Любомир (Гузар) про боротьбу з хабарництвом у ВНЗ: це можуть бути навіть страйки
"Змінити світ вірою”, – під такою назвою відбулась зустріч Блаженнішого Любомира (Гузара) з викладачами вишів у київському Будинку Вчителя 21 березня.
У холі Будинку Вчителя перед початком зустрічі було людно. Серед списку зареєстрованих – викладачі київських ВНЗ: Національно університету ім. Т. Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, Університету „Україна”, Національного Університету „Києво-Могилянської акадеії”, Університету банківської справи, Київського національного екомномічного університету, Київського національного лінгвістичного університету.
Присутні також викладачі зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Дрогобича та інших міст.
При вході до зали, яка вже перед зустріччю рівномірно заповнюється людьми, зустрічає гостей ректор Київської Трьох-Святительської духовної семінарії отець Петро Жук.
Коли Блаженніший Любомир виходить на сцену і сідає за столик, зал зустрічає його стоячи і оплесками.
Бесіду розпочинає священик Володимир Мальчин, голова Центру академічного душпастирства Київської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, який запрошує на сцену хор семінаристів Київської Трьох-Святительської духовної семінарії. Вони відкривають зустріч співом канону Андрея Критського.
Блаженніший Любомир відзначає, що цю зутріч підготувала молодь і риторично питає присутніх у залі „це їхня перемога чи провина?” Його голос глибокий і хвилюючий. Сивий дідусь – Любомир (Гузар), екс-Глава УГКЦ, виглядає на сцені великим мудрецем, коло якого наче зібрались наймудріші вчителі, щоб перейняти трохи мудрості, життєвого досвіду. Нещодавно йому минуло вісімдесят.
Діти часто плутають Блаженнішого зі святим Миколаєм, і, напевно, не даремно – щось загадкове, глибоке, світле є в цій людині.
Після вступного слова Блаженніший пропонує вести розмову у форматі „запитання-відповідь”. Питання задають викладачі і студенти, запитуючи, яку цековну політику провадитиме новообраний Папа. На це владика Любомир відповідає, що Папа Франциск продовжуватиме те, що ропочав попередній Папа Бенедикт XVI.
Коли мова зайшла про те, як боротися з хабарництвом у ВНЗ, владика відзначив, що одним з елементів проблеми є неналежна оплата праці вчителя і підкреслив, що це можна змінити, не виключаючи і метод страйкування: «Один із розв’язків цієї проблематики – щоб учителі відмовлялися від подачок. Це було б дуже добре. Водночас, щоб вони дуже ефективно домагалися, аби їхня платня була відповідна до потреб. Це можуть бути навіть страйки… На мою думку, такий підхід був би дуже ефективним».
У ході спілкування було також піднято питання щодо гострої потреби присутності священика у ВНЗ. Досвідом такого впровадження поділився поректор Дрогодицького педагогічного університету Юрій Кишакевич, а ректор Університету банківської справи Тамара Смовженко у своїй доповіді переконливо, на власному досвіді, пояснила, що потреба духовної опіки студентів існує, і впровадження такого досвіду у її університі дає свої позитивні результати.
Оксана Кушина, магістр практичної психології:
«Я думаю, що впроваджувати капеланство в університети потрібно, так як зараз духовний розвиток не тільки студенства, але й всього суспільства бажає кращого. А так як свідомість студентів ще знаходиться у такому стані, що можна щось змінити на краще, тому такі конференції дуже корисні та потрібні, і бажано було б якомога частіше про це говорити і піднімати таку проблему. На конференції було наголошено, що роль капеланства дуже важлива у тепрішньому житті студента. Я думаю, капелан має бути у кожному вузі і це є обов’язково, тому, що є деякі речі, такі теми, що студент, можливо, не звернеться ні до батьків, ні до психолога, а тут він зможе відкритися і це безумовно вплине на його подальший розвиток, як особистості, людини, як віруючого».
Отець Володимир Мальчин, голова Центру академічного душпастирства Київської архиєпархії УГКЦ:
«В наш час є велива потреба у впровадженні капеланства, тому що студенти не можуть обмежуватись у духовному формуванні лише в неділю, коли вони приходять у храм, а п’ять днів на тиждень, коли вони приходять на навчання, теж потрібно підтримувати їхній духовний рівень і допомагати їм стати духовними не лише по неділях. В цьому ми вбачаємо велику потребу присутності священика у вищих навчальних закладах. Не потрібно якихось надзусиль, а достатнього того, що цей священик буде з молодими людьми. І в разі виникнення певних гострих життєвих питань, вони знають, що є хтось, з ким можна порадитись, хтось, хто є авторитетом, і хтось, кому можна довіритись».
Отець Роман Пушка, Ніжин:
«Це важливо найперше для студентів, бо це молодь, яка шукає Бога, шукає якоїсь відповіді. Такі конференції потрібні навіть для того, щоб ті викладачі, чи ті капелани, які вже мають такий досвід, могли поділитись ним, щоб пізніше передавати його студентам. Для мене особисто ця конференція важлива тим, що в Ніжині ще немає такого капеланського служіння, і я мав нагоду ознайомитись, як це почати робити».
Світлини Василя Пишковича
Василь Возняк
