Різдвяний час по-грецьки

17 січня 2011, 14:57 | Свята і звичаї | 0 |   | Код для блогу |  | 

Іван МІЩЕНКО, Салоніки

Різдво Христове, як подію історичну (часову), як подію літургійну, кожен християнин переосмислює і переживає по-особливому. З одного боку, перечитуємо уривки зі Святого Письма, де богонатхненні автори розповідають про таїнство Божого воплочення. В уяві вимальовуємо хроніку цих подій, уявляємо постаті основних дійових осіб різдвяної містерії…

Храм… Велика вечірня неділі перед Різдвом. Приємний запах ладану заповнив всі куточки церкви і нас. Отець поволі обкаджує храм вірних, а наш розум і серце пронизують слова стихир передсвяття: «Сонце незахідне йде, щоб засяяти з дівичого лона»; «у безсловесних яслах Діва складає тебе»; «Бог Слово став людиною і йде на землю, щоб народитися з покоління Юди»… Чудесна поезія і музика, що перетворюють витворену нашою уявою «різдвяну казочку» на геніальну божественну оперету, учасником якої разом з хором ангелів, що співає: « Слава во вишніх Богу і на землі мир…», є кожен з нас. Почуємо ми і Романа Сладкоспівця (αγ. Ρωμανος ο Μελωδος), який в пориві радості промовить: «Η Παρθ?ωος σ?μερον, τ?ν υπερο?σιον τ?κτει,..» («Діва днесь предістотного родить,..»); і заклик Косьми Маюмського (Κοσμας ο Μελωδος), що закличе: «Χριστ?ς γενν?ται δοξ?σατε, Χριστ?ς εξ ουραν?ν απαντ?σατε, Χριστ?ς επιγ?ς υψ?θητε» («Христос рождається — славіте, Христос з небес — зустрічайте, Христос на землі — возносіться» — Ірмос першої Пісні канону Різдва); і собор святих отців — творців цих прекрасних гімнів. І коли пролунає кінцеве Амінь Божественної Літургії, і ми усвідомимо, що наша агріпнія (нічне чування) добігло до кінця, ми перемінені несемо цю радість в світ, на вулиці і майдани.

І ось тут час поговорити про ще один елемент різдвяного святкування, а саме — етнічний, притаманний культурі кожного народу. Не чужий він і стародавній Елладі — православній Греції. У статті йтиметься зокрема про північ Греції — Македонію з центром у Салоніках (Θεσσαλονικη).

Різдвяний корабель

Різдвяний корабельКоли ви візьмете грецькі євроценти (λεπτ?) номіналом 1, 2або 5, то зауважите, що на зворотньому боці зображені не видатні постаті чи міста, а різноманітні кораблі. І це не дивно, адже Греція — справжня морська країна, що омивається з трьох боків водою і налічує до 2000 островів. На центральному майдані Салонік поруч з ялинкою встановлюють величезне морське судно з трьома щоглами, кінці яких увінчують державні прапори.

Ця величезна конструкція прикрашена дрібненьким світлом, що робить її ще більш казковою. Кораблями менших розмірів прикрашають площі в різних частинах міста.

2_2.jpgМаленькі кораблики можемо зустріти на вітринах магазинів, а стіни будинків виблискують «корабельними» гірляндами. Греки кажуть, що це дуже давня традиція, яка зумовлена морськими особливостями країни. Та корабель вважається також символом Христової Церкви.

Щодо форм гірлянд, то найпопулярнішими є корабель, дзвоники та зірки.

Вітання

У різдвяний період при зустрічі прийнято вітатися, бажаючи один одному Καλ? χριστο?γεννα (Щасливого Різдва Христового) та Καλ? χρ?νια (Доброго року). Однак ці побажання, на відміну від української традиції, не витісняють з церковного вжитку звичні повсякденні привітання — Καλημ?ρα (Добрий день), Καλησπ?ρα (Добрий вечір) тощо.

3_3.jpgРіздвяне дерево

Грецька Православна Церква святкує Різдво 25 грудня, за Новоюліанським календарем. Це зима. Однак зима тут досить тепла. Цього року мешканці Салонік зустріли Різдво з температурою +15. Та так буває не завжди. Інколи на вулиці -2 та лежить сніг.

Та незважаючи на те, що в центрі міста стоять зелені дерева з мандаринами і пальми, головну площу Арістотеля прикрашає велика ялинка з безліччю гірлянд. Прикрашене різдвяне дерево (χριστουγεννι?τικο δ?ντρο), якщо бути точнішим, мешканці Греції втановлюють і в своїх оселях.

А під ялинкою у звичному вбранні Санта-Клауса — св. Василій Великий.

4_4.jpgВін тут виконує традиційні функції св. Миколая: у ніч з 31 грудня на 1 січня (за Новоюліанським календарем, 1 січня — День св. Василія) обдаровує подарунками чемних і слухняних мешканців Греції. Має він і свою «прописку» — село Мільос (37 км. на північ від Тессалонік ), так зване «містечко святого Василія».

Коляда

Люблять греки і колядувати. Починаючи з Надвечір’я Різдва, діти ходять від хати до хати, співаючи жваві різдвяні пісні.

Часто при цьому використовують барабани чи μουσικ? τρ?γωνο για κ?λαντα (музичний трикутник для коляд), а хто талановитіший, той бере з собою сопілку чи тамбурас (ο ταμπουρ?ς).

6_6.jpg5_5.jpg

Грецька церковна музика не має поліфонії, тому й колядки, незалежно від кількості виконавців, можемо почути лише в унісон (в один голос).

Різдвяні солодощі

7_7.jpgЗа коляду колядники отримують гроші та традиційні різдвяні солодощі — τα χριστουγεννι?τικα γλυκ?. Щоб придбати різдвяні солодощі, потрібно вистояти чергу. Хоч спеціалізованих магазинів з випічкою (ο φο?ρνος) багато, та покупців ще більше. Найбільшим попитом користуються медові коржики (τα μελομακ?ρονα), курамб’єс (ο κουραμπι?ς) та іслі ( το ισλ?), які упаковують в картонні коробочки і прикрашають стрічками.

Ось і готовий солодкий подарунок! 

 

Їжа

Передує Різдву 40-денний піст, що передбачає перших 25 днів утримання від м’яса та набілу, а наступні 15 — від м’яса, набілу, риби, олії та вина. Безперечно, це час не лише тілесного, але насамперед духовного приготування. 24 грудня є також днем строгого утримання від їжі, тому різдвяної вечері, в нашому розумінні, немає. Вірні йдуть ввечері до церкви на Всенічне чування, яке триває до ранку. Опісля родинами збираються за святковим столом, де зазвичай споживають фаршеровану рисом, горіхами та жолудями індичку. Але цю страву не можна назвати традиційною для різдвяного столу в Греції. Хтось на Різдво смажить поросятко, як заведено в сім’ї одного мого приятеля, а хтось ласує фірмовими стравами своєї мами чи бабусі.

Новий рік (св. Василія Великого)

11_11.jpgНовий рік, як і Різдво Христове, в Греції є святом сімейним. Це пов’язано також з тим, що новорічна ніч співпадає з празником Василія Великого. Сім’я збирається за трапезою, де центральне місце відведено васільопіті (η βασιλ?πιτα — з гр. «пиріг святого Василія»). Перед випіканням в тісто обов’язково вкидають монети. Греки кажуть: кому попадеться шматок з монеткою — буде щасливим весь рік. Розрізає пиріг опівночі голова сім’ї. Перші шматки призначені для Христа, Пресвятої Богородиці та св. Василія.

Рецептів васільопіти є безліч, однак основними складниками є борошно, яйця, цукор, масло, сухофрукти та прянощі. Ця незвичайна традиція тісно пов’язана з життям і діяльністю св. Василія. Існує розповідь, що коли Василій був вже єпископом Каппадокії, префект Каппадокії вирішив пограбувати Кесарію. З метою уникнення жерт Василій почав збирати викуп з мешканців міста, щоб, давши його префекту, вберегти людей від нападу.

Та викупу платити не довелося, оскільки на захист міста стало безліч ангелів — і військо відступило.

Васільопіта.gif

 

Не знаючи, кому саме які цінності із зібраного для викупу префекту належать, св. Василій доручив спекти хліб, в який їх і вклали. Наступного дня після Служби Божої хліб роздали мешканцям.

Йордан_3.jpgБогоявлення

І ще декілька слів про Богоявлення. Поруч з традиційними елементами цього дня — святковими богослужіннями, освяченням води та йорданськими відвідинами, є звичай кидати хрест у водойму.

Священик тримає хрест з прив’язаною до нього стрічкою і кидає його у воду, чоловіки стрибають за ним наввипередки.

Відбувався цей заплив і на Фанарі

 

Нагородження переможця йорданського запливуgif

Змагання-за-хрест.gif

***

Етнічний «одяг» кожного свята закорінений в національній специфіці тої чи іншої країни. Він привідкриває двері в культуру народу…

Проте таке звичаєве етнічне різноманіття — лише додатковий елемент, аби глибше зрозуміти, відчути, пережити спільно радісну подію, одну і ту ж у своїй величі для кожної нації, для світу загалом — Різдво Христове, Воплочення Господа, який народився від діви, аби спасти людину.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Paraeklezyarh | 19 вересня 2019, 21:24

      Мудрий, сміливий, справжній Владика . Радий що в нелегку годину є такі архієреї в церкві Христовій.

    • velovs@ukr.net | 19 вересня 2019, 20:04

      Р. S. Звичайно, що всі ці суди в Україні орієнтуються не лише на ці дві головні (ж)"опозиції". Насправді там більш складна ситуація. Одначе вони (суди) - так чи інакше, але в основному і в

    • velovs@ukr.net | 19 вересня 2019, 18:55

      І в цій своїй нинішній - зухвалій "правовій" діяльності ця (ще) стара корупційно-судова гілка влади спирається на ПОДВІЙНУ політико-олігархічну (ж)опозицію: з одного блоку, т. зв.

    • velovs@ukr.net | 19 вересня 2019, 18:39

      Минулий режим п'ятого "кондитерно-патріотичного" президента-мільярдера зробив усе можливе, аби будь-що зберегти в Україні основні структури й чинники олігархічно-корупційно-кланової

    • velovs@ukr.net | 19 вересня 2019, 14:51

      І як знати: а, може, це - дійсно певне ПРОРОЧЕ знамення?!.. Тим паче, що у цей сьогоднішній день ПОТРІЙНОЇ біблійної містично-сакральної ПОВНОТИ (19.09.19) християни східної традиції, що живуть за

    Популярні статті місяця