Міжправославний конфлікт у Новоставі: дві громади не можуть дійти до порозуміння, тому богослужать на дворі

21 жовтня 2014, 08:32 | Журналістські розслідування | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Розслідував Володимир Мороз

Парафіяльний храм довелося замкнути та опломбувати, а Богослужіння відбуваються надворі, — до судових позовів і тотальної недовіри призвів конфлікт між прихильниками УПЦ КП та УПЦ (МП) у селі Новостав на Тернопільщині.

Церква у с. Новостав на Тернопільщині

Конфлікт триває з літа 2014 року, коли більшість із 382 дорослих парафіян — 325 осіб — у ході опитування поставили свої підписи на підтримку переходу під юрисдикцію Київського Патріархату. Уже 6 червня голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Сиротюк підписав розпорядження про реєстрацію статуту релігійної громади св. Михаїла у Новоставі у новій редакції. За цим документом релігійна громада — а саме їй чинне законодавство гарантує право визначати свою приналежність і змінювати її — увійшла до УПЦ КП. Де-юре громада УПЦ (МП) перестала існувати, хоча і її священик, і прихильники там залишилися.

Уже незабаром віруючі УПЦ (МП) у тому ж селі зібрали 250 підписів парафіян про бажання залишитися у тій же конфесії. Серед односельців розгорілися пристрасті за право служити у храмі. І намагання влади знизити температуру перебігу подій успіхом поки не увінчалися.

«Дійсно, було напруження, бо церква була закрита. Ми домовилися з обома сторонами — підписано мирову. Вони погодилися на почергові Богослужіння... — повідомив раніше для РІСУ голова Шумської райдержадміністрації Василь Габор. — Влада району виступає за те, щоб вирішити питання у правовому полі. Ми не можемо втручатися у внутрішні справи громад, але конфлікти зобов'язані попереджувати».

Проте наступні події у конфліктному селі не сприяли оптимізму і перекреслили сподівання на швидке примирення. Адже прихильники УПЦ (МП) оспорюють сам факт утворення громади-конкурента. Обрали для цього судовий шлях. Зокрема, вони добиваються визнання незаконним згаданого розпорядження голови облдержадміністрації. Наразі справу розглядатиме Львівський апеляційний суд — рішення Тернопільського суду першої інстанції віруючих УПЦ (МП) не задовольнило.

«Так, підготували договір про почергові, але громада Московського Патріархату відмовилася. Священик підписав, а віруючі не підтримали. Вони ведуть мову про те, щоб громада Київського Патріархату знялася з реєстрації, а тоді знову зареєструвати дві громади: УПЦ КП і УПЦ (МП)», — коментує місцевий сільський голова Віктор Кондратюк.

Ці ж слова підтверджує Шумський благочинний УПЦ КП о. Ігор Борак.

«Ми готові до почергових Богослужінь. Підписали той договір, що привезли з адміністрації. А Московський Патріархат — ні, — каже благочинний. — Отець Олександр (Микульський, священик УПЦ (МП) — прим. авт.) запропонував перереєструватися. Вони відмовилися від почергових категорично... Наша сторона готова до них. Але в перереєстрації існує багато ризиків. Бо ж довіри до Московського Патріархату немає».

Отож наразі почерговість Богослужінь у Новоставі зводиться до того, що обидві громади, кожна у свій час, служать на церковному подвір'ї. Храм — пам'ятка архітектури національного значення — стоїть опломбованим, у чому переконався і кореспондент РІСУ на місці.

Церква опломбована

«Міцілія поставила пломби після того, як вони заходили у храм, — коментує секретар Тернопільської єпархії УПЦ (МП) о. Степан Балан. — Наш місцевий священик запропонував почати з чистого листа. Київський Патріархат в останню хвилину відмовився. Обидві сторони служать надворі. Йдуть холоди і як то буде, поки не відомо».

Отож, якщо в УПЦ КП причиною тяганини на шляху до вирішення проблеми вбачають відмову УПЦ (МП) від почергових, то в УПЦ (МП) основною перешкодою вважають відмову прихильників Київського Патріархату від перереєстрації. Як з'ясувала РІСУ, вимоги прибічників обох конфесій мають «зворотній бік». Принаймні до такого висновку можна дійти, проаналізувавши документи щодо конфлікту.

«Протокол про почергові Богослужіння насправді був підписаний священиком, але громада виступила проти», — зазначає начальник відділу культури і туризму Шумської райдержадміністрації Юрій Головатюк.

ПротоколНа підтвердження він подає фотокопію «Протоколу про врегулювання міжконфесійного конфлікту в селі Новостав Шумського району» від 02.10.2014 року. Впадає у вічі, що під цим протоколом відсутній підпис уповноваженої особи від УПЦ КП. Відтак у світлі поданих коментарів особливу увагу привертає пункт 1) протоколу, у якому йдеться:

«одночасно подати на реєстрацію статути новоутворених громад УПЦ КП та УПЦ, без правонаступництва з громадою УПЦ храму святого Михаїла с. Новостав Тернопільсько-Кременецької єпархії, зареєстрованої в 1991 році».

Саме на це і, між іншим, на відкликання усіх судових позовів та апеляційних скарг зі свого боку, погоджувався священик УПЦ (МП). Але не змогли погодитися його громада і громада Київського Патріархату. Мотиви у кожного свої.

«Районна влада хоче знайти такий спосіб, щоб зняти нашу громаду з реєстрації, а потім — зареєструвати обидві громади на однакових правах. Для них головне — знайти компроміс будь-якою ціною. Наші люди категорично проти цього... Взагалі ні одна почерговість ще людей не примирила», — ці слова архиєпископа Тернопільського і Бучацького УПЦ КП Нестора (Писика) значно прояснюють ситуацію.

Та не слід забувати, що від почерговості відмовилася, згідно з документами, саме громада УПЦ (МП). Зробили це, незважаючи на підпис свого священика від 2 жовтня. Благочинний УПЦ КП о. І. Борак апелює, що громада його конфесії не підписала протокол про почергові тільки тому, що дізналася про відмову від них УПЦ (МП). Мовляв, уже не було потреби розглядати це питання.

Додаткові вимогиЗрештою, 6 жовтня у відділ культури і туризму Шумської райдержадміністрації представники УПЦ (МП) принесли свої додаткові вимоги щодо вирішення конфлікту. Якщо забрати повтори з протоколом, то виходить, що прихильники цієї конфесії роблять особливий наголос на необхідності виготовити та зареєструвати статути обох православних громад одночасно. Також вимагають висловити недовіру сільському голові.

Виходить, що основа конфлікту наразі — прагнення кожної із громад залишити за собою храм. Причому в УПЦ КП, з огляду на статус єдиної зареєстрованої громади у селі, тепер має потенційно більше шансів отримати дозвіл на користування церквою. Про передачу будівлі у власність мова йти не може з огляду на її статус пам'ятки. Відповідну норму регламентує с. 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації». Більше того, у випадку, коли громада УПЦ КП першою отримає дозвіл на користування храмом, громада УПЦ (МП) може стати заручником її згоди:

«Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору», — читаємо у тій же ст. 17 Закону.

Таким чином події довкола храму у Новоставі нагадують позиційне протистояння і тактичні маневри. Мета — закріпити здобуте для УПЦ КП або відновити втрачене для УПЦ (МП). До слова, після місяців затяжного протистояння у Новоставі частина віруючих, які, за словами архиєпископа Нестора, не визначилися і вагалися у власній позиції, повернулися до УПЦ (МП). Тепер сили у громад приблизно рівні.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Ігор Затятий | 22 жовтня 2019, 14:28

      Під гаслом: "Згинь нечисть!"

    • Ігор Затятий | 22 жовтня 2019, 14:07

      Розхотілося нелюбителеві дорогих годинників

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 13:06

      Крайня підозрілість і параноя - вона, зазвичай, є типовою рисою всіх диктаторів і авторитарних правителів, а надто тих, що своє владарювання здобували чи/та утверджували чималою людською кров'ю...

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 12:55

      Цікаво: а чи заторкнув (поміж різного іншого) глава УГКЦ - під час цієї зустрічі - зокрема та особливо, питання великої НЕБЕЗПЕКИ і НЕПРИПУСТИМОСТІ законодавчого і практичного впровадження,

    • enzian | 22 жовтня 2019, 10:54

      Москва сказала: "Надо!", Белград відповів: "Єсть!"

    Популярні статті місяця