2009 рік став «роком прориву» в державно-церковних відносинах в Україні, – голова Держкомнацрелігій
Прес-конференція на тему: «Стан та тенденції державно-конфесійних відносин в Україні у 2009 році» відбулася 12 січня в Укрінформі. Організатором прес-конференції став Державний комітет України у справах національностей та релігій. Висловили власну точку зору по заявленій темі та відповіли на питання журналістів: голова Держкомнацрелігій України Юрій Решетніков, голова Правління громадської організації «Інститут релігійної свободи» Олександр Заєць та народний депутат Павло Унгурян.
Як повідомив спеціально для РІСУ Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ, Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій Юрій Решетніков вважає, що за останні роки відбулися якісні зміни в діяльності релігійних організацій. Церкви відроджують традиційні форми діяльності в суспільстві, а не лише задовольняють релігійні потреби вірних. Традиційна для Церков соціальна діяльність, присутність в армії, ініціативи в сфері освіти – всі ці напрямки діяльності церков переживають період «якісного употужнення». Юрій Решетніков підкреслив, що такого роду діяльність релігійних організацій знаходить розуміння Уряду. Фактично, Уряд вже працює в межах партнерської моделі державно-церковних відносин, наголосив він.
За словами Ю. Решетнікова, встановлення нового типу відносин намітилося після зустрічі прем’єр-міністра Юлії Тимошенко із представниками релігійних організацій в квітні 2008 року. Партнерські відносини стали реальністю після другої такої зустрічі в липні 2009 року. Уряд розвивав такі відносини, розпочавши не з декларацій, а із вирішення конкретних важливих для релігійних організацій України проблем. Серед досягнень можна назвати рішення про безкоштовну і постійну оренду землі релігійними організаціями, про їх право на отримання землі в оренду без конкурсу, про звільнення від плати за вирубку зелених насаджень.
Юрій Решетніков відзначив, що іноді останні платежі сягали розміру кількох мільйонів гривень, а тому таке рішення було теж важливим. Було прийнято рішення про тарифи на газ для церков на рівні тарифів для населення. Голова Держкомнацрелігій зазначив, що на місцях чинився спротив політичними опонентами діяльності Уряду в цьому питанні, доходило навіть до відключення церков від газопостачання. Але завдяки тому, що це питання було на особистому контролі у прем’єр-міністра Юлії Тимошенко і вона зайняла принципову позицію, проблеми було розв’язано. Оскільки за межами України з різних причин друкується переважна більшість накладів Біблії, було поставлене питання про звільнення ввезення цих книг від мита і ПДВ.
Уряд сприяв соціальній активності церков. Зокрема, було подано законопроект про заснування релігійними організаціями закладів освіти. Це сприяло б реалізації конституційних прав громадян. Юрій Решетніков зазначив, що в 2009 році «Християнська етика» викладається в 30 % шкіл, і зростання в порівнянні з минулим роком склало 10 %. Урядом проводиться активна співпраця із релігійними організаціями в межах спеціально створених комісій. Важливий внесок у розвиток державно-церковних відносин зроблено завдяки комісії із забезпечення прав релігійних організацій, яка було створена після зустрічі прем’єр-міністра Юлії Тимошенко із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. В цю комісію, очолювану віце-прем’єр-міністром Іваном Васюником, входять керівники міністерств і відомств. Активно працюють громадські ради при Міністерстві оборони, Міністерстві освіти і науки, Міністерстві охорони здоров’я. Формуються ради при Міністерстві сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві іноземних справ, Держкомтелерадіо. За словами Юрія Решетнікова, позиція Уряду і прем’єр-міністра Юлії Тимошенко про партнерські відносини держави і Церков є принциповою, є частиною політики, метою якої є духовне відродження та збереження духовних цінностей.
Підсумовуючи, Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій назвав 2009 рік «роком прориву» в державно-церковних відносинах. За його словами, нова політики Уряду важлива для всього суспільства серед іншого і тому, що до 80 % громадян України декларують власну релігійність.
Голова Правління громадської організації «Інститут релігійної свободи» Олександр Заєць вважає, що 2009 рік став найрезультативнішим з огляду на позитивні зрушення в сфері державно-церковних відносин. 2009 року був і приносив плоди широкоформатний діалог між державою і релігійними організаціями, якого раніше не було. Основним суб’єктом цього діалогу для Уряду стала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Але розвивалася співпраця із окремими організаціями, а також на регіональному рівні. Урядове доручення, видане за результати зустрічі прем’єр-міністра Юлії Тимошенко із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій в липні 2009 року, успішно реалізується. Відбулися два засідання із забезпечення прав релігійних організацій, було по кілька засідань комісій при міністерствах і відомствах. В результаті маємо розвиток відносин через конкретні справи, реальні досягнення. В жовтні 2009 року Президент зустрівся із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. Це була перша робоча зустріч за три роки. До цього Президент мав робочу зустріч із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій в березні 2006 року. В результаті жовтневої зустрічі Президент направив Уряду листа.
На думку Олександра Зайця, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій цього року активізувала власну роботу, що особливо помітно із опублікованого звернення в зв’язку із виборами, проведення виїзного засідання.
Олександр Заєць вважає, що лідером у діалозі із церквами є прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Далі із великим відривом – Президент Віктор Ющенко. Віктор Янукович має вузько конфесійну спрямованість, а тому не може бути серед лідерів в цьому діалозі.
Народний депутат Павло Унгурян (БЮТ) вважає, що 2009 рік став безпрецедентним за кількістю прийнятих рішень, що сприяють духовному відродженню та відновленню традиційних цінностей. Відзначивши важливість рішень про землекористування релігійними організаціями, народний депутат особливо підкреслив важливість заборони грального бізнесу. Майбутнє законодавче регулювання цього питання вирішить ті проблеми, які існують і сьогодні, після того, як цей бізнес пішов в тінь, використовуючи можливості Інтернету. Завданням Уряду і коаліції є моральне здоров’я народу, а не лише безпека. Народний депутат Павло Унгурян вважає, що найближчим часом в третьому читанні буде прийнято закон про боротьбу із дитячою порнографією. Важливе значення мають збереження мораторію на рекламу алкоголю та ініціатива із заборони реклами пива. Ініціативи Уряду підтримуються коаліцією і парламентарями. В жовтні була створена між фракційна група «За духовність, моральність та здоров’я України», в якій представлені всі фракції. Ця група із 86 депутатів вже визначилась із пріоритетними напрямками роботи на своєму засіданні, а експертна рада при групі вже працює над конкретними законопроектами. На думку народного депутата Павла Унгуряна, 2009 рік дійсно став переломним і державно-церковних відносинах, в політиці в сфері духовності та моралі.
Відповідаючи на питання журналістів про ставлення Церков до виборів Президента та можливу агітацію в храмах, Голова Держкомітету України у справах національностей та релігій Юрій Решетніков відзначив особливу зваженість спеціального «Звернення» Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Щодо питання про агітацію в храмах, то Юрій Решетніков зазначив, що з одного боку діє 5 стаття закону «Про свободу совісті та релігійні організації», яка забороняє агітацію. З іншого боку, неможливо відслідкувати всі випадки розмов на політичні теми та класифікувати їх як агітацію. Агітація у храмах взагалі є явищем рідкісним. Частіше зустрічається висловлення позиції, яке не можна класифікувати як агітацію. Самі Церкви не зацікавлені у відвертій агітації, бо це може привести до розколів.
Голова Держкомітету України у справах національностей та релігій Юрій Решетніков коротко пояснив, чому політика Уряду із налагодження партнерських відносин сьогодні затребувана самим життям. На початку незалежності Україна реалізовувала власну політику без відносин партнерства. Тоді було важливим надати релігійним організаціям можливості для самостійного розвитку, бо із крахом СРСР Україна свідомо відмовлялася від радянської моделі державно-церковних відносин. Радянська модель не передбачала дійсної незалежності церкви від держави, як то передбачав Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», прийнятий на початку незалежності. Радянська модель передбачала системну політику щодо витіснення віруючих на маргінес суспільства. Життя засвідчило ефективність закону, але сьогодні ситуація змінюється. І тому потрібні і Концепція державно-церковних відносин, і новий закон «Про свободу совісті та релігійні організації». Нові відносини церков і держави стали можливими внаслідок двох процесів. Перше – це зростання релігійних організацій. Друге – це подолання в суспільстві ментальності радянських часів, що передбачала боязнь перед допуском церков в соціальне життя. Релігійні організації власною активною соціальною діяльністю поставили державу перед необхідністю відповідної відкритості і пошуку нової моделі відносин, становлення широкоформатного партнерства.
Відповідаючи на питання про ставлення до діалогу між православними Церквами України, що розпочався 2009 року, Юрій Решетніков зазначив що позиція Уряду в цьому питанні є принциповою. А саме, і Уряд, особисто прем’єр-міністр Юлія Тимошенко позитивно оцінюють початок діалогу. Діалог – це позитивний крок, оскільки суспільство потребує і самого діалогу, і можливої єдності. При цьому Уряд свідомий того, що діалог є справою самих православних Церков, відбувається в сфері релігійній, а не державній. Очевидно, що діалог може відбуватися і бути успішним лише при добрій волі Церков. Будь-який примус неможливий, і навіть непотрібний, бо може лише зашкодити діалогу. Держкомітет України у справах національностей та релігій може сприяти діалогу, якщо Церкви матимуть відповідне бажання. Наприклад, Держкомітет міг би створювати «майданчики» для круглих столів та дискусій, сприяти проведенню самих переговорів. Таким чином, за словами Юрія Решетнікова, діалог оцінюється Урядом позитивно, але церкви мають самі пройти шлях діалогу без всякого примусу із боку держави.
Світлини зі сайту Інституту релігійної свободи
