ОБСЄ прагне розвивати міжрелігійний діалог заради миру

08.07.2015, 13:09
ОБСЄ прагне розвивати міжрелігійний діалог заради миру - фото 1

У штаб-квартирі ОБСЄ у Відні 2-3 липня відбулося друге Додаткове засідання з людського виміру. Якщо попередня зустріч у травні 2015 року акцентувала увагу на запобіганні переслідувань і дискримінації християн, то цього разу учасники обговорили більш широку тему – «Свобода релігії та переконань: сприяння взаємній пошані і порозумінню».

У штаб-квартирі ОБСЄ у Відні 2-3 липня відбулося друге Додаткове засідання з людського виміру. Якщо попередня зустріч у травні 2015 року акцентувала увагу на запобіганні переслідувань і дискримінації християн, то цього разу учасники обговорили більш широку тему – «Свобода релігії та переконань: сприяння взаємній пошані і порозумінню».

Репортаж для РІСУ про засідання ОБСЄ підготував його учасник – виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим ВАСІН.

 Засідання ОБСЄ

Як прийнято для такого роду заходів, поряд з представниками офіційних делегацій від 57 країн-учасниць ОБСЄ та країн-партнерів, до участі в дискусії були запрошені незалежні експерти, представники громадських та релігійних організацій. Такий підхід дозволяє порушувати навіть найгостріші питання і обговорювати їх на високому міжнародному рівні.

Одним з таких питань стала ситуація з релігійними переслідуваннями на територіях східної України, окупованих підтримуваними Росією сепаратистами. Ще до офіційного відкриття засідання ОБСЄ українські правозахисники організували 2 липня тематичну презентацію, присвячену ситуації на Донбасі. Співавтори доповіді «Коли Бог стає зброєю» Олександра Новічкова (Центр громадянських свобод, Київ) та Світлана Валько (International Partnership for Human Rights, Брюссель) продемонстрували безліч фактів і доказів злочинів на ґрунті релігії, скоєних за останній рік на Донбасі проросійськими бойовиками.

Додатково до цього, представник Інституту релігійної свободи Максим Васін звернув увагу учасників презентації на нові погрози з боку глави самопроголошеної "ДНР" Олександра Захарченка. У травні цього року лідер донецьких сепаратистів пообіцяв жорстко боротися з "псевдорелігіями і сектами". До них, за його словами, належать усі, крім визнаних ним конфесій – "православ'я (Московського Патріархату), римо-католицизм, мусульманство і юдаїзм". На думку експерта, така позиція лідера бойовиків "ДНР" підтверджує наміри сепаратистів продовжувати терор проти православних Київського Патріархату, греко-католиків, євангельських християн – баптистів, п'ятидесятників, харизматів, адвентистів, а також Свідків Єгови, мормонів і віруючих інших "невизнаних" конфесій. З такою заявою представник ІРС виступив також і під час дискусії в ході загальної сесії ОБСЄ.

Відкрив основне засідання, організоване завдяки Сербському головуванню і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, директор БДІПЛ Майкл Георг Лінк (Michael Georg Link). Він заявив, що особливе занепокоєння викликає практика в деяких державах-учасницях ОБСЄ, коли обмежується вільне і повне здійснення права на свободу релігії або переконань, владою заздалегідь складаються списки визнаних релігійних громад. А також спостерігається зростання в деяких місцях "ворожих соціальних сил, народжених від забобонів, страху і презирства", що створює нестерпні і небезпечні умови для конкретних релігійних чи інших громад.

"Такі урядові та соціальні обмеження щодо права на свободу релігії або переконань не сприяють безпеці і стабільності наших суспільств та вказують на характер і масштаб зусиль, необхідних нам, щоб вирішити ці дуже реальні, завжди наявні проблеми", – сказав директор БДІПЛ.

 Sanja-Milinkovic-&-Michael-Georg-Link

Посол Санья Мілінковіч (Sanja Milinković), заступник голови Постійної Ради ОБСЄ і заступник Постійного представника Сербії при ОБСЄ, сказала, що ці проблеми можуть бути вирішені тільки шляхом кооперації.

"Сприяння відкритому і прозорому міжконфесійному і міжрелігійному діалогу з метою забезпечення миру і стабільності, та сприяння взаємній пошані і розумінню вимагають активної співпраці серед широкого кола різних суб'єктів на національному та міжнародному рівнях", – сказала посол Мілінковіч.

Основний доповідач Євгеній Жовтіс, голова Ради Казахстанського міжнародного бюро з прав людини і дотримання законності, підкреслив, що для того, щоб виконувати свої зобов'язання в цих сферах, для держав важливо змінити підхід: не надавати свободу релігії та переконань як привілей, а забезпечувати її як природне право людини, гарантуючи невтручання в цю свободу. "Це різні підходи і різні способи правового регулювання", – підкреслив експерт.

Євгеній Жовтіс

На його думку, потрібно уникати сприйняття законодавства про свободу совісті як "спеціального", галузевого релігійного – коли пріоритет віддається релігійним об'єднанням, а не людині, яка стає "придатком" конфесій замість того, щоб бути суб'єктом права на свободу, реалізованого, у тому числі , в колективній формі.

У другий день засідання ОБСЄ у Відні відбувся окремий захід, присвячений питанням визнання та реєстрації релігійних організацій в Україні у світлі застосування опублікованих БДІПЛ у 2015 році Керівних принципів щодо правосуб'єктності релігійних громад. На запрошення БДІПЛ основними доповідачами по цій темі виступили викладач міжнародного права в галузі прав людини Оксфордського університету д-р Назіла Ганеа-Херкок (Nazila Ghanea-Hercock), виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін та директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури України Андрій Юраш.

Максим Васін

Після оголошення доповідей жвава дискусія відбулася навколо проблематики розділення українського православ'я і пов'язаних з цим випадків переходів з одного патріархату в інший. Різні думки з цього приводу висловили представники України та Російської Православної Церкви.

В ході подальшої загальної сесії делегати зосередилися на питаннях створення умов для повноцінного та безперервного міжконфесійного діалогу з метою забезпечення стабільності і безпеки в регіоні ОБСЄ. З вступними доповідями з цього приводу виступив о. Роман Богдасаров, керівник Секретаріату Міжрелігійної ради Росії, заступник голови Синодального відділу Московського Патріархату із взаємин Церкви і суспільства, і д-р Харрієт Кребтрі (Harriet Crabtree), директор британської міжконфесійної громадської організації «The Inter Faith Network for the United Kingdom».

Фінальна сесія на Віденському засіданні ОБСЄ була присвячена забезпеченню свободи релігії та переконань і сприянню взаємній повазі та порозумінню шляхом діалогу і співпраці між органами влади, релігійними спільнотами та представниками громадянського суспільства. Під час обговорення делегати з України представили багаторічний позитивний досвід міжконфесійного діалогу та співпраці у форматі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Своїм експертними поглядами на цю сферу також поділилися Джон Кінахан (John Kinahan), заступник редактора інтернет-порталу «Forum 18 News Service» в Норвегії, і Міне Йилдирим (Mine Yildirim), керівник ініціативи Гельсінського комітету Норвегії щодо забезпечення свободи релігії та переконань («Freedom of Belief Initiative»).

Окрема дискусія стосувалася проблематики антидискримінаційного законодавства, яка в низці країн призводить до утисків прав християн і віруючих інших релігій, змушуючи їх діяти проти своєї совісті, приміром, виконуючи свої професійні обов'язки. Згадувався один з декількох випадків у США з присудженням штрафу в 135 000 доларів власникам пекарні, які за своїми християнськими переконаннями відмовилися виготовити торт для одностатевої пари наречених.

Засідання ОБСЄ

Підсумовуючи, варто зазначити, що подібні обговорення на високому міжнародному та експертному рівні оголюють чимало проблем зі свободою релігії та переконань, які присутні в різних країнах-учасницях ОБСЄ. Результатом таких зустрічей є рекомендації, висловлені як представниками офіційних делегацій, так і громадськості, які лягають в основу політичних рішень на рівні ОБСЄ. Звичайно ж, кожна з країн самостійно вирішує, яких заходів варто вжити у відповідь на критику. Проте, в будь-якому випадку, висвітлення практичних питань і кричущих порушень у сфері свободи релігії та переконань на рівні ОБСЄ слугує їх вирішенню вже лише тому, що вони не замовчуються, а активно обговорюються.