У Кутах на Тернопільщині частина вірних УПЦ (МП) перейшла до УПЦ КП

8 жовтня 2015, 14:34 | Журналістські розслідування | view photo | 3 |   | Код для блогу |  | 

Володимир Мороз

Церква в с. Кути на ШумщиніГромаду УПЦ Київського Патріархату утворили вірні, які вийшли з УПЦ (МП) у селі Кути Шумського району на Тернопільщині.

Як кажуть місцеві, вони не змогли залишатися у попередній конфесії через проросійську налаштованість духовенства і через негідну поведінку свого настоятеля – той напідпитку побився зі своїм також нетверезим тестем на храмовий празник і справа навіть дійшла до кримінального провадження та суду. У міліції інформацію про бійку підтверджують.

Розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації № 588-од від 28 вересня 2015 про реєстрацію статуту релігійної громади “Парафія святої праведної Анни” села Кути на Шумщині може побачити кожен охочий на сайті цієї держустанови.

“Громаду зареєстрували на підставі поданих документів і не було жодної скарги щодо її реєстрації”, – коментує заступник директора департаменту з питань культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігор Кульчицький.

За інформацією посадовця, а також за словами секретаря Васьковецької сільської ради, до якої входять Кути, розподіл сил поміж прихильниками УПЦ (МП) та УПЦ КП у цьому селі – приблизно 50 на 50. Перехід відбувся відносно мирно, без бійок.

“Ми вже маємо статут, – говорить активіст громади УПЦ КП Ярослав Мосійчук. – Поштовхом до виходу з Московського патріархату стало таке: у нас престольний празник на святої праведної Анни, 7 серпня. Того ж числа наш священик отець Ігор Крепко (сильно – ред.) напився. Поїхав додому і побив свого тестя, як кажуть, виламав три ребра, той отримав забій головного мозку. Так побив, що тестя забрали в реанімацію. Відповідно, приїхала міліція. Щоб це все згладити, Шумський благочинний, отець Михаїл, натупного дня забрав його на “покаяніє” в Почаївську лавру. Наступна відправа у нашій церкві була 14 серпня, на Маковея. Прислали із Загаєць монаха, щоб він правив. Цей монах почав правити і дуже часто почав згадувати Кирила (Московського патріарха – ред.) і звернувся: “молимся за Кирилла. Только Кирилл отсановит братоубийственную войну, и только Кирилл...”. Люди то слухали, а тоді підійшла до нього дячиха й каже: “ви трошки поменше за того Кирила і ту політику”. Він їй сказав, що “це не ваше діло, йдіте звідси геть. Я знаю, що робити і як мені правити”. Люди вийшли з церкви і піднявся бунт. Громада вирішила перейти під юрисдикцію Київського патріархату.

У Шумському райвідділі МВС підтверджують, що був конфлікт за участі священика з Кутів. Був і суд.

“Вони поверталися з празнику. У машині їхали він, тесть, жінка – загалом родичі... Були напідпитку і батюшка, і тесть. Батюшка сидів спереду, а тесть – позаду. Почали сваритися і на ґрунті того непорозуміння виникла бійка. У нього (тестя – ред.) були легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Перелом ребер не підтвердився, були тільки забої, у тому числі голови. Тесть декілька днів лежав у лікарні. Тільки не в реанімації, а в неврології, – повідомляють у Шумському райвідділі міліції. – Порушили кримінальне провадження за частиною 2 статті 125 Кримінального Кодексу України. Ми спрямували справу до суду, але вони у суді помирилися і справу закрили. Але до суду він (священик – ред.) ішов як підозрюваний”.

Далі події у Кутах розгорталися швидко: люди пішли селом і зібрали підписи.

“У нас у селі право голосу мають приблизно 440 осіб. Але, окрім православних, є ще євангелісти (євангельсьткі християни – прим. ред.). З'явилося більше 250 чоловік, які дають згоду, щоб перейти у Київський Патріархат, – продовжує чоловік. – Ми зібрали збори та узгодили, що будемо робити збори до десятки громади Московського Патріархату, яка діє в церкві, щоб повністю усім перейти під юрисдикцію Київського Патріархату. На це вони привезли монахів, священиків, людей, приїхав благочинний – створили біля церкви таку бучу, що завадило з людьми нормально поговорити. Їх просто зазомбували і ми так нічого й не домовилися”.

Відтак активісти переходу до Київського патріархату зібралися і створили другу громаду.

“Подали всі документи і от ми отримали нову громаду, – каже місцевий житель. – Уже коли ми отримали статут, то знову звернулися до них для того, щоб створити нормальні умови для Богослужінь. Справа в тому, що священик УПЦ (МП) служить у нашому храмі через тиждень, бо має, крім Кутів, ще служіння у Переморівці. Та на жодні умови вони не пішли. Кажуть: “Церква наша. Якщо хочете, ви собі будуйте церкву, а ця – наша”.

За інформацією громади УПЦ КП, у громаді УПЦ (МП) залишилося 99 місцевих жителів. Мовляв, окрім згаданих євангельських християн, ще багато місцевих жителів перебувають на заробітках.

“Нас процентів десь 70. Якщо повернуться ті, що виїхали (на заробітки – ред.), то нас буде понад 300 чоловік. Але ж ті люди просто за межами України”, – деталізує Я. Мосійчук.

Після розгоряння конфлікту у Кутах, до села повернувся попередній священик МП.

“У них одразу через тиждень повернувся той батюшка, що побив тестя. Хоча оголошували, що забирають його на два місяці, – говорить активіст громади УПЦ КП. – Але він там і не був, а займався тут продажем дров, бо він ще й бізнесмен”.

За словами Я. Мосійчука, люди у Кутах після поділу дивляться одні на інших скоса. Громада УПЦ КП наразі не служить ніде – тільки завершився етап її оформлення. Її члени ще сподіваються на примирення і почергові Богослужіння у церкві, збудованій у 1991 році спільними зусиллями громади.

“Якби не втручався благочинний, то об'єдналися б. Принаймні домовилися б про почергові”, – говорить житель Кутів.

Позицію Тернопільської єпархії УПЦ (МП) висвітлює її секретар отець Степан Балан.

«У селі було декілька людей, які виявили бажання, у тому числі один помічник депутата, і розпочали все проти священика. Водночас усі сказали, що поважають одні других. Священик попросив пробачення, якщо були якісь нюанси – і ніби все. А потім вони кажуть: «Хочемо Київського патріархату». Їм відповіли: «Ну хочете, то як хочете». Вони зареєструвалися. З нашого боку все більш-менш перебуває під контролем, – говорить о. С. Балан. – Офіційних звернень від них (про почергові Богослужіння – прим. авт.) ще не було. – З одного боку, вони мають право піти. З іншої – шкода, що всі ж місцеві люди і діляться. Якщо мирно і без ворожнечі, то ще півбіди. Коли ж пересварюються і з озлобленістю, то це недобре. Це як і в інших селах – до 2015-го ходили до церкви разом, а потім – пішли. Коли придивитися, то виявляється якась дрібниця, котра спонукала: якась образа, неуважність… І так через образи та особисті амбіції збирається групка й село розділяється.

У Кути, за словами о. С. Балана, приїжджав «Правий сектор».

«Казали: “Якщо ви хочете Української Церкви, ми вам допоможемо”. На жаль, часто таке: де чітко-твердо всі як один і їм кажуть: “Хлопці, тут не їдьте. У нас усе мирно-спокійно”. А там, де є двоє-троє чоловік, вони починають», – каже священик.

Секретар єпархії вважає, що у багатьох селах, котрі діляться, відчутну роль відіграє зовнішня агітація. На запитання, чи не спонукали до переходу жителів Кутів погляди монаха із Загайців, який замінював настоятеля, коли той був на покаянні, секретар єпархії відповів ствердно.

«Священик, який підмінював, щось не те трохи наговорив. За це перед людьми просили пробачення. Але вже та хвиля пройшла… Він перестарався, на жаль. Бувають випадки, коли щось не те скаже, не так пом’яне, не так поведе себе і дасть невеличкий привід… Хоча це й не виправдання. В цьому також може бути причина».

Очільник осередку «Правого сектору» на Тернопільщині Василь Лабайчук заперечує закиди, що у Кутах конфлікт розпочався з візиту його активістів.

«Дійсно, ми об’їздили уже всі села Тернопільської області, де є Московський патріархат. Ми проводимо роз’яснювальну роботу – показуємо людям, що вони перебувають під Москвою, – говорить В. Лабайчук. – Але і в Кутах, і в інших селах почалося не з нас. Щодо цього села, то ми виступаємо, що вірні Київського Патріархату мають право користуватися місцевою церквою».

Церква в с. Кути на Шумщині

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Петрович | 14 жовтня 2015, 22:30
    Коментувати коментар

    А ще хто каже,що Бога люблю,а брата свого ненавиджу, брехня є. Соборне послання Іоанна розділ 4, с.20 Шановний пане Я.Мосійчук, «борцю за правду та справедливість», ми всі розуміємо, що напередодні місцевих виборів, ви вирішили підняти рейтинг своєї політичної сили. Кинуті вами «п’ять копійок» із тих, явно не тридцяти срібників, котрі ви одержали від своєї політ сили, що перебуває в явному нокдауні, і потребує росту кількості прихильників - впали на благодатний грунт, бо, позбиравши помийні вершки у кількох сільських бабусь, котрі не мають клопоту ні в хлівах, ні на городах, ні з онуками – правнуками, а шукають якихось зарібок ось у такий «виборчий час», виплеснули їх в світ. З пасквілем, котрий ви склали на нашого священика, бо назвати це інтерв’ю складно – ознайомились. Громада «проковтнула» образу з опусу якоїсь пані Людмили, що з обласної дзвіниці обліпила брудом своїх односельців, а вже цього «інтерв’ю», шановний пане «активіст» - не змогли… Із цієї статті випливає, що ви прагнули полеміки, збираючи збори (але чомусь про місце і час зібрання були повідомлені лишень ваші адепти)- ви забули повідомити оту церковну десятку до котрої апелюєте. Ви закидаєте звинувачення своїм опонентам у тому, що вони запросили на збори священиків, але, скажіть, хіба можна без господаря дому вирішувати виселити його з помешкання чи ні. Дії, котрі ви провадите – організовуючи свої голосування, збори, на яких вирішуєте питання про зміну підпорядкованості релігійної громади, мають класичні ознаки рейдерства. Скажіть, а як вам вдалось зареєструвати свою громаду за адресою, де вже є громада і приміщення приватизоване????????????????????............. у вас, напевно, впливові покровителі, котрі вміють продукувати подібні документи, але як же демократія, демократичні цінності за які так показно вболівають ваші поплічники. Ви заявляєте, що прихильників переходу до КП у селі близько 70 відсотків, а сільський голова, що 50 на 50, то хто з вас каже правду. Читачам цього сайту, котрі незнайомі із методами вашої роботи, слід ще дізнатись історію того , як збирались підписи по селу – а дуже просто - із брехнею та підступом. Щоб це не виглядало голослівним переповімо: людям втовкмачували, що підписи потрібні для того, щоб в селі правив наш священик, але українською мовою, а котрі вагались чи сумнівались чи варто підписуватись, тим говорилось, що всі сусіди вже підписали, і що діло вже вирішене. Таким чином, за вашими повідомленням, було назбирано двісті з хвостиком голосів, де відсотків десять дітей, котрі не мають вісімнадцяти років, відсотків двадцять в наступні кілька днів підписалось за те, щоб залишилось все як було, а ще відсотків десять не зареєстровані на території сільської ради, або не проживають в селі. Так, ви ще згадуєте заробітчан, дійсно є такі з ваших прихильників, піднімають економіку Російської РФ, але тут хочуть, як і ті хто підтримує цю ідею, щоб « правили не по «руськи»»,от вам і патріотизм, і глибоке знання своєї державної мови, бо ж державна мова сусідньої держави - російська, а ми з вами русини – українці. Знаєте, коли такі речі чуєш від людей похилого віку, їх просто шкода, бо життя було важке – було не до наук, але коли це ж озвучують, люди середнього та молодого віку, в переважній більшості, із вищими освітами, мимоволі згадається геніальне Шевченкове « якби ви вчились так як треба, той мудрость би була своя…». От так і живем - нічого не читаючи, нічим не цікавлячись, тільки вміючи повторити чиєсь недолуге, нашіптане та втлумачене. Пригадуєте, в давні часи, коли нашому Байді Вишневецькому пропонували відректись від віри, він не став зрадником, а притерпів великі муки, бо його віра – це наша віра,канонічна, ( цитуючи пана – зазомбованість), бо тоді ще не було ні Московії, ні будь-якої іншої віри на наших землях. Люди знали одного Господа, і йшли до нього. А ви,пане, змогли б, як Байда? Ну, а тепер стосовно того бруду, котрий ви вилили на священика - які подробиці, які деталі – будь-яка пліткарка позаздрить. Стосовно кримінальної справи, такий випадок був , він був залагоджений у сімейному колі, а на зборах котрі ви ініціювали, отець Ігор попросив вибачення у всієї громади, і чомусь вами був випущений той факт, що всі учасники зборів, незважаючи на свої вподобання, сказали що претензій до нього за це не мають. Це ніяк не зменшує тієї провини, котру він вчинив, але свідчить про те, що ніхто з парафіян не має нічого проти священика, котрого ви розфарбували такими невтішними барвами, бо всі знають його сімейну ситуацію. Але нагадати слід біблейське – не судіть, і не судимі будете. Та ви закидаєте священнослужителю ще один гріх – продаж дров; знаєте, це зараз,напевно, такий унікальний час, коли людину ображають за те,що вона своїми руками,заготовляючи дрова, хоче заробити кілька лишніх гривень, щоб утримувати сім’ю, батьків, хворих родичів. Зауважте, не просить щоб йому принесли, чи заготовили, а сам займається доволі важкою фізичною працею. У вас не виникало бажання спробувати цього хліба? Але це у вас потрібно переймати досвід, як нічого не роблячи , ну про ваш «офіційний бізнес», так би мовлячи, поки що помовчим, вміти доволі небідно жити, прилаштувати нащадків на доволі теплі місця, якими стежками – дорогами пересічному обивателю приходиться тільки здогадуватись… І ще одне зауваження на сам кінець. Ви навіть не знаєте в якому році була відкрита в селі церква, аж ніяк не в 1991, але помилятись з датами вам не вперше – пам’ятаємо ваше недолуге вітання – звернення до односельчан ,працівників місцевого заводу. Ви навіть не поцікавились коли це підприємство було запущене в експлуатацію, хоча пропрацювали там не один рік, почали дуже гречно вітати усіх. Скажімо так, ваше вітання нікому не було потрібне, але ви проявили свою істину суть та великі амбіції. Скажете, буває, воно то так, але за Фрейдом такі помилки не випадкові. Можливо, не так гарно ви все знаєте, як хочете презентувати громаді, можливо не тією дорогою ведете своїх симпатиків, котрих, як засвідчили попередні вибори у вас доволі мало, бо до районної ради ви потрапили аж ніяк не від Кутівської громади. Ви й там хотіли навести свої порядки – той «переворот» вам не вдався і почався пошук нових преференцій. Пане Ярославе, просвітіть громадськість ще стосовно питання фінансування ваших активних поїздок в ділах церковних до району,області, а можливо і далі, ми ж не відаєм, хто цю кампанію фінансує, бо знаючи вас і ваших поплічників, можна засумніватись, що хтось витягнув хоча б копійку із власної кишені, чи то пак, у вашому випадку – багажника. P.S. Ваші дії можна порівняти лише із діями колишніх прихильників Леніна, котрих ваша політична сила так клеймить, але уподібнюється їм за всіма класичними ознаками – вони забирали і руйнували храми, під гаслами про благо для народу, і ви – поки що не руйнуєте, а лише забираєте, отримуючи за це нагороди від вищого керівництва КП (яка іронія – комуністична партія і київський патріархат мають однакову абревіатуру). А вам ще медаль не пропонували? Чи у вас все приземленіше і буденіше – просто гроші і «тепленькі місця»…

    • Askold | 16 грудня 2016, 02:18
      Коментувати коментар

      Стільки слів ти намазюкав пєтровіч, але жодної правди у них немає. Згинь звідси московитьський посіпака пєтровіч.

  • Yaroslav Mineyev | 13 жовтня 2015, 08:32
    Коментувати коментар

    Дай Боже, щоб капищ гундяєвських ставало все менше в Україні.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • muhamuha33 | 22 лютого 2019, 20:21

    оооо!!! палата №6 відпочиває, де ви беретеся, дзвінкі каструлі? -не кажіть дурниць!!! не канонічна нова секта об'єднаних розкольників !!!

  • Ninel | 22 лютого 2019, 19:27

    Судячи зі всього з підрахунками досить проблематично у Дмитра Горєвого. Звідки 325 переходів? По факту перейшло 23 парафії УПЦ разом зі священником, 13 парафій перейшло без священників. Все решта

  • Ninel | 22 лютого 2019, 18:24

    Цікава математика "33 громади вирішили перейти до ПЦУ, а саме: чотири – у Малинському районі, по три – у Любарському, Чуднівському, Баранівському та Житомирському районах". Я щось як не

  • serge1717 | 22 лютого 2019, 17:15

    Ще й заодно згадати хто принівс війну в їх країну!

  • В. Ясеневий | 22 лютого 2019, 16:32

    Молитися за мир. чи будь що інше, дуже легко і просто, ніж ТОЙ МИР ТВОРИТИ творити. То ж творімо його, брати і сестри - українці... ,

Популярні статті місяця