Передвиборні заяви єрархів, хасиди та лаврські конфлікти – релігійні теми в фокусі світських ЗМІ у вересні

Із посиленням передвиборної напруги традиційно загострюються проблеми, пов’язані із взаєминами релігійних організацій та політиків. Перші намагаються демонстративно дистанціюватись від політичної боротьби, водночас даючи настанови своїм вірянам щодо того, як ставитися до участі у виборах; другі – використати харизму церковних діячів та довіру, яку церква має в суспільстві, на свою користь.

Моніторинг висвітлення світськими засобами масової інформації найрезонансніших релігійних подій у вересні 2012 року. В матеріалі проаналізовано публікації 25 онлайн-ресурсів — загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.

Із посиленням передвиборної напруги традиційно загострюються проблеми, пов’язані із взаєминами релігійних організацій та політиків. Перші намагаються демонстративно дистанціюватись від політичної боротьби, водночас даючи настанови своїм вірянам щодо того, як ставитися до участі у виборах; другі – використати харизму церковних діячів та довіру, яку церква має в суспільстві, на свою користь. Утім, на відміну від більшості попередніх виборчих кампаній, значна частина меседжів Церкви, які потрапляють у ЗМІ, мають позитивний характер, зокрема, закликають громадян до відповідального голосування та засуджують підкуп виборців. Чимало новин, пов’язаних із релігією, у вересні прийшло з-за кордону, зокрема з Росії, де тривав процес над Pussy Riot, і арабських країн, де протести проти стрічки «Невинність мусульман» переросли у кровопролиття. А в Україні головним осередком конфліктних інформаційних приводів уже не перший місяць залишається Києво-Печерська Лавра – до боротьби за право керувати заповідником додався конфлікт із рукоприкладством між настоятелем Лаври архиєпископом Павлом і журналісткою Ксенією Карпенко.

Внутрішньоцерковні справи

Українська Православна Церква (Московського Патріархату) та Російська Православна Церква

Чимало інформаційних приводів, цікавих українським ЗМІ, спродукував у вересні глава Російської Православної Церкви. Зокрема, Патріарх Кирил заявив журналістам, що його Церква не має великих коштів на боротьбу із злом в інформаційному просторі («Український тиждень», «Левый берег», «Подробности»). Він також закликав священнослужителів сердечніше ставитись до людей («Український тиждень»), назвав міфом твердження про зрощення Православної Церкви з державою («Український тиждень», «Главком», Liga.net, «Коментарі») й наголосив, що розмови про недоліки священиків відволікають від думок про Бога (УНІАН, «Главком», ТСН, Liga.net, «Корреспондент»). Про звернення Патріарха Московського до президента Росії Володимира Путіна з проханням не позбавляти РПЦ права отримувати землю безкоштовно повідомили ВВС, «Сегодня» та «Коментарі». Про надання Патріархові звання почесного доктора Московського державного університету — «Левый берег» і «Коментарі».

Товариство захисту прав споживачів «Суспільний контроль» подало до Синоду РПЦ заяву з проханням позбавити духовного сану Патріарха Кирила через антимісіонерську діяльність («Главком», ТСН).

Нарешті, ТСН, «Сегодня», «Коментарі» повідомили, що глава РПЦ долучився до створення книги про самбо і дзюдо.

Тим часом, за інформацією Liga.net, московський храм Христа Спасителя судиться за право торгувати. «Главком» републікував матеріал про стосунки РПЦ з одним із її найбільших колишніх благодійників, Борисом Березовським.

Також Патріарх Кирил назвав Україну частиною Святої Русі («Главком»). Загалом, активізація інтеграційних зусиль російського православ’я не залишилась непоміченою – про посилення «русского мира» говорить в інтерв’ю «Главкому» Олег Рибачук. «Радіо Свобода», «Українські новини», «Український тиждень», «Главком», «День», Liga.net і «Сегодня» повідомили про те, що у московському храмі Трьох Святителів почали збирати підписи за союз Росії, Білорусії та України. «Радіо Свобода» в огляді європейської преси послалося на матеріал «Rzeczpospolita», в якому автори інформують про роль РПЦ в цій ініціативі.

Ця тема зацікавила й аналітиків. Зокрема, про активізацію релігійних інтеграційних ініціатив Росії пише «Дзеркало тижня», а про загрозу православного фундаменталізму йдеться в матеріалі Василя Ємельянова («Коментарі»).

До нейтральних або позитивних новин із життя УПЦ можна віднести інформацію про те, що в селі Зимному на Волині з благословення Митрополита Володимира було відкрито Паломницький центр для дітей («День»), а також повідомлення сайту «Коментарі» про те, що в середині жовтня 2012 року Запорізька єпархія УПЦ святкуватиме 20-річчя.

Українська Православна Церква Київського Патріархату

Головним медійним виступом глави УПЦ КП Патріарха Філарета у вересні стало опубліковане в журналі «Країна» (частину тез републікував «Український тиждень») інтерв’ю, в якому він різко критикує владу. За словами Патріарха, українська влада хвора на синдром збагачення. Суспільство також хворе – всі заявляють, що вони християни, позитивно ставляться до церкви, по великих святах ходять до храму, але живуть не по-християнськи, не ставлять на перше місце духовні цінності, — каже Патріарх Філарет.

Zaxid.net проанонсував вересневий візит Патріарха Філарета до Львова. За інформацією «Коментарів», під час цього візиту Предстоятель УПЦ КП зустрівся з губернатором Львівщини Михайлом Костюком. 14 вересня Патріарх Філарет прибув до Чернівців у рамках дводенного візиту на Буковину («Коментарі»).

Українська Греко-Католицька Церква

Цієї осені перші особи УГКЦ вочевидь узяли на себе місію пропагування чесних виборів. Зокрема, 5 вересня «Українська правда» опублікувала розмову журналістки Оксани Климончук із Главою УГКЦ Патріархом Святославом, який наголосив на тому, що, продаючи голос на виборах, ми продаємо наше майбутнє. Він зауважив, що владу потрібно поважати, але це не означає, що треба погоджуватися з усіма її діями. Також глава УГКЦ укотре закликав будувати «український світ» на противагу спробам затягнути Україну в «русский мир», та водночас наголосив на необхідності добросусідствих відносин із РПЦ. Розмову було републіковано Zaxid.net.

28 вересня в колонці на «Українській правді» кардинал-емерит Любомир Гузар висловив свою думку про список найвпливовіших людей за версією журналу «Корреспондент». Він задався питанням про те, якою ми бачимо Україну після ознайомлення зі списком, чому в ньому так багато представників правлячої верхівки, натомість мало діячів культури, науковців, представників духовної традиції, про те, якою є роль жінок в нашому суспільстві тощо.

Політтехнолог Олег Медведєв у блозі на «Українській правді» републікував матеріал львівської газети «Експрес» про те, що влада готує розкол в УГКЦ, щоб узяти під контроль її вірян.

Про те, що громаді УГКЦ на Львівщині дали 6 гектарів землі за 1 гривню, повідомив Zaxid.net.

Римо-Католицька Церква в Україні

У розмові, опублікованій сайтом Zaxid.net, Архиєпископ Мечислав Мокшицький наголосив на тому, що РКЦ не є польською Церквою – її вірними є також українці, угорці, росіяни та представники інших етносів України. Він також повідомив, що очікуваний 2012 року приїзд Папи Римського Бенедикта XVI в Україну не відбувся через чемпіонат Європи з футболу, й наголосив, що УГКЦ не скеровувала Папі офіційного запрошення (про це пишуть також «Главком» і Zaxid.net).

«Главком» і Zaxid.net повідомили, що з нагоди святкування шестисотріччя перенесення столиці римо-католицьких архиєпископів із Галича до Львова в Україну прибув представник понтифіка, кардинал Йозеф Томко, який передав особливий подарунок — вервицю до ікони Матері Божої.

«Главком» також повідомляє про те, що у Ватикані триває суд над особистим камердинером Папи Римського Бенедикта XVI, а «Кореспондент» — про перенесення слухань у цій справі.

Протестанти

10 вересня «Українські новини» й ТСН повідомили, що 7 вересня в Маріуполі невідомі побили вірян місцевої громади Церкви адвентистів сьомого дня, зокрема пастора, старшого диякона, пресвітера та інших. Хулігани були затримані. Та вже 11 вересня представники міліції Маріуполя заявили, що побиття не було, а представники церкви сказали неправду («Українські новини»).

Мусульмани

До України докотився відгомін усесвітніх протестів мусульман проти скандального фільму «Невинність мусульман», знятого в США. На думку мусульман Криму, цей фільм принижує іслам (УНІАН, «Українські новини», «Українська правда», «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Коммерсант», «Главком», ВВС, «Подробности», «Сегодня», «Коментарі»). Водночас Духовне управління мусульман України назвало неприйнятними радикальні дії у відповідь на цей фільм («Радіо Свобода», «Український тиждень», «Главком», «Подробности», «Коментарі»). Матеріал про «Невинність мусульман» і реакцію кримських вірян на стрічку опублікував «Главком». Про виступи мусульман у світі проти цього фільму та реакцію на нього російської влади багато пише «Кореспондент».

Духовне управління мусульман України опублікувало звернення до президента України та інших високопосадовців із проханням припинити цілеспрямоване знищення ісламських освітніх установ – медресе, що відбувається в Криму («Українська правда», «Радіо Свобода», «Главком», ВВС, «Подробности»). У відповідь чиновники заявили, що звинувачення мусульман вигадані і претензії що шкіл не пов’язані з релігією («Українська правда», «Радіо Свобода»).

Муфтій України Шейх Ахмед Тамім наголосив на тому, що поширення і легкий доступ до літератури радикального спрямування загрожує ескалацією радикалізму (УНІАН, «Главком»).

За повідомленням «Корреспондента», в Росії телеканали зобов’яжуть транслювати мусульманські свята Курбан Байрам і Сабантуй.

Юдеї-Хасиди

Без значних конфліктів, яких можна було побоюватись із огляду на передвиборну напругу, пройшло святкування Рош-Га-Шана в Умані. Про те, що місто чекає на приїзд 25 тисяч хасидів, повідомили «Українські новини», «Сегодня», «Левый берег», «Українська правда», «Український тиждень», ТСН, ВВС, 5 канал, «Подробности», Zaxid.net і «Корреспондент». Натомість, УНІАН, «Українські новини» й Liga.net, посилаючись на дані Міністерства внутрішніх справ, назвали прогнозовану цифру 30 тисяч прочан. 24 вересня «Главком» повідомив, що приїхали 23 тисячі хасидів, а «Україна молода» наголосила: потік прочан до Умані зменшився в порівнянні з попередніми роками через кризу. Про традиційне паломництво хасидів до Умані йдеться і в матеріалах «України молодої», ТСН, ВВС, «Корреспонденту», «Коммерсанту», «Дня», ТСН, «Подробностей», Zaxid.net, Liga.net тощо.

ЗМІ активно повідомляли про перебіг прощі, зокрема про те, що в місті обмежено рух (УНІАН, «Левый берег», «Подробности», «Корреспондент»), Ізраїль збільшив кількість поліцейських, які охоронятимуть правопорядок («Левый берег», «Главком», Zaxid.net, «Радіо Свобода»), а також про те, що разом із паломниками прибудуть лікарі («Левый берег», ТСН, «Подробности», «Сегодня»), відкрито ресторан кошерної їжі на 11 тисяч людей («Левый берег»). Повідомляють також про готовність до прильоту прочан аеропортів Києва («Главком», ТСН, «Подробности», Liga.net, «Сегодня»), Вінниці («Левый берег», «Главком», «Сегодня») та Одеси (УНІАН, «Левый берег», «Главком», 5 канал, «Подробности», «Фокус», «Сегодня»).

Тим часом головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх заявив, що українська влада недооцінює важливість і корисність прощі хасидів до України й не вкладає коштів у розвиток інфрастрктури Умані, хоча щороку хасиди залишають тут 200 мільйонів доларів («Українські новини», «Дзеркало тижня», «Левый берег», «Главком»). Пролунали також претензії щодо спекулятивного завищення цін мешканцями Умані (УНІАН, «Левый берег», «Главком», ТСН, Liga.net, «Сегодня»). Зафіксовані й сутички хасидів з місцевим населенням (ТСН, ВВС, «Сегодня»); натомість, «Кореспондент» повідомляє, що все пройшло без інцидентів.

Релігія і суспільство

Конфлікти

Твори мистецтва. Мешканці села Рукомиш так і не погодились віддати скульптуру святого Онуфрія роботи Георга Пінзеля на виставку до Лувру – їх не зміг переконати навіть міністр культури («Українська правда», «День», 5 канал, Zaxid.net, «Голос»). «Главком» повідомив, що, натомість, громада Бучача виявилась поступливішою й дала свою згоду на вивезення творів Пінзеля (УНІАН). В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» міністр культури наголосив, що організатори виставки до останнього чекатимуть на добру волю громади села, силоміць нічого не відбиратимуть. Про загальну ситуацію навколо скульптур Пінзеля йшлося в матеріалі Катерини Константинової («Дзеркало тижня»).

Тим часом, представники Польщі наполягають на поверненні полотен Маріо Альтамонте, що зберігаються і експонуються у Львівській картинній галереї, до римо-католицького костелу Святого Лаврентія в місті Жовква, для якого вони були створені в XVII столітті («Дзеркало тижня», «Україна молода»).

Лаврський заповідник. Не вщухає конфлікт навколо права керувати заповідником «Києво-Печерська Лавра». Шостого вересня було призначено нового директора заповідника – Любомира Михайлину («Українська правда», «Українські новини», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», ТСН, «Главком», «Україна молода», Zaxid.net, «Фокус», «Сегодня», «Коментарі», «Левый берег»). У Міністерстві культури його охарактеризували як вченого-музейника («Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Сегодня», «Главком», Liga.net, «Коментарі», «Корреспондент»), та деякі ЗМІ наголосили, що раніше він керував колективом із двадцяти п’яти осіб, тоді як колектив заповідника – понад 440 («Главком»). Інтерв’ю з новопризначеним директором заповідника було опубліковане 12 вересня на сайті «Левый берег». Серед тем, піднятих під час розмови, прозвучала теза, що фестивалі на Співочому полі шкодять Лаврським печерам («Левый берег»). Також пан Михайлина підтвердив готовність поступитись посадою екс-директорці заповідника Вікторії Лісничій, якщо суд визнає її звільнення незаконним («Главком», «Коментарі»).

Також новопризначений директор погодився з тим, що оптимальна ціна за вхід до заповідника – три гривні («Українські новини», «Дзеркало тижня», «Главком», «Україна молода», ТСН, Zaxid.net, Liga.net, «Сегодня», «Коментарі», «Левый берег»). Він не виключив повторного звільнення заступника директора Влади Прокаєвої (УНІАН, «Українські новини», «Главком», «Україна молода», ТСН, «Подробности», «Сегодня», «Коментарі», «Коммерсант», «Левый берег»), хоча наголосив, що поки що вона працює («Левый берег»).

Тим часом 13 вересня відбулося перше засідання за позовом Лісничої до Влади Прокаєвої («Коммерсант»), а от засідання за позовом Лісничої до Міністерства культури було перенесено на 11 жовтня («Коммерсант»). Сама Прокаєва вчергове заявила, що нікому не давала хабарів, а гроші, про які повідомили ЗМІ, були дані в борг («Левый берег»).

Про чергові кадрові зміни в Києво-Печерському заповіднику йшлося у матеріалі Олекси Шкатова «Печерський заповідник завмер в очікуванні кадрового дива» («Коментарі»). Тим часом діяльність історико-культурного заповідника до 22 жовтня перевірятимуть Рахункова палата і Контрольно-ревізійне управління (УНІАН, «Українські новини», «Український тиждень», «Главком», Liga.net, «Сегодня», «Коммерсант»). Також Лавру відвідав секретар ОБСЄ («Левый берег»).

Розвивали ЗМІ й тему підозрілого будівництва на території Лаври. У заповіднику заявили, що будівництво чотириповерхової будівлі – це реконструкція монастирського льоху й овочесховища («Українська правда», «Український тиждень», «Главком», «Голос», «Сегодня», «Коментарі»), й пожалілися, що архітектурні пам’ятки не реставруються в них так швидко, як, наприклад, у Софії Київській («Коментарі»).

Лаврський настоятель. 24 вересня відбувся конфлікт із застосуванням сили між настоятелем Києво-Печерської Лаври митрополитом Павлом і журналісткою «Корреспондента» Ксенією Карпенка. За її словами, вона поставила владиці Павлу незручне запитання, після якого той накинувся на журналістку й відібрав у неї телефон («Українська правда», «Українські новини», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Левый берег», «Главком», ТСН, «Фокус», Liga.net, «Сегодня», «Коментарі»). Слід зазначити, що це вже не перший випадок, коли владика Павло піднімає руку на журналістку – аналогічний випадок трапився 2006 року з кореспонденткою 5 каналу Наталією Тугузовою. Знімки, які вдалося зробити фотографові «Кореспондента», було викладено на сайті з позначкою «без коментарів».

Газета «Сегодня» назвала дії владики Павла «гоп-стопом на території Лаври». Сам він заявив, що це журналістка на нього напала, й звернувся до президента Віктора Януковича з закликом приборкати «божевільних журналістів» (УНІАН, «Українська правда», «Українські новини», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Коммерсант», «Левый берег», «Голос», «Главком», «Україна молода», Liga.net, «Сегодня», «Коментарі»). Намісник Лаври також пожалівся, що Ксенія Карпенко вкусила його й розбила йому ногу, та назвав її «шавкою» («Українська правда», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Главком», ТСН, «Кореспондент»).

Після низки критичних відгуків у ЗМІ (дуже гостро, зокрема, про поведінку настоятеля Лаври висловився журналіст Андрій Черніков в блозі на «Українській правді») 27 вересня митрополит Вишгородський і Чорнобильський передав Ксенії Карпенко її телефон, доклавши до нього шоколадку та іконку («Кореспондент»). Журналістка заявила, що останні відеозаписи в телефоні були стерті (ТСН, «Українська правда», «Українські новини», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Левый берег», «Главком», «Сегодня»). Коментуючи інцидент в ефірі телканалу «Україна», владика Павло на запитання, звідки в церковних ієрархів так багато дорогих речей, відповів «Будьте людьми, і у вас буде» («Левый берег», «Главком», «Корреспондент»). У коментарі ТСН він назвав причиною свого конфлікту з журналісткою «інформаційну атаку журналістів на лавру». «Фокус» навів коментар юриста Ярослава Бабича, за словами якого, дії митрополита у разі доведення його вини могли б потягти за собою ув’язнення на термін до десяти років. Утім, слід зазначити, що більшість ЗМІ вочевидь сприйняли цю історію як курйоз, а не серйозне перешкоджання журналістській діяльності.

Десятинна церква. «Українська правда» опублікувала колонку Дмитра Марковського про ситуацію з будівництвом біля підвалин Десятинної церкви. Автор критично оцінює будівництво, називаючи його «МАФом Бога», й наголошує на негідній поведінці священнослужителів. Матеріал републіковано у блозі журналіста Олексія Воронцова на «Корреспонденті».

Суд над Pussy Riot. Ставши однією з головних тем для суспільної дискусії та медійного висвітлення у Росії, суд над учасницями панк-групи Pussy Riot, які провели глумливий перформанс у храмі Христа Спасителя, природно, привернув увагу українських ЗМІ.

Зокрема, про те, що Путін декларував намір не втручатись у цю справу, вересня повідомили «Українська правда» і «Дзеркало тижня». Заяви російського президента про те, що акція панк-групи являла собою шабаш, були опубліковані у виданнях «Українська правда» й «Коментарі», а його думку про те, що держава повинна захищати почуття вірян, — «Сегодня».

Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медвєдєв назвав вирок занадто жорстким (Liga.net) і наголосив на тому, що засудженим було би достатньо умовного терміну (УНІАН, «Главком», Liga.net, «Коментарі»). У Російській православній церкві тим часом уважають, що учасниці Pussy Riot мають покаятися (УНІАН, «Український тиждень», ВВС, «Подробности», Liga.net, «Сегодня», «Коментарі»).

Не оминули українскі ЗМІ й критики на адресу російського правосуддя. Зокрема, свою критику озвучили Європарламент («Радіо Свобода», «Главком») і ПАРЄ (Liga.net), ба, навіть Рада з прав людини при президенті РФ (Liga.net).

Про те, що на підтримку засуджених у храмі Христа Спасителя облили чорнилом ікону, повідомили «Главком», ТСН, «Фокус», «Сегодня», «Коментарі», «Кореспондент». BBC пише про те, що суд відхилив позов проти Pussy Riot щодо компенсації моральної шкоди.

Єпархіальний суд Тамбовської єпархії РПЦ прийняв рішення позбавити сану диякона Сергія (Сергія Баранова), який опублікував відкритий лист із обуренням вироком учасницям Pussy Riot («Дзеркало тижня», «Левый берег», «Подробности», Liga.net, «Коментарі»). На анафемі священику наголосив «Корреспондент».

Тим часом учасницям Pussy Riot запропонували покаятись в прямому ефірі («Главком», «Україна молода», Liga.net, «Корреспондент»), на що ті відповіли відмовою, мотивуючи її тим, що все, що хотіли, вони сказали в суді («Главком»). Проте засуджені звернулись до адміністрації СІЗО з проханням не відправляти їх до колонії, а лишити відбувати покарання у слідчому ізоляторі («Українська правда», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Главком», «Коментарі»). Крім того, проти дівчат буде розглянути ще два позови («Главком»). Тим часом у Росії пропонують запровадити кримінальну відповідальність за святотатство («Дзеркало тижня», «Левый берег», ВВС, «Подробности», Liga.net, «Сегодня»).

Про акцію Pussy Riot і Церкву в Україні загалом ішлося в матеріалі Петра Кралюка «Богородице, сталося диво?» («День»). Також ця тема піднімалась в матеріалах Сергія Грабовського «Так хто ж насправді поганить християнські храми?» («День»), Юрія Гука «Нові опричники: справа Pussy Riot активізувала сучасних чорносотенців у Росії» («Український тиждень») тощо.

Ще одним українським виміром скандалу з Pussy Riot залишається відгомін провокації жіночого руху FEMEN. У ТСН і «Сегодня» вийшли інтерв’ю з активістками руху, які заявили, що пишаються своїм учинком, а спиляний ними хрест був установлений незаконно. Активістка, яка безпосередньо нищила хрест, виїхала за межі України начебто через тиск Служби безпеки України та Російської православної церкви («Українська правда», «Українські новини», «Радіо свобода», «Дзеркало тижня», «Коммерсант», «Главком», ТСН, «Подробности», «Корреспондент»).

Учинок FEMEN спровокував аналогічні демарші в Росії – на Алтаї (ТСН, «Подробности», «Корреспондент») та в Ростовській області («Фокус»). Газета «Сегодня» повідомила, що в Росії спилювання хрестів перетворюють на бізнес. Про ще одну форму протесту – прихід на зустріч із Патріархом Кирилом у «балаклаві» — пише «Корреспондент».

1 вересня «Левый берег», а 7 вересня «День» опублікували матеріали про програму «Большая политика», де однією з тем був вирок Pussy Riot та спилювання хреста представницями Femen. Ще кілька матеріалів про організацію Femen – Романа Крецула з «Взгляда» («Главком»), Вадима Довнара з «Росбалту» («Главком») тощо.

Будівництво та церковна нерухомість

За повідомленням депутата Київради Олександра Бригинця, в Консультативній раді при Головному управлінні охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації не підтримали проект будівництва храму на Троїцькій площі в Києві, оскільки ця територія не придатна для побудови великого церковно-просвітницького центру («Голос», «Корреспондент», «Коментарі»).

Тим часом на Черкащині в селі Драбівці руйнується трьохсотрічна Свято-Троїцька церква, що є пам’яткою архітектури («Подробности»). А на реставрацію Троїцького собору в місті Новомосковськ (Дніпропетровська область) держава виділила 27 мільйонів гривень (Zaxid.net, «Коментарі»).

Генеральний консул Польщі у Львові пан Дрозд висловився за повну передачу костелу Марії Магдалини релігійній громаді (Zaxid.net»).

А в місті Балта Одеської області місцева влада відмовила римо-католицькій громаді міста у виділенні землі («Коментарі»).

У Львові костел Єзуїтів готують до зими, проводячи реставраційні роботи (Zaxid.net, «Коментарі»).

Храм на Кривоноса, 1 у Львові державі не передали (Zaxid.net).

12 вересня відбулася перша служба у відновлюваному соборі Олександра Невського в Сімферополі («Коментарі»). А 9 вересня перша служба відбулася в Бердянському кафедральному соборі («Коментарі»). В райцентрі Якимівка Запорізької обласі продовжують збір коштів на побудову храму Казанської ікони Божої Матері («Коментарі»). За повідомленнями «Коментарів», на відновлення Болградського собору на Одещині, що згорів кілька місяців тому, вже зібрано півтора мільйони гривень. На Запоріжжі було освячено храм у селі Воскресенка («Коментарі»). Храм було освячено і в місті Виноградів на Закарпатті («Коментарі»).

Соціальні проекти

У Російській Православній Церкві вважають пропаганду куріння гріхом і закликають діячів мистецтва і рекламістів відмовитись від створення романтичного образу курця («Левый берег», «Фокус»).

Хресна хода на знак протесту проти абортів, що вирушила з Луганська майже місяць тому, дісталась Києва. Планується продовжити ходу на Закарпаття, до Чорнобиля та до Криму (ТСН).

16 вересня у Володимирському соборі Києва відбулася панахида за журналістами, що загинули через свою професійну діяльність (УНІАН, «Українська правда», «Радіо Свобода», «Український тиждень»).

А у православному таборі на Волині оздоровлювали онкохворих дітей («День»).

Надзвичайні ситуації

У Запоріжжі відновлені слухання у справі про вибух у Свято-Покровському храмі (УНІАН, «Коммерсант»). Мати обвинувачуваних заявила про фальсифікацію результатів експертизи («Українські новини», ТСН).

В Ужгороді горів храм Христа Спасителя (УНІАН, «Левый берег», «Голос», «Главком», 5 канал, Zaxid.net, «Коментарі»), в Одесі – дзвіниця церкви («Левый берег», «Коментарі»). А в Феодосії мало не згоріла вірменська церква («Коментарі»).

За інформацією від Олександра Бригинця, на будівництво з відновлення Стрітенської церкви в Києві втретє за півроку здійснено напад («Главком»).

Тим часом в Криму в місті Білогірську було зруйновано огорожу поховання святих мусульманських богословів («Сегодня», ТСН).

А в Одесі священик на автомобілі збив дванадцятирічного школяра, який помер від отриманих травм («Главком», ТСН, «Сегодня», «Коментарі»). «Сегодня» повідомила, що священнослужитель був відсторонений від служіння. За інформацією ТСН, «Сегодня» та «Коментарів», священнослужителя було взято під варту, але пізніше його було випущено під заставу 25 тисяч доларів (ТСН, «Сегодня»). Його адвокат запевнив, що його підзахисний дуже переживав за хлопчика, пропонував його рідним допомогу, від якої ті відмовились («Сегодня»).

У Рівному було побито голову місцевої єврейської громади Геннадія Фраєрмана («Подробности»).

У Львові в храмі святих апостолів Петра і Павла (костелі Єзуїтів) було викрадено всі ключі (Zaxid.net).

Свята

11 вересня – усікновення голови Іоанна Хрестителя («УНІАН-релігії», «Коментарі»).

17 вересня юдеї всього світу відзначають Рош-Га-Шана – Новий рік за єврейським календарем (УНІАН, «Дзеркало тижня», «Голос», ТСН, 5 канал, «Подробности»).

21 вересня християни східної традиції відзначають Різдво Пресвятої Богородиці (УНІАН, «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Главком», «Україна молода», 5 канал, «Подробности», Zaxid.net, «Коментарі»).

27 вересня – православні та греко-католики відзначають Воздвиження Хреста Господнього (УНІАН, «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Голос», 5 канал, «Коментарі»).

30 вересня за Юліанським календарем відзначають день святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії (УНІАН, «Коментарі»).

Просвітницькі матеріали

У Диканьці (Полтавська область) завершився Третій міжнародний фестиваль православних дзвонів («Українська правда», «Україна молода»).

Матеріал Богдана Ворона про значущі для української історії місця в Римі, зокрема собор Святої Софії, опублікувала газета «Дзеркало тижня». Про участь українських бізнесменів у відновленні цього собору писав Zaxid.net, «Коментарі». Тим часом «Коментарі» опублікували кілька матеріалів про Всеукраїнську прощу до Святої Софії, очолювану главою УГКЦ, що відбудеться 13-15 жовтня 2012 року (1, 2). Про це паломництво писали також і «День», Zaxid.net та інші видання

УНІАН, «Голос», Zaxid.net, «Сегодня», «Українські новини», «Україна молода», ТСН, «Подробности», Liga.net, «Сегодня» і «Коментарі» повідомили, що 19 вересня в Україну привезуть плащаницю Пресвятої Богородиці, яка пробуде в нашій країні до 19 жовтня і перебуватиме по кілька днів в різних єпархіях.

УНІАН, «Коммерсант», «Левый берег», «День», ТСН, «Подробности» та Zaxid.net повідомили про прибуття плащаниці на українські землі та розклад її перевезення по різним єпархіям країни. Кілька видань (наприклад, «Левый берег») акцентували на тому, що привезення плащаниці було здійснене за сприяння фонду Олександра Фельдмана. УНІАН (1, 2), ТСН, «Подробности», «Сегодня» (1, 2, 3), «Коментарі» повідомили про перебування плащаниці в Києві, «Левый берег», «Сегодня» (1, 2, 3, 4, 5), ТСН, «Коментарі» (1, 2, 3, 4) писали про прибуття святині до Харкова і трагедію в Полтаві, коли в черзі до плащаниці померла 39-річна жінка (ТСН, «Подробности», УНІАН, «Сегодня», «Коментарі»). «Сегодня» (1, 2) й «Коментарі» писали про перебування святині в Донецьку. «Коментарі» анонсували її прибуття до Дніпропетровська, «Коментарі» до Запоріжжя, «Коментарі» до Луганська. Докладніше про саму Плащаницю Діви Марії йдеться в матеріалі «Сегодня».

За інформацією «України молодої», до собору Архістратига Михаїла в Черкасах було привезено хрест із часткою Чесного Древа Животворного Хреста Господнього. У Дніпропетровську перебуватиме частинка мощів святителів Спиридона («Коментарі») та Трифона («Коментарі»). До Львова було привезено мощі блаженних Ковча та Вергуна, які були виставлені в храмі Українського католицького університету («Коментарі») та чотирьох інших храмах міста («Коментарі»). А 3-10 квітня 2012 року в Україну планується привезти мощі святого Івана Боско (Zaxid.net).

1 вересня у Львові стартувала акція «Місяць із Бруно Ферреро», що була присвячена візиту отця-салезіянина до Львова (Zaxid.net). Під час Форуму видавців у Львові відбулася зустріч, де Бруно Ферреро говорив про свої книжки (Zaxid.net, «Коментарі»). Також він прочитав лекцію у Львівській міській раді («Коментарі»). Особистістю світового масштабу назвав Ферреро мер Львова Андрій Садовий (Zaxid.net). Також на зустрічі один з гостей, о. Онноріо Пістеллато,наголосив на тому, що нову Україну будують не політики в Києві, натомість, вона народжується з праці в родині, праці вчителів, людей, які живуть духом (Zaxid.net).

7-8 вересня в Одесі на ІІІ Всеукраїнському фестивалі православних журналів «Сімейні читання» презентували провідні православні видання («УНІАН-релігії»). Також сайт «УНІАН-релігії» опублікував розлогий репортаж із цієї події

В Україні показали унікальну Біблію з малюнками Сальвадора Далі (УНІАН, ТСН, «Сегодня», «Корреспондент»). А от священики Запорізької єпархії УПЦ вимагали від Національної експертної комісії з питань моралі заборонити книгу Едварда Люсі-Сміта «Еротика в творах мистецтва», мотивуючи це тим, що зміст книги богохульний, пропагує гомосексуалізм і порнографію («Главком», «Подробности», «Українська правда», «Українські новини»).

У Таллінні (Естонія) відкрито пам’ятник патріарху Московському і всієї Русі Алексію ІІ («Главком»). На Львівщині вшановують пам'ять Йосипа Сліпого («День», Zaxid.net, «Коментарі»).

24-30 вересня у Львові відбудеться V Екуменічний соціальний тиждень (Zaxid.net).

15 вересня у Львові відбувся благодійний ярмарок зі збору коштів на реставрацію дерев’яних храмів (Zaxid.net).

Матеріал Наталі Дмитренко «Правдиві факти з життя святої правительки Тамари» («Україна молода»).

Про віртуальні церкви і онлайн-представництва реальних церков – матеріали ТСН від 2 вересня, «Подробностей» від 27 вересня тощо. По можливе створення в РПЦ соціальної мережі для православних повідомив «Корреспондент». Розголосу набув матеріал «Євангеліє від Facebook. Українська церква активно переходить в інтернет.» «Фокусу» — його републікували «Левый берег» та інші видання

В блозі на «Корреспонденті» Максим Балаклицький написав про зйомки фільму про співачку Анну Герман, яка останні роки свого життя була адвентисткою.

У Києві презентували книгу про давні графіті Софії Київської (5 канал).

В Україні є кілька місць, де проявився лик Божої Матері («Сегодня»).

Нащадок Розумовських – граф Олександр Розумовський подарував собору Різдва Богородиці в Козельці (Чернігівська область) ікону «Успіння Пресвятої Богородиці» (УНІАН).

У Львові розвивають туристичне капеланство («Радіо Свобода»).

На Прикарпатті обрано дві церкви, які, можливо представлятимуть українські дерев’яні храми в ЮНЕСКО («Голос»).

У Львові розпочалися археологічні роботи з пошуків фундаменту Великої міської синагоги («Главком», ТСН).

У селі Іспас Чернівецької області відкрили пам’ятник сільській громаді – праведникам світу («День»).

Матеріал про руйнування Успенського собору Києво-Печерської Лаври («День»).

У Донецьку відкрилася виставка «Біблія в європейській культурній традиції XVI-XIX ст.» («День»).

Про обитель старообрядців в с. Городище на Луганщині пише «День».

На Сумщину повернулася чудотворна ікона «Хліб життя», що вважалась втраченою (УНІАН, «День», ТСН). Було повернуто викрадену ікону і до київського храму Святителя Миколая («Подробности»).

Про особливості релігійних ЗМІ у коментарі Zaxid.net говорив директор РІСУ Тарас Антошевський.

За словами Мирослава Мариновича, проректора УКУ, завдання церкви – подолати розкол у свідомості вірян (Zaxid.net).

Газета «Сегодня» опублікувала матеріал про шлях до храму зірок російського кіно та шоу-бізнесу.

Згадували ЗМІ також про єпархіальну автомийку в Одесі на в’їзді до Свято-Архангельсько-Михайлівського жіночого монастиря. Бізнес виявився самоуправством церковного водія, якого вже звільнено. Тим часом у монастирі є СТО, яке планується здавати в аренду (ТСН, «Фокус»).

Українці відмовляються від ідентифікаційних номерів через релігійні переконання («Сегодня»).

Матеріал Галини Терещук про феномен фотографування моделей на цвинтарях, який негативно оцінюється священнослужителями («Радіо Свобода»).

Церква і політика

Вибори

Тезу з інтерв’ю Предстоятеля УГКЦ про заборону священикам цієї церкви брати участь у передвиборній агітації підхопили «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Коммерсант», «Левый берег», ТСН, «Подробности», Liga.net, «Сегодня» та «Коментарі». Про те, що в УАПЦ заборонено агітувати в церкві, пишуть «Коммерсант», «Український тиждень» і «Голос», а про заборону участі священиків у виборчому процесі — «Коментарі».

Втім експерти вважають, що заяви ієрархів про нейтралітет не вплинуть на дії окремих представників Церкви, які прийматимуть рішення про участь у виборчій кампанії самостійно («Коммерсант», «Голос»). 5 канал розглядає випадки агітації в церквах серед інших зразків незаконної передвиборної діяльності.

Священик УПЦ КП, що балотується на виборах по 212 округу в місті Київ, отець Григорій Большаков, настоятель храму Всіх Святих, рекламував себе на стінах свого храму («Главком», ТСН, «Подробности», «Коментарі»). У матеріалі «Коментарів» також зазначено, що ще раніше в Севастополі з’явилися білборди, на яких поруч із кандидатом у народні депутати зображено благочинного Севастопільського округу Сергія Харлюту (УПЦ).

4 вересня «Левый берег» повідомив, що в містах Золочеві та Миколаєві (Львівська область) священики УГКЦ, УПЦ КП та УАПЦ агітували за кандидата в народні депутати Тараса Батенка. Запис агітаційного заходу за участю священиків був продемонстрований телеканалом ТВі у програмі «Підсумки з Вахтангом Кіпіані». В УГКЦ таку поведінку священиків назвали непослухом настоятелю і Церкві. А от митрополит Одеський Агафангел (УПЦ) благословив перед виборами одного з кандидатів, Володимира Боделана («Главком», «Коментарі»). Сайт «Коментарі» розмістив приховану агітацію за кандидата в депутати Ігоря Васюника в повідомленнях про мощі блаженних Ковча та Вергуна, що були привезені до Львова (1, 2).

Про передвиборній конфлікт на Одещині, де священик-пауерліфтер Віктор Корчмар розганяв політичну демонстрацію, писали «Коментарі».

Про передвиборчу агітацію висловився кардинал-емерит УГКЦ Любомир Гузар, який прокоментував хід кампанії загалом, а також доцільність та ефективність політичної реклами зокрема («Українська правда», Zaxid.net). Також владика Любомир наголосив на тому, що в період виборів чимало пожертв на церкву робиться кандидатами не з побожних, а з корисливих міркувань («Главком», «Коментарі»).

На прес-конференції глава УПЦ КП Патріарх Філарет заявив, що в Церкві рекомендують голосувати за тих, хто захищає українську мову (УНІАН, «Українські новини», «Українська правда», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Главком», Zaxid.net, Liga.net, «Сегодня»). Також він від імені своєї Церкви і вірян просив президента помилувати Юлію Тимошенко та Юрія Луценка (УНІАН, «Українські новини», «Українська правда», «Український тиждень», «Главком», ВВС, «Подробности», Zaxid.net, Liga.net, «Сегодня»). 25 вересня Патріарх Філарет знову підняв мовну тему, наголосивши, що влади, яка не захищає рідну мову в Україні, не повинно бути (УНІАН, «Українські новини», «Українська правда», «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Главком», Zaxid.net).

У блозі на «Корреспонденті» юрист Микола Гунько розмірковував над тим, навіщо священики йдуть на вибори – зокрема про священиків УПЦ КП Григорія Большакова та Володимира Лешика, що балотуються в Києві. Експерт, голова Тернопільського представництва Інституту української політики Віктор Уніят наголосив на тому, що особливістю цієї передвиборчої кампанії є залучення до агітації церкви і благодійних фондів («Українські новини», Zaxid.net).

Отже, у вересні увага світських ЗМІ традиційно зосередилась переважно на конфліктних і скандальних інформаційних приводах, пов’язаних із церквою як в Україні, так і за її межами (Pussy Riot, протести мусульман). Чимало уваги було також приділено прощі хасидів із нагоди свята Рош-Га-Шана. Очевидно, що ЗМІ цікавить думка єрархів та авторитетних представників духовенства про вибори, зокрема моральна оцінка передвиборних зловживань та участі представників церкви в агітаційних заходах, а також своєрідні натяки щодо того, за кого варто голосувати (які, зокрема, робив Патріарх Філарет). Найбільше матеріалів про релігійне життя в Україні у вересні опублікували «Коментарі», «Главком», «Сегодня», «ТСН», «Zaxid.net», «Кореспондент», УНІАН та «Левый берег».

Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,

експерт Центру суспільного моніторингу