Вірменські традиції Стрітення шанують на Півдні України

15 лютого 2017, 10:49 | Свята і звичаї | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Тетяна Длінна

Вірменське християнство багате самобутніми церковними традиціями, асимільованими дохристиянськими звичаями та вирізняється чутливим ставленням до викликів сучасності, впроваджуючи нові обряди. На прикладі миколаївської парафії храму Сурб Геворг РІСУ неодноразово розповідала про особливості духовного життя вірних Вірменської Апостольської Церкви. Однією з таких відмінних рис релігійного буття є підвищена увага до сімейних цінностей, які обов’язково співвідносяться з подіями та постатями Священної історії, історії Вірменської Церкви та можуть бути доповнені древніми народними обрядами.

Стрітення Господнє – це свято, яке Вірменська Апостольська Церква незмінно відзначає 14 лютого, на сороковий день після Богоявлення. Як відомо, християнський смисл празника полягає у пам’яті про визначну євангельську подію, що відбулася в Єрусалимському храмі, – представлення Господу новонародженого Спасителя Його земними родителями Йосифом та Дівою Марією.

У вірменській церковній традиції також наголошується на звершенні Богородицею у цей день подячної та очисної жертви Господу, як це велів закон Мойсея (Лк. 2: 22-24), а також на тому, що святе сімейство отримало благословення від священика – праведного Симеона (Лк. 2: 34).

З 2007 року, за розпорядженням Верховного Патріарха і Католикоса всіх вірмен Гарегіна Другого, свято Стрітення Господнього проголошено Днем благословення молодят. У цей день у всіх вірменських храмах після святкової Літургії здійснюють обряд благословення молодих шлюбних пар.

Літургія у вірменській громаді

Примітно, що вірменською свято Стрітення Господнього називають «Терендез» або «Т'ярнендарач». За твердженням дослідниці Арміне Давтян, первісна назва дохристиянського свята – «Дерендез», яка мала значення «сніп сіна перед вашою оселею» та символізувала побажання благополуччя дому та родючості землі. Християнізовані назви походять від слів «тер» – господар, пан, творець, Господь та «индарадж» – йти назустріч. Тому «Терендез» або «Т'ярнендарач» означають «йти назустріч Господу». Головними учасниками свята у давнину були юнаки та дівчата, молодята та ті, що збиралися побратися протягом року.

На Літургію сім'ями

Цьогоріч свято Стрітення та його переддень, 13 лютого, припали на будні дні. Однак, це не завадило миколаївським парафіянам храму Сурб Геворг відзначити торжество. Звершив урочисте вечірнє богослужіння настоятель церкви, тер Вараг Япарян. У білосніжному, яскраво освітленому храмі панувала особлива, піднесена атмосфера. Традиційно парафіяни прийшли до святині великими родинами, серед членів яких значне число становили саме молодь та діти.

Літургія у вірменській громаді

Після богослужіння настоятель парафії провів спеціальний церковний обряд – андастан. У кожному новому році цей обряд починають здійснювати саме зі свята Стрітення Господнього, а останній раз проводять на празник Воздвиження Хреста Господнього. Таким чином, його повторюють у період з весни до осені. Чин андастану передбачає освячення чотирьох сторін світу та виголошення молитви, створеної у XII столітті Отцем Церкви Нерсесом Ламбронаці. Основою обряду є молитовні прохання до Бога про дарування народу та всьому світові миру, благополуччя та процвітання.

Обряд благословення свічки

Далі священнослужитель здійснив обряд благословення свічі. Від палаючої вівтарної свічі, що символізує спасительне світло Христа, парафіяни запалили лампадки та свічки, які понесли до рідних домівок.

Особливо зворушливим було благословення молодят, яке відбувалося на очах великої громади парафіян. За подією та подальшими моральними настановами тер Варага молодим уважно спостерігали підлітки та діти.

Багаття на церковному подвір'ї

Торжество продовжили старовинні народні обряди, які проходили навколо багаття на церковному подвір’ї. Запалив вогнище від благословенної свічі настоятель храму. У давні часи у цей день біля кожного вірменського храму та оселі палали вогнища. Втім, головним було багаття біля церкви, від нього розпалювали вогонь поблизу жител, обов’язково там, де мешкали молодята або заручені. Усі вони мали пройти випробування вогнем – перестрибнути через багаття, не розімкнувши рук. Стрітенська ватра, за народними уявленнями, також мала особливу очищувальну силу, її вогонь знищував злих духів, тому після молодят через багаття стрибали старші жінки і всі бажаючі.

Багаття на церковному подвір'ї

У Миколаєві, крім святкового випробування молодят та заручених, навколо багаття водили хороводи, посипали присутніх зернами злаків та частували учасників празника традиційними вірменськими солодощами. Посмішки, піднесений настрій, тепло та світло від багаття темним, морозним вечором –все це запам’ятається учасникам свята назавжди.

Завершився празник святковою Літургією Т'ярнендарача, яку 14 лютого звершив у храмі Сурб Геворг тер Вараг Япарян.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    • 28 травня 2017, 01:18 | Журналістські розслідування

      У Хмельницькому священик УАПЦ перейшов в УПЦ КП

      Про перехід священика і громади Успіння Пресвятої Богородиці УАПЦ в Хмельницькому до Київського Патріархату повідомили РІСУ одразу кілька джерел. Сам настоятель парафії протоєрей Анатолій Бих від коментарів відмовляється.

    • 26 травня 2017, 16:26 | Події та люди | view photo

      Унікальні вітражі душпастирів-мучеників в церкві УГКЦ на Тернопільщині

      Вітражі із зображеннями єпископа-мученика Никити Будки, який загинув у радянському таборі в Казахстані, слуги Божого отця Андрія Бандери, якого розстріляли комуністи в Києві, та отця Івана Кипріяна, який загинув у радянському концтаборі з дітьми на Сибірі, встановили у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в містечку Козова на Тернопільщині.

    • 24 травня 2017, 11:05 | Репортажі | view photo

      Релігійна бюрократія: історія церковних інституцій

      "Релігійна бюрократія: історія церковних інституцій", - саме під такою назвою відбулася публічна дискусія між науковцями та релігійними діячами 23 травня в Києві. Дискутували: історик Наталя Яковенко, релігієзнавець Віктор Єленський, релігійні діячі: "колишній церковний бюрократ" прот. Георгій Коваленко та "бюрократ діючий" шейх Саїд Ісмагілов.

    • 23 травня 2017, 16:16 | Огляд подій | view photo

      Сага про «церковні законопроекти»: як це було

      Останні кілька днів медіа-сфера була наповнена різними повідомленнями, які так чи інакше стосувалися «церковних» законопроектів у парламенті. Річ йде про документи № 4128 (про процедуру зміни юрисдикції) та № 4511 (про особливий статус для конфесій з центром в Росії).

    • 22 травня 2017, 14:56 | Калейдоскоп | view photo

      У Львові відреставрували відомий іконостас Йова Кондзелевича

      У Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові 18 травня вперше відкрили для постійної експозиції відреставрований іконостас Йова Кондзелевича з церкви Різдва Пресвятої Богородиці Загорівського монастиря.

    Останні коментарі

    • Alla29 | 23 травня 2017, 11:51

      Любите читать? Тогда https://bookinist.com.ua/ - это то, что вам надо

    • Alisa29 | 22 травня 2017, 15:02

      Если вы любите читать, советую удобный прайс-агрегатор - https://bookinist.com.ua/

    • Leonid Tonkovyd | 19 травня 2017, 21:06

      Бо ще той день не настав.

    • світлана | 19 травня 2017, 15:50

      Бог-це льбовь.А у ваших коментаріях тільки політика.

    • Blacky Kamienczanka | 19 травня 2017, 08:44

      Неймовірно маніпулятивна стаття. Де починається з підміни назви "ЧервоноГОРОД замість Червоногруду) -і закінчується вибіленням церкви, котра в урочищі відверто зайва і котра повела себе

    Популярні статті місяця