Маленькими кроками до великої мети. У Львові запрацював Дім милосердя св. Миколая

1 січня 2020, 18:38 | Калейдоскоп | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Ольга Хворостовська

Світлини Центру опіки сиріт

У Львові освятили каплицю Дому милосердя св. Миколая та розпочали збір коштів на ремонт та облаштування приміщень

Освячення каплиці

Цієї неділі, 29 грудня, у Львові у Домі милосердя св. Миколая, що на вул. Короленка, 7, відбулося урочисте освячення каплиці, яке звершив митрополит Львівський УГКЦ владика Ігор Возьняк у співслужінні зі священниками Львівської архиєпархії. У спільній молитві взяли участь представники влади міста, освітяни, волонтери, а передусім діти, задля яких і діятиме цей центр.

Відзнаки для о.Романа Прокопця

У своєму слові митрополит Ігор подякував усім, хто долучився до того, що у Львові таки є Дім милосердя, та нагородив його ініціатора та головного промотора о. Романа Прокопця правом носити набедреник і золотий нагрудний хрест. Владика також наголосив:

“Господь знає усі наші потреби, однак, він бажає, щоб його діти розмовляли з ним та повідомляли про свої потреби. Ця каплиця – найважливіше приміщення у цьому домі, бо тут перебуватиме Ісус Христос під скромними видами хліба і вина. Тут священик від імені Господа прощатиме людям гріхи. Тут Господь очищатиме душі, чинитиме їх святими”.

Причастя

Каплицю, яку в неділю освятив владика Ігор, вирішили облаштувати в приміщенні, в якому раніше був актовий зал. Нещодавно тут уперше за більш ніж півстоліття відкрили вікна, які були забиті ледь не від початку роботи в будинку школи-інтернату. Розпочали їх реставрацію. Вікна не просто великі – величезні. Найімовірніше, їх поставили ще під час зведення будівлі в середині позаминулого століття. Зі слів майстра-реставратора пана Нестора, їм точно більш ніж сто років. Також у каплиці поміняли електропроводку, підлатали підлогу і стіни. Одна стіна така сира, що продовжити роботи на ній можна буде лише за пів року, коли вона просохне. Відремонтовані стіни пофарбують у світлий колір, щоб можна було влаштовувати виставки робіт учасників іконописної майстерні, що діє при Центрі.

виставка робіт учасників іконописної майстерні, що діє при Центрі опіки сиріт

Як розповів читачам РІСУ о. Роман Прокопець, попереду ще дуже багато роботи, однак розпочали саме з каплиці:

“Каплиця – це фундамент нашого капеланського служіння, це те місце, де закінчується людська дія і починається Божа. Те, що ми як люди не в силі змінити, доручаємо Богові. Багато людей приходять і віднаходять під час молитви приватної чи спільної відповіді на актуальні і нагальні виклики і потреби. І це завжди гарний спосіб вирішення проблеми, щоби ціла церква помолилася за конкретну потребу, з якою людина приходить до спільноти. Молитва – це основа нашого служіння, і тому ми розпочали облаштування Дому милосердя саме з каплиці. У неділю митрополит Ігор освятив каплицю, щоб ми мали нагоду щоразу звертатися з довірою до нашого Господа і оновлюватися через звершення Божественної літургії. Зараз розпочинаємо систематичні богослуження в нашій каплиці святого Миколая в Домі милосердя. Щонеділі і в свята літургія буде розпочинатися о 10.00. А 31 грудня з нагоди закінчення 2019 року і початку 2020 відбулася подячна Літургія о 19.00. Щочетверга о 12.00 молимося Акафіст до святого Миколая в наміренні за дар батьківства”.

Окрім каплиці, тут планують найближчим часом облаштувати ще кілька приміщень. Зокрема, облаштувати соціальний гостел-гуртожиток для осіб із числа сиріт – випускників шкіл-інтернатів, які вже є студентами, — щоб вони мали б де переночувати, привести себе до ладу. Вже є навіть проєкт і кошторис, який включає також облаштування для них кухні, пральні та душової. Обійдеться це все — ремонт, меблі, обладнання, у приблизно мільйон гривень. У неділю розпочали збір коштів.

Концептуальне наповненя Дому милосердя

Концептуальне наповненя Дому милосердя

“Також мусимо подбати про певні умови для діяльності нашого офісу капеланів та координації робіт в Домі милосердя, як і про облаштування волонтерського простору, щоби наші волонтери мали де працювати”, — розповідає о. Роман.

Буде тут і кухня для занять кулінарної школи «Казанок», яка вже кілька років діє при Центрі. В найближчих планах облаштувати приміщення для навчальних класів. Вже з 2 січня розпочнеться «Різдвяна школа» для дітей-сиріт.

«Ми ставили перед собою завдання, щоби Дім милосердя мав у Львові своє приміщення. Ми його отримали. Це перша зима, яку переживаємо в стінах цього дому. Ця будівля більш ніж п’ять років стояла пусткою, комунікації були відключені, частково знищені. Все треба помалу відновлювати. Передусім робимо найнагальніше, щоб якісь елементи ззовні чи всередині не падали на голову. Вивчаємо і досліджуємо все, щоб необережними діями не завдати шкоди будівлі. Вже вирішили нагальні питання з відведення дощівки у каналізацію, щоб вона не йшла в стіни, щоб не гнила підлога. Почистили й відремонтували ринви. В найближчих планах — укріплення та гідроізоляція фундаменту», — каже о. Роман Прокопець.

о. Роман Прокопець

Священник переконаний, що маленькими кроками, зусиллями капеланів, волонтерів, добродіїв, які приходять, долучаються, вдасться довершити розпочате: «Ми хочемо, щоби кожен знайшов у Домі милосердя те, що шукає, щоби двері милосердя були відчиненні як для потребуючих, так і для добродіїв, щоби й надалі Центр опіки сиріт був тою платформою, яка об’єднує цих людей, дає нагоду бути корисними одні одним, і щоби ця співпраця, ця жертовність, підтримка, допомога допомогла їм відкрити Небо. Надіємося і просимо про це нашого патрона святого Миколая, а також про заступництво і допомогу. Святого Миколая обрали покровителем, бо він є найближчим для дітей, а також для дорослих, бо і їм приємно отримувати гарні несподіванки. Святий Миколай є для нас і взірцем, і тим до кого звертаємося у всякій потребі. Молячись до нього в акафісті і в інших молитвах, пригадуємо, що він допомагає на землі і в морі, ніколи не стоїть осторонь наших проблем. Майбутнє кожного суспільства полягає у вмінні не тільки отримувати, а й давати. Допомагаючи тим, хто цього найбільше потребує, хто є найменш захищеним, ми будуємо своє майбутнє. І що більше людей будуть відчувати потреби інших, будуть відгукуватися на них, то зрілішими будемо ми як суспільство. Наше завдання не вирішувати проблеми інших, а допомагати, підтримувати, вчити знаходити вирішення. Маємо вже чимало прикладів з нашого досвіду, як люди які отримували від нас підтримку і допомогу, з часом відмовляються від цього і пробують власні сили, помаленьку стають на ноги. А найбільше тішить, що багато з тих, кому ми допомогли, вже допомагають іншим».

Те, що у Львові з’явився Дім милосердя, можна сміливо назвати перемогою року – перемогою добра, щедрості і співчуття над бюрократією, захланністю та черствістю. Адже на початку року це здавалося малоймовірним. Нагадаємо, аби діти-сироти мали у Львові свій дім, де їх вислухають, нададуть допомогу та шанс реалізуватися в житті, капелани місії «Центр опіки сиріт» Львівської архиєпархії УГКЦ на початку року оголосили збір коштів, щоб спробувати поборотися на аукціоні за приміщення колишньої школи-інтернату №2 на вулиці Короленка, 7 у Львові, яке облрада вирішила продати.

Будинок на Короленка, 7

Будинок на Короленка, 7 звели у 40-их роках ХІХ століття. У 1856–1857-их його реконструювали за проєктом Емануеля Галля. 1912-го побудували основне приміщення будинку (архітектор Зиґмунд Добжанський). Ця будівля до 1939 року належала товариству ремісників «Зірка». По війні тут був Інститут народної творчості, пізніше школа-інтернат. У 2014 році школу переселили в сусіднє приміщення. Того ж року за наказом управління майном спільної власності ЛОР його передали на баланс школи-гімназії І – ІІІ ступенів Блаженних Климентія та Андрея Шептицьких. Через рік вона відмовилася від цього приміщення через непридатність для навчання. Тоді будівлю передали на баланс КП Львівської облради “Нерухомість і майно”. 25 жовтня 2018 року сесія Львівської облради підтримала рішення продати нежитлові приміщення на вул. Короленка, 7 з аукціону, який призначили на січень 2019. Загальна площа приміщення становить 2 929,9 м кв. Крім того, є 0,5 га прибудинкової території, де був стадіон та зруйновані нині господарські приміщення. Тож хоч приміщення й потребувало вкладення значних коштів, проте було ласим шматком для бізнесових структур.

Зі слів о. Романа, у будівлі на Короленка, 7 Центр розпочав роботу, коли тут ще діяла школа-інтернат. Продовжив роботу й тоді, коли школу закрили: тут залишився склад – база Святого Миколая. Документ про співпрацю між інтернатом і Центром був укладений у 2013 році і за умовами продовжував діяти поки одна зі сторін не припинить співпрацю. Жодного повідомлення про це до Центру опіки сиріт не надходило. Після того, як футбольна команда Центру сиріт у 2018 виборола перемогу на чемпіонаті світу з футболу серед дітей під опікою, представники облради обіцяли збудувати майданчик для тренувань, Центр мав обрати місце. Найперший варіант, який запропонували капелани, – Короленка, 7 – посадовці відкинули. Тривали перемовини з пів року, але без жодних результатів. Тоді Центр опіки сиріт звернувся з проханням про передачу цього приміщення у довгострокове користування. Виявилося, що за два тижні до того було прийняте рішення про продаж будівлі школи-інтернату з аукціону. На свої звернення та звернення митрополита Ігоря Возьняка отримували відповіді, що вже нічого не можна змінити.

В обласній раді заявляли, що “відкручувати назад” уже запізно, обіцяли виручені від продажу кошти спрямувати на капітальні видатки в соціальній сфері – заклади культури, охорони здоров’я, освіти, соцзахисту та підшукати якісь варіанти. Тут ставили під сумнів потреби Центру у такому великому приміщенні та можливості дати з ним раду, наголошуючи, що приміщення потребує величезних коштів на ремонт та значних видатків на утримання.

Теплий вечір

Однак капелани не втрачали надії, звернулися за підтримкою до громадськості, депутатів Львівської міськради, оголосили збір коштів, щоб спробувати поборотися за приміщення на аукціоні. У перший день, 29 січня, вдалося зібрати трохи більше ніж 119 тис. грн. 30 січня Центр провів свято “Теплий вечір на Короленка, 7”, щоби підбити підсумки проведених торік заходів, подякувати волонтерам і благодійникам. На ньому провели аукціон робіт учнів іконописної школи, під час якого вдалося зібрати 32 346 грн і 51 долар.

Читайте також: “Теплий вечір” з благодійним аукціоном: Центр опіки сиріт у Львові збирає кошти, щоб викупити приміщення в облради

Загалом вдалося зібрати понад 300 тисяч грн, однак до стартової ціни аукціону, яка перевищувала 29 млн грн, було ще дуже далеко. Тож попри всі зусилля, будівлю колишньої школи-інтернату таки продали на аукціоні. Придбала будівлю за 35 млн грн київська брокерська фірма, створена всього за чотири місяці до того, в інтересах свого клієнта, ім’я, якого не розголошувала. Однак Львівська облрада не змогла укласти договір купівлі-продажу, а отже й передати майнові права, бо Господарський суд Києва за позовом Львівської міської ради ухвалив рішення – зупинити рішення Львівської обласної ради про приватизацію будинку колишньої школи-інтернату. Це рішення винесли через годину після завершення електронного аукціону.

Після тривалих перемовин між міською та обласною радами у травні депутати зійшлися на тому, що місто має виділити за приміщення на Короленка, 7 обласній раді субвенцію 40 млн грн. 1 серпня 2019 сесія ЛМР прийняла ухвалу викупити за 40 млн грн будівлю на Короленка, 7 і передати у власність Центру опіки сиріт Львівської архиєпархії УГКЦ. В середині ж листопада о. Роман Прокопець отримав офіційні документи про те, що ця будівля вже власністю місії «Центр опіки сиріт».

Перша Літургія

А 10 листопада, у День молитви за сиріт, у каплиці була звершена перша Літургія. Це стало можливим завдяки тому, що ремонтні роботи розпочали ще в серпні, відразу як отримали рішення міськради про передачу будівлі Центру. І хоч видно, що потрібно ще багато докласти праці, коштів, зусиль, та для капеланів важливо, щоб Дім милосердя щонайшвидше ожив, запрацював, щоб було де працювати і молитися з дітьми та їхніми наставниками, усиновителями. Тому спершу планують відновити невеличку частину будівлі, а відтак потроху відремонтувати і дати нове життя всій будівлі.

«Ми прагнемо і вже над тим працюємо, щоб у стінах цього Дому милосердя діти, прийшовши зі своїми проблемами і потребами та шукаючи їхнього вирішення, відчували опіку і розуміння, щоб спілкуючись з капеланами, з волонтерами, а також через Боже слово мали можливість розвиватися, духовно зростати, а також відчути, що вони не самотні серед тих проблем, з якими вони стикнулися, що є люди, готові допомогти їм їх вирішити», — каже о. Роман.

Волонтери ЦОС зі Львова на таборі в Ніжині

Нагадаємо, місія діє вже десять років і охоплює своєю діяльністю понад два десятки інтернатів та дитячих будинків сімейного типу не тільки у Львові, а й в області, навіть за її межами, у тому числі на сході України – в Дніпропетровській і Луганській областях. Це мобільна група капеланів та волонтерів, які їздять по цих закладах і працюють з дітьми та сім’ями. У різних закладах тривають різноманітні проєкти, зокрема, кулінарна школа “Казанок”, іконописна майстерня «Капеланчики», діє дві футбольні команди, одна з яких під назвою «Копа» є дворазовим чемпіоном світу серед дитячих команд під опікою. Відбуваються й різноманітні проєкти за участю волонтерів, наприклад, у 2018 році спільно з провідними фахівцями ІТ-сфери реалізували для підопічних проєкт «ІТ-школярик». Кілька разів на рік Центр проводить масштабні акції, на які збирає понад 700 дітей з усієї України. Під час літніх канікул організовують табори, і перша проблема, яка завжди поставала, – де їх проводити.

ФК

Зі слів о. Романа, Центр працює з усіма категоріями дітей, які потребують соціальної опіки, а маючи оснащене приміщення, зможе допомогти значно більшій кількості дітей.

«Маючи Дім милосердя, зможемо не тільки самі йти до дітей, а й зможемо їх прийняти у себе. Від самого початку нашої діяльності ми зрозуміли, що не варто відокремлювати дітей-сиріт від інших дітей, від суспільства. За даними, які ми отримуємо від служби у справах дітей, у Львові близько 600 дітей-сиріт, а в області – понад 2 тисячі. Ми не можемо наразі всіх їх охопити опікою, але намагаємося щодня відповідати на ті потреби, які стоять перед дітьми, перед батьками-вихователями чи наставниками. Співпрацюючи зі службою у справах дітей, проводимо різні тренінги, проєкти, програми, які допомагають дітям увійти в життя після інтернатного закладу, здобути професію, яка допоможе їм утримувати себе і мати стабільність, а також здобути впевненість у своїх силах. Намагаємося донести до дітей в інтернатах, в будинках сімейного типу, що вони повноцінні учасники нашої громади – міста, області, України загалом, і безперечно можуть претендувати на щасливе майбутнє. Хочемо, щоби діти, які попри свій юний вік вже пережили у своєму житті якусь трагедію, війну чи насилля, могли хоча б тут отримати духовний спокій, знали, що є люди, які бажають їм добра і можуть допомогти, що життя може бути набагато кращим, аніж було до цього. І хоч ми не можемо охопити всіх дітей-сиріт, працюємо над тим, щоб вони знали про нас, щоб у разі потреби мали куди звернутися. Ми завжди відкриті до різнобічної допомоги як для дитини, так і сім’ї, яка стикнулася з проблемою чи роздумує над усиновленням дитини, як також кожному потребуючому», – каже священник.

Дім милосердя св. Миколая

Щоби здійснити такі амбітні плани, необхідна не лише величезна сума коштів. Наразі роботи тривають завдяки доброчинцям, які зробили пожертви під час збору коштів на викуп з аукціону, та жертводавцям, які й нині долучаються до доброї справи. Проте Центр опіки сиріт не тільки шукає меценатів-благодійників, а й ідеї, напрацьовує концепцію Дому милосердя, щоб він був самоокупний, щоб не був тягарем для громади, а водночас став відповіддю на потреби нашого міста і нашого суспільства.

«Митрополит Андрей Шептицький після Першої світової війни виділив величезну суму (близько 117 мільйонів гривень на нинішні гроші), щоби заопікуватися дітьми-сиротами. Аби знайти гроші Митрополит звертався до громадськості, до українців усього світу, до різних світових організацій. Ми також відкриті до цілого світу. Нині ми говоримо про потреби цього Дому, щоб люди доброї волі допомогли на них відповісти. Радо чекаємо усіх зі своїми ідеями, пропозиціями, як облаштувати цей Дім милосердя у Львові», – каже отець Роман Прокопець.

Він обіцяє, що кожному, хто хоче допомогти, у Домі милосердя будуть раді і знайдуть роботу до снаги. Головне мати бажання долучитися до великої й потрібної справи.

Дім милосердя св. Миколая

Реквізити для допомоги:

Р/р 26003053749934, ПАТ «ПриватБанк»,
МФО 325321, ЄДРПОУ 37527309.
Призначення платежу – «Добровільна пожертва»,
отримувач – місія «Центр опіки сиріт» УГКЦ.
Контактні тел.: 097 295 36 06; 096 749 79 80.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Стефан | 14 липня 2020, 22:39

      Схиигумен Сергий Романов прав, обвиняя лизоблюдов и подхалимов, которым нечего  ему возразить по существу предъявляемых им обвинений в отступлении от Православия, предательстве верующих, когда

    • wari2011 | 2 липня 2020, 22:42

      Кредит справа делікатна, тому треба обережно з його оформленням. Можу порадити блог, де багато корисної інформації про кредитування

    • bopa | 8 червня 2020, 11:43

      То перераховані факти ви називаєте "фантазиями и ночными кошмарами"? Чому викладену інформацію ви "Очередная статья нижайшего интеллектуального уровня"? У вас

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:46

      Це жодна агітація. На Буковині казали :»Мойше герехт, Сури герехт».

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:39

      За часів союза, УПЦ підлягала моіковському патріярхату, примусово. Від незалежності УПЦ старалась отримати незалежність від Москви. Тепер, коли Україна має ТОМОС та незалежність то Лавру потрібно

    Популярні статті місяця