Релігійні організації запрошують стати миротворцями

3 листопада 2016, 10:29 | Репортажі | 4 |   | Код для блогу |  | 

Тетяна Калениченко

На тлі високого кредиту довіру українського суспільства до релігійних організацій, лунає чимало пропозицій щодо використання цього ресурсу для наближення миру. Саме цій тематиці мав бути присвячений круглий стіл «Дорогою миру», що відбувся у Києві 2 листопада, де обіцяли свіже дослідження про роль духовенства у війні та миротворчий потенціал, який міг би розкритись у співпраці.

Круглий стіл

«Ми пропонуємо разом шукати формат єдності без знищення унікальності один одного, — розпочав зустріч о. Георгій Коваленко. — Ми маємо знайти нову мову для контакту, в тому числі богословську. Релігійній спільноті варто вибудовувати мову любові – говорити про єдність не лише під час спільних зібрань, а й тоді, коли ми повертаємось у свої спільноти. Тобто ми маємо будувати богослов’я любові, у відповідь на мову ненависті. Хоча у нашому законодавстві подібні дії називаються “розпалюванням ворожнечі”».

Організаторами дискусії виступили в першу чергу Український інститут дослідження екстремізму за підтримки Відкритого православного університету Святої Софії та Національного заповідника «Софія Київська». Головними тезами стали рекомендації, які представили спеціалісти УІДЕ, ґрунтуючись на своєму дослідженні залучення Церков та релігійних організацій до процесів миротворництва та самого конфлікту.

Спікером виступив представник організації Руслан Старовойтенко, зазначивши, що має результати широкого дослідження, яким чином релігія була залучена до українського контексту. На жаль, окрім графіку динаміки довіри до Церкви від соціологічних служб та загальних висновків, не було представлено конкретних вимірів та показників дослідження. Натомість гостям була доступна книга «Дорогою миру. Позиції церков та релігійних організацій щодо врегулювання конфлікту в Україні», де зібрані промови та вижимки з офіційних документів та виступів релігійних лідерів.

Головним висновком експертів є те, що релігійне середовище України сприяє примиренню, але недостатньо. При цьому вони висувають ряд рекомендацій, які були запропоновані до обговорення та підписання експертами й духовними лідерами.

Зокрема, пролунали подібні ініціативи:

  1. Поглибити співпрацю державних органів з релігійними організаціями, аби влада могла сприяти посиленню міжрелігійного миру. При цьому релігійні організації відповідно мають активніше долучатись до громадських ініціатив, наприклад, поширенню гуманітарної допомоги.
  2. Створити моніторинговий центр при Всеукраїнській Раді Церков та релігійних організацій, щоб координувати розповсюдження гуманітарної допомоги та проводити ефективнішу логістику.
  3. Створити Наглядову раду з релігійних лідерів та представника державного сектору, щоб зменшити фінансові зловживання у сфері допомоги.
  4. Відновити діяльність державного органу з питань релігії, який має допомагати співпраці релігійних громад та державної і місцевої влади.
  5. Запровадити інститут Уповноваженого з питань релігії та духовності при Президентові України, завданнями якого буде збереження міжконфесійного миру та профілактика залучення релігії до ескалації конфлікту.
  6. Громадським організаціям варто залучати релігійних лідерів до обговорення ініціатив, де духовенство може бути або в ролі модератора заходу, або пропонувати миротворчі ініціативи.
  7. Розробити програму «Культура миру» для викладання у шкільних закладах, де будуть залучені представники різних релігійних організацій.

«Церкви можуть стати ефективним медіатором у конфлікті, нехтування ж цим чинником можуть стати джерелом посилення протистояння», — підсумував аналітик.

Попри відсутність конкретних даних, команда Інституту пропонує просувати подібні рекомендації та розвивати просвітницьку діяльність. Зокрема їхня книга «Дорогою миру», де представлені позиції релігійних лідерів, мала б ширше прояснити їхні миротворчі потужності. Варто додати, що на першій сторінці розміщене вітальне слово директора Інституту – Галини Гереги – яка переконана, що «релігія має підказати людству шлях до миру та порозуміння». До слова, Г. Герега — співвласниця мережі супермаркетів «Епіцентр», була в.о. міського голови Києва у 2012-2014 рр., а її чоловік Олександр Герега — депутат Верховної ради 7-го скликання, член фракції Партії Регіонів (до 21 лютого 2014).

«Суспільство бачить викривлену ситуацію щодо релігійних організацій. Ми практично не знайдемо у ЗМІ висвітлення соціальної діяльності церков, тільки конфлікти, і в жодному випадку ми не прочитаємо, що людина — це не просто волонтер, а представник релігійної спільноти. Розподіл на менш патріотичні та більш патріотичні духовні громади є штучним, що лише розколює суспільство», — підкреслив Юрій Решетніков, екс-голова Державного комітету у справах національностей та релігій.

Представниця Духовного управління мусульман України, Джаміля Санюк, вважає, що концентрувати зусилля треба не на дослідженні наслідків, а на виявленні причин маніпуляції релігійним чинником: «Ми хочемо наголосити на наявних проблемах, які не вичерпались через допомогу церков. Проблема екстремізму залишається актуальною, як і ризик використання релігійних факторів у конфлікті. Ми дуже занепокоєні тієї перспективою, яка на нас чекає, якщо ми не будемо усвідомлювати їх. Події в Європі довели, що однією з причин було надто ліберальне законодавство. Можливо, що і в Україні влада не завжди звертала увагу на кричущі проблеми та причини їх виникнення. Тому нас турбує використання ісламського фактору в українській війні, а також те, під яким впливом знаходяться ті мусульмани, які лишаються на територіях війни. Радикальний потенціал суспільства зберігається і він може бути використаний не лише у мирних цілях».

Майбутнє впровадження або відмова від даних ініціатив залежить від підтримки експертного кола, що буде відомо пізніше. Організатори обіцяли оприлюднити книгу «Дорогою миру» днями на офіційному сайті. Матеріали можна буде знайти на офіційному сайті Інституту.

До слова, якщо проаналізувати офіційний сайт установи, там можна знайти такі основні теми: екстремізм, аналіз ЗМІ, рейдерство, діти війни, прогнози поглиблення конфлікту, теракти за кордоном, виступи Галини Гереги та проблеми ВПО. З релігійного — лише стаття про ІДІЛ, буддизм у М’янмі, коротка оцінка релігійного екстремізму та згадка про Хресну ходу УПЦ (МП), яку оцінили таким чином: «цілий місяць 300 паломників із “ДНР” з хоругвами Московського патріархату, які заявлятимуть, що вони за “руський мір”, дратуватимуть українських радикалів».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
4коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Оленка | 3 листопада 2016, 15:02
    Коментувати коментар

    Усі ці пункти неможливо реалізувати без підтримки державницького інституту, а влада ОДНОЗНАЧНО не підтримає таких примирюючих ініціатив, оскільки наразі війна, соціальна напруга, міжконфесійна колотнеча, котра підтримується до того ж і УПЦ КП, є антуражем для відмивання грошей та задурюванням людей. Здійснення цих ініціатив здається мрією.

    • 13moiseev | 4 листопада 2016, 00:37
      Коментувати коментар

      Пока люди думают где урвать и быть возле президента - будет такая тяжба. Другое дело ЕСЛИ все же перестанут давить УПЦ и вернут связи которые попраны(ибо филарета пиарим). Тогда лед тронется и Можеь как то будет улучшена и без того плохая ситуация. А если будет такая пляска как была с Крестным Ходом и позицией УПЦ - то пусть сами хлебают и то до дна.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Ексклюзив

Останні коментарі

  • dutchak1 | 25 листопада 2017, 10:47

    Не знаємо ми всього, на 100%. В цивілізованих країнах, приміром в Польщі, конкордати укладають окремо з кожною конфесією. Уявити таку можливість у нас дуже важко, все залежить від степені

  • velovs@ukr.net | 25 листопада 2017, 10:30

    Й саме з цього приводу у Святому Письмі читаємо, зокрема, отакий - пророчий текст і Божу обітницю: "У скорботі своїй вони з раннього ранку будуть шукати Мене і говорити: "ходімо і

  • Сергей Турянин | 25 листопада 2017, 10:04

    Україна не є католицькою, як Польща, приміром, або країни Латинської Америки. То до чого тут конкордат? 1% католиків, чи передбачаються якість грандіозні зміни? Може ми чогось не знаємо?

  • velovs@ukr.net | 25 листопада 2017, 09:07

    "Щодо себе особисто Блаженніший Святослав висловив цілковиту згоду стати донором. «Якщо після смерті я зможу й надалі чинити добро, то чому ні», – сказав Предстоятель УГКЦ." Владика

  • Михаил | 24 листопада 2017, 23:29

    Что за идиотская манера все менять и переделывать?! Все от бесовщины и чертовщины! Второй Ватиканский Собор отменил службу на латыни, эти французы "Отче наш" коверкают. Еретики!

Популярні статті місяця