• Головна
  • Публікації
  • Молодь з Богом в серці і Україною на вустах здійснила прощу до Страдчу, щоб пройти Хресною дорогою Ісуса...

Молодь з Богом в серці і Україною на вустах здійснила прощу до Страдчу, щоб пройти Хресною дорогою Ісуса

19.04.2011, 13:05
Молодь з Богом в серці і Україною на вустах здійснила прощу до Страдчу, щоб пройти Хресною дорогою Ісуса - фото 1
Після цієї зустрічі із Богом по справжньому розумієш слова одного страдецького отця: «Кожен, хто прийшов сюди, зупинися на мить у часі. Наша кожна невдача – це скорбота Ісуса. Твої думки-навколо тебе, та чи твої турботи важливіші від його?»

Stradh.jpg«Сьогодні Лазарева субота – день, коли Христос відродив померлого Лазаря. Цим вчинком Господь показав нам, що він найсильніший і любить нас. Ми зараз вирушаємо в дорогу до Того найсильнішого, нашого творця, нашого батька, спасителя», – такими словами 16 квітня розпочав молодіжну пішу прощу до Страдчу диякон Микола Проців. Опісля молоді люди помолилися і вирушили в дорогу.

Стартували прочани від заводу «Автонавантажувач», що на вулиці Шевченка. Організатори прощі ЛОГО «Борець» роздали усім різнокольорові бейджики з іменами учасників прощі. Молодь віком 18-35 років поділили на пари, як пізніше виявилося, неспроста.

– Я на прощі вперше, – розповідає прочанин Тарас. – Про цю подію дізнався від своїх одногрупників і одразу захотів піти. Вважаю, що сьогоднішня проща дозволить нам не лише краще пізнати Бога, але й познайомитись з новими людьми. Через декілька хвилин один з організаторів сказав помінятися парами. Так, постійно змінюючи напарників в дорозі, протягом двох годин молодь знайомилась.

– За цей період часу я встигла познайомитись із приблизно сорока людьми, всі дуже цікаві співрозмовники і в кожного свої думки про значення прощі. З багатьма з них ми встигли поспілкуватись про роль Бога в житті молодої людини, – ділиться враженнями Марічка, студентка ЛНУ імені Франка.

Stradch2.jpgОсь і перша зупинка. Прочани розташувалась на галявині, щоб перекусити і поділитись враженнями. Опісля перепочинку свої розважання продовжив отець Микола.

– Пам’ятаймо, що вже завтра, в Квітну неділю, Христа зустрічатимуть в Єрусалимі як царя. Він сидітиме на ослі, а йому під ноги кидатимуть пальмове віття. Опісля Христос зайде в храм і вижене звідти торговців. Люди осудять його і приречуть на смерть. Таким є сприймання світу людьми і сьогодні. Храм перетворили на базар, вбивство називають перериванням вагітності, гріх нечистоти розвагою. В дорозі подумайте над тим, як ми приймаємо Христа. Чи приймаємо лише тоді, коли нам вигідно, чи дійсно з любов’ю і живемо згідно з його заповідями, – говорить отець. Свої слова диякон доповнює прикладами із життя, чим викликає неабияке зацікавлення в прочан.

Stradch4.jpgПісля прийняття фізичної і духовної поживи, молоді люди знову вирушили в дорогу, щоб приступити до Хресної Дороги.

– Цього тижня завершується Великодній піст. Ці сорок днів відведені для того, щоб задуматись над своїм життям, спробувати змінити щось в собі на краще, знайти для себе відповіді на запитання, що стосуються віри. Багато молоді не розуміє, що таке піст. А Хресна Дорога є шляхом до глибшого розуміння віри, милосердя і Великодня. Ми йдемо в Страдч, щоб розміркувати про Страсті Господні. Наша організація обрала середовище патріотичних молодих людей, які не належать до християнських спільнот, оскільки саме вони не завжди мають шанс і стимул поглибити свою віру. Ми хочемо показати молоді, що побожна людина не та, яка тільки молиться і пасивно бездіє в суспільстві, а та, яка є енергійною, вміє розважатись і все це вона робить з Богом. Наша молодь небайдужа, готова боротись і бути з Богом. Бог і Україна – таким є девіз свідомої української молоді, – розповіла координатор проекту, член ЛОГО «Борець» Марія Швед.

Stradch7.jpgПісля прибуття на Страдецьку гору, з якої і починалася Хресна дорога, Марія ознайомила прочан із історією Страдчу та Хресної дороги. Дівчина розповіла і про унікальні печери монахів, чудотворне спасіння Богородицею людських душ і про Хресну Дорогу, якій надав Папа Пій ХІ статус Єрусалимської і наділив, як і церкву, відпустом на кожен день у році і про чуда свідками яких ставали люди.

Диякон Микола поблагословив прочан і сказав: «Кожен з нас має бути пророком. Сміливості ми повинні навчатися в Христа. Ви повинні зупиняти грішне життя і показувати, що праведно жити не тільки можна, але й треба. Нехай ця Хресна Дорога буде криком того, що ми готові йти за Христом. Готові йти з ним на смерть. Думаймо про те, де ми є зараз, з ким, і що ми робимо, чи грішимо ми, чи праведно ідемо за Христом».

Stradch3.jpgВзявши свічки в руки і молитовно Бога в серце, молоді патріоти рушили до першої стації «Ісуса засуджують на смерть». Стації – окремі епізоди із страсного шляху Христа, метою яких є відобразити в свідомості віруючого паломництво до місць страждань Ісуса. Ідучи від першої до останньої п’ятнадцятої стації, прочани пройшли весь шлях страшної покути за гріхи людства: від возвеличення до пониження, а тоді стрімко вгору до воскресіння.

Stradch5.jpgСтація 2: «Ісус бере на себе хрест. 150-ти кілограмовий хрест кидають на закривавлені Ісусові плечі, дерево болюче врізається в тіло, яке під його вагою помітно прогинається, ноги трусяться, зраджують. Ісус присідає, опершись руками в землю. Та раптом у руки попадає камінь, залишаючи ще одну закривавлену рану на тілі. Ісус повільно піднімає голову і його очі зустрічаються з лютими очима світловолосого хлопця, очима відвертої ненависті. І Ісус лагідно усміхається, і Ісус бере на себе цей хрест.

Мій Ісусе, сумно згадую ті моменти в житті, коли рука, що кинула камінь, була моєю,коли світловолосим хлопцем був я  ті моменти, коли ти мені допомагав, а у відповідь чув мої нарікання чи образи, моменти, коли соромився тебе чи взагалі забував про тебе, промінював на речі якими, усвідомлюючи сьогодні твій біль, далеко не горджуся. Тому, мій Ісусе, дякую тобі за всі кроки, що ти зробив несучи мій хрест і пробач за усі мої невдячні камені, що поранили твоє тіло».

Stradch6.jpgМолодь продовжувала йти. Свічки замінили на смолоскипи, в багатьох на очах виступили сльози. Складалось враження, що тут поруч йде Христос, який несе свій тяжкий Хрест. Ніхто не жалівся, хоча і пройшли більше 15 кілометрів. Та ось і 15 стація.

– Хресна дорога подібна до народження дитини. Є муки, але і є щастя, коли матір тримає свою кровинку на руках. Таким є і воскресіння – муки і радість. Хресна дорога демонструє як страждав Христос і як ми до цього прилучилися. Нехай кожен з нас буде тою малою дитиною, яка прийшла до Христа, – завершив хресну дорогу диякон Микола.

Попри пізню годину і фізичну втому між молодими паломниками панувала радість і піднесеність від зустрічі, між ними витав дух послуху, любові і міцної віри.

Після цієї зустрічі із Богом по справжньому розумієш слова одного страдецького отця: «Кожен, хто прийшов сюди, зупинися на мить у часі. Наша кожна невдача – це скорбота Ісуса. Твої думки-навколо тебе, та чи твої турботи важливіші від його?»

Юлія САВОСТЕЙКО