В Україні зростає запит на національну Церкву, – соціолог

17 вересня 2017, 16:37 | Соціологія релігії | view photo | 1 |   | Код для блогу |  | 

Ірина Саєвич

світлини авторки

Наталія Зайцева-Чіпак«В Україні поступово зростає запит на національну Церкву, яка могла б об’єднати суспільство. Після Майдану ми поступово рухаємось до тієї моделі, яка є в Польщі, де католицизм – це частина національної ідентичності: якщо ти поляк, ти католик», говорить директорка соціологічного центру «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

Про те, як змінилося ставлення українців до Церкви після Революції гідності, про моделі взаємодії держави і Церкви, яким українці віддають перевагу, й наскільки зменшилась кількість вірних Української Православної Церкви (Московського Патріархату) за останні три роки, соціолог розповіла в межах святкового тижня Українського католицького університету.

За даними опитування «Соціоінформ», 18% українців після Революції гідності стали ставитись до Церкви краще. Те саме засвідчують дані опитування центру імені Разумкова: 2013 року 67% українців відповіли, що довіряють Церкві, 2014 року ця цифра зросла до 76%, а 2016 сягнула 81,5%. Церква, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, є одним із лідерів довіри в сучасному українському суспільстві.

Крім зростання довіри до Церкви, за даними центру імені Разумкова, зросла й кількість вірян Української Православної Церкви (Київського Патріархату), натомість, вірян УПЦ (Московського Патріархату) поменшало. Якщо 2013 року 26% називали себе вірними КП і 28% – МП, то вже 2014 року 32% зараховували себе до парафіян Київського, а 25% – Московського Патріархату.

Показовими є результати опитування 2016 року, проведеного центром «Соціоінформ» в усій Україні, крім окупованих територій. 2000 опитаних мали оцінити дванадцять тез за п’ятибальною шкалою, де 1 означає повну підтримку, а 5 цілковиту незгоду. За результатами голосування всі твердження поділили на п’ять груп – моделей взаємодії Церкви й держави.

1. Розділення Церкви й держави

Це світська модель, яка передбачає, що влада не втручається у справи Церкви, натомість Церква не впливає на ухвалення державних рішень. Інколи ці соціальні інститути можуть навіть протистояти один одному, як часто бувало в давнину, а на наших теренах – за радянської влади. Респондентам запропонували відповісти, чи Церкви зловживають наданими їм привілеями, чи втручаються в державну політику та наскільки недопустимо, щоб священик працював у владі. Ці думки отримали 2,11–2,53 бала – найвищий показник для всіх груп тверджень. Ідею повного відокремлення Церкви від держави найбільше підтримали мешканці північних областей: усі три твердження вони оцінили на 2–2,3 бала, тобто погодилися з ними. Найбільшу незгоду висловили мешканці Донбасу – їхні бали від 2,9 до 3,1.

Перша модель

Перша модель

2. Партнерство між Церквою й державою з патріотичним спрямуванням

Цю модель Наталія Зайцева-Чіпак називає ліберально-симбіотичною, коли держава й Церква можуть укладати угоди. Опитані, які підтримували цю модель, зазвичай погоджувалися, що українське законодавство має будуватися на християнських цінностях і нормах, Церква повинна навчати паству любові до своєї держави, релігія має бути національно-орієнтованою, а до Служби Божої варто додати молитву за Україну. Ці тези українці оцінили в середньому від 1,98 до 3 балів.

Регіональний зріз показує, що найбільше (1,6–2 бали) їх підтримали галичани, натомість вагаються мешканці півдня (2,4–3,6), Донбасу (2,7–3,4) і Сходу (2,1–3,5).

Друга модель

Друга модель

«Чимало українців хоче, аби Церква допомагала формувати національну свідомість, а влада підтримувала християнську ідеологію. На практиці це виглядає так: якщо держава буде давати молоді релігійне виховання, ця молодь піде до Церкви, де їй розкажуть, що вона повинна любити свою країну», – пояснює соціолог.

3. Створення державної або національної Церкви

Національна Церква, що має закріплений законом статус і фінансується з державного бюджету, здебільшого існує в країнах, де релігія змогла об’єднати суспільство в критичний момент – під час революції або війни. Респонденти, які підтримують створення такої інституції в Україні, зазвичай погоджувалися, що Церква має благословляти людей на боротьбу за свої переконання й повинна підтримувати українську сторону в конфлікті з Росією. В середньому ці твердження оцінили від 2,54 до 3,40 балів.

Третя модель

Найпопулярніша ця ідея на заході (1,8–3 бали) й на півночі (2,3–3,3). Майже не погоджуються на створення національної Церкви на півдні: тамтешнє населення оцінило твердження цього блоку на 3,1–3,9 бала. Цю ідею відкидають віряни УПЦ (МП), адже, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, «за цієї влади, якщо й виникне національна Церква, то навряд чи на основі Московського Патріархату».

Третя модель

4. Церква може брати участь в управлінні державою

Респондентам запропонували оцінити такі твердження: Церква повинна мати більший вплив на розподіл бюджетів місцевих рад, повинна сприяти ухваленню тих чи інших потрібних їй державних рішень, зокрема у сфері освіти і культури, а держава повинна матеріально підтримувати Церкву й надавати їй пільги. Підтримка коливалась на рівні 3,32–3,82, тобто респонденти майже не підтримують таку модель. Найбільше противників вона має на півдні України: там ідею Церкви як учасниці управління державою оцінили в 3,8–4,2 бала. На заході більш лояльні: від 2,5 до 3,4 бала.

Четверте місце

Четверте місце

5. Церква може керувати державою

Це синкретична модель з ухилом до теократії: коли існує державна Церква, якій надають перевагу або привселюдно наголошують, що ця релігія домінує. Її не фінансують із бюджету, але підтримують на рівні близького спілкування владної й церковної верхівки. «Як у Росії: ніхто ж не казав що Російська Православна Церква є державною, але бути росіянином означає бути православним», – пояснює Наталія Зайцева-Чіпак.

В Україні до такої ролі Церкви не готові: всі запитання цього блоку оцінили в 3,43–3,79 бала. Якщо попередня модель мала бодай часткову підтримку на заході, то концепцію повного управління Церкви державою в цьому регіоні оцінили на 2,7–3,3 бала, на півдні – 3,9–4,2 бала, на сході – 3,9 – 4,1, на Донбасі, в центрі й на півночі – 3,4–3,9.

П'яте місце

П'яте місце

«Загальна тенденція: що східніший регіон, то менше людей хоче, щоб релігія ставала частиною влади,– коментує соціолог. – Та, якщо центр, схід і південь країни виступають за повне розділення релігії і політики, то захід і Донбас хочуть, аби роль Церкви зросла. Місцеве населення Луганщини й Донеччини готове підтримати співпрацю Церкви й держави».

Дискусія

Система Orphus
Рейтинг
0
0
1коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Учкудук | 17 вересня 2017, 17:01
    Коментувати коментар

    Християнська Церква повинна прповідувати і захищати християнські цінності, незалежно від нації чи держави.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Ексклюзив

  • 13 грудня 2017, 12:55 | Репортажі | 

    Права військових капеланів обговорили у Києві

    У В столиці 12 грудня відбувся круглий стіл на тему «Право на свободу совісті військовослужбовців України». Захід зібрав духовенство, військовослужбовців, депутатів та громадських експертів. Головним ініціатором і організатором зустрічі виступила патріарша курія УГКЦ.

  • 12 грудня 2017, 20:50 | Свята і звичаї | view photo | 

    На площі Чернівців – Ханука із пампухами

    У вівторок ввечері на Театральній площі міста запалили першу Ханукальну свічку. Свято Хануки у Чернівцях супроводжувалося грою діксі-бенду “Чернівці”, вогняним шоу, а усіх присутніх пригощали пончиками.

  • 12 грудня 2017, 10:05 | Репортажі | view photo | 

    Мусульмани України підписали Соціальну концепцію

    Лідери мусульманських громадських та релігійних організацій 11 грудня 2017 р. підписали спільний документ – Соціальну концепцію мусульман України. На урочистому засіданні представники ісламських організацій розповіли про історію появи цього документу.

  • 8 грудня 2017, 15:02 | Репортажі | view photo | 

    Православна мобілізація: віряни УПЦ (МП) захотіли зустрітися з авторами релігійних законопроектів

    Віруючі громадяни України, які за власними зізнаннями належать до УПЦ (МП), запросили на зустріч депутатів Верховної Ради, які є авторами законопроектів № 4128 та № 5309. З народних обранців на дискусію 30 листопада прийшов тільки автор з/п № 4128 Віктор Єленський.

  • 5 грудня 2017, 09:24 | Калейдоскоп | view photo | 

    Арт-терапія для малечі: волинські юдеї опікуються пацієнтами дитячого санаторію

    Для прискорення процесу через позитивні емоції та навчання, останнім часом все частіше застосовується метод арт-терапії. Волонтери Волинської релігійної громади прогресивного юдаїзму взяли його на озброєння у своєму проекті «Веселка здоров’я».

Останні коментарі

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 04:31

    Дуже щиро, без найменших піддівок.От поєднайте, будь ласка,ВАША ПРЕВЕЛЕБНОСТЕ. спочатку всіх українців за межами УКРАЇНИ.ЦЕ БУДЕ ДУЖЕ ВЕЛИКЕ ВАШЕ ДОСЯГНЕННЯ!!!А що вже говорити про нас в УКРАЇНІ І

  • В. Ясеневий | 14 грудня 2017, 04:07

    Дуже прошу всіх бажаючих конкретності.НЕОДНОРАЗОВО СВІДЧИЛИ (НАВІТЬ!!!) ЄПИСКОПИ УАПЦ , а також ЄПИСКОПИ УПЦ КП(!!!),що коли ВОНИ були на СВЯТІЙ ГОРІ АФОН, то там С Л У Ж И Л И СВ.Л І Т У Г І Ю з

  • Михаил | 14 грудня 2017, 00:39

    "....Цель диалога - признание т.н. упц кп...". Зачем обращаться за признанием к плохой и враждебной РПЦ? Обратитесь к Константинопольской, Александрийской, Антиохийской, Иерусалимской,

  • bopa | 13 грудня 2017, 20:00

    "можна трактувати". Бог знає і судить, а вірні християни мають вірити, а не сумніватися у добрі і благодаті, яку Святий Дух нам посилає.

  • bopa | 13 грудня 2017, 19:37

    Формується думка http://ruskline.ru/news_rl/2017/12/08/stoletie_vosstanovleniya_russkogo_patriarshestva_stalo_torzhestvom_vselenskogo_pravoslaviya/ відомою ФСБ-ешною структурою "Института стран

Популярні статті місяця