боже, царя жени!», стала предтечею скандального виступу Pussy Riot. Сам матеріал написаний з виражено прихильної позиції до організації. А за словами українського письменника Андрія Куркова, Femen стали символом нової України на Заході («Дзеркало тижня»).
Відновлення храмів
Все гарячішою стає ситуація навколо відновлення Десятинної церкви. 22 листопада Олександр Бригинець заявив, що у головного архітектора Києва вже є проект відновлення храму, попри всі заяви Міністерства Культури та КМДА (УНІАН, 5 канал, «Корреспондент», «Український тиждень»). За словами депутата, він не вірить у те, що бетонна плита на 18-метрових палях — це накриття над фундаментом («Голос», «Сегодня», 5 канал, «Корреспондент», «Левый берег», «Обком»). Тим часом, Міністр культури Михайло Кулиняк учергове заявив, що будь-які роботи на рештках Десятинного храму мають бути спрямовані виключно на музеєфікацію та консервацію археологічних артефактів («УНІАН-релігії»). «Українська правда» опублікувала проект музею. Мер Києва також пообіцяв врятувати рештки Десятинної церкви («Коментарі», «Українська правда», «Корреспондент», «Радіо Свобода», «Український тиждень»). Тим часом, допомогу у музеєфікації фундаменту храму зголосились допомогти французькі спеціалісти («Голос»).
27 листопада колектив музею «Десятинна церква» виступив із вимогою звільнення директора – єродиякона УПЦ Ярослава (Дорошенка), який, за словами науковців, бере на роботу членів релігійної громади, а науковців звільняє («Коммерсант», УНІАН, «Подробности», ТСН, «Голос», «Українська правда», блог Ігоря Луценка на «Українські правді», 5 канал, «Левый берег», «Український тиждень», «Дзеркало тижня»). А екс-заступник директора з наукової роботи музею Лариса Ганзенко заявила, що скоро має розпочатися будівництво храму («Коментарі»). Керівництво музею цю інформацію спростувало. Більше того, в міністерстві культури заявили, що чернець очолює музей законно («Українська правда»).
У матеріалі «Мінкульт таємно здав Старокиївську гору УПЦ (МП)» журналіст «Коментарів» Олекса Шкатов наголосив на тому, що долю Десятинної церкви вирішують священики, що працюють в музеї-примарі, про створення і існування якого нічого не було відомо аж до відкритого листа колективу музею. Тарас Закусило в матеріалі «Таємний музей Десятинної церкви є юридичною ширмою для загарбання історичних охоронних земель УПЦ Московського патріархату, вважають науковці» також акцентував на міфічності музею. Він охарактеризував ситуацію «середньовічним мракобіссям однієї з конфесій». Громадський активіст Ігор Луценко в матеріалі «Музей Десятинної церкви московського патріархату. Справа сім’ї?» («Українська правда») зазначив: очевидно, що представники влади «кришують» незаконний храм. Увагу темі приділив і блогер «Левого берега» аналітик Матвій Нікітін.
КМДА нарешті заборонила будівництво в буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Втім Олександр Бригинець таке рішення вважає запізнілим, а архітектор Георгій Духовичний наголосив на потребі скасувати всі раніше видані землевідведення в цій зоні («Коммерсант», УНІАН, «Українська правда», 5 канал, «Український тиждень», «Дзеркало тижня»). Тим часом, в Міністерстві Культури впевнені, що ЮНЕСКО не виключить Софію і Лавру зі списку всесвітньої спадщини («УНІАН-релігії», «Главком», «Голос», «Український тиждень»). Крім того, спеціалісти не виключають, що до списку ЮНЕСКО можуть потрапити ще два об’єкти в Криму («Голос», «Українська правда», 5 канал, «Радіо Свобода»). А на реставрацію колишньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації (теперішній Чернівецький національний університет), що входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, потрібно 360 мільйонів доларів («Коментарі»).
Зацікавило ЗМІ ще одне скандальне будівництво в Десятинному провулку, стосунок до якого має Українська Православна Церква Київського Патріархату. 22 листопада проти забудови на руїнах палацу Володимира виступили представники київської громадськості («Коментарі», «Українська правда», 5 канал, «Радіо Свобода»). Але вже 30 листопада будинок №3 по Десятинному провулку було зруйновано («Коментарі», ТСН, «Українська правда», «Сегодня», «Корреспондент», «Левый берег»). Олександр Бригинець також повідомив, що на території знесених будинків було виявлено незаконні розкопки — там працювали «чорні археологи» («Українська правда», «Українські новини»).
Як проінформували «Коментарі», «Главком», ТСН, «Сегодня» й «Радіо Свобода», речник УПЦ КП архиєпископ Євстратій (Зоря) заявив, що на місці знесених будинків буде споруджено нежитлову будівлю з апартаментами. А самі будинки не були внесені в реєстр пам’яток архітектури. ЗМІ наголосили, що дозвіл на будівництво УПЦ КП отримала ще за мера Черновецького. «Обком» акцентував на тому, що проти цього будівництва виступили різні організації, в тому числі й партія УДАР.
Критичний фоторепортаж про рейдерські захоплення церкви (в матеріалі згадані УПЦ, УПЦ КП, УГКЦ, Вірменська православна церква) опублікував блогер «Корреспондента» Вадим Торопов, член координаційної ради ВГО «Київське віче».
У Києві в сквері біля Палацу дітей та юнацтва розпочалися будівельні роботи на місці зруйнованого Свято-Миколаївського храму. За словами Олександра Бригинця, невідомі почали будівельні роботи на місці, яке релігійна громада вже понад рік намагається отримати для відновлення церкви (УНІАН, «Коментарі», «Українська правда», «Корреспондент»).
Через будівництво на Поштовій площі в Києві дав тріщину відновлений в 2003 році храм Різдва Христового («Коментарі», «Подробности», «Сегодня», «Фокус»).
У Дніпропетровську виконком міської ради дозволив УПЦ переробити приміщення колишньої лікарні на храм, передавши понад 3 тис кв. метрів як пожертву громаді Церкви («УНІАН-релігії», «Коментарі», «Главком», «Радіо Свобода»).
«Радіо Свобода» висвітлила ситуацію у Донецьку, де виник конфлікт між вірними УПЦ, що прагнули побудувати в сквері храм, і місцевими мешканцями. Після громадських слухань, на яких місцеві мешканці висловились проти забудови, представники церкви почали проводити обряди просто неба, називаючи тих, хто виступає проти забудови скверу, «посланцями Сатани». Видання повідомило, що чергове слухання у справі відбулося 13 грудня.
У Тернополі відкрили новий храм УАПЦ (УНІАН). Храм УПЦ буде побудовано в Запоріжжі («Коментарі»). На Львівщині УГКЦ освячено каплицю Держприкордонної служби («УНІАН-релігії»). На південну баню Києво-Печерської Лаври встановлено хрест («УНІАН-релігії»). Київрада виділила три ділянки в Києві УПЦ («Коментарі»). В 2013 році в Києві розпочнеться будівництво купель, аналогічних ізраїльському Йорданіту («УНІАН-релігії», «Коментарі», «Подробности», ТСН, «Голос», «Сегодня», «Україна молода», 5 канал, «Корреспондент», «Фокус», «Дзеркало тижня», «Українські новини»).
Мешканці села Охримівки (Запорізька область) своїми силами реставрують храм («Коментарі»). На Львівщині потрібно реставрувати 14 дерев’яних церков (Zaxid.net).
Соціальні ініціативи
В Івано-Франківську розпочався збір «пошти до Святого Миколая» в рамках акції «Святий Миколай іде до сиріт», організованої Мальтійською службою допомоги («Голос»).
Панахида за загиблими в ДТП була відправлена в Трапезній церкві Києво-Печерської Лаври (УНІАН).
Матеріал про лікарняний храм при Київській міській клінічній лікарні №6 («УНІАН-релігії»). Матеріал Надії Тисячної («День») про активну роботу реабілітаційних центрів для наркозалежних чоловіків та жінок, організованих протестантською церквою «Перемога» в Броварах, на Київщині.
В УГКЦ закликали виважено ставитися до трансплантації органів («УНІАН-релігії»). В матеріалі «Коментарів» «Українці провалили тест на гуманність» висловлена позиція УПЦ щодо трансплантації органів, яка в цілому не проти, але не підтримує презумпцію незгоди. Про те, що в УПЦ вважають, що донорство має бути добровільним, писав і «Голос».
Злободенні соціальні питання обговорювались на соціальному баркемпі «СпівДія», що проводився 23-24 листопада у Одесі в рамках VI Соціальних днів УГКЦ («УНІАН-релігії»).
В Києві відкрилася перша перукарня для мусульман («УНІАН-релігії», ТСН, «Фокус»).
Священик УПЦ о. Віктор Парандюк служитиме у складі миротворчого контингенту ООН в Конго («УНІАН-релігії»).
В Луганському національному університеті священнослужителі будуть надавати духовну підтримку студентам з особливими освітніми потребами («Коментарі»). А в Києві на благодійному бенкеті для Українського католицького університету було зібрано понад мільйон гривень пожертв («Коментарі»).
В Чернівцях в громада УПЦ поставила на чотирьох основних в’їздах до міста дерев’яні хрести, мотивуючи тим, що до міста «лізе» дуже багато нечисті («Коментарі»).
Біометричні паспорти
Як повідомили ЗМІ, 19 листопада Президент ветував закон про запровадження біометричних паспортів («УНІАН-релігії», ВВС, «Українські новини», «Фокус», «Дзеркало тижня», «Українські новини», Zaxid.net). Але вже 20 листопада ВРУ ухвалила цей закон з урахуванням поправок Президента, а 29 листопада Віктор Янукович підписав його («Подробности», «Україна молода», «Обком», Zaxid.net). У законі передбачено, що особи через релігійні переконання можуть відмовитись від внесення своєї інформації до безконтактного електронного носія. На цьому факті в коментарях ЗМІ наголошували представники влади («Подробности»). В матеріалі «Закон про біометричні паспорти: ласкаво просимо до «собачої будки?»» автор «Української правди» Віктор Тимощук акцентував на тому, що запровадженням окремої процедури видачі паспортів для тих, хто відмовляється від них із релігійних переконань, влада переконуватиме Церкву й вірян, що їх зауваження до закону враховані.
Втім, представники Церков не змінили свого ставлення до ідеї запровадження біометричних паспортів («УНІАН-релігії»). В Київському Патріархаті заявили, що не бояться біометричних паспортів і штрих-кодів, але виступили проти єдиного реєстру, до якого мають вноситися інформація про всі аспекти людського життя («Коментарі», «Левый берег»). Протоєрей УПЦ Георгій Коваленко назвав запровадження біометричних паспортів питанням політичним, а не релігійним («Фокус»). Він уважає, що людям, які не підтримують цю ініціативу, потрібно запропонувати альтернативу, і наголосив на тому, що біометричні паспорти не наближають до Бога, але і не віддаляють від нього («Голос»). Разом з тим архимандрит УПЦ Лонгін зауважив, що біометричні паспорти не є «печаттю Антихриста», але можуть бути її праобразом («Голос»).
Кінець світу
Ще одна гучна тема отримала фідбек із боку Церкви. Представники різних конфесій звертались до теми майбутнього «кінця світу». Патріарх УПЦ КП Філарет наголосив, що не вірить у близький кінець світу, а пов’язує його з другим пришестям Христа. За його словами, причинами падіння світу будуть не астрономічні явища, а моральне падіння людей та беззаконня (УНІАН, «Коментарі», «Главком», ТСН, «Сегодня», «Україна молода», «Корреспондент», «Фокус», Liga.net, «Українські новини», «Обком»).
Представники УПЦ несхвально поставились до поширення інформації про «кінець світу» і запропонували давати умовний термін за поширення такої інформації, що провокує нервозність в суспільстві («Коментарі», ТСН, «Сегодня»). А протоєрей УПЦ Георгій Коваленко назвав «кінець світу» комерційним проектом («Коментарі», «Подробности», «Главком», «Українські новини», «Українська правда», «Обком»). На прес-конференції у виданні «Голос» архимандрит УПЦ Лонгін наголосив на тому, що кінець світу не може бути означений конкретною датою, це довий процес. Він додав, що з православного погляду кінець світу не є знищенням всього живого, а є якісною зміною всього людства, очікуванням другого пришестя Христа («Голос»).
Про те, чи готуватися до «кінця світу», для порталу «УНІАН-релігії» написав о. Віталій Ейсмонт, який розмірковував над тим, що спонукає християн вірити в сумнівні пророцтва.
А газета «Сегодня» повідомила про дніпропетровського священика о. Миколу Несправу, який вирушив в експедицію в Мексику, щоб вивчити спадок майя й розвінчати міф про кінець світу, який напророкували 21 грудня.
Голодомор
24 листопада численні акції з ушанування пам’яті загиблих пройшли в українських містах. Долучилася до них і Церква. В Києві у ході взяли участь понад три тисячі киян, в тому числі представники УПЦ КП та УГКЦ, що відслужили панахиду за померлими – про це повідомила більшість ЗМІ. Панахиди в Києві відправили й представники УПЦ («УНІАН-релігії»), зокрема і Митрополит Володимир («УНІАН-релігії»). «Коммерсант» наголосив на тому, що під час ушанування памяті загиблих відбулася зустріч Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира і екс-Глави УГКЦ Любомира (Гузара).
Панахиди УПЦ пройшли і в інших містах України: Львові, Вінниці, Сумах, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Луганську, Одесі, у Криму тощо («Подробности» (1, 2), УНІАН, 5 канал (1, 2, 3, 4, 5), «Корреспондент» (1, 2), «Радіо Свобода», «Український тиждень» (1, 2, 3), Liga.net (1, 2), «Дзеркало тижня», «Українські новини» (1, 2), Zaxid.net). В Житомирі панахиду відправляли представники УАПЦ («Подробности»). За межами України, у Франції («Коментарі», «Український тиждень»), Польщі («Подробности», «Корреспондент», «Українські новини»), США («Український тиждень»), Канаді тощо – всього в 32 країнах світу («Український тиждень», Zaxid.net).
За словами Глави УГКЦ, геноцид голодом став найдешевшою зброєю масового знищення (УНІАН, ВВС, «Український тиждень»).
Карикатура
Скандального розголосу набула рекламна кампанія Міжнародних авіаліній України, для якої було використано образи статуї Ісуса Христа з Ріо-де-Жанейро і статуї Свободи, зображені в недвозначній ситуації («Голос»). Представники Церкви прокоментували творчість рекламістів. Архиєпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря) наголосив на неприпустимості використання релігійних символів в провокаційних цілях і акцентував, що знущання над священним нічим хорошим для тих людей не закінчувалося («Голос»).
Кримінал
Справу пастора з Маріуполя, що розбестив 15 малолітніх дівчат, передали до суду, йому загрожує 15-річне ув’язнення (УНІАН, «Коментарі», «Главком», ТСН, «Сегодня»).
Священика УПЦ з Рівненщини підозрюють у зґвалтуванні 15-річної дівчини (УНІАН).
В Ужгороді під греко-католицький Хрестовоздвиженський кафедральний костел підкинули міну часів Другої Світової Війни («Коментарі», «Голос»).
Свята і традиції
21 листопада православні святкували Собор Архістратига Михаїла («УНІАН-релігії»).
26 листопада православна церква згадує Іоанна Златоуста («УНІАН-релігії», «Коментарі»).
ЗМІ повідомили, що 28 листопада у православних і греко-католиків розпочався Різдвяний піст. Видання акцентували на різних аспектах дотримання посту. Про те, як дотримуватись посту дітям, пише «УНІАН-релігії», про те, як постувати без шкоди для здоров’я — «Коментарі», про позитивний вплив посту — «Подробности», про суть посту — ТСН, «Голос». Роздуми про пост протоєрея Михайла Мельника з Івано-Франківщини опублікувала газета «День».
Про особливості святкування католицького Різдва в Україні, де відсутні механізми реалізації права віруючих на святкування разом з усім католицьким і протестантським світом, написав «Корреспондент».
У Голосіївському монастирі православні вшанували пам'ять черниці Аліпії – за традицією, її згадують 30 числа кожного місяця, а в день кончини, 30 листопада, до Голосіївської пустелі приїздять тисячі паломників (УНІАН). Матеріали про життя матінки Аліпії опублікував портал «УНІАН-релігії» (1, 2).
Церква підтримала заяву Ганни Герман про неприпустимість використання релігійних символів у рекламі алкогольної продукції («УНІАН-релігії», «Коментарі», «Главком», ТСН, «Корреспондент», «Фокус», «Українські новини», Zaxid.net). Речник УПЦ КП архиєпископ Євстратій (Зоря) також наголосив на тому, що Церкву обурює перетворення свята Різдва Христового на привід для комерції (УНІАН, «Коментарі», «Главком», «Українські новини», «Корреспондент», «Левый берег»). Блюзнірством назвав зображення ікон та розп’яття на пляшках з алкоголем і протоієрей УПЦ Георгій Коваленко («УНІАН-релігії»).
«Голос», «Українська правда», «Україна молода», «Корреспондент» повідомили про відкриття благодійного ярмарку «Від Миколая до Різдва». Тим часом, «Коментарі» акцентували на тому, що УПЦ займається рекетом – місця на ярмарку коштують по 7,5 тисяч гривень.
16 листопада Плащаниця Пресвятої Богородиці знову прибула до Києва, де вона перебувала до 25 листопада («УНІАН-релігії»). У храмі Всіх Святих, де перебувала святиня, Літургію відслужив сам Предстоятель УПЦ («УНІАН-релігії»).
В Енергодарі (Запорізька область) перебувала ікона Різдва Пресвятої Богородиці («Коментарі»). За повідомленням «Сегодня» й «Фокусу», в Києві освятили кіот для точної копії ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця».
Просвітницькі матеріали
Організатори святкування 1025 річчя Хрещення Русі оголосили про збір ініціатив щодо проведення святкування в Росії, Україні та Білорусі (УНІАН).
В Тернополі вшанували Йосипа Сліпого, відкривши пам’ятний знак (УНІАН, «Україна молода»). Виставка, присвячена Патріархові, відкрилася й у Львові («Коментарі», «Радіо Свобода», Zaxid.net).
У Полтаві проходить виставка «Православна ікона XVIII – XX століть» («УНІАН-релігії», «День»). Про колекцію хатньої ікони зі збірки заповідника «Замки Тернопілля» — «УНІАН-релігії». 23 листопада в Києво-Печерській Лаврі відкрилася виставка «1937 рік: Голгофа Церкви…» («УНІАН-релігії»).
21 листопада в Луврі (Париж) відкрилася виставка «українського Мікеланджело» — Георга Пінзеля (ТСН, «Коммерсант», «Голос», «Українська правда», «День» (1, 2), «Україна молода», «Корреспондент», «Радіо Свобода», «Український тиждень», «Дзеркало тижня» (1, 2), Zaxid.net). А напередодні виставки в Тернополі було презентовано альбом-каталог «Таїна Пінзеля», в якому вперше було зібрано всі твори майстра, що є в Україні («День», Zaxid.net). Натомість спеціалісти заперечили інформацію, що після Лувру твори Пінзеля побачать Нью-Йорк та Київ (Zaxid.net). А міська влада Львова пообіцяла профінансувати ремонт даху приміщення музею Пінзеля (Zaxid.net).
У Львові змонтували вівтар «Голгофа» у Вірменському подвір’ї (Zaxid.net).
В рамках V фестивалю православних ЗМІ «Віра і слово» було обрано найкращі фотороботи («УНІАН-релігії»).
19-21 листопада у Луцьку відбулася конференція, присвячена монахині-астроному Олені Казімірчак-Полонській («УНІАН-релігії»). 24-25 листопада в Києві відбулася всеукраїнська конференція християн-юристів («УНІАН-релігії»). В Харкові 2-5 грудня прочитають курс лекцій з церковної археології («УНІАН-релігії»). При Одеській духовній семінарії відкрилася перша в Україні школа іконопису («Подробности»).
24 листопада у Біблійному інституті презентували навчальний посібник «Церква і медіа. 7 кроків до порозуміння», виданий Релігійно-Інформаційною Службою України («УНІАН-релігії»). В Києві було презентовано перший том п’ятитомної серії «Синагоги України» («День»). Матеріал про книгу Шрі Чинмоя, присвячену Матері Терезі («День»).
Матеріал про православну спільноту села Морське біля Судака, в Криму і священика о. Валентина («Сегодня»). Священик-пауерліфтер з Одеси став героєм публікацій ТСН і «Коментарів».
Матеріал Ігоря Сюндюкова про історію московського православ’я («День»). Матеріал про ученого –богослова Інокентія Гізеля («Україна молода»). Про долю матері гетьмана Мазепи, ігуменії Вознесенського монастиря Марії Магдалини (в миру – Марини Мазепи) і можливе перепоховання її останків, віднайдених нещодавно – «Україна молода».
Церква і влада
Відгомоном виборів стала інформація про те, що в УПЦ КП було покарано священиків, упійманих на агітації — протоєрея Георгія Большакова та священика Віталія Матіящука. З них було знято останні нагороди («Коментарі», «Главком», ТСН, «Левый берег», «Український тиждень»). Газета «Сегодня» акцентувала на тому, що Глава УПЦ КП позбавив священиків сану за їх участь у виборах.
Про особливість участі священиків у виборчій кампанії у блозі на сайті «Корреспондент» написав журналіст Богдан Кушнір.
15 листопада Всеукраїнська Рада Церков обговорила зміст і можливі негативні наслідки ухвалення законопроекту №1021 «Про свободу совісті та релігійні організації» («УНІАН-релігії»). Як заявив речник УПЦ КП архиєпископ Євстратій (Зоря), закон не влаштовує релігійні організації ані за формою, ані за змістом («Коментарі»). ЗМІ наголосили, що розкритикувала цей закон і опозиція.
20 листопада ВРУ ухвалила зміни до закону «Про захист персональних даних» («УНІАН-релігії»).
Резонанс в ЗМІ викликав вчинок депутата Житомирської облради від БЮТ Володимира Головакова, який зняв із себе депутатські повноваження і прийняв сан священика («УНІАН-релігії», «Коментарі», «Подробности», «Главком», ТСН, «Корреспондент»).
Митрополит УПЦ освятив кабінет нового начальника СБУ Дніпропетровська («Коментарі»).
В блозі на сайті «Української правди» Юрій Луценко опублікував лист до нього єпископа УГКЦ Бориса (Ґудзяка).
Любомир (Гузар) наголосив на тому, що люди повинні рішуче домагатися захисту своїх прав і не бути байдужим (Zaxid.net).
Отже, друга половина листопада в ЗМІ характеризувалась строкатістю і розмаїттям тем, пов’язаних з релігійною ситуацією в Україні. Світські видання цікавились внутрішнім життям Церкви, реакцією Церкви на політику і законодавчі ініціативи. Інтерес ЗМІ викликала історія про депутата, що склав свої повноваження, щоб прийняти священничий сан. Реакцію Церкви викликало чимало світських подій – прийняття закону про біометричні паспорти, чутки про «кінець світу» тощо. Резонансними темами другої половини листопада стали скандальні забудови на Старокиївській горі і в Десятинному провулку, до яких причетні УПЦ та УПЦ КП. Найбільше релігійним життям України цікавились УНІАН, «Коментарі», «Корреспондент», «Українська правда», «Главком», «Голос», Zaxid.net, ТСН, «Подробности», «Український тиждень» та 5 канал.
Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,
експерт Центру суспільного моніторингу
