Вогнем і водою. У Києві відсвяткували Хрещення
Традиційне відзначання свята Богоявлення або Водохреща цьогоріч стало надзвичайним для України. Вже зараз журналісти та прості громадяни пишуть, що люди пройшли хрещення не лише водою (нерідко – з водометів), а й вогнем та боєм. Проте спокійне святкування теж відбувалось, про що і піде мова.
Щороку Гідропарк у столиці стає центром подій на Хрещення. З самого ранку били в дзвони та лунали служби на честь свята, а сміливі громадяни рушали до берегів Дніпра, аби очиститись водою, яка є особливою у той день. Але цей рік став особливим і не лише через аномальну теплу погоду.
Гідропарк немов розділився на два фронти. З одного боку тихі сімейні купання, куди приїжджали родинами на машинах, хутко перевдягалися та пірнали у холодний з поодинокими шматками криги Дніпро. Деякі радісно стрибали у воду голяком, інші ж одразу бігли грітись гарячими напоями.
Проте з іншого боку мосту зібрались куди більше громадян. Православні священики провели вранішню Службу і винесли столи, аби святити воду для всіх бажаючих. Навіть комунальні працівники пригнали машину з питною водою, щоб кожному вистачило води, до них одразу ж утворилась черга з пляшками та бідонами.
З цього боку пляж був переповнений людьми, купання тут відбувалось довше і організованіше, коли тих, хто очищались, одразу ж чекали близькі з рушниками, куртками та напоями. Трохи далі, біля екстремального парку, розташувались військові, які навіть встановили малу сцену. Деякі з них були у формі, інші готувались пірнати з аквалангом, а більша частина, скупавшись, продовжувала святкувати вже за столом. Акомпанементом їм чомусь слугував російський рок та шансон, коли на сцені майорів прапор зі слоганом «Ніхто крім нас».
Окрім них традиційно свято Водохреща провело Братство козацького звичаю «Спас». Очиститись зібрались близько 20 сімей, долучивши і дітей, але суто в якості спостерігачів. Після очищення водою козаки проводили очищення символічним боєм – ставали «лава на лаву», билися «на шпаках». Усі забави обов’язково завершувалися братанням, коли кожен учасник обіймав один одного, а далі вони рушили до церкви.
«Для мене і для всіх це в першу чергу очищення, ми це і хлопцям завжди казали. Ми робимо три речі – ми купаємось, тому що це особлива вода саме в цей день. Само собою, ми дотримуємось традицій козацьких, очищуємось боєм, лава на лаву. А далі ми йдемо до церкви і очищуємось вже духовно, освячуємо воду, кожен читає молитви», – розповів голова Братства Вадим Васильчук.
Сам Вадим дотримується традиції купання вже більше десяти років, хоча розпочинав очищення з кумедного випадку: «Почалось з того, що ми з другом надумали скупатись, але вагались до останнього моменту. Стали та казали – йдемо чи не йдемо. Я запропонував – давай побіжимо. Ми разом бігли, я забігаю, окунаюсь, розвертаюсь – а він стоїть та вмиває обличчя. Однак з цього почалась традиція, тут головне зробити перший крок. Легше з кожним роком не стає, але ти знаєш, що нічого страшного не буде. Тому для нас це гартування себе, коли треба встати, прийти, пірнути. Але це того варте».
Зранку ще ніхто не знав про події, які чекали на киян та учасників Майдану після щонедільного віче. Пізніше події та сутички назвуть «хрещенням вогнем», згадуючи про те, що деякі «очистились» водою з водометів зі сторони правоохоронців.
***
Свято Богоявлення, яке в народі називають ще Водохрещем, за Юліанським календарем відзначають 19 січня (6 січня — за Григоріанським), воно завершує цикл Різдвяних свят.
Свято у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.
Тетяна МУХОМОРОВА
