Європейські богослови аналізували роль Церков у суспільних процесах в Україні

Конференція на тему: «Церкви та війна в Україні. Наскільки вагомим є внесок Церков на шляху до примирення?» відбулася 4 квітня у місті Тілбург (Нідерланди). Організаторами заходу виступили: фундація Communicantes та кафедра «Православ’я та миротворення в Європі» протестантського богословського університету Вільного університету Амстердаму.

Д-р альфонс Брюнінг, завідувач кафедри «Православ’я та миротворення в Європі» протестантського богословського університету Вільного університету Амстердаму зліва та Сінта Депондт, (організація РАХ) справа.

Протягом останнього року ситуація в Україні не зникає з уст усього Європейського співтовариства. Безперестанно тривають пошуки мирного вирішення конфлікту. Як зауважив, у вітальному слові, представник фундації Communicantes Франс Хоппенбраурес: Для християн тема примирення — є важливим аспектом нашої віри, бо це продовження того, що розпочав наш Господь і Спаситель Ісус Христос і чиє життя і смерть ми згадуємо на Великдень. Відтак, події в Україні, вийшли далеко за межі «лише українського конфлікту.

Хелен ЗоргдрагерВиступ першого доповідача, професора Хелен Зоргдрагер (Heleen Zorgdrager) вразив усіх присутніх. Професор Зоргдрагер представила позицію та діяльність Української Греко-Католицької Церкви під час події Революції Гідності. Зокрема, пані Хелен пригадала приклад душпастирського служіння о. Василя Рудейка, який не один місяць перебував на Майдані Незалежності, та активно підтримував вірних. Також пані професор пригадала слова отця Василя: що Революція Гідності – це як Таїна Хрещення для християн.

Професор Зоргдрагер акцентувала увагу на тому, що представники УГКЦ від самого початку подій на Майдані, чітко та однозначно висловлювали власну, патріотичну позицію. До уваги авдиторії були представлені цитати із виступів Блаженішого Святослава та Блаженнішого Любомира. Неодноразово, доповідачі цитували владику Бориса (Ґудзяка): «Сотня вбитих і тисячі поранених – символ переходу від страху до гідності в сьогоднішній Україні».

Також Хелен Зоргдрагер звернула увагу слухачів на практичну та справді актуальну ініціативу студентів Українського Католицького Університету (Львів) «Великдень Разом». Ця акція направлена на запрошення студентів із східних та південних регіонів України до Львова на спільне святкування Великодня. Підсумовуючи власну доповідь, Хелен Зоргдрагер ще раз чітко окреслила потенціал та важливість Церков для українського суспільства та особливо наголосила на відчайдушному та жертовному служінні вірних та духовенства Української Греко-Католицької Церкви як під час, — так і після революційних подій.

Другим доповідачем виступала Сінта Депондт (Cinta Depondt), представник нідерландської організації миротворення в Європі — ПАКС (PAX). Пані Депондт представила ретельний опис українського пострадянського суспільства, а також внесок, який організація миротворення в Європі Пакс (PAX), планує зробити у розбудові миру в Україні. Пані Депондт, представила до уваги авдиторії досвід власного перебування у східних областях України, зокрема у Харкові, оскільки досвід спілкування із сім’ями, які безпосередньо постраждали від військових дій, має неабиякий вплив на людей, і цей досвід потрібно берегти та поширювати. Українці не вірили, що можуть самостійно щось змінити, але Майдан – змінив це. Майдан не був просто подією, але він змінив ментальність людей, — резюмує Сінта Депондт. Підсумовуючи, пані Депондт звернулася до усіх присутніх із проханням не бути байдужим до проблем України та бути мужніми у допомозі одні одним в біді, оскільки українці воюють не лише за свою свободу та незалежність, але власною боротьбою пропагують спільні, європейські цінності.

Лідія ЛозоваДоктор Лідія Лозова, співробітник науково-видавничого об'єднання «Дух і літера» та Центру св. Климента «Спілкування та діалог культур», представила практичний вимір екуменічної співпраці та відкритості в Україні, на прикладі парафії преподобної Параскеви Сербської, що знаходиться у с. Лишня, Макарівського району Київської області. Ця парафія знаходилася під юрисдикцією Митрополита Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви (Московського Патріархату). Пані Лідія як прихожанин цієї парафії акцентувала увагу авдиторії на екуменічному потенціалі як місцевої спільноти, так і цілої Церкви. Були представлені різноманітні екуменічні, академічні та соціальні ініціативи, серед яких: екуменічні подорожі у Тезе, функціонування Київського літнього богословського інституту у селі Лишня та багато інших цікавих та корисних заходів, які відбуваються на парафії, яку очолює архимандрит Філарет (Єгоров).

о. Кирило ГоворунОстаннім доповідачем був отець Кирило Говорун, архимандрит УПЦ (МП), кандидат богослов'я, доктор філософії, який запропонував для обговорення тему про потенціал примирення Українських Церков та поділився власними міркуваннями щодо подій на Майдані.

Він відзначив, що події, які відбувалися під час Революції Гідності, сколихнули увесь сучасний світ. Майдан, який зібрався заради збереження та боротьби за європейські цінності, у певному сенсі — переріс саму Європу та її теперішніх політиків. Представники чи не всіх релігійних згромаджень та конфесій України,— виступали із чіткими позиціями щодо революційних подій. Не є винятком і Українська Православна Церква (Московського Патріархату), яка, однак, дуже слабко виявляла свою незгоду із діючим режимом. Священик виділяє наступні кроки, які необхідно зробити на шляху до повного примирення в Україні:

1) примирення між тими хто був «за» і тими хто був «проти» режиму Януковича;

2) примирення постраждалих у війні;

3) примирення між жертвами пропаганди.

Отець Кирило, чітко наголосив на усій складності та делікатності ситуації, що склалася в українському суспільстві. Оскільки, ті хто кидав людей за грати, і тих, кого кидали за грати – і далі живуть разом, в одній країні, пліч-о-пліч.

Та найбільш небезпечним фактором у ситуації, в якій опинилася Україна, є масовий вплив пропагандистської риторики на людей. Православний священик підкреслює результати такої пропаганди. Між так званою «ДНР» та Україною не стоїть питання мови, оскільки тут переважна більшість спілкується російською; не стоїть також і питання релігії, оскільки панівною на сході України є більш-менш одна конфесійна приналежність, однак, що найстрашніше — люди вбивають одні одних. На думку отця Говоруна, такі процеси є цілковитим проявом усієї пропагандистської діяльності та її впливом на людські уми. Як побороти та зруйнувати всю силу пропаганди, яка «штурмує» сучасну людину? Архимандрит Кирило надає свій «рецепт»: шлях до примирення лежить через правду і від правди – йде рух до справжнього примирення».

Під час заключної дискусії, учасники конференції, підсумували наступні напрацювання:

— приклад та дискусії щодо «Небесної сотні» демонструють спробу запровадження нормативного, релігійно-оновленого дискурсу про нову Україну;

— учасники конференції відзначили значне розчарування міжцерковною солідарністю, оскільки Ватикан, а також Всесвітня Рада Церков не виправдали їх морального стану, не надто чітко ідентифікували головну причину українського конфлікту, а саме — втручання Росії. У даному контексті, Хелен Зоргдрагер пригадала статтю Мирослава Мариновича «Коли дипломатія переважає над засадами віри», в якій автор доволі критично, однак справедливо оцінює нинішню позицію Ватикану в українському питанні.

Підчас перерви Маріанна Грефін фон Вестарп представила до уваги авдиторії сучасні аспекти та різновиди українських ікон.

Маріанна Грефін фон Вестарп представила до уваги авдиторії сучасні аспекти та різновиди українських ікон