Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика

Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 1
Чоловічий монастир у цьому селі називають буковинським Афоном, а місцеві мешканці у побуті використовують мінеральну воду.

Вже багато років поспіль прихожани Української Православної Церкви (МП) не зраджують традиції. Напередодні свята Різдва Івана Хрестителя вони вирушають у пішу прощу.

Прочани прямують до села Хрещатик Заставнівського району. А саме до Свято-Іоано-Богословського чоловічого монастиря, який люди називають просто: “Монастир Хрещатик”.

Церква та монастирська будівля розташовані на правому високому березі Дністра (200 м над рівнем річки), який у цьому місці розділяє Чернівецьку та Тернопільську області. Там, де завершуюється кордон Чернівецької області і починаються Заліщики, вдалині видно цей монастир. А з самого монастиря відкривається захоплююча панорама Заліщиків та Дністровського каньйону.

Паломники із Чернівців вийшли 5 липня вранці. Вони мають подолати майже 50 кілометрів – саме така відстань від Чернівців до Хрещатика. Через те, що людей дуже багато, рух дорогою Чернівці-Заставна ускладнений.

Паломництво

На Буковині хресний хід до Хрещатика завжди вважається наймасштабнішим.

У ході беруть участь люди різного віку, дехто навіть везе дітей у візочках. Також віруючі несуть хоругви та ікони. На одній із хоругв є напис російською мовою “крестный ход”.

Паломництво

Розповідають, що хресний хід до Хрещатика бере своє коріння ще з 30-х років минулого століття. За часів Радянського Союзу ходу забороняли, відродили її в 1992 році. Відтоді щороку в ній беруть участь тисячі паломників.

Святинею монастиря вважається чудотворне джерело св. Іоанна Богослова. Сюди, на місце, де зараз монастир, прибули у XVII ст. православні ченці, які втекли з Манявського скиту від переслідувань – саме така одна із версій заснування монастиря. Через певний час, у ніч на Іоанна Богослова, вони стали свідками дивного світіння над джерелом. Розцінивши це як Боже провидіння, ченці встановили хрест в ім'я апостола, який і дав назву скиту. Невдовзі над джерелом було зведено каплицю із дзвіницею.

З приєднанням західної частини Буковини до Габсбурзької монархії, розпочався процес секуляризації. 1786-го р. Хрещатицьку обитель закрили, а монастирську церкву перетворили у парафіяльну для навколишніх жителів, які продовжували шанувати святе джерело. У 1882 році після слухання акафіста св. ап. Іоанну Богослову та занурення у джерело, зцілився хлопчик Олександр Тотоескул. Пізніше він став священиком.

Монастир відновив 1933 року єромонах Михаїл (Мензак) з благословення Священного Синоду Румунської Православної Церкви. 1962 року монастир закрили. Будівлі монастиря використовувались як база відпочинку. На монастирському святому джерелі збудували водовідвід для заводу мінеральних вод. 1989 року монастир знову запрацював.

“Село Хрещатик Заставнівського району Чернівецької області - чи не єдиний населений пункт в Україні, де мешканці п'ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. У селі, яке розкинулося на висоті 200 метрів над рівнем Дністра, немає жодної криниці. Вода, яку називають чудотворною, до Хрещатика надходить із джерела святого апостола Іоанна Богослова, що на території Свято-Івано-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря", — пише Вікіпедія про саме село Хрещатик Заставнівського району.

Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56223
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56224
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56225
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56226
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56227
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56228
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56229
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56230
Православні буковинці вирушили у хресний хід до Хрещатика - фото 56231

 

Фото: Інформагентство АСС