Коли день стає найдовшим у році – святкування Купайла 2014

23 червня 2014, 15:18 | Свята і звичаї | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Побувала і описала Тетяна МУХОМОРОВА

УкраїночкаПалає багаття у найкоротшу ніч року. До широких вод Дніпра стрімко несеться палаюче колесо, знаменуючи освячення другої священної стихії – води. Мине ще пару годин і громада у вишиванках зустрічатиме світанок, наповнюючись енергією світила. Це Купайла, дохристиянське свято, яке відзначається у день літнього сонцестояння.

Так повелось у нашому суспільстві, яке любить перемішувати традиції, що свято Івана Купала на загал святкується в ніч з 6 на 7 липня, напередодні свята різдва св. Івана Хрестителя за Юліанським календарем, яке не має ніякого відношення до Купайла. Насправді ж свято Купайла, вшанування одного з дохристиянських богів, завжди випадає в ніч з 21-го на 22 червня, коли день стає найдовшим, а ніч – найкоротшою. Цього року кореспондент РІСУ побувала на подібному автентичному святкуванні на острові Перуна, що в Києві, долучившись до громади Об’єднання рідновірів України.

На катері Борисфеном

…Маленький катер розрізає води Борисфена, пасажири затамували подих від природньої краси навколо. Потрапляючи в такі умови, мимохіть наповнюєшся розумінням пантеїзму, коли навколишній світ вражає своєю гармонією. Такі невеликі човни доправляли усіх охочих до іншого берега, завозячи на острів Собачий або ж острів Перуна, що на Оболоні.

Малі українціНа тому березі гостей вже зустрічають організатори свята. Нешвидко ставляться намети, вже закріплені стяги та стіл з вишиваними рушниками, за яким будуть правити прославлення волхв та обрядодій. Поки встигаємо роззирнутись, головний організатор жрець Вогнедар просить усіх дівчат та жінок долучитись до збору квітів, щоб підготуватись до нічних ритуалів.

І от вже за п’ять хвилин галявиною розходяться жінки, заглиблюючись у медитативний процес пошуку трав та квітів, аби сплести спільний великий та малі особисті вінки, які потім відправляться у водні мандри, віщуючи майбутнє господарки. А сам великий вінок складений з ромашок та з додатками запашної медуниці, через який, мов арку, вночі будуть проходити усі охочі, загадуючи найпалкіші бажання.

Поки жінки займаються прикрашанням місцевості, чоловіки організовують родове вогнище – зносять дрова та сухі палиці з лісу, складаючи правильну піраміду багаття. Малі хлопчики, які приїхали туди з батьками, намагаються вхопитись за будь-яку роботу, аби бути корисними. Дівчатка натомість вже вбрані у святкові сукні та лише спостерігають за ними зі сторони з неймовірною дитячою серйозністю.

Прикрашання дереваНаступна суто жіноча місія – прикрашання верби різнокольоровими стрічками. Як тільки до цього дійства намагається долучитись чоловік, волхв одразу зі сміхом проганяє його, нагадуючи про укріплення Купайла – ляльки у повний зріст з кумедними головним убором з ретузів. Пізніше ця фігура та образ Марени (символ смерті та воскресіння природи) братимуть участь у головних обрядах свята. Спершу жінки захищатимуть свою богиню, але її все ж відіб’ють чоловіки, втопивши у річці – символізуючи те, як зникає жіноча цнота. Але прекрасна половина матиме шанс помститись – вони захоплять та спалять кумир Купайла, демонструючи рівноправ’я статей.

Обрядодійство починається з жіночого хороводу. Дівчата заводять стрічку між деревами, наметами, навколо вогнища, жартуючи з чоловіками та співаючи обрядових пісень. Всі пишно вбрані у вишиті сорочки та спідниці, прикрашені дукатами та запашними вінками. Після цього громада стає в коло та починає слухати виступ волхва Вогнедара разом з обрядодієм Зореславом, які ще раз нагадують про значення свята та проводять спільне славлення (молитву) давніх богів.

За травами

«Один з багатоликих таємничих смислів Купайла є купа, сукупність, збір громади для очищення, оздоровлення, ладування душі й тіла. Ми славимо це свято вже більше 20 років, бо Купайла збирає до купи тих, хто думає, каже та діє спільно, як одна велика громадська душа. То ж хай перебувають разом однодумці, хай відсіється все поверхове, дріб’язкове і тимчасове. Хай залишиться те, що вічне і правдиве», — йшлося у промові.

Язичницькі обряди

Пізніше вони візьмуть по факелу та під спільну молитву запалять вогнище. Вогнедар віддає в жертву багаттю напій суру у розі, шануючи пращурів. Зореслав опускає до вогню малий хліб, даруючи його небесам. Славлення завершується згадкою про українських воїнів та Небесної сотні під вигуки «Слава Україні – Героям слава!»

Язичницькі дійства

Відтепер стартує неофіційна частина заходу – етнічні танці під керівництвом гурту «Буття», що жваво та наживо утинає старовинних пісень. Колінця танців зовсім неважкі, а їхня суть – це постійна зміна партнерів, аби кожен міг роззнайомитись з усіма та перекинутись парою слів. Дівчата кружляють, а чоловіки стараються не збитись з ритму та не забути хай і легкі, але досі незнайомі па. Атмосфера панує надзвичайна, тому що не розсміятись у процесі танцю неможливо – музики змушують рухатись все швидше, а ноги плутаються вже після другого танка.

Танці

Коли ж завершується цей марафон з семи танців, музики дають трохи часу на перепочинок, це якраз змога обмити ноги у Дніпрі. Стоячи у воді, розмовляємо з Олександром, який розповідає чому ж прийшов до Рідної віри. Особливість цієї громади полягає в тому, що ще фактично немає покоління, вирощеного від початку язичниками – кожен приходив сюди свідомо, знаходячи для себе щось особливе у старовинних віруваннях.

Ще до заходу сонця починається класичний ритуал стрибків через вогонь, який кожен міг спробувати на звичному святі Купайла. Багаття спеціально трохи видозмінюють і через нього гасають парно або ж поодинці, загадуючи бажання. Нам випадає честь стрибнути з малим хлопчиком Іванком, який щоразу готовий до олімпійського рекорду. Єдина заборона – не можна стрибати хлопець-хлопець та дівчина-дівчина, тільки парою або ж самому.

Спільне вогнище

Наступний обряд – це братчина та спільна трапеза. Люди моментально зносять на траву каремати та ковдри, приносячи хто що захопив з дому з їжі та напоїв. Ставлення до гостей теж особливе. Варто присісти на сіно, як поруч з’являється поважний чоловік, який наполягає на тому, щоб дівчата сиділи лише на пледах. Запрошують до «столу», де кожен приносить щось своє – тут і картопля, і м’ясні страви, і навіть холодець від музикантів.

Особливість вечері – розпиття братчини. Різьблена дерев’яна чаша у вигляді коня мандрує руками по колу так, щоб голова її не змінювала напряму. Всередині налита сура, сучасна медовуха (мед). Чаша доходить до кожного, не лише членів громади, і кожен каже те, за що особливо хочеться підняти келихи. Нерідко лунають вигуки на честь військових та захисників, що зараз знаходяться на Півдні та Сході України.

Вінки

Як тільки почнеться ніч, то розпочнуться й магічні ритуали, прохід через великий вінок, втоплення Марени та спалення Купайла, освячення води палаючим колесом та купання. А поки сонце поволі опускається за небосхил, фарбуючи небо у неймовірні відтінки багряного та жовтогарячого. Свято для нас завершується, а на тих, хто залишився, ще чекають основні враження та зустріч нового сонячного дня, що знаменує початок другої половини року.

Найкоротша ніч

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    Останні коментарі

    • Стефан | 22 жовтня 2017, 01:52

      Каждый воюющий за Украину воюет за правду и справедливость против врагов рода человеческого попирающих разум, человечность и доброту, заповеданные Христом.

    • Михаил | 22 жовтня 2017, 00:35

      Автокефалия, т.е. полная независимость кому? Если для т.н. "упц кп", то она и так полностью независима, никому не подчиняется и даже имеет своего якобы "патриарха" - высший сан

    • Василий Петров | 21 жовтня 2017, 23:11

      Ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше, Матфея 6:21. Итак, дела милости творимые нами бесплатно и без всякой выгоды для СЕБЯ и есть как сокровище наше. А теперь спросим себя, какое же

    • Василий Петров | 21 жовтня 2017, 22:50

      Иисус сказал им в ответ: вот дело Божие, чтобы вы веровали в Того, Кого Он послал, Иоанна 6:29. Итак, Христос, страдал не из-за нас и не за нас, но вместо нас, упразднив при этом все страдания,

    • Panda Redemptor | 21 жовтня 2017, 20:47

      Неправда!!!! Піар Київського Патріархату! Має бути соромно, тому хто робить такі заяви! Адже після залишення села Кримського служили також капелани, А хто? Запитайте у мешканців! Дуже прикро, що

    Популярні статті місяця