Суть пропозицій Ради Церков до Конституції

13 липня 2015, 09:08 | Точка зору | 0 |   | Код для блогу |  | 

Максим ВАСІН,

юрист

Максим_Васін.jpgДля тих, хто цікавиться конституційним процесом, буде цікаво ознайомитися з повним текстом пропозицій Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до нової редакції Конституції України.

Поправки від релігійної спільноти одразу викликали чимало дискусій. Дехто навіть угледів у них пропозицію заборонити аборти та евтаназію. Хоча, на мою думку, ці норми можна дещо по-іншому потрактувати у профільних законах.

Отже, подивимось детальніше, що саме запропонувала Всеукраїнська Рада Церков до тексту Конституції України.

“Людина, її життя від зачаття й до природної смерті, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю” (стаття 3).

Та інша подібна поправка:

Кожна людина має невід'ємне право на життя від зачаття й до природної смерті (стаття 27).

Насправді ця норма не нова у практиці конституційного процесу європейських країн. Зокрема, подібне формулювання з 2012 року з’явилося у новій Конституції Угорщини.

Піднесення цінності життя, в тому числі ще ненароджених дітей, не означає прямої заборони абортів. Проте, вочевидь, така поправка до Конституції вимагатиме більш детального вивчення підстав, за яких держава дозволяє вчинення аборту.

Адже в умовах ліберального підходу все частіше у світі зустрічаються випадки абортів не з причин соціально-економічних чи загрози для здоров’я жінки, а, приміром, через “не ту” стать дитини. Таким чином, зачата дитина для цілком благополучних батьків стає наче продуктом у супермаркеті: можу взяти, а можу і відмовитися.

Це знецінює життя. І якщо такі легковажні причини для вбивства ненародженої дитини, то що казати про решту моральних запобіжників?

Ще одна пропозиція від Ради Церков:

“Шлюб – це сімейний союз між чоловіком і жінкою, який ґрунтується на взаємній та вільній згоді” (стаття 51).

Ця норма взагалі не є новою для законодавства України, адже у статті 21 Сімейного кодексу України подібним чином визначено: “Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка”.

Звісно, прибічники ліберальних поглядів на сім’ю та шлюб воліють уникнути остаточного закріплення подібних традиційних поглядів ще й у тексті Конституції. Тож зі свого боку Робоча група з прав людини при Конституційній Комісії, утвореної Президентом України, запропонувала вилучити з чинної статті 51 Конституції згадку про згоду “жінки і чоловіка” як передумову шлюбу (стаття 28 проекту). Дехто обґрунтовує потребу таких новацій передовим європейським досвідом, який нібито Україна має сприйняти в процесі євроінтеграції.

Однак Європа є різною, а європейська інтеграція залишає широку автономію для членів та кандидатів до ЄС у питаннях культури, традицій, власної самобутності та моральних засад.

Як приклад, громадянські одностатеві союзи заборонені конституцією у Польщі, Болгарії та Хорватії, а також на законодавчому рівні не визнаються в Італії, Словаччині, Латвії, Литві, Греції та Румунії (дані AFP за травень 2015 року). Заборони одностатевих союзів на конституційному рівні мають також країни із статусом кандидата в члени Євросоюзу – Сербія і Чорногорія.

юр.png

Тож немає єдиного європейського підходу до цього питання. А тому Україна вправі йти своїм шляхом: зберігаючи цінності людського життя та сім’ї, ухвалюючи принципові новації лише після широких і відкритих суспільних дискусій. При цьому українські Церкви і релігійні організації позитивно сприймають інтеграцію України з Євросоюзом, але за умови збереження в країні традиційних сімейних і моральних цінностей.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    • 29 червня 2018, 14:45 | Відкрита тема | view photo | 

      Маленька Церква з Великої Моравії

      Томос про автокефалію — це тільки початок процесу становлення вільної громади. Далі йде період рецепції (засвоєння). Щоб навіть Церква-мати зрозуміла: «Дочка доросла». Навіть коли зростом вона невеличка, як Церква Чеських земель і Словаччини, хоча вона й росте.

    • 25 червня 2018, 11:50 | Колонка Тетяни Деркач | 

      Візит делегації УПЦ (МП) до Константинополя: читаємо між рядків

      За великим рахунком, ніяких особливих проривів від цієї події не очікувалось. Адже обстоювати інтереси української філії РПЦ їхали старі перевірені кадри, які представляли позицію тільки антиавтокефальної (промосковської) частини своєї Церкви.

    Останні коментарі

    • В. Ясеневий | 16 липня 2018, 06:21

      Браво, п. Ольга! От якби так правильно розуміли це всі єпископи наших традиційних Церков і відповідно діяли б. А то скільки пасивності у них було до цього надважливого питання за всі роки нашої

    • Mauricio | 14 липня 2018, 16:37

      moscow, russia, putin .... same rubbish. As their vessel sinks, they want their neighbours to sink with them. They better worry about china who hast taken vast lands in siberia and eastern russia.

    • lerer10225@com.ua | 14 липня 2018, 15:45

      Господи,будь милостивий до цих дітей!

    • В. Ясеневий | 14 липня 2018, 12:52

      Десь пропали відомі Михаил і Н. Григорьев. А може вже покинули ненависну їм Україну і спасаються в свїй любій благоддатній расеї?

    • В. Ясеневий | 14 липня 2018, 12:38

      І чи обов'язково є Христос там, де є Папа? До 1054 року без найменшого сумніву Ісус був "біля Папи". А після??? Не знаю. Правда в наш час картина повністю змінилася.