В Україні зростає запит на національну Церкву, – соціолог

17 вересня 2017, 16:37 | Соціологія релігії | view photo | 1 |   | Код для блогу |  | 

Ірина Саєвич

світлини авторки

Наталія Зайцева-Чіпак«В Україні поступово зростає запит на національну Церкву, яка могла б об’єднати суспільство. Після Майдану ми поступово рухаємось до тієї моделі, яка є в Польщі, де католицизм – це частина національної ідентичності: якщо ти поляк, ти католик», говорить директорка соціологічного центру «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

Про те, як змінилося ставлення українців до Церкви після Революції гідності, про моделі взаємодії держави і Церкви, яким українці віддають перевагу, й наскільки зменшилась кількість вірних Української Православної Церкви (Московського Патріархату) за останні три роки, соціолог розповіла в межах святкового тижня Українського католицького університету.

За даними опитування «Соціоінформ», 18% українців після Революції гідності стали ставитись до Церкви краще. Те саме засвідчують дані опитування центру імені Разумкова: 2013 року 67% українців відповіли, що довіряють Церкві, 2014 року ця цифра зросла до 76%, а 2016 сягнула 81,5%. Церква, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, є одним із лідерів довіри в сучасному українському суспільстві.

Крім зростання довіри до Церкви, за даними центру імені Разумкова, зросла й кількість вірян Української Православної Церкви (Київського Патріархату), натомість, вірян УПЦ (Московського Патріархату) поменшало. Якщо 2013 року 26% називали себе вірними КП і 28% – МП, то вже 2014 року 32% зараховували себе до парафіян Київського, а 25% – Московського Патріархату.

Показовими є результати опитування 2016 року, проведеного центром «Соціоінформ» в усій Україні, крім окупованих територій. 2000 опитаних мали оцінити дванадцять тез за п’ятибальною шкалою, де 1 означає повну підтримку, а 5 цілковиту незгоду. За результатами голосування всі твердження поділили на п’ять груп – моделей взаємодії Церкви й держави.

1. Розділення Церкви й держави

Це світська модель, яка передбачає, що влада не втручається у справи Церкви, натомість Церква не впливає на ухвалення державних рішень. Інколи ці соціальні інститути можуть навіть протистояти один одному, як часто бувало в давнину, а на наших теренах – за радянської влади. Респондентам запропонували відповісти, чи Церкви зловживають наданими їм привілеями, чи втручаються в державну політику та наскільки недопустимо, щоб священик працював у владі. Ці думки отримали 2,11–2,53 бала – найвищий показник для всіх груп тверджень. Ідею повного відокремлення Церкви від держави найбільше підтримали мешканці північних областей: усі три твердження вони оцінили на 2–2,3 бала, тобто погодилися з ними. Найбільшу незгоду висловили мешканці Донбасу – їхні бали від 2,9 до 3,1.

Перша модель

Перша модель

2. Партнерство між Церквою й державою з патріотичним спрямуванням

Цю модель Наталія Зайцева-Чіпак називає ліберально-симбіотичною, коли держава й Церква можуть укладати угоди. Опитані, які підтримували цю модель, зазвичай погоджувалися, що українське законодавство має будуватися на християнських цінностях і нормах, Церква повинна навчати паству любові до своєї держави, релігія має бути національно-орієнтованою, а до Служби Божої варто додати молитву за Україну. Ці тези українці оцінили в середньому від 1,98 до 3 балів.

Регіональний зріз показує, що найбільше (1,6–2 бали) їх підтримали галичани, натомість вагаються мешканці півдня (2,4–3,6), Донбасу (2,7–3,4) і Сходу (2,1–3,5).

Друга модель

Друга модель

«Чимало українців хоче, аби Церква допомагала формувати національну свідомість, а влада підтримувала християнську ідеологію. На практиці це виглядає так: якщо держава буде давати молоді релігійне виховання, ця молодь піде до Церкви, де їй розкажуть, що вона повинна любити свою країну», – пояснює соціолог.

3. Створення державної або національної Церкви

Національна Церква, що має закріплений законом статус і фінансується з державного бюджету, здебільшого існує в країнах, де релігія змогла об’єднати суспільство в критичний момент – під час революції або війни. Респонденти, які підтримують створення такої інституції в Україні, зазвичай погоджувалися, що Церква має благословляти людей на боротьбу за свої переконання й повинна підтримувати українську сторону в конфлікті з Росією. В середньому ці твердження оцінили від 2,54 до 3,40 балів.

Третя модель

Найпопулярніша ця ідея на заході (1,8–3 бали) й на півночі (2,3–3,3). Майже не погоджуються на створення національної Церкви на півдні: тамтешнє населення оцінило твердження цього блоку на 3,1–3,9 бала. Цю ідею відкидають віряни УПЦ (МП), адже, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, «за цієї влади, якщо й виникне національна Церква, то навряд чи на основі Московського Патріархату».

Третя модель

4. Церква може брати участь в управлінні державою

Респондентам запропонували оцінити такі твердження: Церква повинна мати більший вплив на розподіл бюджетів місцевих рад, повинна сприяти ухваленню тих чи інших потрібних їй державних рішень, зокрема у сфері освіти і культури, а держава повинна матеріально підтримувати Церкву й надавати їй пільги. Підтримка коливалась на рівні 3,32–3,82, тобто респонденти майже не підтримують таку модель. Найбільше противників вона має на півдні України: там ідею Церкви як учасниці управління державою оцінили в 3,8–4,2 бала. На заході більш лояльні: від 2,5 до 3,4 бала.

Четверте місце

Четверте місце

5. Церква може керувати державою

Це синкретична модель з ухилом до теократії: коли існує державна Церква, якій надають перевагу або привселюдно наголошують, що ця релігія домінує. Її не фінансують із бюджету, але підтримують на рівні близького спілкування владної й церковної верхівки. «Як у Росії: ніхто ж не казав що Російська Православна Церква є державною, але бути росіянином означає бути православним», – пояснює Наталія Зайцева-Чіпак.

В Україні до такої ролі Церкви не готові: всі запитання цього блоку оцінили в 3,43–3,79 бала. Якщо попередня модель мала бодай часткову підтримку на заході, то концепцію повного управління Церкви державою в цьому регіоні оцінили на 2,7–3,3 бала, на півдні – 3,9–4,2 бала, на сході – 3,9 – 4,1, на Донбасі, в центрі й на півночі – 3,4–3,9.

П'яте місце

П'яте місце

«Загальна тенденція: що східніший регіон, то менше людей хоче, щоб релігія ставала частиною влади,– коментує соціолог. – Та, якщо центр, схід і південь країни виступають за повне розділення релігії і політики, то захід і Донбас хочуть, аби роль Церкви зросла. Місцеве населення Луганщини й Донеччини готове підтримати співпрацю Церкви й держави».

Дискусія

Система Orphus
Рейтинг
0
0
1коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Учкудук | 17 вересня 2017, 17:01
    Коментувати коментар

    Християнська Церква повинна прповідувати і захищати християнські цінності, незалежно від нації чи держави.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Ексклюзив

  • 23 лютого 2018, 16:55 | Репортажі | view photo | 

    У Львові презентували книжку про 99-літнього єромонаха-українця з відомого італійсько монастирі Гроттаферрата

    У Центрі Андрея Шептицького УКУ у Львові днями презентували книжку про єромонаха-українця, який дотепер живе в італо-албанському монастирі Гроттаферрата. Саме в цьому місці перебував Патріарх Йосиф Сліпий після звільнення з «країни ГУЛАГу» у 1963 році.

  • 20 лютого 2018, 13:15 | Свята і звичаї | 

    Великий піст. Що розповідають літургійні тексти

    Пропонуємо до уваги серію відео-бесід Максима Тима, в яких він пояснює, як літургійні тексти цього періоду допомагають християнина пройти дорогою до Пасхи.

  • 17 лютого 2018, 18:15 | Свята і звичаї | view video | 

    Гуцульська легінська коляда варта охорони ЮНЕСКО

    Рішення про звернення до ЮНЕСКО про внесення гуцульської коляди до об’єктів охорони культурної спадщини ЮНЕСКО місяць тому прийняли на засіданні обласної комісії зі збереження елементів нематеріальної культурної спадщини в Івано-Франківську.

  • 15 лютого 2018, 08:23 | Журналістські розслідування | view photo | 

    «Десятинний» МАФ: хроніка церковного рейдерства

    Події навколо Десятинної церкви, а вірніше навколо храму УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинки, сколихнули громадськість не на жарт. Ця тема не зникає з перших шпальт інтернет-порталів і продовжує турбувати суспільство. Ми вирішили провести власне розслідування і з’ясувати всі деталі конфлікту навколо історичного храму.

  • 12 лютого 2018, 11:59 | Журналістські розслідування | view photo | 

    Хостел у Луцькому монастирі-тюрмі: бути чи не бути

    «Реалізація ідеї призупинена, але не скасована», - прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП Костянтин Марченко.

Останні коментарі

  • Petro_R | 24 лютого 2018, 21:33

    В степи, покрытой пылью бренной, Сидел и плакал человек. А мимо шёл Творец Вселенной. Остановившись, Он изрек: “Я друг униженных и бедных, Я всех убогих берегу, Я знаю много слов заветных. Я есмь

  • Тарасій | 24 лютого 2018, 21:11

    Маєте на увазі остання? Це один з видів сучасного тролінгу. Але це прекрасна ілюстрація-карикатура на типового політправославного сектанта-батюшку, який анафемами лякає весь світ.

  • velovs@ukr.net | 24 лютого 2018, 20:49

    А от ця "карикатура", вміщена в цій статті, явно тягне на пріснопам'ятні часи войовничо-богоборчого - примітивного комуно-совдепівського атеїзму...

  • velovs@ukr.net | 24 лютого 2018, 20:26

    Иными словами. И в соответствующих библейских текстах, и - тем более - Фатимских откровениях и пророчествах 1917 г. содержатся достаточно чёткие и ясные указания, в частности, о подлинной сущности

  • velovs@ukr.net | 24 лютого 2018, 19:16

    К сожалению, подобные предупреждения и предостережения - это далеко не "враньё". А, судя по всему, весьма и весьма РЕАЛЬНО и ПРАВДОПОДОБНО... ------- Однако же: очень часто многие люди -

Популярні статті місяця