Блоги

  • Блог о. Петра Балога

    ТАЇНСТВО ПОКАЯННЯ: БІБЛІЙНІ ОСНОВИ

    Найбільш описово можемо побачити і зрозуміти процес гріха, жалю за нього, постанову поправи, визнання гріхів та пробачення зі сторони Бога у притчі про милосердного Отця або як часто її називають – про блудного сина (див. Лк 15, 11-32). Важливим тут є те, що це сам Бог, представлений у притчі батьком, сам вибігає назустріч своєму синові та даруючи йому прощення, привертає попередню гідність. Можна навіть сказати, що бенкет, який батько наказав приготувати на честь сина, що повернувся, символізує Євхаристійну трапезу.

    16 червня 2017, 14:37 | 

  • Блог Олега Гірника

    МАКЛЮЕН, КІНО І КАТЕХИЗАЦІЯ

    Кажуть, що Пій Х був перший папа, який переглянув кінофільм – короткометражну стрічку про реконструкцію вежі храму св. Марка. Консервативному папі, запеклому борцеві проти єресі модернізму, дуже сподобався фільм, який він сприйняв наче дитячу гру: дивлячись вигукував, тикав пальцем, сміявся.

    16 червня 2017, 09:13 | 

  • Блог о. Петра Балога

    БІОМЕТРИЧНИЙ ПАСПОРТ, «ЧИСЛО ЗВІРА» ТА «ОЗНАКИ КІНЦЯ СВІТУ»

    Звичайно, існують «зовнішні загрози, на які треба реагувати і остерігатись». Так, це правда. Але що нам, ХРИСТИЯНАМ, можуть зробити будь-які ЗОВНІШНІ загрози, якщо всередині у нас живе Христос, якщо ми живемо благодаттю Бога, якщо ми не піддаємося гріху? Як казав Апостол Павло «Коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рим 8, 31).

    14 червня 2017, 10:13 | 

  • Блог Олега Гірника

    Між папськими «Силлабусами», Лурдом та Фатімою

    Папа Пій ІХ (1792 – 1878) увійшов в історію Церкви, як папа з найдовшим понтифікатом, що тривав понад 30 років. Разом з тим він належить до числа найбільш контроверсійних пап в історії Римо-Католицької Церкви, який отримав назву «в’язня Ватикану» за спротив втручання світської влади, внаслідок чого було ліквідовано незалежну Паську державу.

    9 червня 2017, 19:28 | 

  • Блог о. Петра Балога

    ПРО МОЩІ ТА ЇХ ВШАНУВАННЯ

    Чи згідне вшанування мощей зі Святим Писанням? Великим спрощенням була б думка, що у давнину християни просто адоптували деякі поганські звичаї ідолопоклонства. Отці Церкви, які, як могли, боролися з різними проявами язичницьких культів, напевно б на це звернули увагу. Тому пишучи різні стверджувальні щодо культу реліквій твори, базувалися перш за все на Писанні, а не на якихось людських забобонах.

    6 червня 2017, 18:20 | 

  • Блог Лесі Коваленко

    Subito santo

    Маємо всі передумови, щоб наш Блаженніший Любомир - "наш батько", "князь Церкви", "моральний авторитет і духовний лідер" був визнаний Вселенською Церквою святим Божим заступником і прикладом для наслідування.

    6 червня 2017, 11:06 | 

  • Записи шукачки (Блог Мар'яни Карапінки)

    Патріарх, який любив мир

    "Любомир любив мир”, - ледве стримуючи сльози, по-синівському просто сказав у своєму зверненні до журналістів Блаженніший Святослав.

    2 червня 2017, 18:05 | 

  • Блог Павла Павленка

    Мечислав Мокшицький як дзеркало польського шовінізму в Україні

    В інтерв'ю польському тижневику “Niedziela” (21/2017) Львівський архієпископ-митрополит Римо-Католицької Церкви Мечислав Мокшицький зауважив, що на українському народі лежить гріх “геноциду поляків” і допоки він (народ) не очиститься від цього гріха — не визнає свою провину перед польським народом, доти у нього не буде благословення і не настане мир.1 Владика, зв'язуючи воєдино “гріх геноциду” і війну на Донбасі, у такий спосіб прагне доводити, що ця війна є наслідком невизнаної українцями провини перед поляками за Волинську трагедію 1943 р. (чи, як її називають у Польщі, Волинську різню), а тому її (війну) слід розглядати передусім метафізично — як Боже знання, як покарання всього українського народу за цю провину.

    2 червня 2017, 17:59 | 

  • Блог Лідії Мідик

    Лелека над домовиною Блаженнішого Любомира

    Я не знаю, чого шукав лелека, кружляючи високо-високо в небі над собором святого Юра у той момент, коли туди заносили домовину з тілом Блаженнішого Любомира…

    2 червня 2017, 11:08 | 

  • Блог Олега Гірника

    Архиєпископ Оскар Ромеро – мученицький казус «теології визволення».

    Наприкінці 70-х та першій половині 80-х вже минулого століття ледь не щодня доводилось чути в радянських випусках новин повідомлення інформаційного агентства ТАС про партизанів-сандіністів, що в Нікарагуа боролися проти уряду диктатора Самоса, та про Фронт національного визволення ім. Фарабундо Марті у Сальвадорі. Зазвичай повідомлення закінчувались пафосними заявами генсека та уряду СРСР про підтримку нікарагуанському та сальвадорському народам у їхній революційній боротьбі за незалежність.

    1 червня 2017, 22:52 |