Мистецтво спілкування християн: історія і сьогодення у конференції групи «Примирення» в Криму
4-6 жовтня за ініціативи міжнародної групи «Примирення» в Ялті відбувалася конференція «Мистецтво співіснування християн. Уроки історії і виклики сьогодення». Вона зібрала близько тридцяти експертів, науковців та практиків з України, Білорусі, Німеччини та Польщі. Протягом двох днів учасники конференції спільно аналізували історію, проблеми та перспективи співпраці різних Церков, особливо корисним був розгляд конкретних проектів, над якими спільно працюють християни різних конфесій.
У конференції взяли участь єрархи різних Церков: Римо-католицьку Церкву представляв єпископ Марян Бучек (Харківсько-Запорізька дієцезія), Українську Греко-Католицьку Церкву – єпископ Богдан Дзюрах (секретар Синоду УГКЦ) та єпископ Німецької євангелічно-лютеранської Церкви в Україні Уланд Шпалінгер. Запрошений на конференцію митрополит Сімферопольський і Кримський УПЦ Лазар (Швець) не зміг прийти з огляду на хворобу і обмежився офіційним листом –привітанням.
«Ця конференція проходить під егідою міжнародної групи «Примирення» в Німеччині, Україні, Білорусі та Польщі. Вважаю, що дуже важливим той факт, що саме Церкви цих країн, які пережили спільну трагедію ХХ століття, взяли на себе відповідальність спільними зусиллями на основі одного євангельського благовістя долати та переосмислювати цей трагічний досвід», - зазначено у листі митрополита Лазаря.
У своєму листі-зверненні митрополит Володимир (Сабодан) високо оцінив роботу міжнародної групи «Примирення», зазначивши, що «офіційний богословський діалог має доповнюватися досвідом відвертого неформального спілкування та спільної праці заради суспільства. Саме тут, у реальному житті, відкривається простір для пізнання інших традицій та пошуку шляхів до зближення», а також наголос на тому, що українська історія має чимало прикладів жорстокого міжконфесійного протистояння, так і справжнього мистецтва співіснування та взаємоповаги.
Привітання учасникам конференції також надіслав Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Ґаліксон.
Єпископ Мар'ян Бучек наголосив на тому, що незважаючи на географічну близькість українські Церкви мало знають одне одного, а тому існують страхи і стереотипи. «Нам треба багато років працювати над пізнанням одне одного, тоді буде примиренні і любов. Але це повільний шлях. Саме так ми даватимемо приклад нашим мирянам – вони будуть знати про наші кроки і змінюватимуть своє ставлення. Мас-медіа також мають особливе значення – це впливає на ментальність людей, вони бачать, що немає ворожнечі» - зазначив владика.
Конференція привернула увагу не лише вузьких спеціалістів та церковних ієрархів, але й також ширше коло мирян. Іван Васюник Громадський діяч, колишній віце-прем'єр міністр України, заступник голови Комітету з вшанування пам'яті блаженного Омеляна Ковча, зазначив, що йому цікавий сам предмет обговорення. «Коли говорять про примирення, то мають на увазі минуле, і після Другої світової війни це доволі довгий і досить успішний процес. Але в самому примиренні також закладене забезпечення людей, суспільства, країн проти можливих майбутніх заворушень. Якщо є діалог і усі сторони почуті, і як результат існує консенсус, це веде до усунення конфліктів», - зазначив пан Васюник.
Майже усі учасники конференції зійшлися на думці, що майбутнім для групи «Примирення в Україні» є конкретні кроки
«Примирення є плодом любові, а не результатом домовленостей, - зазначив єпископ УГКЦ Богдан Дзюрах . - Діалог є проявом любові, але в ньому є важливо не лише говорити, але й слухати і розуміти іншу людину. Ми є люди з слабостями і гріхами і потребуємо прощення. Такі зустрічі матимуть обов’язково плід. Побажання – не залишалася на рівні однодумців, а думати що далі, який наступний крок. Робити все для того, щоб ці імпульси були почуті всіма вірними – духовенством і мирянами». Він запропонував, щоб українські Церкви спільно почали працювати над єдиною мартирологією – історією свідчень християн української землі, особливо в ХХ століття.
Релігієзнавець Олександр Саган запропонував групі «Примирення» в Україні започаткувати постійно діючий круглий стіл, метою якого могло б стати написання спільного підручника церковної історії, який розглядав би і чесно описував найскладніші питання, такий чином знімаючи напругу в суспільстві.
Проректор Київської духовної академії УПЦ Володимир Бурега запропонував, що група «Примирення» могла б зосередитися на точкових ініціативах у регіонах та ініціювати постійно діючий круглий стіл щодо екуменізму.
«Під час цієї конференції ми менше звертали уваги на соціальні проекти, а більше часу присвятили саме богословському діалогу. У майбутньому українська група «Примирення» хоче поширювати ці імпульси, що отримали тут, на конференції і розвивати свою діяльність. Це великий дар, що у маємо групу «Примирення» і ми повинні її показувати, а не ховати від інших, чи навіть від себе самих», - коротко підсумував роботу конференції Андрій Гамбург, голова української групи «Примирення», заступник єпископа Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в Україні.
Довідка
Група «Примирення» була створена в 1974 році з ініціативи Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви та Польської екуменічного ради для вироблення проекту примирення між сусідніми Польщею та Німеччиною, чиї відносини були обтяжені спогадами про II Світову війну. У 1996 році ініціатива була розширена завдяки новим учасникам: України та Білорусі. Так виник проект «Примирення в Європі - завдання Церков в Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині», який в 1997 році був представлений на Другому європейському екуменічному форумі в м. Грац (Австрія).
Українська Група «Примирення» діє як інтегральна частина Міжнародної Групи «Примирення». До української групи входять представники чотирьох українських Церков (УПЦ, НЄЛЦУ, УГКЦ та РКЦ), які відповідними декретами делеговані до праці у групі першоієрархами своїх церков.
