Петро Дудник: «Ми віримо, що Слов’янськ буде містом щасливих сімей»

04.11.2015, 14:42
Петро Дудник: «Ми віримо, що Слов’янськ буде містом щасливих сімей» - фото 1
Після того, як влітку 2014 року сепаратисти залишили Слов’янськ, місто тепер часто називають «город-убежище». Тоді до Слов’янська зі всіх куточків Донецької і Луганської областей почали з’їжджатися люди, тікаючи від війни, бідності, голоду та холоду.

Робимо добро разомПісля того, як влітку 2014 року сепаратисти залишили Слов’янськ, місто тепер часто називають «город-убежище». Тоді до Слов’янська зі всіх куточків Донецької і Луганської областей почали з’їжджатися люди, тікаючи від війни, бідності, голоду та холоду. У місто попрямували великі потоки гуманітарної допомоги з різних областей України та з-за кордону. Почали приїжджати будівельні бригади для відбудови Донбасу. Слов’янськ став не лише приймати допомогу, а й перенаправляти її у різні прифронтові міста, які потребували і потребують підтримки досі. Одним із головних пунктів, куди почала приходити допомога у вигляді матеріальних та людських ресурсів, стала місцева євангельська церква «Добра звістка». Одним із головних, хоча здається, що найголовнішим.

Під час воєнних дій у Слов’янську волонтери з цієї церкви вивезли понад 4 тисячі людей, згодом, коли війна у їхньому місті припинилася, вони допомагали їм повернутися у рідне місто. Багато людей, котрі не мали, що їсти, отримували продуктові пакети та одяг від церкви. На вокзалі довгий період стояв намет, де щодня тричі на день годували усіх переселенців та біженців.

Зараз діяльність церкви спрямована на допомогу прифронтовим містам. Туди щотижня возять продуктові набори, хліб, памперси, дитяче харчування, одяг, взуття, буржуйки, інші найнеобхідніші речі, аби вижити та не померти від голоду і холоду. У одинадцяти прифронтових містах постійно проживають волонтерські команди, які безпосередньо на місці допомагають місцевим жителям, спілкуються з ними та разом моляться. Усіх їх можна впізнати по оранжевих футболках та накидках, з однієї сторони яких написано «Християнська євангельська церква», з іншої — «Молимося за мир».

Християнські волонтери

У суботу людей у таких оранжевих желетках можна було побачити у Слов’янську. Там вони зібралися на суботник — прибирали занедбаний парк у центрі міста. За цей день для прихожан євангельської церкви «Добра звістка» прибирання у центрі не перша така акція. Кілька годин перед тим вони уже прибирали територію, яка знаходиться у іншому районі Слов’янська.

Допомагаючи жителям прифронтових міст, пастори та волонтери з «Доброї звістки» вирішили активніше працювати і у своєму рідному місті.

«Ми плануємо охопити кожен район міста ось такими добрими справами. Це бачення нашої церкви. Для цього ми збираємо наших прихожан з різних районів Слов’янська, аби пороздумувати та обговорити, які виклики є в їхніх районах та що зробити, аби відповісти на них», — пояснює Петро Дудник, пастор церкви «Добра звістка». — «Це не обов’язково має бути лише прибирання парку. Це, наприклад, можуть бути старі люди, у яких є потреба, аби до них прийшли, поговорили, принесли їм їжу, помолилися. Викликів є дуже багато, їх треба побачити і на них реагувати. Це те, що ми хочемо запустити по цілому місту і робитимемо це регулярно».

Петро Дудник

Вранішню акцію у віддаленому районі Слов’янська церква «Добра звістка» організувала сама, на ту, що у центрі їх запросив місцевий активіст Руслан Ксенафонтов, переселенець із Донецька. Він у 2014 році переїхав до Слов’янська. На прибирання майбутнього парку Руслан запросив прихожан церкви «Добра звістка», на посадку дерев у парку усіх охочих, зокрема і представників влади.

Пастори та волонтери з «Доброї звістки» відгукнулися на запрошення, адже це відповідає їхньому баченню.

«Ми запросили наших прихожан, які живуть у центрі, щоб вони прийшли сюди і зробили цю територію красивою. Це мабутній Парк Мрії. У якому буде сімейна алея, лавочка примирення, будуть інші цікаві місця, алея кохання і так далі. Vи віримо, що Слов’янськ — це місто щасливих сімей. Щасливі сім’ї — це сім’ї, де люди люблять один одного, де діти живуть у безпеці. Коли є така атмосфера, то у це місто хочеться приїжджати. Сюди приїжджатимуть туристи, інвестори. Ми хочемо робити наше місто найкращим, — розповідає Петро Дудник. — Людям треба зрозуміти, що ми не повинні думати тільки за себе, у нашій відповідальності є благословляти наше місто, робити усе, щоб у ньому було якнайкраще».

Як зазначає Петро Дудник, філософія їхньої церкви не просто молитися в церкві і прославляти Бога. Хоча це теж дуже потрібно. Проте важливо робити добрі справи. Адже так заповідав Ісус Христос, так писав апостол Павло. «Це наша місія. Ми робимо добрі справи не задля добрих справ, а для того, щоб прославити Отця нашого Небесного. Люди якось повинні бачити віру людей, які знають Бога. Ця віра виражається і в словах, і у ділах».

На думку Петра Дудника, добрі діла не змінюють людей, вони лише формують довіру. А насправді людей змінює Слово Боже, тому людям важливо приносити це Слово Боже. Тому їхня церква орієнтована на благовістя у різних формах.

Під час прибирань члени євангельської церкви звершили молитву за мир та благоустрій міста. Молитву промовив єпископ церкви Олексій Демидович. Також на акції була присутня християнська група з церкви «Добра звістка», яка співала українські народні пісні та християнські пісні.

«Давно мріяв, щоб у нас був парк закоханих. Ми це проговорювали ще до воєнних дій. Я приймав участь у розробці бренду міста, був у цій команді. І ми для себе вибрали такий напрям, що Слов’янськ — це місто щасливих сімей. Було б нормально, якби це було місто, де сім’ї були б щасливі. ми почали проговорювати, яким чином ми можемо це все робити. Одна із ініціатив була — побудувати сімейний парк з сімейною алеєю. Тут парк трохи по-іншому називається — Парк мрії. Але також планується алею закоханих. У мене є ряд думок з цього приводу. Я взагалі мрію поставити в місті столик для побачень з годинником, де можна назначати час для побачень, Також мрію зробити лабіринт для закоханих, в середині якого лавочка для усамітнення. Була ідея зробити лавочку примирення», — захоплено ділиться своїми думками та мріями Дмитро Назаренко, один із пасторів церкви «Добра звістка».

«А хто робитиме без мене? — перепитує Дмитро. — Ви не знаєте і я тим більше не знаю. Просто рухаюся до своєї мрії і хочу брати участь у цій класній справі. Ось і все. Я вірю, що колись Слов’янськ буде містом щасливих людей. Я не знаю коли це буде, але навіть якщо це відбудеться зовсім не скоро, то мене надихає те, що я буду на початку усього цього дійства».

Музика прославлення

Тетяна РУДЕНЬКА