Отець-диякон Тарас Грудовий: "Наші напіви є своєрідною елітарною музикою"

У Львові впродовж двох тижнів, з 2 до 15 жовтня, відбувався фестиваль давньої музики. За статусом це був ювілейний (п’ятий), а за характером – середньовічно-ренесансовий. В останній день цього культурного заходу вокальний ансамбль “Калофоніа” представив публіці програму “Зі сторінок українських ірмологіонів”.

У Львові впродовж двох тижнів, з 2 до 15 жовтня, відбувався фестиваль давньої музики. За статусом це був ювілейний (п’ятий), а за характером – середньовічно-ренесансовий. В останній день цього культурного заходу вокальний ансамбль “Калофоніа” представив публіці програму “Зі сторінок українських ірмологіонів”.

Цей спів важко просто слухати. Бо його ковтаєш, вбираєш в себе. Напевне, тим, що називається душею. Його не вдається підробити. Бо він найдавніший і справжній. Неможливо спотворити. Бо - це “Калофоніа”…

Про діяльність та історію колективу ми розмовляли із його мистецьким керівником о. дияконом Тарасом Грудовим.

— Якою є історія створення колективу?

— Історію “Калофонії” розпочалася з того моменту, коли постало питання професійного виховання студентів-музикантів, але в той же час – регентів. Адже студенти, які навчаються на хормерстейрському факультеті академії (Національної музичної академії ім. М. Лисенка – Д. Н.), як правило, мають зв’язок з Церквою. Водночас і в Церкви існує потреба в професійних регентах. Адже важко уявити собі Богослужіння без літургійного співу і взагалі співу як такого.

А почалось все зі співпраці Українського Католицького Університету і Львівської, тоді ще консерваторії, а тепер – Національної музичної академії. Ініціатором цього процесу був професор Юрій Ясіновський, який займається вивченням найдавніших пластів української церковної, а саме монодійної музики.

— Чому саме “Калофоніа”? Що означає ця назва?

— “Калофоніа” в перекладі з грецької означає “прекраснозвучний”. Якщо характеризувати стиль калофонного співу, то він відзначається багатством, розмаїттям, перевагою мелодики над текстом.

— Хто вони – учасники колективу?

— “Калофоніа” – це своєрідний гурток ентузіастів. Склад ансамблю – це студенти-регенти, які навчаються в музичній академії. Тут є і кілька людей, які просто люблять старовинну музику, люблять церковний спів. Також є дяки, що вже провадять Богослужіння в різних церквах, незалежно від конфесій.

— Де можна почути Ваш спів?

— У Львові ми часто виступаємо в Домініканах, тобто в храмі Пресвятої Євхаристії. На Різдвяну Коляду робили виступи, присвячені тематиці Різдва Христового. Окрім того брали участь у фестивалі Давньої музики у Старому Сончі (Польща), у фестивалі духовної музики в Дубно. На фестивалі Давньої Музики у Львові ми вже вп’яте.

— Хто відвідує Ваші концерти?

— Контингент відвідувачів різноманітний: від людей, яких цікавить музична сторона церковних наспівів як таких, до людей віруючих, які є практикуючими християнами. Якщо говорити про концерти у храмі Пресвятої Євхаристії, то приходить дуже багато молоді. Але це водночас говорить і про специфіку цієї церкви. Приходять і люди старшого віку. Тут не можна робити категоричних висновків. А зважаючи на те, що в музичній академії навчається багато послушниць (кандидаток), концерти відвідують монахині.

— Чи може музика, яку виконує “Калофоніа”, стати популярною?

— Дуже поширеними зараз є григоріанські хорали. Існує багато інструментальних ансамблів, які використовують цей музичний матеріал і на основі цього роблять якусь свою музику, яка гарно і сильно звучить. Але в той же час таких справді традиційних григоріанських хоралів дуже мало. В Греції, якщо говорити про візантійську традицію, колективів, які виконують таку музику, є одиниці. Російські колективи теж можна перерахувати на пальцях.

Мабуть, є речі, які просто неможливо зробити популярними. Адже неможливо змусити людину прийти до церкви, так само як не можна її змусити молитись. Можна лише заохотити. Можна створити якісь умови. Але якщо людина сама не робить крок назустріч, то рекламні методи тут є неприйнятними.

Що стосується самої монодії, тобто програми, яку ми представляємо і якою безпосередньо займаємось, то я провів би якісь аналогії із сучасною музикою. Тому що сучасна музика – це дуже часто елітарна музика. До певної міри ці напіви і є своєрідною елітарною музикою.

— “Калофоніа” вже вп’яте брала участь у фестивалі Давньої Музики у Львові. Яке значення, на Вашу думку, має цей фестиваль?

— Той факт, що фестиваль відбувається у Львові, вже п’ятий рік поспіль подібно до Німеччини чи Польщі, де таких фестивалів є багато, свідчить про те, що ми також можемо багато що показати. Ми також маємо старовинну музику. Ми маємо певну співочу традицію. Ми маємо бажання показати музику, яка в нас є. Завдяки фестивалю багато колективів мають можливість представити свою музику.

Окрім того, це є хороша нагода послухати гарну, майстерно і професійно зроблену музику від інших колективів, запрошених з-за кордону. Будь-який фестиваль – це завжди можливість пошуку, спілкування, дискусії, а відтак – можливість чогось навчитись.

Довідка: Ансамбль “Калофоніа” був створений у 2001 році при кафедрі музичної україністики Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. В репертуарі – багатоголоса музика та монодійні співи XVI-XVII століть. У 2006 році цей колектив записав компакт-диск “Постові наспіви українських ірмологіонів XVI-XVII століть”.

Розмовляла Данута НАУГОЛЬНИК,
Львів, 15 жовтня 2007 р.