Православні християни Харкова вшанували Небесну Покровительку міста і всієї Слобожанщини
Православні християни Харкова відзначили в неділю, 29 червня, свято Озерянської ікони Божої Матері — Небесної Покровительки міста і всієї Слобожанщини. Зокрема, у Свято-Озерянському храмі міста митрополит Харківський і Богодухівський УПЦ (МП) Онуфрій відслужив Літургію.
Дата написання чудотворної ікони Озерянської Божої Матері невідома, але ймовірно, що це XVII століття. Оригінал її офіційно вважають втраченим у 30-ті роки ХХ століття, існують лише списки ікони, деякі з яких — також чудотворні. У книжці Д.Багалія і Д.Міллера «История города Харькова за 250 лет его существования» є опис оригіналу Озерянської ікони Божої Матері. Автори стверджують, що ікона належить пензлю місцевого слобожанського іконописця, причому не фахівця, а простого майстра.
Історія ікони Озерянської Богородиці нагадує історію Слобожанщини. З’явилася ікона у часи, коли мешканці краю страждали від нападів чужинців зі сходу, на березі річки Озерянки (нині – село Нижні Озеряни), що на відстані 30 км на південний захід від Харкова. За легендою, якось літньої пори місцевий селянин косив тут траву на луках. Після чергового удару косою почув людський стогін. Нахилившись, побачив у траві ікону, розсічену косою. Засмучений, забрав її додому, а вранці вона з хати зникла. Знайшов він її на тому ж місці на луці, причому розсічені частини зрослися, а поряд – било джерело. На місці чудесного явлення ікони звели дерев’яну церкву Різдва Богородиці, де й розмістили ікону. За її посередництвом відбувалося багато чудес, зокрема, один із зцілених, намісник Святогірського монастиря Севастіян (Юхновський) сприяв заснуванню тут Богородичної пустині.
1787 р., коли Катерина ІІ відвідала Харків, підписала указ про передачу Харківського намісництва під керування Григорія Потьомкіна, за велінням котрого закрили 15 монастирів Слобожанщини, зокрема й Озерянську Богородичну пустинь. Їхнє майно передали до казни, а братію всіх монастирів зібрали в Курязькому монастирі, куди перенесли й чудотворну ікону. Та наступного 1788 року закрили і Курязький монастир, а ікону забрали до Харківського Покровського монастиря.
Тільки після звернення до Катерини ІІ тодішнього українського генерал-губернатора Левандинова і таємного радника Сабурова 1796 р. Курязький монастир знову відновили і повернули туди чудотворну Озерянську ікону, де вона знаходилася 47 років. 1843р. на прохання харківців (так тоді називали мешканців Харкова) встановили щорічні хресні ходи, під час яких на зиму ікону переносили до Харкова, а на літо – до Куряжа. Хід супроводжували співами і дзвоном дзвонів на міських храмах, яких тоді було в Харкові більше 60-ти.
Не припинялися чудеса, які відбувалися через ікону. Наприклад, відомий письменник Григорій Квітка-Основ’яненко, котрий в дитинстві осліп, відновив зір після вмивання чудесною водою з джерела, яке забило і в Курязькому монастирі, де перебувала ікона. 1871 р. за допомогою ікони зупинили епідемію чуми в Харкові.
1896 р. харків’янин Альфред Федецький, котрого вважають засновником українського кінематографа, один із перших своїх документальних фільмів назвав «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони з Курязького монастиря до Харкова».
Але в 30-х рр. ХХ ст. ікона зникла, восени 1935р. храм на місці її явлення зруйнували. У період німецької окупації 1941р. храм відкрили в церковному домі, де в невеличкій каплиці богослужіння проходили до середини 60-х рр., коли і її знищили. Чудотворне джерело на місці явлення Озерянської ікони Богородиці не раз засипали землею, кам’яними блоками (уламками колишніх церковних споруд), і навіть надгробними плитами, та воно щоразу пробивалося. Попри заборону влади, люди продовжували приходити до місця чудесного явлення Богородиці.
Тільки 1994 р. на цьому місці відновили каплицю. Нині на місці зруйнованого храму стоїть дерев’яний поклонний хрест. Чудеса довкола Озерянської ікони Божої Матері тривають. Одними з недавніх є зцілення жінки з Дніпропетровська, яка після купання в чудесному джерелі знову почала ходити, і хлопчика із Сум, котрий відновив зір. Чудотворну ікону Озерянської Богородиці як Покровительку краю згадують і в сучасному гімні Харківської області.
Юлія ІЛЬНИЦЬКА
