"Ніколи в історії євангельського руху не збиралося разом так багато єпископів, керівників союзів та докторів служіння й богослов’я"

14 лютого 2011, 17:14 | Репортажі | 5 |   | Код для блогу |  | 

Тарас ДЯТЛИК

8-10 лютого 2011 р. в с. Поляна Свалявського району відбувся 3-денний Саміт «20 років благовістя в Україні: здобутки та втрати». В роботі Саміту взяли участь більше ніж 300 пасторів та християнських лідерів України з декількох протестантських євангельських конфесій. Метою Саміту був спільний аналіз пройденого 20-річного шляху.

Самміт.jpg

Під час заходу відбулись обговорення, форуми та загальні дискусії, звучали привітання від державних діячів та гостей з-за кордону. З доповідями інформаційно-аналітичного характеру в роботі Саміту також прийняли участь представники Євро-Азіатської акредитаційної асоціації євангельських навчальних закладів: виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков, член Ради ЄААА та ректор Львівської богословської семінарії к.і.н. Роман Соловій, керівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик.

Сергій-Санніков.jpgВ перший день роботи Саміту виконавчий директор ЄААА д-р Сергій Санніков виголосив доповідь на тему «Коротка історія розвитку протестантсько-євангельських церков в Україні впродовж 20 років», у якій був викладений аналітичний огляд динаміки релігійної ситуації в Україні за останні 20 років, досягнення та проблеми євангельського руху на матеріалах соціологічних досліджень. Разом з учасниками Саміту була зроблена спроба описати численні напрацювання євангельських протестантських груп у соціальній сфері, їх інституалізацію та вплив на суспільство.

Роман-Соловій.jpgРектор Львівської богословської семінарії канд. іст. наук Роман Соловій у своєму виступі «Особливості християнського служіння в час зміни світоглядів» зазначив, що в сучасному українському суспільстві відбувається поступова трансформація переконань та принципів, які визначають розуміння особистістю світу і свого місця у ньому. Від модерного світогляду, який характеризувався переконаністю в існуванні і досяжності об’єктивної істини, довірою до раціональних здібностей людини та запереченням релігійності, суспільство переходить до постмодерної парадигми, яку визначають заперечення об’єктивної істини, скептичне ставлення до будь-якої влади, пошук змісту життя не у знаннях, а в стосунках, відмова від загальноприйнятих правил моральності, бажання належати до спільноти.

Світоглядні перетворення стають вагомим викликом для служіння євангельських церков, вимагають від них адекватної відповіді у основних сферах буття церкви – на рівні помісної спільноти (необхідність посилення місіонерського характеру церкви, зменшення інституційності, поєднання традиційності і спрямованості в майбутнє), у практиці благовістя (важливість розуміння проповіді Євангелія як діалогу, використання розповідей та мистецтва, проповідь з точки зору духовності, а не релігії чи організації) та в освітній сфері (потреба розвитку духовності у майбутніх служителів, врахування світогляду суспільства та очікувань помісної церкви, формування у випускників християнського світогляду).

Підводячи підсумки своїй доповіді, Р.Соловій наголосив на небезпеці ідеалізації минулого (Екл. 7:10), зазначивши, що євангельське християнство зуміє зберегтися і розвинутися у ХХІ ст. тільки у тому разі, якщо буде відкритим до змін.

Тарас-Дятлик.jpgКерівник ресурсно-дослідницького центру ЄААА Тарас Дятлик виступив з доповіддю на тему «Очікування пасторів євангельських церков від богословської освіти на початку XXI ст.», у якій поділився результатами опитування 70 пасторів трьох регіонів України і двох регіонів Росії. Яка основна мета, з точки зору пасторів, існування та функціонування євангельського богословського вузу? Які програми вони хотіли б бачити в богословському навчальному закладі? Які якості вони бажають бачити в студентах і випускниках? Якими рисами характеру повинен володіти викладач богословського вузу?

З огляду на сучасний контекст релігійного плюралізму, головним очікуванням пасторів від євангельських богословських вузів на сьогоднішній день є підготовка церковнослужителя, який буде здібний жити згідно Біблії та пізнавати Божу. Лише невелика кількість пасторів у ході опитування говорила про місіонерську функцію богословської освіти (практичну та академічну). Ймовірно, це щось говорить про зростаючу тенденцію у помісних церквах зосереджувати свою увагу все більше на внутрішньоцерковному житті і все менше на тому, щоб нести Благу Вістку про Ісуса Христа освіченим та інтелігентним людям, сучасним молодіжним субкультурам та ін.

В заключній частині своєї доповіді Т. Дятлик запропонував провести перший форум керівників євангельських деномінацій і богословських навчальних закладів, щоб сформулювати філософію та місію євангельської богословської освіти в Україні.

Ось деякі враження учасників зустрічі:

Проректор Української євангельської теологічної семінарії Іван Русин:

«Значущість Саміту полягає в тому, що служителі різних євангельсько-протестантських конфесій, які представляли увесь спектр служінь, змогли спільно і цілісно проаналізувати двадцять років благовістя в незалежній Україні. Саміт показав, що богословська освіта є невід’ємною частиною служіння євангельських церков. У відкритому діалозі делегати Саміту і представники богословських навчальних закладів змогли також обговорити досягнення і проблеми богословської освіти».

Д-р Сергій Санніков:

«Саміт, що відбувся, — це перша й унікальна подія в декількох аспектах. Найперше, ніколи раніше керівники різних євангельських груп не збиралися разом, щоб проаналізувати пройдений шлях, оцінити минулі роки й уявити собі, як можуть розгортатися події релігійного життя України в найближчі роки. Тобто, це перша зустріч, яка мала за ціль аналітично осмислити останні 20 років релігійної свободи в Україні. По-друге, Саміт був унікальний тим, що, мабуть, ніколи в історії євангельського руху не збиралося разом так багато єпископів, керівників союзів та докторів служіння й богослов’я».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
5коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Александр | 2 березня 2011, 09:42
    Коментувати коментар

    Чего же вы участие Леонида Макаровича в саммите проигнорировали? Тем более говорил-то он дельные вещи, не глупее основных спикеров...

  • dima | 14 лютого 2011, 23:27
    Коментувати коментар

    може б "зменшення інституційності" почали з того, що відмовились від титулів "єпископ"? А то "конгрегаціоналізм по-українськи" виглядає як єпископальний устрій. А розвиток теології почали б з того, що відмовились від самоприсвоєних "докторів служіння"?

    • Александр Б. | 15 лютого 2011, 01:37
      Коментувати коментар

      Данный самит я разсматриваю как очень позитивное событие. особенно если действително слушали друг друга и услышали. Евангельское движение действительно переживает кризисные времена. Кризис углубляется во многом из за нежелания или неготовности слышать друг друга. Верю что среди слышащих найдется разумные люди к анализу услышанного и сделают выводы к позитивному влиянию на происходящее.

    • Роман Соловій | 15 лютого 2011, 12:49
      Коментувати коментар

      Мабуть "інституційність" пов'язана не стільки з титулатурою, скільки з тенденціями побудови внутрішньо-деномінаційних структур за організаційно-корпоративним принципом. Крім того, у євангельських деномінаціцях конгрегаціоналістський підхід навіть теоретично не постулюється як можливий, за невеликим винятком. Щодо "докторів служіння", то їх неможливо самостійно собі присвоювати, найчастіше їх отримували як почесний титул за попередній досвід служіння. Проблема в тому, що носії цього ступеня часто самі не усвідомлюють, що це не академічний ступінь (в наших реаліях) і позиціонують себе як "докторів богослов'я", що звісно не так.

Відповідь на коментар
Коментар
Ім'я
Введіть код

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 15 вересня 2019, 07:30

    Може, якийсь "святейший" і дійсно (де-факто) буде проти. Але ж на то є чітка й однозначна БОЖА ВОЛЯ і ПЛАН-ЗАДУМ. Й тому ХТО, врешті-решт, здатен і направду зможе завадити і не допустити їх

  • barni | 15 вересня 2019, 05:27

    Взагалі то, є три ОСНОВНІ гілки християнства це католики, православні і протестанти і говорити про визнання т.зв "угкц", ну на край смішно. А щодо об"єднання - хто ж проти, але

  • Ігор Затятий | 14 вересня 2019, 19:28

    Що за "Київська Русь", а також Московська, Новгородська, Африканська та Антаркидна (для пінгвінів). Недоумки -"Київська держава"

  • enzian | 14 вересня 2019, 18:39

    Та то не Філарета адвокат, а Гундяя.

  • enzian | 14 вересня 2019, 18:38

    Мішка, не примазуйся до католиків. Ти загальновизнаний агент Москви.

Популярні статті місяця