“Роль новомучеників у Церкві є богословською проблемою актуалізації Предання” – архиєпископ Бориспольскій Антоній

12 березня відбувся семінар «Вивчення надбання новомучеників і сповідників ХХ століття в учбових програмах духовних навчальних закладів» та презентація книги о. Анатолія Жураковського «Мы спасаемся его жизнью. Проповеди 1921-1930 гг. Статьи», організовані Учбовим комітетом Української Православної Церкви за участі видавництва «Дух і Літера».

Архиєпископ Бориспільській Антоній, ректор КДАіС, наголосив на ролі мучеників Православної Церкви як фундаменту Церкви. Настановою Архиєрейського Собору РПЦ є вивчати роль новомучеників та висвітлювати всі аспекти їхнього подвигу, особливо з метою підтримування фундаменту віри в часи релятивізму та духовної апатії постсекулярної доби.

Особливо нових мучеників, які страждали за віру, слід висвітлювати й у новій навчальній програмі. Це вимагає модернізації духовної освіти і тому дуже важливо, що на семінарі були присутні викладачі багатьох православних навчальних закладів. Адже наприклад у четвертому курсі семінарії відводиться надто мало годин у навчальній програмі для теми новомучеників Православної Церкви. Відтак до цього слід залучати краєзнавчі матеріали та розробляти дослідницькі методики, а також захоплювати пошуками і поглибленням духовної спадщини учнів семінарій.

Серед досягнень у цій сфері слід навести багату електронну базу Свято-Тихонівського університету, збірку видань духовної спадщини новомучеників. При цьому важливо приділяти увагу не лише їхньому життєпису, а й історичним та агіографічним елементам, а також практичному аспекту – відображенню в підручниках. Останнє особливо стосується гомілетичної спадщини в моральному богослов’ї. Адже духовна творчість новомучеників не тільки співзвучна з аскетичною традицією Церкви – вони порушували також нові теми, а саме соціальні питання, проблеми сім’ї та загальної педагогіки і дидактики.

Досвід регіональних семінарій у залученні подвигу новомучеників у навчальній програмі є дуже важливим – підкреслив Володимир Бурега, проректор КДАіС з науково-богословскої роботи. Ще на початку 90-х років перед канонізаційною комісії РПЦ у Москві постало питання канонізації нових вірних, більшість з яких загинули у 30-ті роки ХХ ст. Тоді був час поділу Церков і слід було розробити історично-канонічний критерій канонізації новомучеників і сповідників.

Другим важливим питанням стало дослідження та інтерпретація духовного надбання новомучеників і сповідників. У вивченні їхніх творів виникають дискусії щодо потреби коментування деяких моментів. Відтак слід усвідомлювати, що не все написане ними варто приймати як святе і позбавлене помилок. Цей момент у певному сенсі становить випробування для свідомості Церкви.

Бурега також звернув увагу, що гоніння на Церкву відбувались не лише за атеїстичного режиму Радянського Союзу, але й в інші часи: під австрійською, угорською та польською владою, що дискримінувала православних. Зокрема, це мармароський та львівський процеси над православними вірними. Ці мученики також входять до Собору новомучеників Церкви. Відтак це свідчить вкотре про важливість врахування регіонального контексту при вивченні подвигу мучеників.

Крім того тривають дискусії щодо використання слідчих справ як матеріалу для вивчення у канонізаційних процесах новомучеників. Перше, – постає методичне питання їхньої оцінки, друге – наскільки цим матеріалам слідчих можна довіряти й третє – наскільки вони мають вирішальне значення. Адже ці справи є тенденційним викладом слідчих та слід враховувати, в якій ситуації та стані могли бути записані вислови вірних.

Костянтин Сігов, директор видавництва «Дух і Літера», повертаючись до справи актуальності надбання новомучеників, звернув увагу на низьку обізнаність з ними широких кіл вірян. Аби переконатись у цьому, можна запитати у крамниці якогось приходу книги про новомучеників та які з них видані в Україні. Виявиться, що дуже мало знають саме про тих, хто жив нещодавно. Саме тому, за його словами, видання книги о. Анатолія Жураковського становить своєрідний прорив у вивченні теми свідчення віри нових часів. Крім того, вона продовжує цикл висвітлення творчості і діяльності київських святих.

Відкриваючи духовність о. Анатолія, зустрічаємо три питання. Перше потреба розпізнання головного і другорядного у вірі, другим є вірність головному і третє – безперервність богослов’я і духовності. Вияв цих елементів християнської духовності бачимо в дівчатах з молодіжної спільноти приходу о. Анатолія, які ретельно записали його проповіді. А матушка Магдалина Глагольєва зберегла та передала їх. Відтак, у ревності цих людей простежується дух спільноти і безперервність київської православної традиції, яка береглась попри жорстокі переслідування Церкви.

У 20-30 роках о. Анатолій втрачав свої приходи і був змушений переїздити у наступні. Кожний переїзд вчить вибирати головне у перенесенні речей. Відтак й ми у Церкві повинні вибирати найсуттєвіше – а саме образ Христа, а не другорядне.  Адже вибір головного допомагає зберігати вірність духу Євангелія.

Подвиг о. Анатолія виявляє, наскільки сучасним християнам бракує горіння й максималізму – впевнений владика Макарівський Іларій, голова синодального відділу з катехизації УПЦ (МП). Період зрілості у Церкві означає вміння у складних часах залишатись вірним Христу та сповідати його щодня. Вихід книги зібрання проповідей і статей мученика за віру о. Анатолія Жураковського у світському видавництві «Дух і Літера» є видатною подією співпраці мирян і духовенства Православної Церкви у справі вивчення історично-духовної спадщини Церкви.

Протоєрей Георгій Коваленко, голова синодального відділу УПЦ (МП) звернув увагу на велику проблему сьогодення, коли багато добрий речей лунає, але у вузькому колі – більшість людей їх не чує. Тому важливо у форматі сьогоднішнього інформаційного суспільства виводити їх на більш широку авдиторію, залучаючи ЗМІ. Наприклад, зараз є два інфоприводи – 75 років політичних і церковних гонінь та 20 років канонізації Собору новомучеників. Популяризація подвигу новомучеників сприятиме також розвінчанню ідеалізації Радянського Союзу, постаті Сталіна. Крім того, сприятиме протидії інформаційному гонінню проти Церкви у ЗМІ.

Довідка: священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник – один з найвидатніших свідків віри ХХ ст., життя і надбання якого маловідомі попри свою актуальність. Він є учнем видатних київських філософів і богословів В. Зеньковського, В. І. Екземплярського і П. П. Кудрявцева, активний діяч Київського Релігійно-філософського товариства. Прийняв сан священика у час найбільших жорстоких гонінь більшовиків на Церкву та заснував молодіжну спільноту. Після арешту і заслання 1923-24 років о. Анатолій знову заарештовують у 1930 році та в 1937 розстрілюють у таборі за приговором «трійці».

Видання включає збірник проповідей о. Анатолія та вибрані статті. Більшість матеріалів вперше публікується за рукописами духовних дітей о. Анатолія. Книга вийшла в серії «Свідки істини».

Катерина НОВІКОВА