Патріаршою прощею до Крилоса УГКЦ відзначає 30-ліття виходу з підпілля

5 серпня 2019, 12:29 | Репортажі | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталя Палій

3-4 серпня в Крилосі на Івано-Франківщині відбулася патріарша проща УГКЦ. Вона присвячена 30-річчю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля.

Проща у Крилосі

На прощу, яка традиційно відбувається щороку на початку серпня, з’їхалися і зійшлися тисячі прочан. З різних районів Прикарпаття дехто долав десятки кілометрів, не дивлячись на дощову погоду.

Вперше з Голині, Калуського району, до Крилоса ще в суботу зранку рушила колона протяжністю до кілометра з понад сотнею велосипедистів. Різного віку – від 13 до 60 років — вони проїхали понад 30 кілометрів доріг. Як поділилися – важко не було, бо середня швидкість руху була до 13-14 кілометрів на годину у супроводі поліції і швидкої медичної допомоги. Уже в Крилосі всі розмістилися в наметах. «Я приєднався до велопрощі поблизу Калуша, – ділиться веломайстер Віталій. — Я їхав як фахівець з ремонту велосипедів і це стало в нагоді, бо у декількох довелося підкручувати педалі, міняти камеру. Усе необхідне мав з собою. А вночі ми були у різних наметах – у мене власний. Було мокро, але не холодно».

Велопрочани

У неділю, 4 серпня, Глава УГКЦ Святослав (Шевчук) очолив Божественну Літургію у Крилосі. Йому співслужили митрополити Івано-Франківський Володимир (Війтишин), митрополит Львівський Ігор (Возьняк), єпископи Стрийський Тарас (Сеньків), Чернівецький Йосафат (Мощич), екзархи-єпископи Луцький Йосафат (Говера) і Харківський Василь (Тучапець), а також священники різних парафій Прикарпаття та інших областей.

«У їх присутності маємо унікальну ікону нашої Церкви, яка виходила з підпілля», — вітав владик Блаженніший Святослав. – Знаємо, що цей процес мав кілька етапів. Перший — заява єпископату і духовенства про вихід з підпілля нашої Церкви датується серпнем 1987 року. Тоді владика Павло Василик разом із священиками і мирянами, написав відкритого листа до тодішнього президента Радянського Союзу Михайла Горбачова. Ті підписанти перетерпіли багато за те, що тоді наважилися зробити. Двоє з них сьогодні є тут – владика Володимир (Війтишин) і владика Тарас (Сеньків). Пізніше ще одним важливим етапом став 1989 рік, коли навесні наші священники, єпископи, монахи, монахині розпочали безстрокове голодування у Москві на Арбаті з вимогою нарешті звернути увагу цілого світу і дати нашій церкві свободу. Весь світ облетіла дуже цікава фотографія з того періоду, яку ми називаємо – «парадом перемоги Української Греко-Католицької Церкви на Красній площі в Москві» — наші священики і єпископи у священичих одежах пройшлися від Спасського собору по усій площі. Тут з нами є учасники цього «параду перемоги» — тоді ще священики — Володмир (Війтишин) і монах-редемпторист Ігор (Возьняк). Це показує якою силою володіють люди, які вірять у Бога. Жодна земна людська сила перед вірою в Бога не може встояти — немає нічого неможливого тому, хто вірить».

Владики Святослав і Володимир

«Хочу сердечно привітати і обійняти вас – численних паломників, які прибули до цього місця, — наголосив Патріарх. – Так відчувалося під час Літургії, що тяжка дощова хмара, яка нависала над цією горою, створювала клімат такої духовної напруги. Дивіться — а ваша молитва хмари розігнала і сонце почало світити. Думаю, це такий цікавий приклад, що насправді – по нашій вірі нам дасться. І через нашу віру Господь Бог справді творить історію. Господарем історії і творцем є не переможці, а справді віруючі і святі люди».

«Направду, свято сьогодні для нас усіх є дуже поважне і відповідальне – додав митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин. – Бо ми тут у цьому святому місці на завершення Божественної Літургії біля стіп Галицької чудотворної ікони дякуємо Всевишньому Богу за те, що сьогодні маємо нагоду при такій великій кількості прочан молитися у святому місці, біля майже дев’ятсотлітніх фундаментів Успенського собору. Також вшанувати 30-річний ювілей легалізації Української Греко-Католицької Церкви і молитися за мир у нашій батьківщині Україні».

Загалом, у програмі прощі до Крилоса протягом двох днів були богослужіння, молебні, перегляд документального фільму про вихід УГКЦ з підпілля «Ті, що вірні», концертно-мистецька програма, нічні чування.

Патріарша проща в Крилосі

Патріарша проща в Крилосі

Патріарша проща в Крилосі

Патріарша проща в Крилосі

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • bopa | 6 квітня 2020, 17:03

      Лаври, в плані управління, підпорядковуються безпосередньо Патріарху. Тому "Синод УПЦ (МП)" їм не указ!

    • Halo | 6 квітня 2020, 13:52

      При цьому, чомусь не бачити такої ж неприязні до Київської Лаври, натомість згадуються конкретні імена людей, що знеславили себе своєю поведінкою.

    • Halo | 6 квітня 2020, 13:48

      Хто небудь, підкажіть Тетяні Деркач, що її дописи у фейсбуці, де вона дедалі жосткіше кепкує над Почаєвим, а також намагання зробити з назви УКРАЇНСЬКОЇ святині мем, поціллють не по осередку

    • Ігор Затятий | 6 квітня 2020, 05:08

      Грішний, дуже грішний Паша Мерседес. Бог сприяв його захворюванню через його "людський гріх".

    • sai | 5 квітня 2020, 11:50

      Лубідя ?

    Популярні статті місяця