Бог Предвічний народився для того, щоб ніхто не загинув

23.12.2006, 15:46
Бог Предвічний народився для того, щоб ніхто не загинув - фото 1

Велике свято Різдва Христового відзначається християнами усіх Церков, незалежно від конфесій і юрисдикцій. 25 грудня його відзначають католики – найбільша у світі за чисельністю Християнська Церква. Сьогодні гість нашої редакції – Генеральний вікарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви, єпископ Станіслав Широкородюк.

BishopStanislav_w.jpgВелике свято Різдва Христового відзначається християнами усіх Церков, незалежно від конфесій і юрисдикцій. 25 грудня його відзначають католики – найбільша у світі за чисельністю Християнська Церква. Сьогодні гість нашої редакції – Генеральний вікарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви, єпископ Станіслав Широкородюк.

„Аж поки ми не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти” (Ефесянам 4:13).

Господь дав християнам цілком конкретну заповідь – бути єдиними, жити в любові і злагоді, прощати один одному. І це не просто побажання – це вимога Самого Бога. Але сьогодні, на жаль, християнський світ багато в чому розділений. Час від часу на різних рівнях проводяться обговорення, консультації, навіть телешоу, на яких іде жвава суперечка і пошук компромісів щодо єдності, а результату не видно і, зрозуміло, бути не може – якщо одна Церква намагатиметься домінувати над іншою, всі прагнення об’єднатись будуть безперспективні.

Проте справжній шлях до порозуміння дуже простий: геніальну формулу християнської єдності (про яку тепер чомусь забули) вивів ще на початку п’ятого століття один із отців Церкви (тоді ще не поділеної) блаженний Августин. Він визначив принципи соборності: єдність – в головному, в другорядному – свобода, в усьому ж – любов! Нам залишається тільки вибудувати систему пріоритетів, визначитися, що для нас, християн, є головним, а що другорядним і ніколи не плутати ці поняття.

— Владико Станіславе, і для католиків, і для православних – Бог Один, Один і Христос, одне Євангеліє, однакові символи віри – отже, у християн різного обряду значно більше спільного ніж різниці. І святкуємо ми зазвичай одні й ті самі свята, але за різними календарями. Чи прийдемо ми колись до тієї єдності, до якої закликав нас Господь, принаймні, у святах?

messa.jpg— Так, дійсно ми святкуємо Різдво Христове в різні дати, але це не повинно нас роз’єднувати. Насправді Христос народився понад 2000 років тому, і суто астрономічна точність календарної дати щорічного її святкування такого принципового значення, як дехто думає, не має. Головне – ми святкуємо одну й ту саму подію. Вираховувати точний час обертання Землі навколо Сонця – справа астрономів, а для нас це не є головним. Час – поняття відносне. Навіть, якщо ми святкуємо якусь подію в одну дату, то, наприклад, різниця в часі з Америкою, або з іншими континентам 6–12 годин не дозволяє це робити одночасно – навіть тут вже виникають розбіжності. А різниця в датах свят пояснюється дуже просто: є астрономічний календар, яким користуються католики, так званий Григоріанський, і календар, якого дотримуються православні – Юліанський. В наслідок невеличкої розбіжності за 2000 років набігло вже 13 днів. Астрономи вважають, новий календар, прийнятий у всьому світі, більш точним. Але, на мою думку, це не є принциповим. Головна незручність Юліанського календаря в тому, що в Україні святкують спочатку Новий Рік, а потім Різдво, а не навпаки.

Проте для справжнього християнина не так важлива дата як осмислення величезної події для всього людства і для нього особисто, місії, з якою народився Христос і для чого Він прийшов у цей світ.

Дуже багато філософів протягом усього свого життя шукали правильну відповідь на вічне питання: яка мета людського життя? Який його сенс? Однак не знаходили відповіді. Бо, якщо не вірити в Бога, не вірити в Його любов і милосердя, то немає сенсу жити на цій землі. Тому що тоді не можливо побачити Божої мети існування самої людини. А такий філософ, як святий Юстин, який жив у другому столітті і теж шукав відповіді на це питання, знайшов її в Церкві Христовій. Він нарешті зрозумів, якщо Ісус Христос народився в цьому світі, якщо Бог послав Свого Сина взяти на себе гріхи людства, то душа людини є дійсно дуже важливою і дуже цінною для Нього. Якщо Сам Бог приніс таку жертву – послав у світ Свого Сина Ісуса Христа, який став людиною і помер заради спасіння людства, то це свідчить про те, що людське життя має надзвичайно велику вартість. І це дуже важливо зрозуміти християнинові, щоб ставитись до свого власного життя відповідально.

Бог створив нас без нас. Він дав нам безсмертну душу, але спасти нас без нашої волі не зможе, хоча Він і Бог. В цьому є наша особиста відповідальність. А все, що потрібно для спасіння, дав нам Ісус Христос. Сам Бог став людиною, прийняв людське тіло, що б підняти людську гідність до гідності, навіть, Божої. І тому християнин, святкуючи Різдво Христове, повинен роздумувати над цим, усвідомлюючи, наскільки важлива його душа для Бога. Він мусить жити так, щоб не загубити свою душу, щоб зробити все для її спасіння. І різдвяна Служба Божа, яку ми святкуємо чи то в Православній Церкві, чи в Католицькій має однакову мету – відкрити нам цю Божественну таємницю Різдва Христового, пережити її в дусі віри, надії і любові.

— Ваші Різдвяні побажання християнам України?

shopka_latkat.jpg— Я хочу почати з прикладу: коли батько чи мати святкують свій день народження і до них приходять їхні улюблені діти, вони хочуть бачити цих дітей щасливими, що живуть між собою в любові, мирі і злагоді. І коли ці діти у згоді і радості приходять до своїх батьків, то це для них найбільша радість. І ось Бог, який для нас є Бог Отець, бо ми всі діти Божі, незалежно від конфесії, радітиме, і найкраща радість для Нього буде, коли ми святкуватимемо Різдво у згоді і любові. Саме тоді ми відчуємо, що Ісус перебуває в нашому серці і серед нас.

Готуючись до Різдва Христового нам слід приготувати перш за все свої серця, очистити їх, щоб гідно прийняти нашого Господа Ісуса Христа до свого серця і жити цією вірою. Ми повинні вирівняти всі стежки, всі дороги, які поки є нерівні. Помиритись зі своїми ближніми, простити образи, повернути борги, якщо комусь щось винні, зробити все, щоб дійсно з чистим серцем перед людьми і перед Богом святкувати Різдво Христове. Саме тоді ми відчуємо наскільки велика Божа благодать буде в нашій душі. Відчуємо справжню правдивість цього великого свята.

Розмову вів Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ (Укрінформ)

На світлинах: різдвяна Месса в львівській катедральній базиліці РКЦ, владика Станіслав, різдвяна шопка