Блоги

Блог Надії Князев

Народилася у 1972 році на Прикарпатті. Вчилася в школі, інституті, університеті та навіть аспірантурі. Маю атестат після школи та дипломи після решти. Подобається жити за принципом: "Не вір, не бійся, не проси!" Не вір - то в значенні перевіряй! Кажу правду у вічі і поза вічі. Нікому не заздрю - і, знаєте, класно! Відчуваю Божу опіку! Маю великі плани! Вірю в Україну!
  • Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво…

    30 травня 2012, 15:19 | 

  • Про справу пана Миколи Плав’юка…

    Відома всеканадійська українська газета «Новий шлях» за 3 листопада 1962 року подала привітання прем’єр-міністра Канади Джана Діффенбейкера «дорогому пану Плав’юку», голові Президії Українського національного об’єднання. Українці канадійського високопосадовця запросили «бути патроном святкування в Гамільтоні 30-літньої річниці Українського Національного об’єднання Канади». Саме святкування – 6-8 жовтня 1962 року. У «сердешному привіті» канадійцям українського походження прем’єр-міністр Канади відзначив вклад українці у життя його держави як «цінний і визначний».

    12 березня 2012, 08:48 | 

  • Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво…

    Для Української Греко-Католицької Церкви Зарваниця – більше, ніж знакове місце. Так, 4 серпня 1987 року група українського духовенства, ченців, черниць і мирян на чолі з Преосвященним Владикою Кир Павлом Василиком заявила на весь світ про свій вихід із підпілля до повнокровного релігійного життя. Заява була скерована Святішому Отцеві Іванові Павлові ІІ та Президенту Союзу Радянських Соціалістичних Республік Михайлу Горбачову. 17 липня 1988 року у Зарваниці єпископ катакомбної УГКЦ Павло (Василик) у співслужінні зі священиками відправив Архієрейську Службу Божу, в якій взяло участь майже 30 тисяч вірних (КДБ нарахував 40 тисяч).

    5 березня 2012, 11:46 | 

  • Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво…

    23 червня 2001 року в 12.30 в аеропорті «Бориспіль» приземлився спеціальний літак італійської авіакомпанії «Аліталія», який привіз в Україну Його Святість Івана-Павла II. У своїй молитві до Пресвятої Діви Святіший Отець ще раз віддав українську землю під покров Божої Матері, щоби Вона провадила усіх християн України «до Свого Сина Ісуса, який є для всіх Дорогою, Правдою і Життям»! Подякував Їй за ласку перебування у Київській Русі. «Матері Божій і Матері Церкви» віддав «у руки» свою апостольську подорож в Україну і прохав Пресвяту Матір Божу покрити «своїм материнським покровом усіх християн, усіх чоловіків і жінок доброї волі, які живуть у цій великій Країні» та провадити їх до Свого Сина Ісуса, «який є для всіх дорогою, правдою і життям».

    10 лютого 2012, 07:16 | 

  • Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво…

    Культ Божої Матері в українському народі є такий давній, як давнім є християнство в Україні. В Україні основна школа марійського культу – то є Літургія і літургійний рік. Звісно, що під релігійними та богословськими прицілом, а тому марійська школа є дуже певна, бо її база є біблійною, тобто взятою зі Святого Письма; її основа – то офіційна молитва Церкви і передання. Літургійне почитання Пресвятої Богородиці у Церкві звертає нашу увагу на три важливі моменти її особи. Найперше - це Богоматеринство, найважніша благодать Пречистої Діви Марії, що робить Її «чеснішою від херувимів і незрівняно славнішою від серафимів». Друга прикмета Богоматері - це її особиста святість, а тому наші богослужіння величають її як «Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Присноблаженну і Пренепорочну Приснодіву». І третій момент - це особливе заступництво Божої Матері за нас, грішних, її постійна опіка і покров. Переставившись з душею і тілом до неба, Пречиста Діва, не забуває про нас. Вона безнастанно випрошує ласки і благословення для цілого людського роду. Ця третя риса особи Богоматері, її заступництво, стала, мабуть, однією з основних причин безмежної любові до Неї християн усього світу. Вже на самих початках християнства в Україні Київська Церква виявила себе як Церква Пресвятої Богородиці.

    30 січня 2012, 01:22 | 

  • "Хто справді щирий українець — той і Канаду оживить!"

    28 грудня 2011, 10:41 | 

  • Українська Греко-Католицька Церква в допомозі мігрантам. 120 років тому…

    Тож, браття дорогі, шануйте свою честь, не встидайтеся свого народу, своєї віри і свого обряду. Як будуть списувати людність Канади, записуйтеся всі до одного яко русини-католики греко-католицького обряду, яко Ruthenian-catholic rite in communion with Rome. Не бійтеся також, щоби той запис мав стати підставою чи то для податку, чи для десятини, чи для військової служби чи чогось подібного. Так воно не є. Про те одне лишень ідеться: держава Канада хоче знати, скільки душ живе в Канаді, якої хто віри і якої народності. Що більше буде записано русинів, то буде для нас ліпше, то більше будуть нас шанувати, тим легше чогось доб’ємося. Тому записуйтеся всі так, як називаєтеся, так як, вас похрестили, а не перекручуйте імена своїх батьків і дідів. Митрополит Андрей. Пастирське послання до канадських русинів. Лютий, 1911 року

    22 грудня 2011, 12:47 | 

  • Ідучи за прикладом Ісуса Христа… (про місію Отців Василіян у Херсоні)

    Цього року минуло сто двадцять років, як в колись екзотичну Бразилію ступив перший русин. За ним і подалися перші священики, щоб надавати таку конче потрібну душпастирську поміч. Певно, нелегко то було як першим русинам, так і першим руським священикам, і лише ревна праця утримала наших людей у такому далекому і чужому краї. Приємно зауважити, що нинішня українська Бразилія дала Українській Греко-Католицькій Церкві Владику Володимира (Ковбича), Єпарха Куритибського та Протоархимандрита о. Василія (Ковбича). Обоє з Чину Святого Василія Великого. Тому й не дивно, що в нинішньому часі УГКЦ саме так відзначила 120-річницю української еміграції до Бразилії: від 31 серпня до 4 вересня 2011 року у Бразилії, у місті Прудентополі, проходила V сесія Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви під загальною темою «Покликання до богопосвяченого життя». Треба ж було вшанувати перших священиків, бо то були монахи Чину Святого Василія Великого!

    10 грудня 2011, 22:28 | 

  • «Жодного Патріярхату не творив ні Собор, ні Папа. Національна Церква й Держава проголошують їх... навіть Папа римський їх з часом признавали. Така доля й нашого Патріярхату», Патріярх Йосиф Сліпий, Посланіє до українців на Різдво 1975 року

    «Жодного Патріярхату не творив ні Собор, ні Папа, але їх признавали, як це було з Патріярхатом Антіохійським, Олександрійським, Царгородським, Єрусалимським та іншими…Національна Церква й Держава проголошують їх, а інші, навіть Папа римський їх з часом признавали. Така доля й нашого Патріярхату», Патріярх Йосиф Сліпий, Посланіє до українців на Різдво 1975 року

    5 грудня 2011, 21:22 | 

  • Апостол Бога на землі

    Про духовне і лише. Бо духовне є визначальним для решти. Про духовних осіб. Бо вони по кутиках вимололи Україну, а нині відкрито і велично взивають до Господа «Боже великий єдиний! Нам Україну храни!» В Українській Греко-Католицькій церкві кожного 15 лютого, на Стрітення Господнє відзначають День богопосвячених осіб. Місія богопосвячених велика, особливо у час вихваляння багатства як найбільшого, а то й єдиного джерела добра, щастя. Ті, хто покликаний Богом, на власному прикладі показують щоденно хибність тези про всесильність матеріального. На тих, кого покликав Він, орієнтуються, за ними йдуть.

    30 листопада 2011, 14:31 |