Церкви Закарпаття – від Флоріана Заплетала

6 жовтня 2015, 15:56 | Події та люди | 0 |   | Код для блогу |  | 

Володимир Мороз

Унікальний альбом світлин чеського дослідника ХХ століття Флоріана Заплетала «Дерев’яні церкви Закарпаття» уперше з’явився друком в Україні.

Альбом «Дерев’яні церкви Закарпаття»

Тримовне видання – українською, чеською та англійською, у якому вміщено 208 оригінальних світлин 1920-х років, видали стараннями українських науковців Миколи Мушинки та Михайла Сирохмана в Ужгороді. З огляду на тираж у 800 примірників і те, що частина накладу поїде до Чехії та Словаччини, альбом одразу можна назвати бібліографічним раритетом.

«Ці фотографії видавали тільки одного разу у 1982 році. Їх у відомому віденському видавництві Wilhelm Braumüller видав друком Павло Роберт Магочій з подачі Миколи Мушинки, – розповідає мистецтвознавець і дослідник архітектури Закарпаття Михайло Сирохман. – Той альбом вийшов німецькою й англійською мовами».

Публікація 1982 року викликала неабиякий резонанс як в українському діаспорному, так і західному науковому середовищах.

Флоріан Заплетал«Ця прегарно видана книжка є справжньою несподіванкою, бо подає автентичні знімки старих церков Закарпаття, зроблені на початку 1920-х років, відразу після його приєднання до новопосталої Чехо-Словацької республіки. Саме тоді, 1919 року, чеський історик мистецтва та політичний журналіст, учень президента Масарика Флоріян Заплеталь отримав урядове доручення поїхати на Закарпаття й зібрати документальний матеріял про культуру новонабутої території. Він проїхав і пройшов пішки майже всі нові терени і був відразу зачарований народним мистецтвом, яке себе найліпше виявило в церковній архітектурі. Він тоді поробив сотні знімків… – писав Святослав Гординський у рецензії на видання П. Р. Магочія у № 44 журналу «Сучасність» за 1983 рік. – Великий жаль, що Свидницькому музеєві (йдеться про Музей української культури у Свиднику, Словаччина – авт.) не вдалося видати цієї книжки українською мовою…»

Опублікувати світлини окремим томом «Наукового збірника Музею української культури у Свиднику» ще у 1967-1968 роках планував саме Микола Мушинка – тодішній головний редактор цього видання.

«На своїй празькій квартирі він показав мені свій фотоархів, яким я, молодий етнолог, був зачарований. Там же ми домовились, що він підготує до друку багато ілюстровану книжку про дерев’яні церкви Закарпаття, я її відредагую і видам окремим томом… – пише Микола Мушинка у передмові до видання 2015-го. – Хвороба (а чималою мірою й окупація Чехословаччини радянськими військами в серпні 1968 р.) не дозволили Ф. Заплеталові здійснити свій намір. Він помер 16 жовтня 1969 р. на 85-му році життя».

Після смерті Флоріана Заплетала та його дружини Кароліни понад 500 негативів, в основному дерев’яних церков Закарпаття, успадкував М. Мушинка. Відбитки з них виготовив фотограф-художник Тарас Кущинський із Праги. Згодом 260 з цих робіт М. Мушинка, як пише у передмові, використав у книзі «Дерев’яні церкви та інші пам’ятки народної культури Закарпаття у фотографіях Флоріана Заплетала».

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1794 року у селі Стеблівка Хустського району на світлині Флоріана Заплетала з альбому «Дерев'яні церкви Закарпаття»

У 2000-х роках Микола Мушинка організував також конференцію на честь Ф. Заплетала, продовжує М. Сирохман. Відтак було видано життєпис Заплетала і матеріали доповідей. Та це – тільки краплина тієї пошани, яку небайдужий до Срібної Землі чеський урядовець, уродженець Моравії, заслужив за відкриття всесвіту сакральної дерев’яної архітектури для світу науки. Як наголошує М. Мушинка, Ф. Заплетал робив це за свої гроші, у вільний від роботи час – вихідні й відпустки.

«М. Мушинка довго носився з цією ідеєю і надав мені вже скановані фото як тому, хто займається дерев’яними церквами, – продовжує М. Сирохман. – Облдержадміністрація виділила 16 тис. грн, але одразу нам не вдалося втілити задум – було два фальшстарти, а потім гривня здешевіла. Зрештою, знайшлися ще меценати – один чех, єпископ Мукачівський (Мілан Шашік – авт.)… Частину грошей дав М. Мушинка і частину – я».

Друком вийшло всього 800 примірників «Дерев’яних церков Закарпаття», проект обійшовся у понад 40 тис. грн. Цей наклад не потрапить у масовий продаж, хоча книги будуть у бібліотеках Закарпатської області й основних бібліотеках України.

«Чим важлива ця книга? У ній уперше опубліковані світлини людини, яка першою планомірно зайнялася фотографуванням дерев’яних церков Закарпаття, захопилася їхньою красою, полюбила це все, – зазначає М. Сирохман. – Багато з тих церков вже немає, багато-які – перероблені. Ці знімки цінні й у мистецькому відношенні».

У представлених фотографіях Ф. Заплетала відчутні його повага і любов до цієї землі, патріотом якої він став.

Церква у Стеблівці станом на серпень 2015 року – все, що залишилося від храму після пожежі 1994 року

«Видання – чергова нагода для українців відкрити цей пласт культури і задуматися, що на нього чекає, – наголошує М. Сирохман. – Адже варто тільки переїхати отих декілька кілометрів із нашого Великоберезнянського району у Словаччину і в ставленні до дерев’яних церков побачимо цивілізаційний розлам. У нас їх обшивають бляхою й вагонкою, а всередині «оздоблюють» картоном. Там же панує закон: як пам’ятка, то пам’ятка – і жодних дурниць. Колись я жалкував, що за часів Чехословаччини п’ять дерев’яних церков із Закарпаття перенесли до Чехії. А тепер над цим задумався. Зрештою, може якби у нас виконували закони, то все було б інакше».

Поява в Україні альбому Ф. Заплетала «Дерев’яні церкви Закарпаття» – надзвичайна подія в культурному й науковому житті України. От тільки труднощі, з якими зустрілися упорядники, мізерний тираж і стан унікальних церков Закартаття – якими б гордилася кожна нормальна країна – засвідчує, що українське суспільство ще далеке до усвідомлення того, що воно успадкувало від предків і що так бездумно прирікає на знищення.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Ексклюзив

    Останні коментарі

    • Михаил | 21 жовтня 2017, 04:43

      Вот обязательно поддерживать всякую бесовщину и чертовщину? Смотрите сколько народа собирается на круглый стол, будут заседать, обсуждать, размышлять! А потом удивляемся, почему так плохо живем. Надо

    • Василий Петров | 20 жовтня 2017, 19:24

      Почему же у Денисенко (Филарета) так упорно не хотят знать пословицы: на ВОРЕ и шапка горит???? Только если учесть, что не только у самого Денисенко (Филарета), но и у всей его "паствы",

    • Василий Петров | 20 жовтня 2017, 19:16

      Итак, какая же вина УПЦ МП перед РПЦ и лично Кирилом и какую сакральную жертву принёс Денисенко (Филарет)в борьбе за первенство с УПЦ МП???? На самом деле, механизм уничтожения УПЦ МП был заложен

    • boryspil | 20 жовтня 2017, 16:28

      Якщо мається на увазі той Бог, що створив неба й землю, то треба Бог писати з великої літери. Це елементарно. Якщо ж мається на увазі якийсь інший бог, то про що мова? Не заводьте людей болото. КВП

    • velovs@ukr.net | 20 жовтня 2017, 13:16

      Р. S. А точнее: в голове у этого неадеквата и безумца (доморощенного горе-"политолога") невероятная гремучая смесь из специфически-агрессивной украинофобии и антисемитизма, густо

    Популярні статті місяця