Різдво на закордонних листівках Калини Гузар

26 грудня 2017, 15:36 | Калейдоскоп | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталія ФЕЩУК

Фото автора

Родичка Блаженнішого Любомира (Гузара) зібрала понад 500 різдвяних листівок. Вся її колекція передана Чернівцям – рідному місту її предків.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

У той час, коли в Радянському Союзі про такі листівки і мови не могло бути, в українській діаспорі вони активно пересилалися. Здебільшого їхніми авторами саме і були діаспорні митці. Більшість різдвяних поштівок позначені дуже українською тематикою: Різдво і УПА, Різдво і Пласт, Різдво і січові стрільці, українські різдвяні традиції, візерунки на поштівках… На листівках часто зображена навіть Свята родина в українських строях. Українці, які жили за кордоном – у різних країнах та на різних континентах, намагалися зберегти там Україну.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

У той комуністичний період поштові картки з українською тематикою відігравали не лише освітню роль, але також були символами усього, за що варто боротися і чого прагнути. Радянська влада усвідомлювала вагу такої візуалізації і розцінювала її не інакше, як ворожі пропагандистські матеріали.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Калина Гузар-Угрин – родичка світлої пам’яті Блаженнішого Любомира (Гузара), народилася і все своє життя прожила у Франції. Але своїм батьком – чернівчанином Любомиром Гузарем — вихована в українських традиціях. Калина зібрала майже 3 тисячі поштівок на різні теми: українські міста, Шевченкіана, Голодомор у творчості художників, українська вишивка, твори українських художників ХІХ-ХХ століть… Велика частина листівок на Великодню тематику і найбільше – понад 500 – на Різдвяну тематику.

Калина Гузар і Ольга Покальчук

На цій фотографії Калина Гузар (стоїть) разом із Ольгою Покальчук – приятелькою паризької родини Гузарів.

Зараз частина різдвяних поштівок Калини Гузар виставлені у Чернівецькому Художньому музеї для огляду. Але це – лише малесенька частина з тієї величезної різдвяної колекції. Всі свої листівки Калина у 1998 році передала місту Чернівці. А Чернівецька міська рада того ж року передала колекцію на постійне зберігання до Художнього музею. І зараз всі вони зберігаються в одній із фондових музейних кімнат. Наукові співробітники музею ці листівки ще вивчають, встановлюють авторів, досліджують тематику…

До Чернівців вся колекція із Франції приїхала у величезній валізі і впорядкованою. Це зробила сама Калина, передані також її нотатки до листівок.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Калина народилася у Франції, і вперше побувала у Чернівцях разом з батьком у 1991 році. Мала тоді нагоду познайомитися з Україною, в любові до якої виховувалася, зокрема, відвідати Львів, де зустрічалася з Блаженнішим Любомиром. Калина Гузар-Угрин – внучка знаної у Чернівцях громадської діячки Ольги Гузар (її іменем названо одну з міських вулиць).

Наразі ми виставили ті різдвяні листівки з колекції Калини Гузар, які умовно можна назвати “Різдво і українська армія, — розповідає Лариса Курущак, науковий співробітник Художнього музею. – В основному на них поєднане Різдво і Українська Повстанська Армія. На цих листівках – воїни, які схиляються перед народженим Спасителем, а також – перед пам’яттю своїх побратимів, які загинули. На поштівках також видно, що повстанці повернулися пораненими. Також є листівки цієї тематики і з вояками Української Галицької Армії. З багатьох таких листівок видно, що радість Різдва переплетена із сумом… Чимало таких листівок – це роботи Едварда Козака – українського карикатуриста, художника, іконописця і видавця – уродженця Львівщини, який жив у Детройті (США). Надзвичайно влучними були його карикатури на трагічну ситуацію в радянській Україні та на сталінські репресії. Воював у лавах Українських Січових Стрільців, пізніше в УГА. Коли Едвард Козак переїхав до Детройта, працював в церковному мистецтві, оформляв книжки та часописи, видавав власний журнал сатири та гумору «Лис Микита», утримував власне видавництво з такою ж назвою.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Пані Лариса додає, що багато листівок позначені авторами, деякі ж — ні. Тому наукові співробітники музею досліджують їх за стилем, почерком художника, іншими ознаками. І таким чином відкривають і для себе, і для українців невідомі імена митців.

Наприклад, — продовжує Лариса Курущак, — у колекції Калини Гузар є багато листівок Ярослави Сурмач-Міллс. Ця мисткиня часто підписувала свої роботи просто “Ярослава”. Художниця народилася у США, в українській родині. Вона ще знана як писанкарка, художниця розпису на склі, іконописець. Ярослава працювала над вітражами будівлі Сенату у Нью-Йорку та церкви Святого Дмитрія у Торонто. У 2008 році вийшла її книга “Вікна в небеса”, де кожен вітраж цієї церкви зображений на окремій сторінці із поясненням літургічного та символічного значення. В книжці також міститься її есе “Малювання зі світлом та кольором”. На початку своєї кар’єри вона проілюструвала багато дитячих книжок. Щодо її розписів на склі, то значним доробком майстрині у цій галузі є серія робіт зі сценами з народного життя України. У другій пол. 20 ст. Ярослава Сурмач-Міллс створила серію листівок з українськими обрядами.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Варто додати, що Ярослава Сурмач-Міллс була дружиною Чарльза Райта Міллса – американського соціолога і публічного інтелектуала, професора Колумбійського університету. Міллс відомий тим, що голосно говорив про становище інтелектуалів і вчених у суспільстві після закінчення Другої світової війни і виступав за активне включення їх в суспільне і політичне життя замість безкорисливого спостереження.

Як видно із колекції різдвяних листівок Калини Гузар, у час, коли у Радянському Союзі щирилися однотипні листівки з ялинками і написом ”З Новим роком”, за кордоном на поштівках писалося: “З Різдвом Христовим і Новим роком” чи “ З Різдвом Христовим, Святим Йорданом і Новим роком”. А замість типових новорічних вітань, які побутували в той час в Україні, на закордонних листівках писало:

Мале Дитятко Боже,
Дай нам, що тільки гоже:
Дай Україні волю,
Дай нам щасливу долю.

Чи:

Христос рождається,
Небо всміхається.
Сходить зоря:
Цими словами вітаюсь з вами
Й бажаю добра.

Всі листівки видані у різних країнах – Америка, Франція, Австралія… Географія видання надзвичайно широка, як і автори, чиї роботи зображені на листівках. Чи не най̆краще колорит гуцульського Різдва в усіх деталях передає виходець з Покуття Василь Залуцький (Оробець) — ілюстратор, маляр, скульптор, значну частину життя творив в еміграції, зокрема в Едмонтоні. В колекції Калини Гузар зберігається багато листівок Залуцького, де так яскраво передане українське Різдво.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Дуже цікаві і листівки з різдвяними роботами Юліана Крайківського – випускника Віденської академії мистецтв, вояка УГА. Його картки зі сценами з українського побуту були особливо популярні в Канаді в 1960-70-их рр., зокрема його найбільш відоме оформлення поштівки “Святвечірній дідух” та “Вселенная веселися”. Обидві вийшли друком в Канаді в середині 1970-их рр. Він також автор роботи “Козаки України з колядою” – така поштівка теж є в цій колекції.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Багато листівок з роботами Леоніда Денисенка – українського графіка, художника. Йому зараз 90 років, він мешкає в Австралії. Перші кроки українознавства Леонід Денисенко здобув у Рідній Школі у Варшаві (у Польщі він народився в українській родині), від своєї учительки та близької приятельки родини — Олени Теліги. Як студент Православної духовної семінарії митрополита Діонісія у Варшаві, Леонід Денисенко полюбив іконопис. В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними графічними працями, в тому числі на тему Голодомору. В Австралії він оформив іконостаси для грецьких і сербських православних церков, та української греко-католицької церкви. Автор мозаїки на фасадах Українського Православного Центру у Канберрі. В 1972 році Денисенко розробив власну графічну техніку «літерографія» — це нова образотворча форма побудована виключно літерами, словами, чи реченнями, згідно з темою картини. Її найкращим зразком є його ікона Ісуса Христа, де 79 мовами світу вжито фразу «Бог — це Любов».

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

В цьому великому надбанні француженки з українським серцем є поштівка з образа, вишитого отцем Дмитром Блажейовським. А на зворотньому боці – різдвяний вірш отця Василя Прийми. До слова, цей вишитий образ отця Блажейовського був закуплений меценатами для української церкви у Люрді, де, власне, служив о. Василь Прийма.

Вірш

Ще в колекції Калини Гузар вражають листівки з роботами Богдана Певного з Нью-Йорка – це дуже відома родина висококультурних українських патріотів. Найвідоміша картина Богдана Певного — «Земля» — присвячена пам’яті голодомору в Україні 1933 р., виконана на основі одного з кадрів фільму Олександра Довженка». Вона тепер зберігається у Музеї при Українському православному осередку в Баунд-Бруку в США.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

А також роботи Лева Геца – маляра, графіка, реставратора ікон, мецената. Він навчався у Львові в Олекси Новаківського, згодом вступив до легіону УСС, був працівником його пресової квартири. Уклав “Антологію стрілецької творчості”. Після Другої Світової війни мешкав у Кракові.

Різдвяна колекція листівок Калини Гузар

Всі ці митці зробили величезний вклад в українську культуру. Власне, як і сама Калина Гузар. Бо вона не тільки зібрала величезну колекцію листівок. Добре володіючи французькою й українською мовами, вона багато перекладала з української на французьку. Зокрема, у 1980-му переклала славнозвісну книгу Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. А 2000 року в Парижі побачила світ велике видання про Голодомор в Україні “1933, l'année noire: Témoignages sur la famine en Ukraine”. Калина Гузар-Угрин та ще двоє перекладачів зробили переклад з української – “1933-й, чорний рік: свідоцтва про Голодомор в Україні”.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Стефан | 15 жовтня 2018, 14:40

      Курт Волкер справедливо и честно высказался по Украине.

    • Стефан | 15 жовтня 2018, 14:09

      Константинопольский Патриарх Варфоломей в соответствии с решением Синода полноправен говорить о каноничности Украинской Поместной Православной Церкви невзирая на ложь, клевету и оскорбления её

    • velovs@ukr.net | 15 жовтня 2018, 13:27

      "І принципом Європи, який зробив її найрозвиненішою частиною світу, є саме принцип того, що людина понад усе." ---------- "Людина понад усе"... Це - головне, визначальне гасло і

    • humenyuk.vasyl | 15 жовтня 2018, 13:04

      Дякую. Повністю підтримую.

    • velovs@ukr.net | 15 жовтня 2018, 11:57

      При цьому, ті деякі - суто ЗОВНІШНЬО-ФОРМАЛЬНІ - і саме ПІАР-ДЕМОНСТРАТИВНІ і ПОПУЛІСТИЧНІ елементи, пов'язані, насамперед, із наступними, навесні 2019 р., президентськими виборами, що на цьому

    Популярні статті місяця