У Гошеві на Івано-Франківщині відбувся фестиваль карильонного мистецтва

1 липня 2016, 15:47 | Репортажі | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталія ПАЛІЙ

Карильон – музичний інструмент, який з’явився в монастирі отців Василіян на Ясній Горі у Гошеві не так давно. Адже, як розповів отець Даміан Кастран ігумен Гошівського монастиря, досі про нього, так само як і про мистецтво гри на цьому інструменті, в Україні не було відомо нічого.

Гошів

«Ідея проведення фестивалю виникла після мого візиту в Бельгію в місто Мехелін, - ділиться отець Даміан. - Там послухав музику, яка звучала на центральній вежі міста на карильоні. Це припало до душі. То ж виникло бажання також мати щось подібне у нас. Необхідно було відлити гарні дзвони, тож розшукували добру ливарню. Знайшли її в Голландії, де відлили перший великий дзвін на честь Матері Божої Гошівської до її 275 річниці. Вага його 2 тонни 300 кг. Далі відливали менші дзвони. Нас підтримав і допоміг колишній губернатор Прикарпаття Михайло Вишиванюк. Він подарував дзвін наступний після найбільшого – вагою в 1 тонну. Далі люди долучалися до виготовлення решти дзвонів. Отже кожен з них є родинним. Зараз уже маємо карильон, який складається з 54 дзвонів і на ньому виконуються не тільки передзвони перед кожною Літургією на великі свята, але він дає можливість виконувати музичні твори різного жанру. Отже маємо змогу проводити також свій фестиваль. Будь-який фестиваль, який відбувається, є найкращим надбанням. Те, що відбувається на Ясній Горі у Гошеві вжє вдруге – музичний фестиваль. Тому ми вже вдруге проводимо його для людей, щоб вони запізнали цю новітню музичну духовну культуру, яка в Україні лише бере свої початки. До цього таких заходів не було, адже це притаманно культурі Франції, Бельгії, Голландії. Також місцевих виконавців, які володіли б карильоном у нас немає. То ж ми запросили карильоністів з-за кордону. Насправді вони радо до нас їдуть, бо дуже шанують такі інструменти – їх небагато, вони дороговартісні. В Україні вони є лише в Києві та Гошеві. В Польщі є один».

Карильйон

Щоб мати хороших виконавців гри на карильоні у музичній школі в районному центрі Долина отці василіяни започаткували клас гри на інструменті. Дипломована карильоністка Ірина Рябчун, яка отримала високі оцінки в Бельгі, викладатиме тут.

Отже послухати професійних виконавців-карильоністів, які вже вдруге приїхали до Гошева, зібралося чимало гостей. Загалом, програма фестивалю включала не лише їх виступи, а виступ симфонічного оркестру Івано-Франківської філармонії. Тому всі, хто тут побував, відгукувалися лише з захопленням.

Своєю неперевершеною грою на рідкісному інструменті гостей фестивалю вразили Ірина Рябчун, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних конкурсів Київ; Георгій Черненко – заслужений артист України,професор; Марк Ван Бетс – головний карильоніст дзвіниці Ромбоутс (Мехелен, Бельгія); Ганна Каспшицька – головний карильоніст дзвіниці св.Катерини (Гданськ, Польща); Назар Черненко – лауреат конкурсів Київ.

Ірина Рябчун

Приїхав на фестиваль і Франк Фріц – майстер дзвонового мистецтва з Нідерландів. Він разом з колегами виготовляв дзвони до гошівського карильона. «Ми приїхали на фестиваль як гості. Нам дуже подобаються українці та Україна. Тут я вже не вперше. Робив дзвони для різних країн світу. Найбільший дзвін до гошівського карильону робився 8 місяців. А у нас в Нідерландах є карильон, який налічує понад 50 дзвонів. Також в нашій країні близько 20 карильоністів. Гошів дуже, дуже гарне місце», – ділиться майстер.

Свою виконавську майстерність продемонструвала карильоніст з Києва Ірина Рябчун: «На карильоні я граю вже десь 10 років, але на автентичній клавіатурі займаюся тільки 3 роки. Також навчаюся у школі карильоного мистецтва у Мехеліні. Зацікавленість карильоном виникла випадково. Мене запросили взяти участь у концерті карильону у київській дитячій академії мистецтв, де я працюю, і після того розпочалося і не припинялося співробітництво з братами Батвінко – відомими карильоністами».

Марк Ван Бетс, який завітав на фестиваль з Бельгії, грає на карильонах вже 42 роки. «Відчуття при грі на карильонах особливі тому, що звук дзвонів специфічний, він поєднується з диханням і карильоніст відчуває себе частиною дзвону і дзвоніння. Мехелін, де я живу, є центром карильонного мистецтва світу. Школа карильоністів у місті заснована ще у 20-х роках минулого століття».

«Ми часто буваємо у церкві, почули про фестиваль, прийшли сюди з задоволенням, – ділиться пані Марія та її десятирічна донечка, яка любить класичну музику. «Мені подобається класична оперна музика, тому слухаю її із задоволенням», – каже дівчинка.

«Дуже знакове місце, святе, зараз тут звучить дуже гарна музика то ж не хочеться говорити зайвих слів», – додає пані Тетяна.

«Тут дуже гарно та приємно. Відпочинок духовний перш за все. Також слухаємо чудову музику», – захоплено розповідає пан Михайло. – Ми щасливі, що маємо змогу на Ясній Горі побувати на такому дійстві, яке сподіваємося, згодом, дасть Бог, буде ще кращим».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • bitov | 21 серпня 2019, 08:07

      Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі

    • Ігор Затятий | 20 серпня 2019, 16:03

      Писка замурувати тій Натаньяховій за те, що розпалює юдофобію, плюючи на землю подарований хліб

    • storozh | 20 серпня 2019, 11:17

      Щось менi пiдказує, що владика Епіфаній цього не читатиме... :)

    • barni | 19 серпня 2019, 21:54

      Оце ж бачте п. Славко Мельник, ми вже тягнем свю історію, а що не дотягуєм то це завдяки таким головним редакторам, особливо районних газет, які нам весь радянський період вішали лапшу на вуха в

    • barni | 19 серпня 2019, 21:40

      Кажуть "любопитній Варварі носа відірвали". От мені ну так цікаво, ну так цікаво, а чого ж це наш головний український католик не прийняв участі в св"яткуванні такої ж дати УАПЦ (вже

    Популярні статті місяця