«П’ятикнижжя в іконі». Українсько-польський діалог сакрального замість конфлікту історій

19 листопада 2017, 12:16 | Калейдоскоп | view photo | 3 |   | Код для блогу |  | 

Лариса АНДРІЙЧУК

Виставка робіт VII міжнародного пленеру іконопису та сакрального мистецтва днями відкрилась для відвідувачів у Луцькій галереї мистецтв. Сьомий рік поспіль митці з України та Польщі влітку зустрічаються у селі Замлиння Любомильського району Волині, щоб висловити своє бачення біблійних тем. Цього року темою мистецьких рефлексій стало «П’ятикнижжя».

Замлиння

Невеличке село Замлиння ховається у лісах волинського Полісся. Нині його населення — лише близько 300 мешканців. Невідомо, чи не занепало б воно, якби не священик із Польщі, отець Ян Бурас, який вирішив, що географічне розташування маленького населеного пункту на кордоні України, Польщі та Білорусі – добра нагода для зустрічей дітей, молоді та митців. Релігійна місія «Картіас-Спес» Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви заснувала тут центр, у 2010-му році їй передали приміщення колишньої протитуберкульозної лікарні. Міжнародний пленер сакрального мистецтва, на який щороку з’їжджаються десятки художників, нині є справжньою «візитівкою» Замлиння, завдяки якій про село знають і в Євросоюзі.

Сотворення Світу. Анастасія Загурська

В експозиції творів пленеру не побачиш ікон у традиційному сенсі цього слова. Художники мають можливість висловити своє бачення християнської тематики, реалізувати його у нетрадиційній стилістиці сакральної картини. Проте незмінною умовою для всіх учасників залишається використання традиційної старовинної техніки іконопису на дошці, вкритій левкасом.

о. Ян Бурас«В Центрі інтеграції відкриті для кожного і двері, і серце», — каже його директор, отець Ян Бурас. Днями у нас гостювала молодь із Молдови, Казахстану, Литви, Польщі та України – разом. Для мене це гордість, що в такому маленькому селі відбуваються не лише пленери іконопису та сакрального мистецтва, а, що найважливіше, зустрічі митців. До речі, не лише з Польщі та України, до Замлиння приїздили навіть із Австралії та Італії. Приїжджають і католики, і православні. Це важливо, бо атмосфера – чудова, позитив, встановлюються взаємини між поляками та українцями. Я б сказав, що пленер – це формула, а добрі взаємини — ціль і найбільша радість».

Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Кшиштоф Савіцкі, який щороку сприяє реалізації мистецької ініціативи, на відкритті виставки пожартував: «З року в рік все більше і більше людей приходить на відкриття. Спочатку було більше інтересу і повний зал гостей, а наступного, напевно, прийде зо п’ятеро. Мусимо самі поставити собі запитання і шукати відповіді, чи потрібні наші пленери і такі виставки. Якщо і є трохи людей, яким таке мистецтво потрібне, то означає, що варто це робити: допомагати людям в часи тотального кічу, тотального несмаку та естетичної війни. Тому скільки зможемо – будемо робити цю справу. Особисто для мене ці пленери – мій голос в розмові про складні історичні взаємини між українцями і поляками. Це мій внесок як поляка і польського чиновника. Краще розмовляти через мистецтво, ніж історією конфліктів».

На відкритті виставки

Відома волинська художниця та арт-терапевт Тетяна Мялковська – давня учасниця пленерів у Замлинні. Цього року на виставці представлена її робота «Виноградний Серафим. Євхаристії присвята». Вона продовжує цикл «Фігури», створений на старих дошках в фольклор-модерній манері.

Тетяна Мялковська і  її робота «Виноградний Серафим. Євхаристії присвята»

«Я продовжила цикл «Фігури», тому що він розпочався саме в Замлинні багато років тому, коли я знайшла там дошки з розібраної старої поліської хати. Я працювала тоді на польсько-українському таборі з дітьми і ці дошки мене дуже вразили. Я намалювала перших дві, це були «Жінки-мироносиці», які започаткували цикл. Зараз він налічує понад 50 робіт, обійшов багато виставок. Ці перші роботи я подарувала інтеграційному центру в Замлинні, вони і зараз висять там. Коли в мене постало питання, що малювати зі Старого Заповіту, я так само вибрала старі дошки, яким вже понад сто років. Обробила, дала друге життя. Це – сакральна картина на старозавітну тему. Зокрема, я працювала над роздумуванням про гору Синай і Євхаристію – перетворення виноградного соку на вино, а потім на євхаристійний символ крові Ісуса Христа. Предтеча цього — шестикрилий Серафим, який благословляє на горі Синай виноградну лозу. Технічно робота – це розпис на левкасі, позолота і лаки».

Поклик Мойсея - Палаючий кущ. Ельжбета Чеховська

«В Замлинні я проводжу багато часу як творчого, так і освітнього, — розповідає Тетяна Мялковська. Зокрема, вже 7 років беру участь в таборах вивчення польської мови, працюю з дітьми як художниця і арт-терапевт. Окрім цього, ми добре співпрацюємо з отцем Яном Бурасом і провели разом з організацією «Меценати для солдата» три табори для дітей «небесного легіону». Це було 40 дітей, яким ми дали трохи вільного часу, відпочинку, уваги, а також освіту. Я водночас займалась і психологічною реабілітацією як арт-терапевт, індивідуально працювала з підлітками, які мають проблеми, перебувають в стані замкненості.

Старозавітня Трійця. Уляна Ших

Діяльність отця Яна Бураса справді сподвижницька: він і господар, і натхненник. Але мені подобається найбільше, що в інтеграційному центрі місце є для всіх: римо- і греко-католиків, православних обох патріархатів. Отець вважає, що тут всі однаково моляться і можуть побути з Богом. Для мене це справжній урок. Коли збираються представники різних конфесій, з різних куточків України, Польщі, Білорусі, всі різні, але однаково моляться до Бога. Хоча подобається й те, що кожен може висловити свої погляди. Бувають суперечки, проте ведеться нормальний діалог, без «мови ворожнечі», коли кожен може висловити свою думку. Це спонукає думати, надалі вивчати тему».

Трійця. Микола Козловський

Цього року учасниками пленеру у Замлинні стали 30 митців. Серед них і досвідчені художники, і студенти Львівської національної академії мистецтв, приїздила група з Івано-Франківська. Виставка «П’ятикнижжя в іконі» далі мандруватиме містами України та Польщі. Уже за два тижні переглянути її зможуть рівняни.

Плоди спокуси. Юлія Самборська

Всесвітній Потоп. Соломія Казанівська

Ковчег. Наталія Кушнірук

Сон Якова. Лілія Дончак-Горська

Мойсей. Тетяна Михеєнко

Мойсей і Арон. Христина Крик

Вигнання з Раю. Микола КозловськийЗгрішення та відкуплення. Уляна Ших

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 19 листопада 2017, 19:11
    Коментувати коментар

    "Діяльність отця Яна Бураса справді сподвижницька: він і господар, і натхненник. Але мені подобається найбільше, що в інтеграційному центрі місце є для всіх: римо- і греко-католиків, православних обох патріархатів. Отець вважає, що тут всі однаково моляться і можуть побути з Богом. Для мене це справжній урок. Коли збираються представники різних конфесій, з різних куточків України, Польщі, Білорусі, всі різні, але однаково моляться до Бога. Хоча подобається й те, що кожен може висловити свої погляди. Бувають суперечки, проте ведеться нормальний діалог, без «мови ворожнечі», коли кожен може висловити свою думку. Це спонукає думати, надалі вивчати тему»." Коли буває натрапляєш на подібні новини, як оця, то просто серце радіє і душа ликує. І слава Богу!

    • velovs@ukr.net | 20 листопада 2017, 09:02
      Коментувати коментар

      Р. S. Також цікаво й, безумовно, радує і надихає те, що темою цьогорічної виставки стали ці спільні іконописно-сакральні роздуми митців з України й Польщі і, зокрема, над духовно-культурними джерелами й першовитоками християнства. Тобто про зміст і сенс того непроминаючого й потужного явища, яке св. апостол Павло назвав і охарактеризував, як "початок святий". І якщо такий - створений і виплеканий всемогутнім, милостивим і премудрим Богом потужний старозавітній "корінь святий", зрозуміло й неодмінно, "то й гілля". Те "гілля" з представників численних народів, рас і племен, цілий конгломерат яких був Ним "прищеплений" і таким чином "став причасником кореня та соку оливи". Тієї "доброї оливи", котра і є цією благодатною і благословенною - зцілюючою (душу й тіло), преображаючою та відроджуючою до нового і радісного вічного життя - спасаючою вірою у Сина Божого - Месію-Христа з Назарету. (Див. Рим.11:16-24).

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • lerer10225@com.ua | 20 липня 2018, 12:59

    Все правильно. Але якби це читали всі люди, що ходять в храми УПЦ МП...і бачили, куди гнуть їхні архієреї... На жаль, абсолютна більшість прихожан не мають можливості за цим слідкувати, а є й такі

  • lerer10225@com.ua | 20 липня 2018, 12:34

    Ага, для придбання він їхав... Якби для цього, то нащо приховувати? Кирилові він віз НАШІ пожертви... І Бога не боїться, обманює...

  • В. Ясеневий | 20 липня 2018, 11:12

    Це було, є,і буде завжди у відношенні ДО ВСІХ. Хто і коли любив правду, п.Ортокс? Хто сьогодні зважає, визначає і оцінює свої (а не чиїсь; хоча і всіх на світі) слова та вчинки за єдиним абсолютно

  • В. Ясеневий | 20 липня 2018, 10:53

    П.С. І повністю знищена ця Церква.

  • В. Ясеневий | 20 липня 2018, 10:52

    Історія УАПЦ, особливо в 20-х, 30-х і 40-х роках 20-го століття є не меньше страждалою і трагічною...Вона також є Хресною дорогою Ісуса на Голгофу. Це явно свідчать багато замучених, закатованих і