Отець доктор Дмитро Блажейовський у своїх 100 років живе повноцінним духовним і творчим життям

25 серпня 2010, 10:20 | Репортажі | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталя ЮРАХ

Blazheyovsky100.jpgУ Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької 21 серпня відбулась урочиста академія, присвячена 100-літтю з Дня народження відомого історика Церкви, митця та науковця отця доктора Дмитра Блажейовського.

Нагадав про Лемківщину, рідну землю ювіляра, своїм співом Народний ансамбль пісні і танцю «Лемковина». Згадали на сцені театру і про генія-земляка Богдана-Ігоря Антонича його поезією «Вітання життя». На лемківському діалекті привітав отця заслужений діяч мистецтв України, Голова Світової федерації українських лемківських об'єднань, доцент Української Академії Друкарства Володимир Ропецький.

Вітали отця й сестри студити Свято-Покровського монастиря. Іноземною гостею свята була солістка Нью-Йоркської Опери «Ді Капо», лауреат міжнародних конкурсів солістів-вокалістів Леся Грабова. Спів та гру на бандурі ювіляру подарували Ансамбль капели хлопців бандуристів Центру творчості дітей та юнацтва Галичини «Гамалія»  та заслужений артист України, бандурист Остап Стахів. Також на святі зачитували листи-привітання Президента України, Заступника міністра Міністерства закордонних справ. Посол України у Ватикані у своєму листі-зверненні зазначив, що невтомна праця о. Дмитра Блажейовського є цінним внеском для національно духовного відродження нашої держави та популяризації українського мистецтва за кордоном, а «унікальна творчість в галузі вишиваних ікон та церковне служіння є прикладом яскравої діяльності спрямованої на зміцнення міжнародного авторитету України».

Blazh100.jpg

На завершення урочистості слово надали й самому отцю Дмитру. Отець зізнався, що й не очікував, що привітати його прийде така велика кількість людей. Священик поділився: «У мене не було відпочинку вже останні 50 років. Мій батько вчив мене, що потрібно працювати, а відпочивати будемо по смерті. Я зараз працюю над книгою для того, щоб ви могли читати. Кожен повинен запитувати себе, що він залишить по собі. Хтось залишає будинок, хтось гроші на рахунку у банку. Тому і я повинен запитувати себе, що я залишу по собі. Ніхто ніколи не запитує, що погане по собі залишила людина, а лише згадує про добрі вчинки». О. Дмитро Блажейовський першою своєю завершеною і найважливішою роботою вважає три створені ним парафії у США, які й донині існують.

Blazh3.jpgДругим досягненням отця є його колекція вишитих ікон та хоругв. «Вас, мабуть, дивує чому я цим займався. Почав вишивати я через те, що у моїй церкві не було хоругов, скатертин. А далі візерунки для вишивки, яку сам робив, поширював між людьми, щоби і собі люди могли вишивати. Якщо я можу вишивати, то кожен може вишивати, можуть жінки вишивати і будуть мати в домах ікони», – зізнався отець Дмитро.

Ювіляр розповів, що «ще здавна українську хату прикрашали ікони. Коли я ходив з хати в хату, то бачив, що у хатах немає ікон, немає зображень національних героїв. По чому ви знаєте, що хата християнська? У хаті повинна бути ікона, образ. А як ви знаєте, чи то українська хата? Раніше у кожній хаті був Шевченко, Франко чи Леся Українка. Я бажаю вам, щоб ваші хати були дійсно релігійні хати».

Третім своїм досягненням отець Дмитро вважає його друковані твори. Наостанок священик зробив такий висновок: «Для того, щоб люди і собі могли вишивати, я зробив узори, а для того, щоб могли подивитись на вишивку – зробив музей, а щоб читали написав книги». Отець закликав усіх ходити до церкви, бо це важлива складова виховання людини, звертати увагу на  виховання молоді та радив кожному багато читати, щоб народ набирався мудрості.

Привітати Отця Дмитра Блажейовського також прийшли мер міста А. Садовий, голова Львівської обласної ради М. Сеник, письменник, колишній політв'язень Ігор Калинець, заслужений діяч мистецтв, член Національної спілки письменників України Анна Канич, літературний редактор всеукраїнської газети «Благовіст» Романія Данилюк, проректор з наукової роботи Академії мистецтв, заслужений працівник культури, кандидат мистецтвознавства Роман Яців та інші.

По закінченню свята отець давав благословення бажаючим.

Дві перші світлини Тараса Гринчишина

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    • 20 лютого 2018, 13:15 | Свята і звичаї | 

      Великий піст. Що розповідають літургійні тексти

      Пропонуємо до уваги серію відео-бесід Максима Тима, в яких він пояснює, як літургійні тексти цього періоду допомагають християнина пройти дорогою до Пасхи.

    • 17 лютого 2018, 18:15 | Свята і звичаї | view video | 

      Гуцульська легінська коляда варта охорони ЮНЕСКО

      Рішення про звернення до ЮНЕСКО про внесення гуцульської коляди до об’єктів охорони культурної спадщини ЮНЕСКО місяць тому прийняли на засіданні обласної комісії зі збереження елементів нематеріальної культурної спадщини в Івано-Франківську.

    • 15 лютого 2018, 08:23 | Журналістські розслідування | view photo | 

      «Десятинний» МАФ: хроніка церковного рейдерства

      Події навколо Десятинної церкви, а вірніше навколо храму УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинки, сколихнули громадськість не на жарт. Ця тема не зникає з перших шпальт інтернет-порталів і продовжує турбувати суспільство. Ми вирішили провести власне розслідування і з’ясувати всі деталі конфлікту навколо історичного храму.

    • 12 лютого 2018, 11:59 | Журналістські розслідування | view photo | 

      Хостел у Луцькому монастирі-тюрмі: бути чи не бути

      «Реалізація ідеї призупинена, але не скасована», - прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП Костянтин Марченко.

    • 11 лютого 2018, 16:46 | Трьох Святителів | view photo | 

      Іконографія Трьох Святителів: богословська та літургійна людська трійця

      Три єпископи, на творах яких побудована сучасна Літургія. Богослужбові тексти називають їх колонами Церкви, рівноапостольними. Три святителі, яких вшановують і окремо, і в один день за їхнім «бажанням».

    Останні коментарі

    • Николай Григорьев_ | 21 лютого 2018, 18:20

      Такой визит Папы Римского Франциска нежелателен. Его определенно подставят.Того что он сказал украинцам при посещении прокафедрального собор св. Софии в Риме,достаточно. В распри среди политических

    • velovs@ukr.net | 21 лютого 2018, 15:17

      Правильно. Тільки мені тут не надто вже подобається ця його назва - "ЄВРОмайдан"! Бо нинішня Європа - це, на жаль, уже - принаймні, багато в чому - по суті і змісту, ПОСТХРИСТИЯНСЬКИЙ та т.

    • Halo | 21 лютого 2018, 15:08

      Бажано, щоб не вийшло так, що перший Майдан 2004 року буде забутий і вся увага прикута тільки до Євромайдану.

    • velovs@ukr.net | 21 лютого 2018, 13:25

      Красиво поёшь, начальник... --------- Однако же: если исренне не покаешься, то отвечать, а особенно за ПРОШЛЫЕ - явно и далеко НЕ ХРИСТИАНСКИЕ, в т. ч. в составе криминально-мафиозной

    • velovs@ukr.net | 21 лютого 2018, 12:31

      Крім того, враховуючи появу (свого часу) МАСОВОЇ, а в останні десятиліття - значне чисельне ЗБІЛЬШЕННЯ східнослов'янської й, передусім та надто, української ДІАСПОРИ в дуже багатьох -

    Популярні статті місяця