Різдво на закордонних листівках Калини Гузар

26 грудня 2017, 15:36 | Калейдоскоп | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталія ФЕЩУК

Фото автора

Родичка Блаженнішого Любомира (Гузара) зібрала понад 500 різдвяних листівок. Вся її колекція передана Чернівцям – рідному місту її предків.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

У той час, коли в Радянському Союзі про такі листівки і мови не могло бути, в українській діаспорі вони активно пересилалися. Здебільшого їхніми авторами саме і були діаспорні митці. Більшість різдвяних поштівок позначені дуже українською тематикою: Різдво і УПА, Різдво і Пласт, Різдво і січові стрільці, українські різдвяні традиції, візерунки на поштівках… На листівках часто зображена навіть Свята родина в українських строях. Українці, які жили за кордоном – у різних країнах та на різних континентах, намагалися зберегти там Україну.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

У той комуністичний період поштові картки з українською тематикою відігравали не лише освітню роль, але також були символами усього, за що варто боротися і чого прагнути. Радянська влада усвідомлювала вагу такої візуалізації і розцінювала її не інакше, як ворожі пропагандистські матеріали.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Калина Гузар-Угрин – родичка світлої пам’яті Блаженнішого Любомира (Гузара), народилася і все своє життя прожила у Франції. Але своїм батьком – чернівчанином Любомиром Гузарем — вихована в українських традиціях. Калина зібрала майже 3 тисячі поштівок на різні теми: українські міста, Шевченкіана, Голодомор у творчості художників, українська вишивка, твори українських художників ХІХ-ХХ століть… Велика частина листівок на Великодню тематику і найбільше – понад 500 – на Різдвяну тематику.

Калина Гузар і Ольга Покальчук

На цій фотографії Калина Гузар (стоїть) разом із Ольгою Покальчук – приятелькою паризької родини Гузарів.

Зараз частина різдвяних поштівок Калини Гузар виставлені у Чернівецькому Художньому музеї для огляду. Але це – лише малесенька частина з тієї величезної різдвяної колекції. Всі свої листівки Калина у 1998 році передала місту Чернівці. А Чернівецька міська рада того ж року передала колекцію на постійне зберігання до Художнього музею. І зараз всі вони зберігаються в одній із фондових музейних кімнат. Наукові співробітники музею ці листівки ще вивчають, встановлюють авторів, досліджують тематику…

До Чернівців вся колекція із Франції приїхала у величезній валізі і впорядкованою. Це зробила сама Калина, передані також її нотатки до листівок.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Калина народилася у Франції, і вперше побувала у Чернівцях разом з батьком у 1991 році. Мала тоді нагоду познайомитися з Україною, в любові до якої виховувалася, зокрема, відвідати Львів, де зустрічалася з Блаженнішим Любомиром. Калина Гузар-Угрин – внучка знаної у Чернівцях громадської діячки Ольги Гузар (її іменем названо одну з міських вулиць).

Наразі ми виставили ті різдвяні листівки з колекції Калини Гузар, які умовно можна назвати “Різдво і українська армія, — розповідає Лариса Курущак, науковий співробітник Художнього музею. – В основному на них поєднане Різдво і Українська Повстанська Армія. На цих листівках – воїни, які схиляються перед народженим Спасителем, а також – перед пам’яттю своїх побратимів, які загинули. На поштівках також видно, що повстанці повернулися пораненими. Також є листівки цієї тематики і з вояками Української Галицької Армії. З багатьох таких листівок видно, що радість Різдва переплетена із сумом… Чимало таких листівок – це роботи Едварда Козака – українського карикатуриста, художника, іконописця і видавця – уродженця Львівщини, який жив у Детройті (США). Надзвичайно влучними були його карикатури на трагічну ситуацію в радянській Україні та на сталінські репресії. Воював у лавах Українських Січових Стрільців, пізніше в УГА. Коли Едвард Козак переїхав до Детройта, працював в церковному мистецтві, оформляв книжки та часописи, видавав власний журнал сатири та гумору «Лис Микита», утримував власне видавництво з такою ж назвою.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Пані Лариса додає, що багато листівок позначені авторами, деякі ж — ні. Тому наукові співробітники музею досліджують їх за стилем, почерком художника, іншими ознаками. І таким чином відкривають і для себе, і для українців невідомі імена митців.

Наприклад, — продовжує Лариса Курущак, — у колекції Калини Гузар є багато листівок Ярослави Сурмач-Міллс. Ця мисткиня часто підписувала свої роботи просто “Ярослава”. Художниця народилася у США, в українській родині. Вона ще знана як писанкарка, художниця розпису на склі, іконописець. Ярослава працювала над вітражами будівлі Сенату у Нью-Йорку та церкви Святого Дмитрія у Торонто. У 2008 році вийшла її книга “Вікна в небеса”, де кожен вітраж цієї церкви зображений на окремій сторінці із поясненням літургічного та символічного значення. В книжці також міститься її есе “Малювання зі світлом та кольором”. На початку своєї кар’єри вона проілюструвала багато дитячих книжок. Щодо її розписів на склі, то значним доробком майстрині у цій галузі є серія робіт зі сценами з народного життя України. У другій пол. 20 ст. Ярослава Сурмач-Міллс створила серію листівок з українськими обрядами.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Варто додати, що Ярослава Сурмач-Міллс була дружиною Чарльза Райта Міллса – американського соціолога і публічного інтелектуала, професора Колумбійського університету. Міллс відомий тим, що голосно говорив про становище інтелектуалів і вчених у суспільстві після закінчення Другої світової війни і виступав за активне включення їх в суспільне і політичне життя замість безкорисливого спостереження.

Як видно із колекції різдвяних листівок Калини Гузар, у час, коли у Радянському Союзі щирилися однотипні листівки з ялинками і написом ”З Новим роком”, за кордоном на поштівках писалося: “З Різдвом Христовим і Новим роком” чи “ З Різдвом Христовим, Святим Йорданом і Новим роком”. А замість типових новорічних вітань, які побутували в той час в Україні, на закордонних листівках писало:

Мале Дитятко Боже,
Дай нам, що тільки гоже:
Дай Україні волю,
Дай нам щасливу долю.

Чи:

Христос рождається,
Небо всміхається.
Сходить зоря:
Цими словами вітаюсь з вами
Й бажаю добра.

Всі листівки видані у різних країнах – Америка, Франція, Австралія… Географія видання надзвичайно широка, як і автори, чиї роботи зображені на листівках. Чи не най̆краще колорит гуцульського Різдва в усіх деталях передає виходець з Покуття Василь Залуцький (Оробець) — ілюстратор, маляр, скульптор, значну частину життя творив в еміграції, зокрема в Едмонтоні. В колекції Калини Гузар зберігається багато листівок Залуцького, де так яскраво передане українське Різдво.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Дуже цікаві і листівки з різдвяними роботами Юліана Крайківського – випускника Віденської академії мистецтв, вояка УГА. Його картки зі сценами з українського побуту були особливо популярні в Канаді в 1960-70-их рр., зокрема його найбільш відоме оформлення поштівки “Святвечірній дідух” та “Вселенная веселися”. Обидві вийшли друком в Канаді в середині 1970-их рр. Він також автор роботи “Козаки України з колядою” – така поштівка теж є в цій колекції.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Багато листівок з роботами Леоніда Денисенка – українського графіка, художника. Йому зараз 90 років, він мешкає в Австралії. Перші кроки українознавства Леонід Денисенко здобув у Рідній Школі у Варшаві (у Польщі він народився в українській родині), від своєї учительки та близької приятельки родини — Олени Теліги. Як студент Православної духовної семінарії митрополита Діонісія у Варшаві, Леонід Денисенко полюбив іконопис. В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними графічними працями, в тому числі на тему Голодомору. В Австралії він оформив іконостаси для грецьких і сербських православних церков, та української греко-католицької церкви. Автор мозаїки на фасадах Українського Православного Центру у Канберрі. В 1972 році Денисенко розробив власну графічну техніку «літерографія» — це нова образотворча форма побудована виключно літерами, словами, чи реченнями, згідно з темою картини. Її найкращим зразком є його ікона Ісуса Христа, де 79 мовами світу вжито фразу «Бог — це Любов».

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

В цьому великому надбанні француженки з українським серцем є поштівка з образа, вишитого отцем Дмитром Блажейовським. А на зворотньому боці – різдвяний вірш отця Василя Прийми. До слова, цей вишитий образ отця Блажейовського був закуплений меценатами для української церкви у Люрді, де, власне, служив о. Василь Прийма.

Вірш

Ще в колекції Калини Гузар вражають листівки з роботами Богдана Певного з Нью-Йорка – це дуже відома родина висококультурних українських патріотів. Найвідоміша картина Богдана Певного — «Земля» — присвячена пам’яті голодомору в Україні 1933 р., виконана на основі одного з кадрів фільму Олександра Довженка». Вона тепер зберігається у Музеї при Українському православному осередку в Баунд-Бруку в США.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

А також роботи Лева Геца – маляра, графіка, реставратора ікон, мецената. Він навчався у Львові в Олекси Новаківського, згодом вступив до легіону УСС, був працівником його пресової квартири. Уклав “Антологію стрілецької творчості”. Після Другої Світової війни мешкав у Кракові.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Всі ці митці зробили величезний вклад в українську культуру. Власне, як і сама Калина Гузар. Бо вона не тільки зібрала величезну колекцію листівок. Добре володіючи французькою й українською мовами, вона багато перекладала з української на французьку. Зокрема, у 1980-му переклала славнозвісну книгу Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. А 2000 року в Парижі побачила світ велике видання про Голодомор в Україні “1933, l'année noire: Témoignages sur la famine en Ukraine”. Калина Гузар-Угрин та ще двоє перекладачів зробили переклад з української – “1933-й, чорний рік: свідоцтва про Голодомор в Україні”.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Ігор Зенькович | 16 липня 2018, 10:38

      Вар"яти.

    • В. Ясеневий | 16 липня 2018, 06:21

      Браво, п. Ольга! От якби так правильно розуміли це всі єпископи наших традиційних Церков і відповідно діяли б. А то скільки пасивності у них було до цього надважливого питання за всі роки нашої

    • Mauricio | 14 липня 2018, 16:37

      moscow, russia, putin .... same rubbish. As their vessel sinks, they want their neighbours to sink with them. They better worry about china who hast taken vast lands in siberia and eastern russia.

    • lerer10225@com.ua | 14 липня 2018, 15:45

      Господи,будь милостивий до цих дітей!

    • В. Ясеневий | 14 липня 2018, 12:52

      Десь пропали відомі Михаил і Н. Григорьев. А може вже покинули ненависну їм Україну і спасаються в свїй любій благоддатній расеї?