Молоді вчені досліджували Коран на ІІІ Міжнародній ісламознавчій школі у Києві
4–8 серпня 2014 року в Києві проходила ІІІ Міжнародна ісламознавча школа «Священний Коран і кораністика». Метою організаторів – Українського центру ісламознавчих досліджень та Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраїд» – було надати молодим вченим глибоких знань з ісламу й ісламознавства, ісламської теології й філософії, сучасного стану ісламу в Україні та світі. Тож серед лекторів були відомі імена вітчизняних дослідників: Михайло Якубович, Вʼячеслав Швед, Саїд Ісмагілов, Юрій Косенко, Юрій Кочубей.
Попередні дві школи відбувалися в кримських Сімферополі та Миколаївці. Проте, через окупацію півострова, організаторам довелося розширити географію. Всі пʼять днів учасників гостинно приймав київський Ісламський культурний центр.
Структура кожного дня школи була подібною. Дві лекції в першій половині дня, по обіді – доповіді учасників школи, потім – дискусія на актуальну тему або екскурсія (в Національний історичний музей України та музей історії Великої вітчизняної війни).
До участі у школі було відібрано близько 30 осіб з різних куточків України: Київ, Львів, Донецьк, Острог, Сімферополь, Харків. Це як студенти, так і фахівці, серед чиїх зацікавлень є вивчення арабської мови або ісламу. Релігієзнавство, філологія, фізика, музика, політологія, журналістика, історія, філософія, медицина – таке розмаїття професій збагачує професіоналів різних галузей, які, в свою чергу, привносять в ісламознавчі дослідження нові цікаві погляди і методи.
Про лекторів й лекції хотілося би розповісти детальніше.
Шейх Саід Ісмагілов – муфтій Духовного управління мусульман України «Умма». Статус муфтія (від араб. «висловлювати думку») дуже поважний, приблизно як єпископ у християнстві. Саїд залишається скромною, щиросердною, сміливою людиною. І палким патріотом України – про події в Криму та Східній Україні говорить з болем і вірою, що все зміниться на краще.
Саїд Ісмагілов прочитав дві лекції: «Коран як феномен: його склад, структура та особливості» й «Коранічні науки ісламської традиції».
Михаїл Якубович – релігієзнавець, кандидат історичних наук, провідний співробітник «Острозької академії». Прийняв іслам, вивчив арабську мову і першим в світі здійснив повний переклад змістів Корану українською мовою. Видання побачило світ у 2012 році в Медіні. Михаїл на 90% задоволений перекладом, але, на його думку, треба робити друге видання. У своїй роботі він прагнув, перш за все, правильно передати доктринальні моменти (в сунітській традиції), а не поетичнічсть тексту чи ще щось. «Так перекласти, щоб задовольнити всіх, неможливо, – розповідав автор. – Тому я перекладаю те, що бачу в тексті. А вже у трактуванні, у своїх коментарях можна написати ширше».
Михаїл Якубович прочитав дві лекції: «Українські переклади Корану: історія та особливості» та «Ісламська релігійно-філософська думка на українських землях ХІV–XVIII століття».
Юрій Кочубей – колишній посол України у Франції, почесний доктор Дипломатичної академії, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. У своїй лекції на тему «Україна і країни Ближнього та Середнього Сходу: історія відносин й еволюція» дипломат представив історію знайомства українців з цим регіоном. Він також підкреслив важливість для України розвитку добрих відносин з країнами Сходу.
Вʼячеслав Швед – провідний науковий співробітник Інституту світової економіки й міжнародних відносин НАН України, віце-президент ВГО «Український центр ісламознавства», прочитав лекцію «Ісламський проект як підгрунтя феномену “арабської весни”». У ній дослідник окреслив фактори “арабського пробудження”, його ознаки та причини поразки. Також проаналізував вплив Заходу на це явище. Обама у 2009-му розпочав нову еру у відносинах з ісламом, проте аналітики недооцінили складність процесу демократизації в тому регіоні. Торкнулися й трансформації ставлення Росії до «арабської весни» і непереконливе супротиставлення ідеологеми «русской весны». Вʼячеслав Олександрович порадив росіянам не забувати Конотопську битву 1659 року. Загалом він переконаний, що політичний іслам на Сході має велике майбутнє.
У дні школи також відбулись дві цікаві дискусії стосовно актуальних політичних питань. В одній з них розглядалася становище, в якому опинилися кримські татари через окупацію півострова Росією, і було запропоновано варіанти поведінки.
«Нам треба переходити від ідентичності кровної до ідентичності громадянської, – Михаїл Якубович ставив у приклад кримськотатарських філософів, яких ми нерозважно забули. – Від цієї спадщини відмовлятися неможна! Якщо ми викреслюємо це з історії, то ми викреслюємо Україну з України».
Саїд Ісмагілов теж прихильник збереження громадянської суцільності українців: «Люди різні, але народ один! Треба згладити все, погодити сторони та віднайти взаєморозуміння, компроміс».
Ситуація стає драматичнішою, бо цими днями у Криму оприлюднено список забороненої літератури, половина з якої – мусульманська. Так Росія похапцем впроваджує власний досвід. В ній вже 10 років назад поведінка визнавців Мухаммеда жорстоко стандартизувалася, й це подається як велике досягнення. Модель співжиття мусульман із київською та сімферопольською владами була геть інша.
Михайло Якубович радить розділити проблему Криму і кримських татар. «Чим менше Крим буде татарський, тим більше він буде російський. Україна мусить постійно чинити іжнародний тиск на Росію: бачите, корінний народ пригноблюють!»
Юрій Кочубей, відповідаючи на питання після лекції, радив кримським татарам не відмежовуватися релігійною групою, але боротися за свої права, ідентичність. Підтримувати звʼязки з мусульманами інших країн, в першу чергу колишнього СРСР.
В другій дискусії учасники школи розглядали нове загострення конфлікту між сектором Газа та Ізраїлем. Нагадаємо, що трьох ізраїльських підлітків (шпіонів, за версією мусульман) 12 червня було викрадено на території Палестини. За вбивство хлопців досі ніхто не взяв відповідальності, хоча ізраїльські ЗМІ з перших днів трубили, що мають докази причетності ХАМАСу до цього. А 1 липня було знайдено тіло 16-річного араба, викраденого невідомими біля Єрусалимської мечеті. Звістка, що його спалили живцем, викликала заворушення серед арабів. У відповідь на ракети з території сектору Газа, Ізраїль розпочав жорстоку операцію «Непорушна скеля». Хто правий, хто винуватий? Кого можна назвати терористами і чи не шельмують цим означенням, виходячи з економічних та політичних міркувань?
Неоголошена війна на Східній Україні надавала обговоренню особливої актуальності. Тим більше, що багато учасників школи приїхали саме звідти. У Києві донеччан вражав спокій літа. І що можна вільно носити вишиванки та іншу українську символіку. Що на вулицях не зустрінеш автомобілі, з вікон яких стирчать стволи автоматів. І в магазині знахабнілі бойовики не погрожують касирові зброєю. Цей досвід війни залишає глибокі рани.
Наріжним каменем дискусії стало те, що в деяких українських ЗМІ ХАМАС порівняли з ДНР, урівнюючи Україну й Ізраїль у боротьбі з терористами. Мусульмани ж наголошують на тому, що палестинцям заподіяно кривди. Сектор Газа, за їхніми словами, це клітка, обнесена парканом, і по зачинених в ній людях стріляють. Оскільки палестинці не мають змоги залишити територію, дії Ізраїлю порівнюють з геноцидом.
Скидається на те, що ісламські народи почнуть обʼєднуватися попри кордони держав. А між ними розпочнеться боротьба за владу з огляду на економічну міць чи наявність важливих релігійних памʼяток.
Ця гаряча дискусія не мала закінчення. Але вона наочно продемонструвала наявність інформаційної війни, в якій українці і палестинці програють. Ще у день відкриття школи голова ВАГО «Альраїд» Басіл Марееі, ісламознавець, історик, сходознавець, у привітальному слові застеріг учасників, що в таких складних ситуаціях, як конфлікт між Україною та Росією й Ізраілем і Палестиною, ЗМІ можуть формувати викривлене уявлення про світ. Цьому сприяють, зокрема, стереотипи про мусульман. До того ж термін «тероризм» сьогодні став занадто розпливчастим.
В завершальний день учасникам було вручено сертифікати, ісламознавчу літературу, подарунки. Вже за рік молоді вчені зберуться разом – сподіваємося, знову в Криму, в одному з чисельних ісламських культурних центрів кримських татар.
Більше інформації про ісламознавчі дослідження, конференції, видання тощо можна знайти на сайті «Іслам в Україні».
Ольга Рибачук
