Виноградник Навота

3 березня 2014, 21:46 | Блоги | Блог священика Василя Ткачука | 0 |   | Код для блогу |  | 

І «Оголосили піст і посадили Навота на чолі народу. Прийшло й двоє нікчем і посідали навпроти нього, і стали ті недобрі люди перед народом свідчити проти Навота й казати: Навот, мовляв, хулив Бога й царя. І вивели його за місто й побили камінням на смерть. А тоді послали сповістити Єзавель: «Навота побито камінням, він умер.» Як тільки почула Єзавель, що Навота побито камінням і що він умер, сказала Ахавові: «Вставай, забирай виноградник Навота езреелія, що не хотів тобі його дати за гроші, бо Навот уже не живе, він умер.» (1 Царів 21, 12-15)

У нас все прямо по Біблії. Довго дивився сучасний Ахав (Путін) у вікно. З заздрістю споглядав на виноградник Навота (на Крим України), своїх виноградників, морів, та земель у нього більше ніж він може охопити, але захланність і ненависть не є добрий порадник для людини, а що і хитрих та злобних єзавелей в його оточенні не бракує то набрали вони різного роду нікчем та й відправили їх кривосвідчити до Криму на матір Україну.

Навота езреелія, з тих злобних свідчень було каменовано, але ані сам Ахав, ані Єзавель не тішилися довго з того, що нажили за чужий рахунок. Я не знаю, що чекає нас завтра, але я більш ніж переконаний, що й сучасний Ахав і всі його прихвосні раніше чи пізніше почують слово, що його Ілля пророкував цареві. «Так говорить Господь: На тому самому місці, де пси лизали кров Навота, лизатимуть вони твою кров. Я наведу на тебе лихо; я вимету тебе геть, я викоріню в Ахава все чоловічої статі, усіх рабів і вільних в Ізраїлі. … Пси пожеруть Єзавель на єзреельськім полі. Хто в Ахава помре в місті, того пожеруть пси, а хто помре у полі, клюватимуть птиці небесні.» (1 Цар. 21, 19-23)

Невідомо, що чекає нас у цих відносинах з Росією та її нинішнім царем чи спіткає нас доля Навота, чи Господь має для нас інший шлях, але поза тим всім я тішуся з українського народу, тішуся тим, що є у нашій ментальності те дивне і незрозуміле, що не дає ворогам, змоги у повній мірі керувати і впливати на нашу будучність. Різні там соціологи, політологи та політтехнологи, брали від уряду Януковича величезні гроші, даруючи йому надію на щасливе пожиттєве правління, а всі ті дії досягли цілком протилежного результату. Хіба чотири місяці назад, хтось зміг би навіть не те, що сказати, а уявити собі, що в центрі Києва кількасот тисячні мітинги будуть скандувати «Слава Україні», а потужній донецький «сімейний» бізнес, в реальності, виявиться золотим ідолом Навуходоносора на глиняних ногах? Сьогодні ж, незважаючи на деякий трем від брязкання зброї та невідомості, я тішуся з того, що замість наповнитися страхом від путінської присутності, замість кричати «Росія», десятки тисяч людей на східних і південних теренах, об’єднуються під прапором України, співають гімн і скандують «Слава Україні».

Воно було б ще добре, якщо би ті, хто взяв на себе в Росії право та обов’язок проповідувати Слово Боже, замість того, щоби знаходити оправдання злим діям своїх державних мужів, називаючи їх не злочинними та військовими, а миротворчими, добре щоби вони і для них і для себе час від часу згадували Господні слова: «Горе світу від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить».

 

 

 

 

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти