Ювілейна піша проща до Святоуспенської Унівської лаври: як почути Слово Боже та жити ним

31 серпня 2011, 12:08 | Репортажі | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталя ЮРАХ,

Унів-Львів

Кожен особистий життєвий шлях, шлях родини чи навіть народу є своєрідною прощею, у якій людина прагне зрозуміти сенс свого життя та йти життям через труднощі та радості з Богом і до Бога.

вервичка прощі

Цьогоріч протягом ювілейної ХХ пішої прощі до Святоуспенської Унівської лаври прочани шукали відповіді на запитання: чим є Слово Боже у житті людини? Серпнева проща до Унева зібрала майже півтори тисячі прочан з різних регіонів України та ще кількох країн світу. Паломництво, яка тривало з 25 до 27 серпня, традиційно завершилось молитовним святкуванням празника Успіння Пресвятої Богородиці 28 серпня у відомому на Галичині відпустовому місці та обителі монахів-студитів.

Єромон. Юстин (Бойко)Керівник прощі єромонах Юстин Бойко пояснив, що тему ролі Слова Божого у житті людини для паломництва обрали невипадково. Це відгук на заклик Постійного Синоду єпископів УГКЦ, згідно з яким душпастирі повинні належним чином підготувати вірних до святкування ювілею 1025-ліття хрещення Русі-України. Саме 2011 рік має бути присвячений роздумам над Словом Божим. Також для прощі обрали біблійний мотив – слова з Євангелія від Івана: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе – слова життя вічного».

На думку священика, коли ми говоримо про Слово Боже, то важливим є те, хто його промовляє. Під час прощі ми ще і ще раз нагадуємо собі, що автором його є Бог, який входить у світ через Слово. «Було б дуже некоректно зводити розуміння Божого Слова тільки до того, що написано в Святому Письмі, бо таким чином ми б обмежували часом діяльність Божого Слова. Бог промовляв не тільки в тому часі, про який говорить Святе Письмо. Боже Слово - вічно живе. Воно промовляє і до сучасної людини. Тому щоб його почути тут і тепер, ми заохочуємо читати Святе Письмо», – розповів о. Юстин.

Сам прочанський шлях зі Львова почався Архиєрейською Літургією у храмі святого Архистратига Михаїла, яку очолив єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ Йосиф (Мілян). У Львові прочани також завітали до храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, а далі йшли шляхом через містечко Винники, села Чишки і Чижиків. Вже традиційно в кожному храмі, куди прочани приходили, служили молебен до Пресвятої Богородиці. Опісля проповідували спеціально запрошені священнослужителі.

Духовні настанови від священика

Проща була розбита на малі групи, кожна з яких мала свої біблійні читання та розважання над текстами. Щодня прочани читали притчі, які відкривають людині сутність Царства Небесного: про сіяча і кукіль, про зерно гірчиці й закваску, про схований скарб. Проповідники наголошували на вартості слова як такого, адже, як розповідав о. Юстин Бойко, «сьогодні слово знецінюється через те, що ніхто не несе відповідальності за це слово, і при цьому ще з’являються взаємні звинувачення».

У Чижикові прочан зустрів єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Венедикт (Алексійчук). У своїй духовній настанові владика Венедикт зазначив: «Від нашого зачаття в лоні матері, від нашого народження на землі аж до останнього віддиху Бог є повсякчас з нами. Бог є з нами, однак ми цього Бога досить часто не навчені бачити. Цього Бога, Господа нашого, ми не готові слухати. Бог, який промовляв через всю історію до людства, сам став Словом. І по відході Ісуса Христа, по Його вознесінні Дух Святий далі приносить нам вістку про Божу присутність». Владика пояснив, що Боже Слово, на яке звертає в цьому році Церква свою увагу, лунає в житті кожного з нас. «Бог має що промовити кожному з нас. Бог має відповідь на всі наші запитання. Бог має слово на всі наші до Нього звернення. Бог очікує, щоб ми вслухалися в Його слово. Бог очікує, що ми пробували ним жити», – сказав владика Венедикт.

Наступного дня прочани зупинялись у таких селах як Миколаїв, Станимир, Лагодів. У Миколаїв завітав й ігумен Святоуспенської Унівської лаври єрм. Теодор Мартинюк, аби з прочанами молитись та говорити про Слово Боже. Серед проповідників прощі були о. Севастіян Дмитрух, о. Василь Поточняк та інші.

Єромон. Юстин (Бойко) і мала прочанкаСерпнева проща до Унева була відновлена у 1991 році, тому її вважають дзеркалом процесів і змін, які відбуваються в державі та Церкві, часто на ній говорять про суспільні справи. Отець Юстин розповів, що за час його провідництва на прощах вже виросло покоління вільних людей, яке не боїться думати, шукати, ризикувати. Але воно не має, як сказав керівник прощі, добрих орієнтирів. Основною спокусою сьогодення о. Юстин називає зневіру та знеохочення. Через брак людей для наслідування, за словами священика, проща прагне поглянути на Ісуса Христа як на найкращий взірець для наслідування, а також на святих людей, які є унікальними для Церкви. «Здається, сучасне покоління без орієнтирів і взірців для наслідування перетворюється на покоління «нарікайлів», які постійно незадоволені своїм життям, життям інших», – наголосив о. Юстин. Виходом із такої ситуації він називає «повернення до життя цінностей». За його словами, «цінності, які пропонує Христос – це любов до Бога та любов до ближніх. Тільки такими речами ми зможемо збудувати народ. Любов закликає до прощення, прощення закликає до порозуміння, а порозуміння і є запорукою для сповнення великих діл».

Проща до Унева дає змогу не лише почути Слово Боже, а й ознайомитися з витворами християнської культури, різними стилями сакральної архітектури. Напевно, найцікавішою стала дерев’яна церква Архистратига Михаїла в с. Лагодів. Також прочани пройшли через села, де були греко-католицькі й православні громади, тому проща мала й екуменічні елементи.

Вже в Унівській обителі перед празником Успення прочани брали участь у нічних чуваннях. Попри всю втому спекотних днів та довгого шляху (понад 60 км) нічні чування творили благодатну атмосферу. Спів монашого хору та молитовне єднання прочан допомагали цьому. Учасники прощі разом молились на Великій Вечірні з Литією та ходою з плащаницею Успення Пресвятої Богородиці, на Єрусалимській Утрені, йшли походом зі свічками на Чернечу гору, щоб скласти молитовну шану пам’яті померлих отців та братів Лаври. Світанок святкового дня прочани зустрічали також молитвами. Духовний прочанський шлях завершився Архиєрейською Літургією, яку очолив владика Венедикт (Алексійчук).

Архиєрейська Літургія в Уневі

Аби справді пізнати прощу та її значення для людини, важливо не плутати її з релігійним туризмом, адже кожна проща є своєрідною молитвою-проханням, молитвою-подякою, прагненням присутності Бога в нашому житті. І коли ми вирушаємо в прочанську дорогу, то, як зауважив єромонах Юстин, потрібно завжди брати з собою сумління, адже воно є дзеркалом душі, і побачити, що у ній є, допоможе нам проща.

Десятки тисяч людей на празнику в Унівській лаврі - річ звична

Світлини Василя Пишковича, зроблені на замовлення Святоуспенської Унівської лаври

Система Orphus

Ілюстрація статті:

Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 21 вересня 2019, 09:20

      P. S. І до такого ґрунтовного обговорення обов'язково має долучитися не лише ВРЦіРО (як така), а й, власне, ВСЯ ВІТЧИЗНЯНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДСЬКІСТЬ загалом!

    • velovs@ukr.net | 21 вересня 2019, 08:09

      УВАГА! ---- Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ 20 вересня ц. р. підписав Указ № 713/2019 щодо заходів про забезпечення економічного зростання і запобіганню корупції, в якому - серед різного

    • Zenia | 20 вересня 2019, 16:43

      Правильно й мудро сказав владика Симеон.. як завжди!

    • Zenia | 20 вересня 2019, 16:41

      Бог у поміч! Саме на сході країни дуже не вистачає храмів ПЦУ, бо дуже багато людей там вже полишили храми російського загарбника й лишилися без храмової молитиви...

    • Zenia | 20 вересня 2019, 16:38

      пробачаюсь, для Александрії.))

    Популярні статті місяця