У Чернівцях презентували книжку про історію УГКЦ на Буковині

7 листопада 2016, 14:01 | Калейдоскоп | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Наталія ФЕЩУК

Фото автора та із книги

Успенський собор УГКЦ в Чернівцях

Науковці-історики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Нестор Мизак та Андрій Яремчук більше року працювали над книгою “Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині”. Опрацювали багато джерел, отож багато фактів, представлених у книзі, прозвучали вперше. Автори, зокрема, розповіли про видатних громадських діячів Чернівців, котрі були греко-католиками. Вперше детально розповідається про священика, з котрим товаришувала Ольга Кобилянська і який став прототипом отця Захарія у її забороненому у радянські часи романі “Апостол черні”. Також автори подають ексклюзивні фотографії.

Професор Нестор Мизак зі своєю книгою

Для професора Мизака ця книга – вже десята у його науковому проекті “За тебе, свята Україно”. А щодо історії УГКЦ на Буковині, то це перше таке ґрунтовне видання.

У першому розділі книги,— розповідає професор Нестор Мизак, — значна увага приділена функціонуванню храму Успіння Пресвятої Богородиці у Чернівцях як центру УГКЦ на Буковині. Також ми показали розвиток парафій на Буковині, розкрили соціально-просвітницьку місію таких відомих товариств, які діяли при церкві, як «Мироносиці», «Святого Тадея», а також дитячого «Святої Варвари».

Товариство св. Варвари

Окремий розділ присвячено впливу митрополита Андрея Шептицького на суспільно-політичне життя буковинського краю. Зокрема, значення візитацій Шептицького в 1891-1900 роках на Буковину та паломництво архипастиря з буковинськими вірянами до Рима. Власне, згадувані періоди були світлою сторінкою у житті греко-католицької громади.

Архівне фото

Далі монографічне дослідження ілюструє життя УГКЦ на Буковині в умовах російського, румунського та радянського окупаційних режимів (1914-1989 рр.). Окреслюється специфіка функціонування греко-католиків після Львівського псевдособору 1946 р. Автори акцентують увагу на тісних духовно-творчих взаєминах священиків із літературною елітою Буковини, зокрема, з Ольгою Кобилянською. Цікавими є зібрані понад 300 світлин, більшість з яких публікуються вперше.

Ця книга – перша і єдина про історію греко-католиків на Буковині. Згідно з даними шематизму УГКЦ, станом на 1832 рік на Буковині проживало 19 955 греко-католиків, з них 1967 мирян налічувалося у Чернівцях. Нинішній собор Успіння Пресвятої Богородиці у Чернівцях був збудований у 1821 році, і це була перша кам’яна будівля по вулиці Руській. Найдовше у цій церкві працював отець Теодор Максимович – 46 років. Його описують як високоморального, освіченого, інтелігентного. Він користувався у місті авторитетом, тому парафіяни часто просили його протегувати їхні інтереси перед міською владою. За його часів кількість греко-католиків значно зросла. Також він співпрацював із православними священиками. Коли у 1864 році вперше на Буковині у храмі Святої Параскеви Православна Церква відзначила річницю з дня смерті Т. Шевченка, Греко-Католицька Церква приєдналася разом зі своїми віруючими. З того часу відзначення річниці смерті Кобзаря конфесії проводили спільно.

Коли у 1881 році отець Максимович помер, на його смерть боляче відреагували депутати Буковинського сейму. Головуючий на засіданні бургомістр Антон Кохановський, вставши, сказав: «Нині значна часть історії Буковини зійшла до гробу, бо сего дня умер канонік Максимович, котрий близько 50 літ тут дійствував, для того на знак почести для покійника перериваю засідання».

Коли пізніше до Чернівців приїхав працювати о. Келестин Костецький, він брав активну участь у громадському і політичному краї. А ще доклав всіх зусиль, аби при церкві було створене жіноче товариство «Мироносиці», яке своєю діяльністю вийшло за межі церкви. А коли розпочалася Перша Світова війна, отець Костецький залишив унікальні спогади, як ті жахливі події відобразилися на житті міста та греко-католицької громади.

Цікавим у книжці є розповідь про відомих у місті Чернівці громадських діячів, які буди греко-католиками.

Перший серед них,— розповідає Нестор Мизак, — це Атаназій Окуневський, який поєднав у собі риси священика та лікаря і був батьком Софії Окуневської, першої жінки-медика в Австро-Угорській імперії. У 1870-1878-му працював священиком у Садгорі. Можливо, за покликом серця виклопотав у митрополита дозвіл піти учитися на медика у Віденському університеті. Професор-мовознавець Степан Смаль-Стоцький був активним греко-католиком, займався при церкві товариством Святого Тадея. Остап ЛуцькийКоли на Буковину приїжджав митрополит Шептицький, вів з ним приватні бесіди. Володимир де Корнич-Ясеницький спочатку був начальником повітового суду у Вижниці, а потім радником у чернівецькому суді, був шанованим адвокатом, довгі роки очолював Український народний дім у Чернівцях. Мистецтвознавець та громадський діяч Володимир Залозецький розробив проект перебудови-розширення греко-католицького храму.

Дуже патріотичними зарекомендувала себе у Чернівцях родина Гузарів. Ольга Гузар була учасницею товариство «Мироносиці». Її чоловік Володимир Гузар був відомим лікарем і навпроти собору Успіння, в аптеці, працював у медично-консультаційному пункті. Ревним греко-католиком був лікар-хірург, директор крайового шпиталю Володимир Филипович. Греко-католик Остап Луцький служив ад’ютантом австрійського полковника, сотника Українських січових стрільців Вільгельма Габсбурга. Луцький товаришував із Ольгою Кобилянською, загинув у радянському концтаборі у 1941 році.

Костянтин БалицькийАктивним громадським діячем був Василь Сімович – брат генерального вікарія чернівецької УГКЦ, отця Михайла Сімовича. Василь Сімович – відомий український мовознавець, він є автором «Граматики української мови». Письменниця Ірина Вільде теж відвідувала церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Серед сучасних греко-католиків обов’язково варто назвати Ярослава Пасічанського, який належить до найвидатніших різьбярів сучасності. Найбільш відомим твором Пасічанського є скринька, подарована Папі Римському Івану Павлу II у 2000 році під час візиту в Україну. Понтифік із зацікавленістю розглядав її під час вручення.

Та найвідомішою прихожанкою собору Успіння Пресвятої Богородиці у Чернівцях залишається українська письменниця Ольга Кобилянська. Вона товаришувала із отцем Костянтином Балицьким, який працював у соборі сотрудником з 1908 по 1918 рік, і саме з нього письменниця змалювала образ отця Захарія у романі “Апостол черні”.

Отець Балицький походив із Коломийщини, був сином та внуком священиків. Його дружина Емілія походила з відомої родини Шухевичів, яка подарувала українській нації борців за волю України. 21 серпня 1928 року у селі Тишківці відбувся з’їзд родини Шухевичів. Костянтин Балицький в останньому ряду зліва п’ятий. А фотографував майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Шухевичі

Костянтин Балицький згадував, що кожної неділі бачив Ольгу Кобилянську у соборі і часто — у саду отця-митрата, куди письменниця залюбки приходила працювати у затишну альтанку. Отець Балицький описує, як до письменниці часто забігали його діти, вона обдаровувала їх подарунками. Коли Кобилянська не могла ходити, отець Кость завжди її відвідував.

У період Першої Світової війни, і Ольга про це знала, отець підтримував дружні зв’язки з Українськими січовими стрільцями. Вони йому відповідали взаємністю: писали листи, просили Божого благословення, надсилали стрілецькі поштівки. Одну з них, яку отримав від хорунжого УСС доктора Осипа Суховерського з групою стрільців, отець Балицький показував Кобилянській.

Згодом письменниця двічі гостювала у Балицького, коли він перебрався на парафію у село Молодятин. У його домі для Кобилянської завжди була приготована кімната, де вона писала свій “Апостол черні”. З візиту Кобилянської до отця Балицького у 1929 році збереглися ці фото, де письменниця з отцем, його дружиною та дітьми.

Ольга Кобилянська з Балицькими

Упродовж 12 років (1924-1936) Ольга Кобилянська працювала над цим романом. Прототипом головного героя для неї став отець Костянтин Балицький – самовідданий священик, просвітитель і поводир свого народу під іменем отця Захарія. Під час роботи Ольга Юліанівна постійно знайомила отця з написаними сторінками книги.

Переживши румунську та радянську окупацію, ставши із 1961 року складом, собор Успіння Пресвятої Богородиці як центр греко-католиків Буковини, у 1990 році повернувся до свого первісного життя. 8 лютого 1990 року до парафії вперше приїхав правлячий архиєрей, колишній в’язень більшовицьких тюрем і таборів, єпископ УГКЦ Павло Василик. Він відправив Службу Божу перед дверима храму. Хоч виступ владики переривали провокатори з вулиці, його промова справила на людей велике враження. У жовтні 1991 року до Чернівців прибув кардинал Мирослав Іван Любачівський. У 2006 році греко-католиків Чернівців відвідав Блаженніший Любомир (Гузар).

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    • 17 вересня 2017, 16:37 | Соціологія релігії | view photo | 

      В Україні зростає запит на національну Церкву, – соціолог

      Наталія Зайцева-Чіпак із центру «Соціоінформ» розповіла про те, як українці уявляють ідеальні стосунки між державою, суспільством і Церквою.

    • 17 вересня 2017, 12:14 | Репортажі | view photo | 

      «Семиярусна гора» як головна духовна книга нової епохи

      У двадцять сім років американець Томас Мертон відмовився від кар’єри письменника й прийняв монаший стан в одному з найбільш аскетичних згромаджень католицької Церкви – ордені трапістів. Та згодом молодий монах повернувся до писання, і за сім років написав автобіографічну книжку «Семиярусна гора», визнану духовною класикою модернової доби.

    • 15 вересня 2017, 09:00 | Репортажі | view photo | 

      Чи багато релігійної літератури на Форумі видавців?

      Львів щороку у вересні на кілька днів перетворюється на суцільне книжкове дійство. Ринок видань за останні кілька років помітно зміцнів і збагатився. Але що відбувається у вужчій сфері — на ринку релігійної літератури?

    • 15 вересня 2017, 08:17 | Репортажі | view photo | 

      «Бути собою»: у Львові презентували книжку до 125-ліття Йосифа Сліпого

      У межах 24-го Форуму видавців у Львові та з нагоди Ювілейного року Йосифа Сліпого 13 вересня у Палаці Потоцьких презентували книжку «Бути собою».

    • 8 вересня 2017, 13:10 | Репортажі | view photo | 

      Єдність Церкви: біблійна традиція чи політична мета?

      В київському відділенні УКУ 7 вересня відбулася публічна дискусія на тему: «Біблія про єдність Церкви». Організатори запросили священиків різних конфесій східного обряду для обговорення низки актуальних питань: чи існують у Святому Письмі тексти щодо єдності Церкви? Чи існує сьогодні реальна модель майбутньої єдності? На якому фундаменті має будуватись ідея Єдиної Помісної Церкви в Україні?

    Останні коментарі

    • igorshevchuk | 19 вересня 2017, 20:31

      * * * Скільки написано й що наговорено?? дивлюся як це насправді: пальчатка сходить із рук упокорена можна мені вам руку подати тіло із серця зсувається — тільки впокорене Бог є в серці

    • Учкудук | 19 вересня 2017, 16:22

      Офіційна УГКЦ теж не призначені і очорнює УПГКЦ вже декілька років. Вони більше переймаються свідками Єгови.чим душами своїх вірних.

    • bopa | 19 вересня 2017, 09:22

      Не буде таких глибоких об'єктивних досліджень, втратимо те що маємо. Господь нам цього не простить! І ціна розплати буде небачено дорогою. Освідомлюймо!

    • bopa | 19 вересня 2017, 08:59

      Гарний коментар дозволю собі доповнити кінець: "Це велика перемога і вся слава тільки Богу! А я зі своїми братами прикладемо усіх зусиль, щоб бути вірним і виконувати Його святі заповіді".

    • bopa | 19 вересня 2017, 08:40

      Реальність залежить від нас! "Ніхто за нас не зробиnь нашої роботи", шановний Fr.

    Популярні статті місяця