У Львові відкрили музей відомого історика Івана Крип’якевича

24 квітня 2017, 11:44 | Події та люди | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Ніна ПОЛІЩУК

Іван Крип'якевичУ Національний науковій бібліотеці ім. В. Стефаника у Львові виділили дві кімнати, в яких будуть експонувати особисті речі, частину бібліотеки та деякі документи українського історика Івана Крип’якевича, який жив і працював у столиці Галичини.

Родина відомого історика передала до наукових фондів близько 1500 одиниць з особистої бібліотеки вченого та близько 3590 одиниць з домашнього архіву. У майбутньому у Львові планують відкрити окремий музей Івана Крип’якевича, а поки адміністрація наукової бібліотеки запевняє, що з нещодавно відкритою експозицією меморіальних кімнат історика зможуть ознайомитися всі охочі.

Власне, поки що в кімнатах знаходиться невелика кількість особистих речей науковця, це зокрема: декілька історичних праць із дарчими підписами авторів, телефон, друкарська машинка, паспорт часів Австро-Угорської імперії, пенсне, декілька канцелярських предметів та годинник, який зупинився в годину смерті Івана Крип’якевича. Заплановано поповнити експозицію меблевою фурнітурою, якою користувався історик. Та відповідальні за створення музею Івана Крип’якевича наголосили, що метою є звернути увагу не стільки на побут цього історика, але на сам феномен його наукової діяльності.

Особисті речі Івана Крип'якевича

Під час прес-конференції на честь відкриття меморіальних кімнат неодноразово було наголошено, що Іван Крип’якевич, будучи учнем Михайла Грушевського, згодом одним з перших відійшов від «народницького» концепту дослідження історії України, натомість вдавшись до «державницького крила», тобто більше звертав увагу на історію формування ідеї української державності як необхідної складової самодостатності української культури. Іван Крип'якевичЦьому історику була притаманна унікальна, на думку Ярослава Дашкевича, здібність – вміти досліджувати історію як професійний науковець і водночас подавати ці факти як майстерний популяризатор. Він був один із небагатьох, якому вдалося працювати на території України за часів трьох держав – Австро-Угорської імперії, Польщі та СРСР. Хоч за радянського часу його ненадовго відправили до Києва на т. зв. «почесне заслання».

Онука відомого історика, львівська іконописиця Іванка Крип’якевич зауважила, що постать цього видатного науковця могла б стати візитівкою Львова на противагу «криївкам», котрі, на її думку, подають історію і Львова, і Галичини загалом під викривленим, суто маркетинговим кутом.

«Я хочу, щоб люди виходили з потяга і питали, де музей Пінзеля, Крип’якевича, Лисика, а не шукали «Криївки». Цей науковець був мега-мозком, він був цілісним у дослідженні нашої минувшини, більше того – він прагнув подати історію зрозуміло, писав народною мовою. Сам Іван походив з давнього священичого роду, вони були холмщаками, що переїхали до Галичини, і несамовитими, веселими людьми, які були близькими з народом», — Іванка Крип’якевич розповіла про дідуся, апелюючи також до етимології прізвища їхнього роду: «Крип’якевич» – від «крепкого», тобто Крип’якевичі були сильні фізично, а як показує історія цього роду – їм не бракувало й духовної звитяги.

На прес-конференції

З короткої біографічної довідки, укладеної Лесею Крип’якевич, дружиною сина історика Романа та однією з ініціаторок створення музею, дізнаємося, що усі чотири сини прапрадіда Івана (1734-1818) були священиками, закінчили університети. Усі чотири сини наступного покоління теж були священиками Холмської єпархії. Дід історика о. Михайло одружився з Анною Мальчинською, донькою священика, брат якої став єпископом. Пізніше, у 1877 р. о. Михайло був змушений переїхати до Галичини через тиск російської окупаційної влади на Холмщині. Згодом на новому поселенні народився батько Івана Крип’якевича о. Петро-Франц, який, за словами Лесі Крип’якевич, був першим одруженим священиком, котрий здобув докторат у Римі (1857-1914). Отже, майбутній історик Іван Крип’якевич народився в сім’ї священика о.-д-ра  Петра-Франца та доньки о. Заткалика Олени. Зростав він в дуже інтелігентній родині, яка надала йому можливість вивчити сім мов, що спонукало його досліджувати архіви європейських бібліотек та вивчати українські літописи.

Сьогодні, окрім нещодавно відкритих меморіальних кімнат в Національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, у Львові є вулиця, названа на честь видатного історика, де він проживав зі сім’єю, а також його ім’я носить Інститут українознавства НАН України.

Особисті речі Івана Крип'якевича

Особисті речі Івана Крип'якевича

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Останні коментарі

  • В. Ясеневий | 20 червня 2018, 22:25

    Первая причина всех проблем - Независимость от москвы-рассеи - УКРАИНЫ... Отсюда и все проблемы...Еще демон-ленин говаривал, что без Украины рассеи не бывать...

  • В. Ясеневий | 20 червня 2018, 21:20

    .Прочитайте пане життя преп. Серафима Вирицького... Хто його задурманив і впросив покинути всі земні цінності( а він був дуже багатою людиною) і піти в монастир?! І багато таких історія знає...

  • В. Ясеневий | 20 червня 2018, 21:03

    Істину глаголите, п.ЛЕРЕР. Шкода що цього не розуміють т.з. НАШІ єпископи-біскупи, ярхієпископи і митрополити... І в цьому вся наша трагедія. Вони, так би мовити, служать обрядам: благословляють.

  • lerer10225@com.ua | 20 червня 2018, 20:50

    А про церковне боярство таки правильно сказано.... На жаль, в церквах тільки говориться "браття і сестри", але церковні очільники навспраді себе такими не рахують. Для них брати і сестри -

  • Михаил | 20 червня 2018, 13:43

    Неужели непонятно, что причина всех проблем - Денисенко. Не будет никаких признаний и томосов пока он не уйдёт или не отречётся от власти. Его личность слишком одиозна и позорна для церкви. Если

Популярні статті місяця