Майдан у скорботі: хроніка подій 22-23 лютого
Вихідні дні розпочали новий етап на Майдані. Три дні тривало вшанування пам’яті загиблих героїв з Небесної сотні, тисячі людей приносили квіти та свічки. Також проводились численні молитви за померлими.
Поруч з подіями політичними, як то втеча Віктора Януковича, звільнення Юлії Тимошенко, обрання нових виконуючих обов’язки міністрів, рішень Ради та масової відставки губернаторів, були й суспільні події. Зокрема, Молитовний майдан Львова оголосив хвилю солідарності з Майданом. Всі охочі о 15:00 23 лютого долучились до 15-хвилинної акції єдності з тими, хто знаходився у центрі подій.
Головна спільна молитва за героями відбулась 22 лютого на сцені Майдану. До учасників багатолюдного молебню, зокрема, звернулися представники УАПЦ, УПЦ КП, УГКЦ, РКЦ, юдейської громади та протестанти. На спільній молитві цього разу був присутній також протоєрей УПЦ (МП). Священнослужителі зазначали, що завдяки жертовності загиблих ми отримали свободу і що Майдан повинен поширитися на всю державу, бо це територія правди, любові та справедливості.
Офіційно до акцій пам’яті за загиблими долучились усі церкви УПЦ КП та УПЦ МП. «У зв’язку з останніми трагічними подіями в Україні, коли десятки людей загинули насильницькою смертю, благословляю у всіх храмах Київського Патріархату піднести під час поминальних богослужінь особливі молитви «за упокій душ рабів Божих, в Україні під час братовбивчого протистояння загиблих»», – йдеться у заклику Патріарха Філарета.
Водночас 22 лютого, в день Вселенської Батьківської суботи, в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви особливо поминались всі загиблі та підносились молитви за упокій їх душ та прощення гріхів.
Глава УГКЦ Патріарх Святослав поділився думками щодо останніх подій, наголосивши, що зараз «відбувається колосальне очищення українського народу». «Можливо, кожен день протягом тих трьох місяців можна рахувати як рік. А місяць як десятиліття. Тобто наша молодь зробила колосальний стрибок уперед. Непросто подорослішала у своїх думках, у своїх рішеннях, а стала здатною до того, щоб бути відповідальною за свою землю, за свою країну, за свій народ. Саме від молоді сьогодні до нас приходить наше майбутнє», – вважає він.
Блаженніший також закликав усіх християн до спільної молитви у неділю, 23 лютого, в якій запропонував згадати усіх полеглих під час подій на Майдані.
Ще 22 лютого єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієзеції РКЦ Станіслав Широкорадюк OFM привіз на Майдан святиню – хрест, який 2004 року освятив Папа Іван Павло II для особливої місії – нести мир у світі. Додамо, що святиня відвідала вже 34 столиці світу та гарячі точки. Одночасно на Майдані почали працювати волонтери від організації «Caritas», які допомагали активістам, служили у Міжконфесійній каплиці та роздавали вервиці, освячені у Римі, разом з інструкцією до молитов.
До акцій в Україні долучились і представники духовенства Білорусі, зокрема Конференція Католицьких єпископів. Відтак 23 лютого у всіх храмах і каплицях РКЦ в Білорусі під час Святих Мес та євхаристійних богослужінь підносилась молитва за Україну .
Історичними можна назвати звернення від керівництва УПЦ КП від 22 лютого, в якому пропонується невідкладно подолати розділення Православної Церкви в Україні. Одне звернення скероване до УПЦ (Московського Патріархату), друге – до частини єпископату УАПЦ.
«У цей трагічний і доленосний момент історії українського народу як ніколи очевидною є потреба подолати розділення Православної Церкви в Україні, яке триває вже понад 20 років, та утворення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви. Існуюче розділення тісно пов’язане з розділенням у суспільстві, живить його і підживлюється від нього. Єдина Помісна Церква повинна і могла би відігравати потужну миротворчу та об’єднуючу роль в суспільстві, сприяти порозумінню між різними силами, недопущенню розпалювання ворожнечі на національній, релігійній, регіональній, мовній основі», - підкреслили на Синоді УПЦ КП.
Після подібного звернення почали ширитись чутки про вивезення скарбів з Лаври та заклики від радикалів щодо захоплення приміщень святині. У зв’язку з цієї інформацією, Самооборона Майдану провела всю ніч біля входу до Києво-Печерської Лаври, охоронячи її від зазіхань ззовні та від радикально налаштованих людей.
«Ніч у Лаврі і довкола неї пройшла майже без сну, але і без сутичок, — повідомив о 8:15 23 лютого на своїй офіційній сторінці в фейсбук речник Української Православної Церкви протоєрей Георгій Коваленко.
Особисто Патріарх Філарет заявив, що як тільки церкви відмовились від молитов за владу, вона впала. «Ми маємо початок перемоги. Ось зверніть увагу, 20 лютого Синод нашої Церкви постановив не молитися за таку владу і після того, як ми перестали молитися за цю владу, вона зникла. І ми бачимо в цьому промисел Божий, бо Бог, коли хоче терпить довго, але коли прийде час миттєво все міняється», - сказав він в інтерв’ю «5 каналу».
Додатково він заявив, що керівники силових структур «знаходяться під владою диявола», як ті, що віддавали наказ стріляти у людей. За його словами, жодному винуватцю не вдасться уникнути відповідальності.
Ще з однією офіційною заявою виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка категорично засудила будь-яку дискусію щодо можливого розділення України та будь-які спроби сепаратизму, що несуть загрозу єдності та територіальній цілісності України.
«Територіальна цілісність України, незалежність якої дарована нам Богом, є цінністю для нашого народу, а тому допустити її розділення ми не маємо права, бо це гріх перед Богом та майбутніми поколіннями нашого народу.Звертаємось до жителів всіх регіонів України словами Кобзаря: «Обніміться брати мої! Молю вас, благаю!»», – йдеться у Зверненні.
Окрім того, з новою ініціативою виступив єпископ Вишгородський і Подільський, вікарій Київської єпархії УАПЦ Володимир (Черпак), який запропонував заснувати у Києві пантеон слави, де б знайшли останній спочинок герої-повстанці.
«Наших героїв не треба розвозити по регіонах. Їх варто було б поховати в Олександрівському парку і зробити пантеон героїв так, як зробили у себе росіяни на Ваганьківському кладовищі. Або десь у іншому місці, чи на Аскольдовій могилі поховати. Заспокоїти батьків і рідних, що о вони гідні лежати у серці нашої країни», - зазначив єрарх.
Також перший заступник голови Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Валерій Антонюк звернувся до євангельських церков України із закликом сприяти служінню миру між людьми і зціленню їхніх ран від війни. «Ми не називаємо чорне білим, не виправдовуємо злочинів і навіть помилок. Але, як християни, – прощаємо, тому що прощені Богом», — йдеться у посланні. Подібну ініціативу підтримав Григорій Комендант, голова Духовно-консультативної ради ЄХБ, президент Українського біблійного товариства.
