Дитячий сайт "Писанка"

Маленькі і дорослі відвідувачі сайту знайомляться з новими героями – Запитайликом, павучком Клубочком і хмаринкою Пір’їнкою. В рубриках «Наш храм», «Життя святих», «Запитайлик хоче знати», «Дорога до казки», «Читанка», «Закон Божий», «Олівець-Мандрівець», «Чарівна майстерня», «Родинне коло», «Для батьків», «Школярик», «Духовна скарбничка» та інших можна знайти багато цікавої інформації.

«Я — Писанка-Мальованка, твоя нова знайома, а це Ангелятко — мій надійний захисник і порадник. Я дуже сподіваюся, що ми станемо друзями», – такими словами відкривається дитячий сайт храму святої Олександри м. Херсона (адреса в Інтернеті velikden.ks.ua). З засновницею цього сайту спілкується Олександра ЧАУС.

Маленькі і дорослі відвідувачі сайту знайомляться з новими героями – Запитайликом, павучком Клубочком і хмаринкою Пір’їнкою. В рубриках «Наш храм», «Життя святих», «Запитайлик хоче знати», «Дорога до казки», «Читанка», «Закон Божий», «Олівець-Мандрівець», «Чарівна майстерня», «Родинне коло», «Для батьків», «Школярик», «Духовна скарбничка» та інших можна знайти багато цікавої інформації.

Важко повірити, але автором і редактором сайту є лише одна людина — Наталя Музика. У рубриці «Сторінка редактора» вона розповідає про себе: народилася в Херсоні. Закінчила факультет української мови та літератури Херсонського державного педагогічного інституту. Спеціальність вибрала вже у 11 класі, оскільки тоді почала писати вірші та хотіла поглибити свої знання з української мови та літератури і займатися літературною діяльністю. Після закінчення вузу рік працювала бібліотекарем у бібліотеці Херсонського державного педагогічного університету.

З 1998 року Наталя Музика працює у Херсонському обласному центрі зайнятості, зараз є головним спеціалістом відділу організаційної роботи та взаємодії з соціальними партнерами та громадськістю. Займається наповненням сайту Херсонської обласної служби зайнятості та випуском газети «Орієнтир-плюс» цієї ж служби.

Наталя Музика є членом Національної спілки письменників України. Видала наступні збірки поезій для дорослих: «Фантом довіри» (1998), «Фабула весни» (2000), «Монологи забутих декорацій» (2004), друкувалася у газетах і журналах. Також має видану одну книжку для дітей «Велике прання», вірші з якої можна прочитати на сайті «Писанка» в рубриці «Дорога до казки».

Останнім часом Наталя писала твори для дітей — вірші та віршовані казки (деякі з них теж розміщено на сайті), а також робила спроби на ниві прозових творів — це оповідання «Покинутий» і «Хоха». На сайті «Писанка» у рубриці «Для батьків» Ви знайдете розділ «Сторінками одного щоденника» — невеличкі етюди.

— Наталю, розкажіть про сайт «Писанка». Коли і для кого він був створений?

— Сайт „Писанка” можна назвати ще немовлятком. Почав діяти у минулому році на Преображення Господнє – це день народження „Писанки”. Сподіваюсь, що він буде відкривати світ життя із Богом для дітей та їхніх батьків. Хочеться, щоб сайт вкладав хоч маленьку краплинку в преображення людських душ на шляху до свого Творця.

А ідея сайту виникала поступово. Остаточним поштовхом-натхнення був Всеукраїнський з’їзд православної молоді, що відбувся у лютому 2008 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Я брала участь у секції роботи із ЗМІ як редактор церковного бюлетеня „Альфа і Омега”. На цей час ми запустили сайт „Православний Херсон”, де я готувала матеріал для дитячої сторінки, але хотілося більшого – той формат мене не влаштовував з багатьох причин. Тому їдучи на з’їзд, я вже плекала ідею створення християнського сайту для дітей, у Києві підтвердилося те, що україномовного християнського сайту для дітей у нас немає. Тому після приїзду почала активну роботу, хоча абсолютно не знала, як зробити сайт. Господь допоміг, підказав, направив. Коли створювала сайт дуже хворіла, то ж все, що зроблено – тільки силою і поміччю Божою. Вірю, що вся його діяльність буде на прославу Творця.

— Господь зримо діє в нашому житті, коли ми відкриваємо для Нього двері. Яким був ваш шлях до Бога, до храму?

— Господь стукав довго і наполегливо. Я трохи написала про це у замальовці „Ти кликав мене”. Спочатку ми були неактивними прихожанами. Ходили у храм час від часу. Події помаранчевої революції змусили йти до храму і молитися за свою країну. Почали уважніше слухати проповіді. Отець Андрій ніколи у храмі не говорив про політику, тільки про духовне життя. Тільки тоді я почала чути про духовну працю над собою, про церковні Таїнства, про істинний зміст церковних служб і свят.

Через кілька місяців – перша свідома Сповідь, Причастя, Соборування. А потім мене боляче зачепили – сказали, що у храмах Київського Патріархату немає благодаті Божої. Я плакала і просила Господа показати мені, відкрити благодать Божу. Після свята П’ятидесятниці був Київ, Михайлівський собор і те, що не можна пояснити словами. Ось там насправді відкрилися двері душі й увійшов Творець.

Тоді ж у Києві ми натрапили на греко-католицьку церковну крамничку і відкрили для себе журнал «Зернятко». Чудовий журнал! Я дуже вдячна людям, які працюють над його виданням. Часто беру звідти матеріали для церковної газети і для сайту.

Читаючи «Зернятко», я зрозуміла, що навчаю дитину багатьох речей — музики, малювання, різних наук, але найголовнішої науки життя — науки життя з Богом — ми не знаємо. З тих пір ми стали активними прихожанами Церкви.

Коли є час і можливість, люблю відвідувати православні святині — Михайлівський Золотоверхий монастир, Почаївську Лавру, київські храми. А ще здійснилася моя багаторічна мрія — ми звершили паломництво до Манявського скиту.

За часи подорожей назбиралося чимало християнської літератури для дітей. Я розумію, що далеко не у кожному місті можна купити, наприклад, «Зернятко», «Божу нивку», «Агнець», «Отрок», а також церковні книги для дітей. А з літературою українською мовою взагалі проблематично. Отак і виникла ідея сайту — зі світу по нитці, а голому сорочка, як кажуть у народі.

Намагаюся робити сайт різноманітним, давати інформацію для дітей і батьків, для тих, хто працює з дітьми. Тішить, що комусь-таки, напевне, ці матеріали стають у пригоді, а отже робота не є даремною. Свої відгуки відвідувачі сайту, до речі, можуть записувати на гостьовій сторінці.

— Як починалася робота над сайтом? Які труднощі виникали?

— Починала з випуску храмової газети «Альфа і Омега», й ось тут я мала проблему з пошуком україномовних текстів. Дуже багато доводилося перекладати з російської мови. Оскільки формат газети-бюлетеня невеликий, то поставала проблема пошуку невеликих матеріалів. Особливо важко у роботі з дитячою сторінкою було знайти україномовні ребуси, кросворди чи інші подібні завдання для дітей.

На Заході України, зокрема у Львові, трохи легше з християнською україномовною літературою для дітей. Також тішить те, що у Почаєві почали видавати україномовні дитячі книжки, перекладати російські видання для дітей. Південь і Північ мають у цьому проблему. У Львові видається дуже гарний православний журнал «Божа нивка». На жаль, його не можна передплатити, і дуже важко знайти у продажу (ті номери, які маю, купувала у Києві – Іонинський монастир, або у Почаївській Лаврі), але там гарні матеріали, я багато використовувала їх на сайті. Також любимо «Зернятко», до того ж є можливість його передплачувати.

За три роки паломницьких мандрівок накопичилося чимало християнської літератури для дітей – хотілося поділитися цим з іншими, хто не має можливості мандрувати і збирати ці скарби. До того ж було боляче, що серед чималої кількості православних сайтів немає жодного україномовного сайту для дітей, або навіть розгорнутої, насиченої дитячої сторінки.

— Зараз легше стало працювати з матеріалами для сайту, чи навпаки, важче?

— Зараз маю багато літератури — як російською, так і українською мовами. Але це потребує сканування і опрацювання, вичитування, а я, на жаль, маю дуже мало часу, який можу присвятити сайту. Фактично весь день я займаюся світською роботою, бо треба якось і на життя заробляти. Є чимало матеріалів для сайту, котрі необхідно опрацювати і розмістити, а після 8 годин роботи на комп’ютері ще вдома працювати за ним — досить важко.

— Ви ведете ще кілька проектів. Розкажіть про них, будь ласка.

— Зараз я займаюсь і викладанням у недільній школі «Небесний човник». Для мене це нове служіння, поки що важко. Заняття тривають 4 місяці, маємо більше 20 дітей. Дітки різного віку, і треба знайти форми роботи, щоб було цікаво і 3-4-річним, і 10-12-річним. Тому зараз багато зусиль і думок спрямовано на дітей — підготовка до занять і самі заняття забирають багато сили. Але з іншого боку, це дає матеріали для сайту, тільки бракує часу їх зразу обробляти.

— Якої допомоги потребує сайт і недільна школа?

— На жаль, дуже обмежена у часі роботи з сайтом. Але маю ще багато ідей, які, сподіваюся, будуть реалізовані. Будемо дуже раді допомозі і співпраці.

На сайті є моя електронна адреса. Дуже добре, якщо читачі знайдуть можливість надсилати кросворди, ребуси, інші цікаві завдання на християнську тематику чи тематику християнських або загальнолюдських чеснот. Ця рубрика дуже популярна.

Можливо, читачі знайдуть щось цікаве для рубрики «Родинне коло»: про взаємовідносини батьків і дітей, дітей у родині, бабусь і дідусів з онуками, взагалі все, що стосується родини у викладі для дітей. Я рада всім матеріалам, які стосуються дітей, віри, добра. Можна ознайомитися з матеріалом рубрик і надсилати відповідний матеріал — який у Вас є і яким би Ви хотіли поділитися з іншими. Висилайте нам свої напрацювання, будь-яка рубрика буде поповнюватися новими матеріалами. Будемо вдячні, якщо хтось захоче допомогти матеріально, номери рахунків є на сайті.

Також хочемо організувати обмін досвідом недільних шкіл. Чекаємо на матеріали роботи Ваших недільних шкіл – презентації, фото в електронному вигляді, матеріали уроків, методичні рекомендації, сценарії свят, цікаві статті тощо.

— Дякую Вам за розмову. Бажаю сил і наснаги у вашій нелегкій, але такій потрібній роботі.