Особливості ікон Страшного Суду в Карпатах

28 жовтня 2017, 09:16 | Калейдоскоп | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Підготувала Ніна Поліщук

Нещодавно в стінах Національного музею імені Андрея Шептицького відбулася лекція відомого історика, дослідника української іконографії Джона-Пола Химки на тему особливостей іконографії ікон Страшного Суду в карпатському регіоні. Ми занотували для вас декілька основних тез цієї лекції.

В іконах Страшного Суду карпатського регіону можна простежити більше запозичень з греко-візантійського сакрального мистецтва, проте є декілька елементів, які вирізняють українські образи від їхніх грецьких аналогів. Серед таких елементів, на думку Джона-Пола Химки, є:

  • Рука Божа (Manus Dei) з душами праведників;
  • 20 митарств св.Теодори та вуж;
  • Мойсей і народи;
  • Пророк Даниїл з ангелом;
  • Милостивий блудник;
  • Пекло з оголеними грішниками;
  • Терези з душами;
  • Шинкарка з бочкою;

Страшний Суд, Мшанець, 1560-ті

За поясненням лектора, ці елементи були запозичені від Північної Русі, центром якої був Новгород. У XIII-XIV столітті (час, яким датують ранні зразки українського іконопису) написанням образів займалися виключно монахи. Лиш у наступні століття до монастирських іконописних осередків додалися школи так званої «народної ікони», засновники яких теж свого часу набиралися досвіду в монастирях. Та як північноруські елементи «примандрувати» до карпатського регіону і залишилися в поширених тут народних іконах? Дослідник висунув гіпотезу, що, ймовірно, монахів-іконописців з Північної Русі запрошували до монастирів на території сучасної Західної України, щоб писати іконостаси. Зрозуміло, що майстер не міг брати зі собою всіх своїх помічників, тому він приїжджав до монастиря-замовника один, а на місці до нього приставляли іноків-помічників, які водночас ставали його учнями. Згодом, у XVI-XVII столітті, коли українське сакральне мистецтво процвітало, місцеві монахи-іконописці не могли покрити широкий попит на ікони від місцевої знаті та населення, тому вони брали собі в помічники звичайних людей. Таким чином виникають народні іконописні осередки. До того ж, приблизно в той самий час та пізніше стрімко розвивається друкарська справа, популярними і порівняно доступними стають гравюри та олеодруки, сюжети яких іконописці використовували в своїх іконах. Відтак, в українській іконі Страшного Суду виникають запозичення з готичного західноєвропейського мистецтва (шинкарка з бочкою, типове зображення смерті з косою).

Страшний Суд, смт. Меденичі, 1662 р.

Шинкарка, фрагмент

Цікаво простежити, що деякі сцени, властиві західноєвропейському мистецтву, українські малярі могли трактувати на свій лад. Наприклад, у західному сакральному мистецтві терези з душами померлих тримав архангел Михаїл, в українському мистецтві XIV-XV століть – Божа рука. Ікони Страшного Суду різняться і за національно-етнічним характером Карпат. Джон-Пол Химка простежив, що на Буковині сцени тортур та мук в пеклі були найбільш натуралістичними та тілесними. Пізніше ці «сороміцькі сцени» просто відрізали чи замальовували, тому наразі багато ікон втрачені, або суттєво понищені.

На українській іконі зазвичай були зображення «старого» та «нового» пекла. Перше символізувало старозавітне передання про кромішню тьму, скрегіт зубів, вогонь тощо та було зображене у вигляді сфер, а друге унаочнювало більш детально муки грішників, що нерідко межували з майже порнографічними сюжетами, на думку лектора.

Зрештою у своєму дослідженні особливостей іконографії Страшного Суду в карпатському регіону Джон-Пол Химка дійшов таких висновків:

1)      праобраз української ікони Страшного Суду бере початок від іконопису Північної Русі;

2)      основа таких ікон запозичена з візантійського мистецтва, проте малярі широко використовували елементи та сюжети з готичного та середньовічного мистецтва;

3)      молдавська іконографія Страшного Суду не мала значного впливу на формування українсько-карпатської, що виглядає дещо дивним на географічному тлі;

4)      для пояснення цих ікон не потрібно припускати втраченої чи скритої традиції з Києва або Галича;

5)      композиція ікони Страшного Суду в Карпатах – своєрідна, походження – місцеве, тобто залежить від місцевих традицій на есхатологічних уявлень.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    • 17 лютого 2018, 18:15 | Свята і звичаї | view video | 

      Гуцульська легінська коляда варта охорони ЮНЕСКО

      Рішення про звернення до ЮНЕСКО про внесення гуцульської коляди до об’єктів охорони культурної спадщини ЮНЕСКО місяць тому прийняли на засіданні обласної комісії зі збереження елементів нематеріальної культурної спадщини в Івано-Франківську.

    • 15 лютого 2018, 08:23 | Журналістські розслідування | view photo | 

      «Десятинний» МАФ: хроніка церковного рейдерства

      Події навколо Десятинної церкви, а вірніше навколо храму УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинки, сколихнули громадськість не на жарт. Ця тема не зникає з перших шпальт інтернет-порталів і продовжує турбувати суспільство. Ми вирішили провести власне розслідування і з’ясувати всі деталі конфлікту навколо історичного храму.

    • 12 лютого 2018, 11:59 | Журналістські розслідування | view photo | 

      Хостел у Луцькому монастирі-тюрмі: бути чи не бути

      «Реалізація ідеї призупинена, але не скасована», - прес-секретар Волинської єпархії УПЦ КП Костянтин Марченко.

    • 11 лютого 2018, 16:46 | Трьох Святителів | view photo | 

      Іконографія Трьох Святителів: богословська та літургійна людська трійця

      Три єпископи, на творах яких побудована сучасна Літургія. Богослужбові тексти називають їх колонами Церкви, рівноапостольними. Три святителі, яких вшановують і окремо, і в один день за їхнім «бажанням».

    • 7 лютого 2018, 09:12 | Репортажі | view photo | 

      Діяти спільно, діяти заради миру – про стратегію миробудування у спільному українському домі

      Якщо релігійні громади мають миротворчий потенціал, то його шляхи реалізації ще потребують пошуків та координації дій. Саме з такою метою — спільно діяти та будувати мир — виступили ініціатори Стратегії «Україна – наш спільний дім».

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2018, 21:22

      Р. S. І, між іншим, в моєму коменті під тією публікацією (про польські злочини проти українців) - тоhttps://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/70016/ - згаданий саме

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2018, 21:10

      БРЕШЕТЕ, тов. "МАГАДАН"! Там, у тому законі, наразі чітко зазначено, що, приміром, підлягають кримінальному переслідуванню публічні свідчення (публікації), зокрема, про участь поляків у

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2018, 21:04

      Такий пошук я вже - сам для себе - зробив. Одначе: це, ПЕРЕДУСІМ, - персонально ВАШ обов'язок і парафія, шановний - самозванно-самопризначений "критик" і "викривач" всіляких і

    • Магадан | 19 лютого 2018, 20:57

      Так в польському законі ж не написано, що треба виправдовувати злочини поляків. про це взагалі нічого не сказано там. отже тут немає ніяких обмежень. я взагалі не розумію навіщо тут стільки

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2018, 20:54

      До речі, це нове польське законодавство викликало досить гучну критичну реакцію не лише в Україні. А й, зокрема, і в іншій частині Європи, а також і в Ізраїлі. ---------- І що наразі змушує правлячі

    Популярні статті місяця