Бути собою: відкриття нової виставки та наукового симпозіуму про Йосифа Сліпого у Вінниці

15 травня 2017, 13:03 | Репортажі | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Ніна ПОЛІЩУК

Нещодавно у Вінниці відбувся черговий науковий симпозіум Інституту історії Церкви УКУ «Патріарх Йосиф Сліпий: знайомий та незнаний», під час якого із доповідями виступили о. д-р Іван Дацько, особистий секретар Патріарха Йосифа, та о. Тарас Бублик, дослідник періоду легалізації УГКЦ у 1960-80-х роках.

У рамках наукового симпозіуму представили нову виставку Інституту історії Церкви «Бути собою», яка присвячена 125-літтю від дня народження ісповідника віри.

Захід відбувся у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї та був організований за ініціативи греко-католицької громади Вінниці. Серед присутніх були також представники місцевої влади: голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник та заступник міського голови Галина Якубович. Із вітальним словом до учасників наукового симпозіуму звернувся єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф (Мілян), який приїхав до Вінниччини із душпастирським візитом.

Симпозіум у Вінниці

Перед початком наукової частини вл. Йосиф (Мілян) наголосив, що патріарх Йосиф був людиною великого духу та віри, і українці мають з цим не просто погоджуватися, але намагатися наслідувати його в твердості, справедливості, бажанні правди.

«Ми сьогодні часто працюємо над тим, щоб мати багато: посідати усе, бути великими в очах інших, щоб заманіфестувати перед суспільством свою значущість, яка насправді не є суспільно великою. Людини такої сили волі, яким був патріарх Йосиф, сьогодні треба шукати, як Діоген зі свічкою. Напевно, ще 20 років тому важко було уявити, що у Вінниці можуть говорити про цього великого мужа, який вийшов поза межі конфесій та регіонів, бо патріотизм, віра, воля, любов не мають таких обмежень. Він своїм терпінням і працею приблизив вільний день для України. У рік пам’яті цього ісповідника віри спробуймо завдати собі труду – бажати великого, вийти з мілини», – такими словами вл. Йосиф розпочав науковий симпозіум.

Президент Інституту екуменічних студій о. д-р Іван Дацько поділився з присутніми цікавими спогадами студента Українського католицького університету св. Климента в Римі та особистого секретаря Йосифа Сліпого. Доповідь о. Івана була динамічною і сповненою різних побутових дрібничок, які дозволяли красномовно відтворити характер і поставу патріарха Йосифа. До прикладу, відомо, що патріарх був в найкращому гуморі після обіду та прогулянки ватиканськими городами, тоді можна було у нього щось попросити; або як тільки в діаспорі довідалися, що він любить гречку, то прискали її стільки, що семінаристів ще довго годували цією кашею. Патріарх Йосиф був строгий, великий шанувальник науки і професійних науковців, але водночас добрий і справедливий. Власне, змалку двома найбільшими бажаннями Йосифа були – служіння Богові та служіння науці. Ці мрії він втілив, навчаючись у семінарії в Україні, потім – на теологічному факультеті в Інсбруці (Австрія), за тим – ставши ректором Богословської академії у Львові, навіть будучи в ув’язненні Патріарх працював над працею про історію ГКЦ в Україні.

о. Іван Дацько

«Цікаво подумати, чому око митрополита Андрея Шептицького зупинилося на Йосифові Сліпому, адже було відомо, що кандидатом на місце коад’ютора з правом наступництва був о. Микола Чарнецький. Я питався покійного о. Івана Гриньоха, який оповів: Шептицький знав, що по трупі Йосифа можуть винести Греко-Католицьку Церкву, а він не заламається. Нині нам легко читати різні повісті про ГУЛАГ, переслідування, але прожити цей час, коли тобі ломлять руки, ставлять під нігті голки і так далі – це зовсім інше. А патріарх так жив 18 років! І не любив про це говорити, а натомість докладав титанічних зусиль, щоб згуртувати і відродити Українську Греко-Католицьку Церкву», – розповів о. Іван Дацько, продовживши історію про звільнення Йосифа Сліпого та його служіння Українській Церкві у вимушеному екзилі в Римі.

Суттєвим доповненням до історичного портрету Йосифа Сліпого стала доповідь о. Тараса Бублика, наукового співробітника Інституту історії Церкви УКУ, що стосувалася вкладу патріарха в процес відновлення прав ГКЦ в Україні у 1960-80-х роках. Власне, мовилося про душпастирські візитації патріарха до українців Канади, США, про Йосифа Сліпого, котрий був голосом так званої «мовчазної Церкви» у світі та який намагався підтримувати зв’язок з греко-католицьким підпіллям України та єпископами.

о. Тарас Бублик

«Для патріарха Йосифа Сліпого – життя його Церкви і її свобода були першочерговими справами. Він використовував будь-яку нагоду, щоб заявити, що Українська Греко-Католицька Церква існує. Усе, що він робив, було звернено до «тих братів і сестер, що терплять». Була цікава історія, пов’язана зі звільненням патріарха з радянських таборів, коли йому зачитували акт звільнення, він запитав: «Цей акт стосується виключно мене, чи всієї Церкви?». Як бачимо, йому не розходилося про власну свободу, але тільки про можливість вільної діяльності його Церкви. Навіть, коли він вже перебував у Римі, то все одно регулярно ходив до консульства СРСР з проханням про дозвіл повернутися в Україну. Патріарх так і не відмовився від радянського громадянства, будучи кардиналом, адже плекав надії про повернення на Батьківщину», - розповів о. Тарас Бублик, наводячи численні приклади діяльності патріарха Йосифа у справі легалізації УГКЦ, який не дожив до цього часу кілька років, але заклав міцний фундамент, розповівши тогочасному світу про греко-католиків в Україні та в діаспорі, свідчивши про релігійні переслідування в СРСР своїм життям.

Після наукового симпозіуму охочі могли ознайомитися з новою виставкою Інституту історії Церкви УКУ «Бути собою», що складається з 10-ти стендів, які висвітлюють життєвий шлях Йосифа Сліпого як великого українці і церковного мужа. У світлинах і документах виставки відображені основні етапи діяльності патріарха: провід Духовною семінарією та заснування Богословської академії у Львові, переслідування радянською владою і перебування в таборах ГУЛАГу, обставини звільнення з ув’язнення та переїзд до Рима. Завдяки опублікованим архівним світлинам відображено його участь у засіданнях ІІ Ватиканського собору. Також експозиція висвітлює працю Йосифа Сліпого щодо розвитку духовного та культурно-освітнього життя українців у світі: створення Українського католицького університету в Римі, будівництво Собору Святої Софії і поруч з ним пам’ятника Тарасові Шевченку, його численні подорожі для згуртування та підтримки українців «в розсіянні сущих». Окрім того, виставка має на меті не лише історично-ілюстративну складову, але й спонукає до аналітичного осмислення новітньої історії України.

Ознайомитися із відеозаписами попередніх наукових симпозіумів про Йосифа Сліпого у Полтаві, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, а згодом – у Вінниці можна на uTube-каналі Інституту історії Церкви УКУ.

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Ексклюзив

  • 20 лютого 2018, 13:15 | Свята і звичаї | 

    Великий піст. Що розповідають літургійні тексти

    Пропонуємо до уваги серію відео-бесід Максима Тима, в яких він пояснює, як літургійні тексти цього періоду допомагають християнина пройти дорогою до Пасхи.

  • 17 лютого 2018, 18:15 | Свята і звичаї | view video | 

    Гуцульська легінська коляда варта охорони ЮНЕСКО

    Рішення про звернення до ЮНЕСКО про внесення гуцульської коляди до об’єктів охорони культурної спадщини ЮНЕСКО місяць тому прийняли на засіданні обласної комісії зі збереження елементів нематеріальної культурної спадщини в Івано-Франківську.

  • 15 лютого 2018, 08:23 | Журналістські розслідування | view photo | 

    «Десятинний» МАФ: хроніка церковного рейдерства

    Події навколо Десятинної церкви, а вірніше навколо храму УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинки, сколихнули громадськість не на жарт. Ця тема не зникає з перших шпальт інтернет-порталів і продовжує турбувати суспільство. Ми вирішили провести власне розслідування і з’ясувати всі деталі конфлікту навколо історичного храму.

  • 12 лютого 2018, 11:59 | Журналістські розслідування | view photo | 

    Хостел у Луцькому монастирі-тюрмі: бути чи не бути

    «Реалізація ідеї призупинена, але не скасована», - прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП Костянтин Марченко.

  • 11 лютого 2018, 16:46 | Трьох Святителів | view photo | 

    Іконографія Трьох Святителів: богословська та літургійна людська трійця

    Три єпископи, на творах яких побудована сучасна Літургія. Богослужбові тексти називають їх колонами Церкви, рівноапостольними. Три святителі, яких вшановують і окремо, і в один день за їхнім «бажанням».

Останні коментарі

  • В. Ясеневий | 20 лютого 2018, 22:13

    Канонічнний це по-Вашому найправильніший??? Так??? Аякщо так, то має бути у всьому найкращим:вбогим,як найканонічніший Сербський Патр. ПАВЛО(1914-2009),який користувався громадським транспортом.А

  • В. Ясеневий | 20 лютого 2018, 22:05

    Священнослужитель повинен закликати своїх вірян-християн і навіть всіх можновладців-хримтиян, бути чесними, справедливими до своїх підлкглих і НАВІТЬ з любовю відноситися до них!!!

  • enzian | 20 лютого 2018, 21:54

    Це всі твої слова співчуття, почваро?

  • В. Ясеневий | 20 лютого 2018, 21:39

    Так самісінько мало-мальськи грамотна людина має знати, що не існує закону,за яким можна заперечити-довести НЕ існування ВИЩОЇ ТВОРЧОЇ СИЛИ _ ТАОРЦЯ...Один грам ДНК містить інформацію рівноцінну

  • Магадан | 20 лютого 2018, 20:55

    А Пашинський зі снайперською гвинтівкою теж прийшов помолитися? Убивці поминають своїх жертв.

Популярні статті місяця