У Львові вперше показали ікони риботицьких майстрів
За словами організаторів, ця виставка покликана привернути увагу і до унікального, ще мало дослідженого, українського іконописного осередку, і до проблеми прммусового виселення українців з рідних земель у 1940-50-х роках у Польщі.
Експозиція складається не тільки з фондової колекції Національного музею, вдалося залучити 10 експонатів, які знаходяться в приватних збірках. Також роботи цих майстрів зберігають у музеях Кракова та Сянока. У Словаччині образи риботицьких малярів досі знаходяться в діючих храмах.
Реставрацію ікон риботицьких майстрів у музеї розпочали під керівництвом відомого реставратора Володимира Мокрія, нині вже покійного. Завершити роботу з відновлення ікон для виставки вдалося завдяки зусиллям реставраторів майстерні темперного малярства науково-дослідного реставраційного відділу музею.
Трилика Пресвята Трійця. Поч. XVIII ст.
За словами дослідниці унікального малярського осередку та кураторки виставки Роксоляни Косів, до експозиції увійшла більшість ікон з фондів Національного музею. Оглядаючи нову виставку, можна переконатися у майстерності та непересічності талантів майстрів з Риботичів. Їхнім іконам властива м’яка тональність, вдалі та творчі запозичення з латинських зразків сакрального мистецтва. Власне, тому й цікавий риботицький осередок, адже його малярі творили якраз у час переходу Перемиської єпархії на унію з Римським престолом. Та перехід на унію у 1691 році не заважав українським майстрам зберігати автентичність свого мистецтва, додаючи до нього гарні ідеї чи промовисті сюжети зі західних зразків. Таким чином у риботицькому осередку стає популярним римський варіант Оплакування або Пієти, натомість зберігаються п’ятиярусні іконостаси. Бароко знаходить свій вияв у декоративному оздобленні та різьбленні ікон, проте лики Христа, Богородиці та святих зберігають візантійську апатейність.
Дарохранительниця "Пієта"
«У нашому музеї ми не маємо ікон з Риботич, які б мали авторські підписи, але нам вдається їх атрибутувати, порівнюючи із підписаними зразками з музеїв Польщі, — пояснила кураторка Роксоляна Косів. – Ці іконописці ніколи не мали цеху, тому не були обмежені вимогами замовника. Риботицькі майстри були так добре відомі в регіоні, що лише їхні ікони ідентифіковано в документальних описах церков ХVIII століття. Ті описи складали переважно місцеві отці-декани, часто застосовуючи в них вислови «риботицька робота» чи «риботицьке мальовання». Інколи давали таке означення, як «проста» або «пристойна», або «незгірша робота риботицька», характеризуючи рівень малярства. Визначення «риботицька робота» стосувалося комплексного виконання ікони разом із декоративною різьбою та столярними роботами. Виокремлення в тих описах ікон лише риботицьких майстрів свідчить про значне поширення діяльності осередку, а також про те, що його твори мали впізнавані прийоми малярства та декоративної різьби».
Риботицькі майстри на іконах часто відтворювали пейзажі рідного краю. Так можна побачити білі триверхі храми з червоними куполами. Дослідники вважають, що це типова картина з р. Вігор, яка протікає через Риботичі та є притокою Сяну. Також риботицькі майстри охоче працювали зі срібленням ікон, або тонуванням срібла під золото. Насичені кольори і водночас легка розтяжка тону, ажурні візерунки та багата різьба – теж їхній почерк. Також на виставці можна переконатися, що ці майстри користувалися спільними прорисами, рисунками, на основі яких потім створювали свої ікони. Роксоляна Косів простежила цей факт у написанні ікони «Різдва Христового» з історією дитинства та в іконах зі зображеннями святих Онуфрія та Івана Сучавського, а також в іконі «Христос у чаші».
У планах є видання альбому-каталогу ікон риботицьких майстрів. Ця подія мала б стати продовженням докторської дисертації, над якою працює Роксоляна Косів. До слова, родина дослідниці походить з Риботицьких країв.
Виставку відкрили давні українські церковні напіви у виконанні гурту «Ірмос» під керівництвом Наталії Половинки. Із привітальним словом виступив митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк), який закликав усіх оглядачів виставки взяти від кожної ікони «інакшого, багатого і доброго, адже наше мистецтво нас виховує».
Символічно, що нова виставка Національного музею буде діяти в часі Богородичних свят, адже експозиція була відкрита на Успення, а її завершення припадає на Покров Богородиці 14 жовтня, між якими Церква ще буде святкувати Різдво Приснодіви Марії (21 вересня).
