«Тезе в Україні – то велика мрія!»
Тридцять тисяч молодих людей з усіх континентів зустріли 2012 рік у Берліні, під час 34-ї зустрічі Європейських днів довіри, які протягом багатьох років на європейському континенті організовує екуменічна монаша спільнота Тезе з Франції.
Париж, Варшава, Лондон, Брюсель, Будапешт, Женева, Барселона... У кінці кожного року Тезе проводить континентальні зустрічі молоді в одному з головних міст Європи. У них беруть участь десятки тисяч молодих людей з усього світу. Цього року таким містом став Берлін, який чекав на можливість приймати Дні довіри Тезе понад 25 років. З 28 грудня до 1 січня 2012 року німецька столиця, її церкви та мешканці міста відкрили двері для молодих людей з 54 країн світу, які приїхали у пошуках нової солідарності зі своїми однолітками з різних країн і різних церков.
Про програму цьогорічної зустрічі Тезе, а також німецьку гостинність ми розповідали вже раніше. У матеріалі Олени Кулигіної та Ірини Кондратюк пропонуємо подивитись, як Тезе побачили українські паломники, зокрема й ті, що побували тут вперше.
Тезе для кожного символізує щось особливе. Для когось це нагода міжконфесійного спілкування, комусь – шанс покращити розмовну англійську. А хтось тут вперше вчиться переживати присутність Божу в тиші, хоч і в оточенні тисяч і тисяч людей.
Міжконфесійний формат зустрічі дозволяє чутися тут затишно католикам і протестантам, православним і тим, хто ще шукає свій шлях до Бога. А сама спільнота Тезе налічує понад сто братів, католиків та з різних протестантських конфесій із близько 30-ти країн світу. Ця єдність між братами Тезе, за їхніми словами, є знаком примирення між розділеними християнами і народами. Це примирення і солідарність паломники миру прагнуть передати кожному, хто долучається до таких зустрічей довіри.
Українці вже традиційно належать до числа найбільш активних учасників європейських зустрічей молоді Тезе. Цього року на Дні довіри у Берліні було зареєстровано 2 тисячі молодих людей із нашої країни. Це понад 40 автобусів і груп, які різними шляхами, різними маршрутами, з різних регіонів приїхали до Німеччини, щоби вперше, або знову і знову відкривати для себе духовність Тезе і переживати досвід міжконфесійного та міжнаціонального єднання і порозуміння.
«Ми щасливі, що на зустріч у Берліні багато людей з України приїхали приєднатися до нас. Це одна з найбільших груп, яка бере участь в цій зустрічі. Тож тут багато людей з України, зі Східної частини Європи, які представляють східні церкви. І хоча кількість учасників з України така ж, як і торік, ми раді, що цього разу багато хто приїхав у якості волонтерів. Близько тисячі українців приїжджали до нас влітку до селища Тезе у Франції. І багато з них залишилися в нас на чотири, шість місяців, щоб допомогти приймати інші паломницькі групи. І це дуже важлива справа: показати, що це можливо – присвятити час іншим людям та церкві», – поділився з кореспондентом РІСУ брат Георг з Тезе, який відповідає за контакти з Україною.
Одним із зворушливих моментів для українців в Тезе є національна зустріч. Багато молоді, які приїхали зі своїми групами, можуть тут, в центрі Берліна, випадково зустріти своїх знайомих, дізнатись, що з мого міста чи регіону в Тезе приїхав не лише я, але й інші молоді люди, які шукають солідарності.
«Так багато тут знайомих облич, так багато українців у робочих групах Тезе, я пишаюсь вами, українці»,- сказала під час регіональної зустрічі львів'янка Дана Кушплер, одна із ініціаторів молитовних груп Тезе у Києві і Львові.
Багато учасників свідчили, що Тезе руйнує стереотипи про німців та європейське християнство загалом, і разом з тим показує, як багато ще нам самим на своїй землі потрібно працювати над тим, щоби зростала довіра і християнська єдність між людьми в Україні. Привезти цей вогник додому і світити ним у своєму оточенні закликали одне одного молоді українці, що зустрілись у Німеччині. Ті, хто зміг побачити і почути історичні факти про руйнування берлінської стіни, багато говорили про потребу руйнування духовних стін між українцями: на Заході і Сході, тими, хто говорить українською і російською, тими, хто належить до східної чи західної християнської традиції.
«Якщо нам так добре це вдається закордоном, то невже ми не зможемо з тим самим повернутись в Україну?», - ділились між собою вони.
Паломницько-реколекційний центр «Рафаїл» зі Львова організував подорож на європейські дні довіри Тезе для 80 молодих людей з усієї України. Серед учасників групи – греко- та римо-католики, а також протестанти. Окрім паломників зі Львова, тут є харків'яни, донеччани, дніпропетровці, жителі Запоріжжя і Чернівців, Одеси і Києва.
Близько 80% з них відвідали таку зустріч вперше. Більшість їхали в Тезе, не маючи певних очікувань або дуже приблизно уявляючи собі, що саме на них чекає у німецькій столиці.
«Де ми будемо жити?», «Що будемо їсти?», «Ми потрапимо на католицьку парафію чи протестантську?», «Чи обов’язково брати спальник?» - ці та інші питання протягом кількох місяців підготовки до подорожі молоді люди ставили багато разів. Але описати і уявити досвід перебування в Тезе дуже непросто, поки не побуваєш там особисто. І тому для багатьох учасників з нашої групи зустріч в Берліні стала цілковитою несподіванкою.
Отець Роман Сапужак вперше приїхав в Тезе як духівник греко-католицької групи молоді.
«Тезе – це платформа для міжконфесійного єднання. Дуже шкода, що у нас в Україні такого формату зустрічей немає, а якщо щось є, то дуже на локальному рівні. Немає в Україні когось, хто запропонував би християнам різних традицій об’єднатись у спільній молитві так, щоби кожен почував себе тут комфортно», - так передав свої враження від зустрічі.
Для греко-католицького священика це також стало першим досвідом ближчого знайомства і спілкування з українськими протестантами, які приїхали у складі групи від паломницького центру «Рафаїл».
За словами священника, в с. Щуровичі Радехівського району на Львівщині, де він служить у місцевій греко-католицькій парафії, є протестанти. На жаль, вони не йдуть так відкрито на діалог і співпрацю з іншими конфесіями. Тому завдяки Тезе, а також формату поїздки, запропонованому «Рафаїлом», це знайомство з носіями іншої християнської традиції відбулось досить цікаво і невимушено.
«Дуже цікаво було поспілкуватись з протестантами, які їхали з нами, дізнатись, як вони прийшли до своєї церкви, чим відрізняється їхня традиція від нашої, а також нагода більше розказати їм про східних християн. Ми ж їдемо в Тезе, щоби бути учасниками міжконфесійної зустрічі. Так що заважає нам практикувати такий досвід і на своїй рідній землі?», - ділиться о.Роман.
Катерина Сорока, Львів, студентка:
«Найперше, що я очікувала від цієї поїздки – це отримати новий досвід і поділитися своїм. Але все-таки поняття не мала, чого очікувати. Спочатку все залишалося досить незрозумілим для мене, особливо те, як така кількість християн може знайти компроміс у спілкуванні, формі молитви і служіння. Але після приїзду в Берлін, якось всі ці питання мене перестали турбувати. Я просто хотіла відчути цю атмосферу, відчути те, що мало об’єднати усіх нас в ці дні.
З найперших вражень – це теплий і дуже гостинний прийом парафії і особливо родини, яка приймала мене і ще семеро моїх, тепер уже, друзів :) На цих кілька днів їхній дім став і нашою домівкою. А оскільки родина ще була російськомовною, то ми багато спілкувалися, часто навіть засиджуючись по вечорах:)
Щодо атмосфери, яка панувала вже на загальних зустрічах Тезе, то її просто важко передати словами.
Її було відчутно ще в транспорті на якому ми туди добиралися. особливо цікаво було те, як ми обідали і вечеряли. На перший погляд здавалося, що черга за їжою нереально довга, а після отримання їжі диким вже здавалося те, що їсти треба було, сидячи на підлозі. Але в хорошій компанії це вже не важливо! Атмосфера була настільки теплою і дружньою, що здавлося, ніби всі в тому залі сидять за одним великим столом!
Далі спільна молитва. На перший раз формат такої молитви був для мене незвичний, але кожного разу потрохи я все більше розуміла ціль такої молитви.
Також дуже сподобалися спілкування в окремих групах на парафіях – дуже плідно і цікаво, це мабуть єдиний час, де можна було краще познайомитися з людьми з інших країн, поспілкуватися ближче, дізнатися більше. Зрештою, і саме святкування нового року мені теж дуже сподобалося! Звичайно, певна кількість молоді приїжала туди не зовсім тому, що їх цікавила саме християнська зустріч. Але принаймні вони поважали всіх учасників Тезе і формат зустрічі, і я надіюся, що це позитивно вплине на їхнє духовне життя.
Загалом у мене повністю позитивні емоції, я для себе, окрім того, тепер маю багато нових друзів з різних куточків України! :)
Конкретно для моєї церкви (християн віри євангельської п’ятидесятників) вважаю, було би корисним для молоді їздити на такі зустрічі. Але шкода, що більшість з нас не цікавиться чужим досвідом, не виходить зі своєї "зони комфорту", і можливо навіть боїться опинитися серед такого різноманіття поглядів».
Юлія Завадська, журналіст католицького часопису «CREDO», Кам’янець-Подільський
«Мене найбільше вразили, як не дивно, самі німці. Молитва Тезе мені подобалася завжди, вона така глибока, проста, звичайна. А коли ми тільки їхали, я казала, що мені цікаво подивитися на німців, тому що існує дуже багато стереотипів про них. Кажуть, що «німці сина рідного не нагодують, якщо він прийде без запрошення». А виявляється, це зовсім неправда. Так як інші люди нам розповідали про свій досвід, і так, як ми потрапили в сім’ю, то спочатку були в шоці, тому що нас наша фрау обіймала, цілувала кожен день по декілька разів. Хоча ми взагалі були їй чужі люди. І вона виходила завжди нас зустрічати, завжди турбувалася про нас. Дуже нас тепло приймали! Тепер ми ніколи не будемо вірити тим, хто буде казати, що німці беземоційні, педантичні і так далі».
Анна Лянна, Дніпропетровськ, християнський психолог:
«Найбільше вражає масштабність заходу і дійсно єднання всіх конфесій, культур. Пошук того, що об"єднує, а не розділяє і простота. Мені сподобалася дійсно простота у тому, що люди відкриті, не закриваються один від одного. Разом спілкуються, їдять. І в усьому цьому можна побачити образ Христа, який був доступним для людей, а також це смирення, коли Він учив іншого ставити вище за себе. Тезе мені нагадало про це».
В’ячеслав Халанський, Донецьк, євангельський служитель, викладач Донецького Християнського Університету
«Я вперше відвідав Тезе. Перед цим багато чув і прочитав про це дивовижне місце і ту місію, яку вони виконують. Я побачив, що Тезе це такий же феномен у 21 столітті, як і явище Біллі Гремма і рух Лябрі Френсіса Шеффера. Я не тільки побачив 30.000 молодих хлопців і дівчат, які приїхали в Тезе, щоб зміцнити свою віру, але особисто для себе відкрив феномен Іншого розуміння Бога, себе і людей.
Я виявив, що Тезе – це не подання певної богословської концепції, це не ідея (про Бога або суспільство), це смиренний і простий шлях до Бога, що виявляється в тихій літургії. Перші два дні я чекав оратора або мудреця з Тезе, так прийнято в наших євангельських громадах, і я думав, що цей оратор має бути дуже обдарований, але моє здивування полягало в тому, що всі люди були об'єднані в літургійному зверненні до Бога.
Феномен Тезе став Іншим досвідом у всіх сенсах для мене. Я більшою мірою зрозумів і пережив те, що Бог це не ідея чи стратегія, а любов і солідарність з іншими людьми .
Тезе – це те, що українські євангельські церкви повинні смиренно відкрити для себе. У той час, коли ми в Україні турбуємось євангелізаційними стратегіями, пошуком нових програм, ідей і грошей, Тезе привертає до себе величезну кількість молоді з 54 країн світу у своїй простоті звернення до Бога. Тезе для мене – це приклад того, що привабливість життя з Богом актуальна і можлива для Української молоді в 21 сторіччі! Це мій перший досвід екуменічного взаємодії, і я сподіваюся його розвивати і практикувати».
«Паломництво довіри на землі»: найближчі переспективи
«На шляху до нової солідарності» - такою є провідна тема 2012 року, яку брат Алоїз, настоятель спільноти Тезе, передав всім учасникам через «Лист Тезе 2012». «Довіра до людей», «довіра до Бога», «Христос сопричастя» та «Намагаючись бути сіллю землі» - над такими темами роздумували разом учасники цьогорічної зустрічі Тезе.
«Наступні три з половиною роки наше «Паломництво довіри на землі» намагатиметься реалізувати на практиці ідеї цього листа задля нової солідарності. Нова солідарність може поєднати разом всіх паломників миру та довіри, як вірян так і невіруючих. Три з половиною роки на те, щоби молодь з усіх континентів мобілізувала свою енергію і поєднала свої прагнення, інтуїцію та досвід», - йдеться в Листі настоятеля спільноти Тезе.
Так, 2012 рік Тезе проведе, відкриваючи шляхи довіри між людьми, 2013 – виявляючи шляхи довіри до Бога, 2014 – шукаючи видимого сопричастя між усіма, хто любить Христа, а у 2015 спільнота разом буде говорити і думати над тим, як стати «сіллю землі».
Підсумком цього плану нової солідарності стане «зустріч для нової солідарності» у серпні 2015 року в селищі Тезе, Франція, з нагоди 75-ліття заснування спільноти Тезе та ста років з дня народження її засновника, брата Роже.
Також у Берліні були оголошені плани Тезе на 2015 рік. У березні настоятель Тезе брат Алоїз візьме участь у Ассамблеї Всесвітньої ради церков у Женеві.
У листопаді Тезе проведе міжнародну зустріч в Африці, Руанді. А з 28 грудня 2012 до 1 січня 2013 європейські дні довіри Тезе триватимуть в Римі.
Українська мрія "Тезе"
Під час регіональної зустрічі українці також отримали приємну новину від спільноти Тезе. Зокрема, про те, що у вересні 2012 брат Алоїз приїде до української столиці. Все більше людей в Україні мріють про зустріч Тезе на нашій землі. Чи це реально, чи можливо, чи ми готові – ці питання інколи навіть в голос промовляти важко.
На запитання нашого кореспондента до брата Георга, відповідального за контакти з Україною: «Чи можливо організувати європейську зустріч молоді Тезе в Україні?» – він відповів: «Ми побачимо! Ми побачимо! 2012-го року ми влаштовуємо маленьку зустріч у Києві...».
Після останньої молитви зі свічками у передноворічний вечір зустрічаємо у коридорі настоятеля спільноти Тезе брата Алоїза. Питаємо у нього особисто: «Скажіть, будь ласка, чи можлива зустріч молоді в Україні?»
«Я надіюся на це! – відповідає брат Алоїз. – Це велика мрія! Вже у вересні я їду до Києва».
Поляк Марчін Возьняк вже був в Україні і вболіває за те, щоб європейську зустріч влаштували і у нас:
«Я люблю Україну. Відчуваю, що люди в Україні – добрі, веселі, усміхнені, – говорить Марчін. – Кілька років тому ми також зустрічалися тут, в Берліні, на національній зустрічі молоді. Сюди також приїжджали представники зі східних країн Європи. Були тут і брати з Тезе, брат Алоїз також. Минуло чотири-п’ять років – і маємо європейську зустріч в Берліні. Цього року брати підготували також пісню українською мовою «Славіте, всі народи» («Laudate omnes gentes»). Тож вже маємо два знаки, що є шанси на те, що європейська зустріч молоді відбудеться і в Україні. Теперішні слова брата Алоїза багатообіцяючі. І хоча це не є конкретна офіційна заява, все ж думаю, якщо спільнота цього прагне, то це станеться!».
На що сподіваємося і ми. А також на те, що українці будуть готовими прийняти тисячі паломників з різних країн світу. Виявити свою гостинність та щедрість і протягнути відкриту долоню допомоги на зустріч іншому.
Олена Кулигіна, Ірина Кондратюк
