Релігійний діалог для мирного співжиття й подолання ненависті, — підсумки міжнародної конференції

24 жовтня 2017, 16:41 | Репортажі | view photo | 29 |   | Код для блогу |  | 

Дмитро Горєвой

17-18 жовтня в Києві пройшла I Міжнародна міжконфесійна конференція «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширення культури мирного співжиття й подолання ненависті». Захід зібрав численних учасників і гостей: науковців, державних службовців, релігійних лідерів та освітян. Організовували захід Міністерство культури України за фінансової підтримки Дохійського міжнародного центру міжрелігійного діалогу (DICID).

На конференції

З привітним словом до всіх присутніх звернувся міністр культури України Євген Нищук. Він побажав плідної роботи учасникам конференції у пошуку шляхів до гармонійного співіснування різних релігійних традицій.

Від іноземних гостей виступив професор Ібрагім Аль Наїмі, який є головою DICID. Він зазначив, що основною причиною ненависті та екстремістських рухів є неправильне розуміння релігійних цінностей. На його думку, релігія повинна вселяти в душі людей моральні цінності, а церковні лідери мають працювати над подоланням етнічних та міжконфесійних поділів. «Ми мусимо спрямувати всі зусилля на діалог та подолання ненависті», – підсумував привітання пан професор.

Український центр діалогу та комунікації був представлений його президентом – шейхом Емадом Абу Алрубом. Він докладно розповів про діяльність центру. Вони займаються міжкультурною комунікацією, проводять зустрічі представників різних національностей та релігій. Основна ціль центру – гармонізація у відносинах людей різного походження задля стабільного та благополучного співіснування.

Шейх Емад окреслив три можливі шляхи взаємовідносин релігій між собою. Перший варіант — це ворожнеча або прямий конфлікт. Другий варіант – відчуження. Прикладом цього підходу можуть слугувати випадки релігійних заборон християнам та мусульманам знаходитись в одному приміщенні з юдеями (зокрема, такі правила існують в канонічному праві православних церков щодо заборони християнам – прим. авт.). Однак ці методи не є конструктивними та не ведуть до суспільної гармонії. Тому потрібно йти третім шляхом – діалогу та співпраці. Емад Абу Алруб впевнений, що саме метод діалогу та співпраці є запорукою щасливого майбутнього наступних поколінь.

Євстратій (Зоря)Всеукраїнську Раду Церков на цій конференції представив архиєпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря). На знак поваги до організаторів та гостей зустрічі владика привітався ісламським висловом «Ас-Саляму алейкум», що перекладається як «Мир вам!». Владика погодився з запропонованим шейхом шляхом діалогу та співпраці. Він також нагадав усім присутнім історію українських міжконфесійних проектів. Так, ще до Всеукраїнського референдуму в грудні 1991 р., в листопаді того ж року відбувся I Всеукраїнський міжрелігійний форум. Вже через п’ять років, у грудні 1996 р. було створено ВРЦіРО, яка є дієвим міжконфесійним органом, що об’єднує понад 90% усіх релігійних організацій України.

Владика Євстратій також подякував представникам DICID за сприяння міжрелігійному миру у Катарі. Так, зокрема силами центру було створено міжконфесійний майданчик, де представники кожної релігії можуть звершувати власні богослужіння.

Профільний чиновник – Директор Департаменту з питань релігій та національностей Андрій Юраш модерував вступну частину зустрічі. Він, зокрема, наголосив, що в Україні попри всі інформаційні протидії мирно співіснують понад 95 релігійних центрів, до яких належить більше 35 тис. релігійних організацій. Важливо, що з кожною конфесією Міністерство культури, до структури якого входить Департамент, веде діалог.

Після вступної частини, слів вітання та презентації відеороликів про діяльність DICID та Українського центру діалогу та комунікації учасники перейшли до роботи в секціях.

Віктор ЄленськийВідкрив засідання першої дискусійної панелі доктор філос. наук, професор, народний депутат України Віктор Єленський. Він розповів про численні спроби міжрелігійного діалогу у ХХ столітті. Так, окрім заснування різних світових майданчиків відбулись не тільки кількісні, але й якісні зміни. «Релігійний діалог за останні 120 років пройшов кілька етапів. На зламі століть він сфокусувався на включенні раніше ігнорованих з європоцентричного погляду релігій – буддизм, конфуціонізм, джайнізм. Після катастрофи Голокосту беззаперечним стало зміщення центру уваги діалогу з юдаїзмом. Екологічна криза сприяла включенню у цей діалог етнічних релігій, релігій корінних народів. І, нарешті, початок ХХІ століття став часом зміщення відносин зі світом ісламу» – зауважив пан Єленський.

Нині на думку релігієзнавця відбуваються парадигмальні зміни, як в релігійному світосприйнятті, так в сприйнятті релігії світом. «Це щось на кшталт переходу від Птолемеївської картини світу до Коперніканської», – продовжує Віктор Єленський. Людина починає переосмислювати релігійний екслюзивізм. А відтак картина світу відходить від теоцентричної та стає антропоцентричною. Однак з подібним віянням часу згідні не всі, внаслідок чого в сучасному світі є потенційна загроза небезпеки на релігійному ґрунті.

Народний депутат також наголосив на певних небезпеках, що активізувались в останній час. Глобалізація та загальне «розмивання кордонів» спричинили відповідну реакцію, внаслідок чого посилились тенденції до піднесення власної ідентичності та формування певних демаркаційних ліній за етно-релігійною ознакою. На фоні цього особливо активними стають представники терористичних угруповань, які беруть на озброєння релігійні гасла. «І, нарешті, драматичний розрив між інтелектуальним прошарком людей, які шукають і прагнуть діалогу, і великими масами, які цього діалогу не тільки не потребують, а й опираються йому. Це справжній виклик і справжня проблема для тих, хто щиро вірить і щиро сподівається на міжрелігійний діалог», – підсумував науковець.

Євстратій (Зоря) і Саїд ІсмагіловОкрім вітального слова від ВРЦіРО, архиєпископ Євстратій (Зоря) виступив і з власною науковою доповіддю. Він запропонував розглядати історію розвитку суспільства крізь призму інформаційних революцій. Першою такою інформ-революцією є винайдення книгодрукування Ґутенбергом. Ця подія уможливила реформаційний рух за доступність Святого Письма для всіх вірних. Другим важливим етапом була поява масової преси: газет та листівок, що призвело до важливих змін у суспільному житті Європи. Формується певним плюралізм думок і поглядів. Однак потім з’являються радіо і телебачення, без яких, на думку владики, не можливі були б авторитарні режими ХХ століття. Без державної монополії на медіа був би не можливим тотальний контроль над населенням. Створювалися замкнені інформаційні кола, огороджені залізною завісою. Нині ми живемо в епоху нового типу комунікації – інтернету. І хоча сучасна інформаційна система є відкритою, вона не завжди є безпечною. Наприклад, Ісламська держава не могла би існувати без віртуальної мережі, адже істотна частка її послідовників та тих, хто їм співчуває знаходиться в Європі. Ці люди фізично не з ІДІЛ, проте думками з ними. А відтак необхідність діалогу між представниками різних світосприйняттів є не аби якою актуальною.

Наукову дискусію підтримав і завідувач кафедри релігієзнавства КНУ ім. Т. Шевченка професор Євген Харьковщенко. Він нагадав, що поліконфесійність є давньою традицією українського народу. Релігієзнавець також навів приклад найдавнішого прикладу релігійного діалогу в історії України – вибір вір князем Володимиром. Науковець також убезпечив від маніпулювання релігійним фактором у політичних цілях. Професор пояснив, що прийняття християнства киянами вперше відбулося ще за часів Аскольда і Діра (відоме як Аскольдове Хрещення – прим. авт.). Однак російська імперська доктрина офіційно започаткувала святкування Хрещення Русі, прив’язав його до Володимирового хрещення 988 року. Така підміна, на думку науковця, пояснюється політичною доцільністю. Адже тоді б потрібно було визнати існування в Києві інших князівських традицій, не Рюриковичів, а це створює потенційну конкуренцію для Москви.

Історію ісламських традицій діалогу та комунікації представив муфтій Духовного управління мусульман України «УММА» Саїд Ісмагілов. Він згадав про Перший Медінський суспільний договір, а також Худайбійський договір, які впроваджували перемир’я між Меккою та Мединою. Щодо українських реалій, то міжмусульманські відносини регулюються Хартією мусульман України, яку підписали того рік. Шейх також зауважив, що після Революції Гідності інтенсивність міжрелігійного діалогу значно зросла, що зумовлено нагальною необхідністю співпраці духовних лідерів в важкі для країни часи.

Про спільні цінності усіх авраамічних релігій цінності розповів муфтій Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустамов. «Справедливість, чесність, щирість, повага до старших, любов до батьків зрозумілі юдеєві, християнину і мусульманину», – наголосив духовний лідер. Однак не дивлячись на це, в світі все ж таки існує насильство, причому на конфесійному ґрунті. Айдер Рустамов уточнює, що тероризм та екстремізм не відрізняється належності до тієї чи іншої релігії самих терористів. В якості прикладів він назвав Ісламську державу та феномен Хрестових походів Середньовічної доби. Це на думку муфтія демонструє, що схильність до насильства не корелює з релігійністю насильника.

В Криму багато віків мирно співіснували мусульмани і християни, кримські татари, українці, росіяни, греки, вірмени тощо. Однак тепер, після анексії півострова Росією систематично відбуваються утиски як кримських татар, так і православних, переважно Київського Патріархату. Як голова ДУМ Криму Айдер Рустамов наголосив на необхідності співпраці між різними релігійними групами.

Канок ВонгтранганОсобливості діалогу мусульман із буддистами описав професор Канок Вонгтранган, який представляє в університеті Принца Сонглда (Таїланд). Річ у тім, що послідовники ісламу в цій країні є релігійною меншиною, хоча й в деяких регіонах представляють більшість. Професор розповів про проблеми, з якими стикаються мусульмани у Таїланді: це відсутність можливості політичної кар’єри, проблеми з освітою (вона в країні світська, що не подобається місцевим мусульманам), а також труднощі з формуванням власної ідентичності. До сих пір важко уявити тайця, який би їздив на паломництво до Мекки, чи тайку, яка носила б хіджаб. Апріорі вважається, що тайці тільки буддисти. Науковець бачить вирішення цих проблем у постійному діалозі між буддистами та мусульманами, однак нині таке спілкування не є ефективним, оскільки відсутнє найголовніше – взаємна довіра.

Тетяна Калениченко та Лідія ЛозоваВ рамках конференції було також представлено громадську ініціативу «Діалог у дії», яку презентували Тетяна Калениченко та Лідія Лозова. Цей проект направлений на розвиток культури порозуміння в громадах малих міст та селищ України. Координатори створюють майданчики між різними релігійними та етнічними групами для спілкування та формування толерантної атмосфери «на місцях». Активісти вірять, що діалог і співпраця громадських і релігійних ініціатив допоможе об’єднати місцеві громади та сприятиме розвитку суспільства загалом. Вони вже провели низку зустрічей в громадах, де допомагали місцевим мешканцям порозумітися. Географія проекту охоплює всю Україну та включає в себе представників різних релігій, від мусульман у Херсоні до православних у Прикарпатті.

Учасники та гості конференції в кулуарах неодноразово підкреслювали важливість і необхідність подібних майданчиків, де фахівці діляться досвідом міжрелігійних діалогів, а практики можуть обмінятись думками з теоретиками. Організатори планують повторювати подібні зустрічі у майбутньому.

Фото з мережі Facebook

Система Orphus
Рейтинг
0
0
29коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 30 жовтня 2017, 21:20
    Коментувати коментар

    М-да, трактувати Бога Ягве як, мовляв, "диявола", віру в Якого Христос, Син Божий, (нібито) "пришёл упразднить", а Його, Ісуса, найближчих та інших учнів і євангелистів, включаючи і св. апостола Павла, котрі - натхненні і проваджені Святим Духом - благословенно несли й проповідували Добру Новину всім народам, як (начебто) "іудейських шовіністів", може лише людина із сильно здеградованою психікою!!! Або серйозно контрольована чи навіть прямо одержима демонами. Чи просто - свідомо-злобний провокатор-безбожник! Або - що найвірогідніше - і то, і друге, і третє водночас! В будь-якому разі його належне місце перебування - на спецліжку (в строгій ізоляції) психлікарні. На цьому дискусія ЗАВЕРШЕНА.

    • Василий Петров | 30 жовтня 2017, 22:38
      Коментувати коментар

      Твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял, Лука 19:22

  • velovs@ukr.net | 25 жовтня 2017, 19:31
    Коментувати коментар

    "Людина починає переосмислювати релігійний екслюзивізм. А відтак картина світу відходить від теоцентричної та стає антропоцентричною. Однак з подібним віянням часу згідні не всі, внаслідок чого в сучасному світі є потенційна загроза небезпеки на релігійному ґрунті." І саме в цьому і криється одна з головних СВІТОГЛЯДНИХ особливостей і навіть дійсних НЕБЕЗПЕК і ЗАГРОЗ сучасного світу. Тобто, це коли в ЦЕНТРІ глобального світосприйняття - замість всемогутнього, предоброго й милосердного БОГА, премудрого Творця, Вседержителя і Спасителя всього світу, - ставиться недосконала й грішна ЛЮДИНА. Людина та її - часто-густо - суто егоїстичні та гріховні бажання, забаганки й устремління. Т. зв. "права" і "свободи" людини. У т. ч. останнім часом - особливі "права" і "свободи" сексуальних та інших ЗБОЧЕНЦІВ і їхніх організованих спільнот, під які, мовляв, і мають обов'язково підлаштовуватися всі інші! Таким чином і, зокрема, у такийй спосіб нині і реалізується (накидається людству) відомий план-задум сатани-Люцифера, котрий - в образі змія - у первісному Раю, згідно біблійної оповіді, підступно, цинічно й облудно спокушав родоначальників людського роду - Адама та Єву!

  • Василий Петров | 25 жовтня 2017, 12:25
    Коментувати коментар

    Поэтому всякий книжник, наученный Царству Небесному, подобен хозяину, который выносит из сокровищницы своей новое и старое, Матфея 13:52. Т.о. какие бы не были даны обещания в любви к Богу Отцу, определяющим всегда является наличие здравого смысла в делах, отсутствие которого, равно как и дел говорящих о нём, и есть как подтверждение АБСОЛЮТНОЙ бесполезности такой веры в Бога Отца. Итак исходя из того, что самое большое почтение на конференции было оказано представителям ислама, т.к. его представитель был удостоен быть посаженным в самом центре, чем не только устроители конференции но сам представитель засвидетельствовали своё ведущее место в мире эстремизма религий. По правую и левую руку от представителя ислама вполне заслужено не только по мнению как устроителей, но и в первую очередь и самих представителей, свои места заняли уже посланцы УПЦ КП и иудаизма. Итак тем самым эти участники конференции САМИ засвидетельствовали, что входят в тройку самых экстремистских религий. Т.о., мудрость Божия не только человеческими руками, но в первую очередь умом человеческим снова расставила всё по своим местам!!!!

    • Василий Петров | 27 жовтня 2017, 17:56
      Коментувати коментар

      И хотя в последнее время общепризнанным и бесспорным "лидером" среди человеконенавистнических религий является ислам в чём немало потрудились радикальные представители ислама, которые оставляют за собой право нападать первыми, "почётное" второе место занимает иудаизм, который в силу своего оголтелого шовинизма стал лидером в наше время по дискриминации коренного населения изгнанного с синайского полуострова. Его творениями тайно восхищались всем известные Франко, Муссолини, Гитлер. Несмотря на это, незаслужено забытыми в "тени" экстремистских религий почему то оказались римо-католикам с их крестовыми походами, благодаря которым Римо-католическая церковь всегда являлась самой совершенной машиной для массовых убийств и репрессий инакомыслящих. Последний раз хребет этой убийственной машины был окончательно сломан и похоронен в 1945г под развалинами Берлина. Т.о. несмотря на отсутствие представителей Римо-католической церкви на конференции, её организаторам, как признание прошлых заслуг в разжигании ненависти к людям, слодовало бы оставить почётное место за этой псевдохристианской административно-бюрократической структурой во главе с её институтом Пап Римских как величайших мистификаторов человечества, которым сам люцифер позавидует в обмане!!!!

  • Василий Петров | 25 жовтня 2017, 11:30
    Коментувати коментар

    Говорю же вам, что за всякое праздное слово, какое скажут люди, дадут они ответ в день суда: ибо от слов своих оправдаешься, и от слов своих осудишься, Матфея 12:36-37. Или говоря уже обычным языком: на воре ШАПКА горит!!! Потому что, кто ещё может участвовать в такой конференции как только тот, кто ненавидит себе подобных. Посмотрим же внимательно на участников, чтобы запомнить тех, кто не только словом но уже в первую очередь и делом всегда готов доказать насколько он ненавидит ближнего своего!!!! Очень интересная, а главное нужная конференция, которая ещё раз доказывает, кого же именно в разнообразном мире религий необходимо остерегаться больше всего!!!

    • enzian | 30 жовтня 2017, 11:14
      Коментувати коментар

      Нарешті суб'єкт "Василий Петров" заговорив "обычным" для нього "языком": мовою віронетерпимості і ненависті.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Ексклюзив

Останні коментарі

  • Михаил | 24 листопада 2017, 23:29

    Что за идиотская манера все менять и переделывать?! Все от бесовщины и чертовщины! Второй Ватиканский Собор отменил службу на латыни, эти французы "Отче наш" коверкают. Еретики!

  • dutchak1 | 24 листопада 2017, 20:49

    «…..В УПЦ (МП) знають, що закон змінити вони не в силах, свою політику вони проводитимуть й надалі, а тому розуміють, що процес перетікання невдоволених громад продовжиться. У Церкві вирішили піти

  • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 19:46

    Р. Р. S. Cебто, що тоді якраз на теренах України ВІРА в БОГА її людності була ЗНАЧНО масовішою і міцнішою, аніж на решті Совдепії!

  • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 19:39

    Р. S. До речі, серед тих означених - добре яскраво-ілюстрованих і переконливих основних причин, чому сталінська комуно-більшовицька влада вчинила в Україні той супержахливий злочин

  • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 16:03

    Як відомо, у першій половині ХХ ст. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні був уже ДРУГИМ - після масштабного винищення вірмен і ассирійців в Османській імперії - і значно більшим, за числом жертв,

Популярні статті місяця